Справа № 201/15896/25
Провадження № 2/201/1693/2026
Соборний районний суд міста Дніпра
про залишення позовної заяви без розгляду
15 квітня 2026 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра
у складі головуючого судді: Давидовської Т.В.
за участю секретаря судового засідання: Овчаренка Д.Є.,
представника відповідача - Шахова Д.А.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до ОСОБА_2
третя особа: Національне антикорупційне бюро України
про стягнення боргу за договором позики,
установив:
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до відповідача - ОСОБА_2 , відповідно до якої просить суд стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний ІНФОРМАЦІЯ_1 номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) - 385 000 гривень, з яких 250 000 гривень сума позики та 135 000 гривень відсотки за користування позикою.
Ухвалою суду від 15 грудня 2025 року відкрите провадження у справі. Судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 15 січня 2026 року та 26 січня 2026 року підготовче засідання відкладене.
Ухвалою суду від 02 січня 2026 року підготовче засідання відкладене. Судом визнано явку позивача - ОСОБА_1 , або його представника обов'язковою.
24 лютого 2026 року справа знята з розгляду у зв'язку з відсутністю електропостачання в суді, що зафіксовано у відповідній довідці.
04 березня 2026 року відкладене підготовче засідання, продовжено його строк. Судом визнано явку позивача - ОСОБА_1 , або його представника обов'язковою.
Ухвалою суду від 25 березня 2026 року відкладено підготовче засідання та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Національне антикорупційне бюро України.
У підготовчому засіданні судом поставлене питання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з неявкою позивача та його представника, явка яких визнана судом обов'язковою.
Представник відповідача не заперечував проти залишення позову без розгляду.
Ухвалою суду від 02 січня 2026 року та 04 березня 2026 року року підготовче засідання відкладене. Судом визнано явку позивача - ОСОБА_1 , або його представника обов'язковою.
Від позивача неодноразово надходили заяви про розгляд справ без його участі.
У судове засідання 15 квітня 2026 року позивач повторно не з'явилася, жодних клопотань, заяв на до суду не скеровував.
Крім цього, враховуючи те, що судом визнано явку позивача обов'язковою та роз'яснено право брати участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції, останній не скористався правом подати заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, у разі, якщо неможливим або обтяжливим для нього є явка в судове засідання безпосередньо до суду.
Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь у судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (п. 2 ч. 1 ст. 43 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Учасник може відмовитися від свого права брати участь у судовому розгляді справи, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності (ч. 3 ст. 211 ЦПК України). Однак це право не є абсолютним. Учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (п. 3 ч. 2 ст. 43 ЦПК України).
Отже, учасники справи мають право: брати участь у судових засіданнях (особисто або через представника); не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою (пункт 7.34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21).
Під обов'язковою участю у судовому засіданні необхідно розуміти виклик учасника процесу судовими повістками про виклик (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2023 року у справі № 522/18403/16-ц).
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (ч. 5 ст. 128 ЦПК України).
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (ч. 3 ст. 131 ЦПК України).
Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч. 1-3 ст. 211 ЦПК України).
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Аналіз наведеної норми права виключає розгляд справи за відсутності сторони, явка якої визнана судом обов'язковою (постанова Верховного Суду від 06 листопада 2020 року у справі № 727/2484/17).
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч. 5 ст. 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, зокрема якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України).
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позов без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Тобто законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони, а тому саме позивач має продемонструвати свій процесуальний інтерес у як найшвидшому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитись провадженням у справі (постанови Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц; від 24 травня 2023 року у справі № 755/18115/21).
Синтаксичний аналіз норми ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, показує, що законодавець, формулюючи правову норму, використав сурядний єднальний сполучник «і», що вживається для зв'язку однорідних членів та частин складного речення. Зокрема, у конкретному випадку сполучник з'єднує два однорідні члени речення: 1) від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; 2) його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
За допомогою сполучника «і» законодавець точно виражає необхідність одночасного виконання обох умов для того, щоб виключити застосування загального правила про залишення позову без розгляду з причини повторної неявки позивача.
Отже, суд має право залишити без розгляду, навіть якщо надійшла заява позивача про розгляд справи за його відсутності, але за умови що дотримані такі вимоги: 1) дворазове належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи; 2) двократна, послідовна неявка позивача в судове засідання; 3) суд визнав явку позивача обов'язковою і відкладав розгляд справи, оскільки визнав потрібним, щоб сторона, яка подала заяви про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Нез'явлення позивача перешкоджає розгляду справи.
Наведене дає підстави зробити узагальнюючий висновок про те, що позивач, подаючи заяву про розгляд справи за його відсутності, не звільняється від обов'язку брати участь у судовому процесі за викликом суду. Якщо його неявка перешкоджає розгляду справи, суд має право залишити позов без розгляду, навіть якщо така заява була подана.
Уникнення позивачем судових засідань, якого викликали та повідомили належним чином про них, й неможливість судом першої інстанції через це розглянути спір по суті не є підставою для висновків про обмеження позивача у доступі до суду та правосуддя (п. 63 постанови Верховного Суду від 12 вересня 2024 року у справі № 947/22076/19).
У цій справі, що розглядається, нез'явлення позивача перешкоджає розгляду справи, і суд про це роