Справа № 201/4984/26
Провадження № 1-кс/201/1479/2026
15 квітня 2026 року м. Дніпро
Слідча суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042130000326 від 13 березня 2026 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 377, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України,
В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що у невстановленому досудовим розслідуванні дату та час, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також невстановленими особами, перебуваючи у невстановленому місці при невстановлених обставинах маючи на меті перешкоджання діяльності судді Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_10 , із здійсненням правосуддя, виник злочинний умисел на заподіяння їй тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості.
В ході досудового розслідування ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 377 України, а саме: незакінченому замаху на викрадення людини, вчиненому за попередньою змовою групою осіб; в умисному заподіянні судді легких тілесних ушкоджень у зв'язку з її діяльністю, пов'язаною зі здійсненням правосуддя, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
В ході досудового розслідування було проведено аналіз камер відеоспостереження, встановлених безпосередньо на та поруч з місцем скоєння злочину. Так було встановлено, що камерою відео спостереження розміщеною на фасаді автостоянки, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Миколи Різоля, 38, зафіксовано автомобілі «Peugeot Partner», «Mazda 3», і особу, які спішно рухаються в бік вул. Близнюківський Узвіз після невдалої спроби викрасти потерпілу.
Додатковим переглядом камери відео спостереження, яка розміщена на фасаді автостоянки, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Миколи Різоля, буд. 38 виявлено автомобіль «Mazda», який використовує підмінні «підвісні» номерні знаки « НОМЕР_1 » та може бути авто супроводу для автомобіля нападників.
Встановлено, що автомобіль «Mazda» рухається перед автомобілем нападників до перехрестя. В подальшому, автомобіль «Mazda» сповільнює рух та проводить поворот по широкому радіусу, тим самим створюючи водію «Peugeot Partner» можливість здійснити маневр в бік свого напарника, який рухається вздовж дороги.
В подальшому, встановлено дійсні державні номерні знаки автомобіля «Mazda», а саме: KE9040AI та власника вказаного автомобіля, а саме ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає АДРЕСА_1 .
Встановлено, що автомобіль «Mazda» з д.н.з.: НОМЕР_2 використовував підмінні «підвісні» номерні знаки « НОМЕР_1 » 3 рази, а саме 13.03.2026, 11.09.2025 та 03.09.2025.
Перевіркою фіксацій автомобіля «Mazda» з д.н.з.: НОМЕР_2 виявлено, що за кермом автомобіля 14.03.2026 перебуває особа чоловічої статі, а ОСОБА_11 зафіксована на пасажирському сидінні. Особу водія встановлено як ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_11 перебувають в дружніх або романтичних стосунках, ОСОБА_6 періодично відвідує місце мешкання ОСОБА_11 за адресою АДРЕСА_1 , та може зберігати там речі, що можуть мати доказове значення для подальшого досудового розслідування, також ОСОБА_6 використовував в день вчинення злочину транспортний засіб МАЗДА 3, що належить ОСОБА_11 , що свідчить про її можливу обізнаність про кримінальне правопорушення.
06.04.2026 було проведено санкціонований обшук за місцем мешкання ОСОБА_11 за адресою АДРЕСА_1 в ході якого було виявлено та вилучено наступні речі, а саме:
- мобільний телефон Iphone 5 в чохлі, мобільний телефон Lenovo чорного кольору, мобільний телефон Huawei, мобільний телефон Iphone 5, мобільний телефон Нокиа чорного кольору, мобільний телефон Самсунг чорного кольору в чохлі поміщено до с/п PSP21339758;
- коробки від мобільних телефонів марки Apple Iphone поміщено до с/п PSP2139757;
- ноутбук марки Lenovo з зарядним пристроєм поміщено до с/п QYH0222168;
- мобільний телефон Iphone 15pro max поміщено до с/п PSP2139756;
- бездротовий роутер ZTE MF920T чорного кольору та мобільний телефон марки ZE поміщено до с/п PSP3034403.
В рамках кримінального провадження вилучене майно було визнано речовим доказом. Вищевказане майно може мати доказове значення в рамках досудового розслідування кримінального провадження.
Встановлено, що в техніці якою користувалася ОСОБА_11 може зберігатися інформація щодо організації та вчинення злочину.
Враховуючи вищевикладене та метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, прокурор просить задовольнити подане клопотання про накладення арешту на зазначене майно.
У судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки слідчим не наведено достатніх підстав, чому саме на це майно слід накласти арешт, яке доказове значення воно має для досудового розслідування. Домоволодіння, в якому було проведено обшук, не належить ОСОБА_11 , слідчим на виконання ухвали про усунення недоліків не надано доказів права власності на будівлю, в якій було проведено обшук. Крім того, зауважила, що з протоколу обшуку неможливо зрозуміти, що саме вилучалося, оскільки він є нечитаємим. Також слідчий у клопотанні не зазначає, хто буде нести відповідальність за збереження вилученого майна та які дії будуть проводитися з вилученими пристроями (проведення експертизи тощо).
Слідчий у судове засідання для розгляду клопотання не з'явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином.
Власники майна ОСОБА_11 у судове засідання не з'явилася, про дату, місце та час судового засідання була повідомлена належним чином.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідча суддя визнала можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Заслухавши доводи представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя дійшла висновку про таке.
08 квітня 2026 року до Соборного районного суду міста Дніпра надійшло клопотання про накладення арешту на вилучене 06 квітня 2026 року під час санкціонованого обшуку майно.
Ухвалою слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра від 09 квітня 2026 року вказане клопотання повернуто для усуненя виявлених недоліків.
На виконання ухвали від 09 квітня 2026 року про повернення клопотання, яка отримана слідчим 10 квітня 2026 року, 13 квітня 2026 року в межах визначеного слідчим суддею строку, тобто впродовж сімдесяти двох годин з моменту отримання копії ухвали, слідчим за погодженням з прокурором подано клопотання про накладення арешту.
З урахуванням наведеного, строки звернення із клопотанням стороною обвинувачення дотримані.
Під час розгляду клопотання встановлено, що слідчим відділенням відділу поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042130000326 від 13 березня 2026 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 377, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до протоколу обшуку від 06 квітня 2026 року слідчим СВ ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_12 проведено обшук, у ході проведення якого за адресою: АДРЕСА_1 ,виявлено та вилучено наступне:
- мобільний телефон Iphone 5 в чохлі;
- мобільний телефон Lenovo чорного кольору;
- мобільний телефон Huawei;
- мобільний телефон Iphone 5;
- мобільний телефон Нокиа чорного кольору;
- мобільний телефон Самсунг чорного кольору в чохлі,
які поміщені до с/п PSP21339758;
- коробки від мобільних телефонів марки Apple Iphone, поміщені до с/п PSP2139757;
- ноутбук марки Lenovo з зарядним пристроєм, який поміщений до с/п QYH0222168;
- мобільний телефон Iphone 15pro max, який поміщений до с/п PSP2139756;
- бездротовий роутер ZTE MF920T чорного кольору;
- мобільний телефон марки ZE,
які поміщені до с/п PSP3034403.
Крім того, в ході досудового розслідування в якості свідка допитано ОСОБА_11 , яка відмовилася від надання показань та не надала пояснень щодо вищевказаного вилученого майна за місцем її мешкання, при цьому зауважень щодо протоколу обшуку не мала, що підтверджується її підписом у вказаному протоколі.
Постановою старшого слідчого СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 06 квітня 2026 року вказані вище речі та предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042130000326 від 13 березня 2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 377, ч. 4 ст. 296 КК України.
Відповідно ч.1 ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
Згідно з ухвалою слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра від 29 березня 2026 року у відповідності до положень ст. 234 КПК України, був наданий дозвіл на проведення обшуку слідчим групи слідчих та прокурорам групи прокурорів, у кримінальному провадженні № 12026042130000326 від 13 березня 2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 377, ч. 4 ст. 296 КК України, у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання та вилучення:
- речей та предметів, що були використані під час підготовки до вчинення та безпосереднього вчинення злочину стосовно судді ОСОБА_10 , зокрема балаклави, фотографії потерпілої, план-схеми переміщень потерпілої, документи з приводу її суддівської діяльності;
- будь-яких документів пов'язаних з транспортним засобом «Peugeot Partner» білого кольору;
- державних номерних знаків автомобілів, які могли бути використані як прикриття під час вчинення злочину;
- мобільних телефонів, комп'ютерної техніки;
- відео реєстраторів та записів з камер відео спостереження;
- зошитів, щоденників, записних книжок, блокнотів, книг та журналів, що містять друковані та рукописні записи про вчинення злочину;
- електронних носіїв інформації (USB флеш-накопичувачі, карти пам'яті, накопичувачі на магнітних дисках (стаціонарні та переносні), компакт-диски, жорсткі диски, переносні жорсткі диски, SSD-диски, дискети);
- сім-карток операторів зв'язку;
- мобільних модемів.
Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
За положеннями п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно вимог ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
На підставі вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктові 1 частини другої статті 170 цього Кодексу): 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб
Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно зі статтею 98 КПК України, речові докази - це матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Оцінка доказів із точки зору їх допустимості є заключним етапом доказування та здійснюється судом за наслідком розгляду справи по суті. Під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, вказане питання не входить до повноважень як слідчого судді.
Натомість, під час розгляду клопотання про арешт майна на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчий суддя уповноважений оцінити можливість використання майна, на яке слідчий, прокурор бажає накласти арешт, як доказу у кримінальному провадженні.
У даному випадку вилучені під час обшуку предмети та речі постановою слідчого від 06 квітня 2026 року, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, як такі, що містять відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З урахуванням досліджених обставин кримінального провадження, слідчим суддею встановлено, що стороною обвинувачення доведено можливість доказового значення для досудового розслідування у кримінальному провадженні вилучених під час обшуку речей.
Отже, оскільки зазначене у клопотанні слідчого майно цілком відповідає критеріям зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України та ст. 98 КПК України, а тому існують достатні правові підстави для накладення арешту на це майно, з метою його збереження задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженню, оскільки незастосування арешту може призвести до його знищення чи приховування.
Слідча суддя також зазначає, що відповідно до ч. 2, 9 ст. 100 КПК України речовий доказ зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ, зобов'язана зберігати його у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
Спеціальні положення про збереження речових доказів та вирішення питання про них одночасно з постановленням судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, базується на засаді безпосередності дослідження показань, речей і документів (стаття 23 КПК України), відповідно до якої суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в речах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, вилучені в ході проведеного обшуку речі можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Оскільки існують ризики приховування, знищення вилученого майна, суд вважає за необхідне клопотання слідчого задовольнити та накласти арешт на зазначене в клопотанні майно.
На підставі викладеного керуючись вимогами ст. ст. 2, 7, п. 18 ч. 1 ст. 3, ст. ст. 168-169, 170-173, 372, 376 КПК України, слідча суддя
Клопотання слідчого, погоджене прокурором, - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 06 квітня 2026 року в результаті санкціонованого обшуку за місцем мешкання ОСОБА_11 адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
-мобільний телефон Iphone 5 в чохлі;
-мобільний телефон Lenovo чорного кольору;
-мобільний телефон Huawei;
-мобільний телефон Iphone 5;
-мобільний телефон Нокиа чорного кольору;
-мобільний телефон Самсунг чорного кольору в чохлі,
які поміщені до с/п PSP21339758;
-коробки від мобільних телефонів марки Apple Iphone, поміщені до с/п PSP2139757;
-ноутбук марки Lenovo з зарядним пристроєм, який поміщений до с/п QYH0222168;
-мобільний телефон Iphone 15pro max, який поміщений до с/п PSP2139756;
-бездротовий роутер ZTE MF920T чорного кольору;
-мобільний телефон марки ZE,
які поміщені до с/п PSP3034403.
Заборонити розпорядження, користування та відчуження вищевказаним майном на час досудового розслідування та судового розгляду у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала виконується негайно прокурором і слідчим.
Строк дії ухвали встановити до настання подій, вказаних у частині 4 статті 174 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 16 квітня 2026 року о 09 годині 50 хвилин.
Слідча суддя ОСОБА_1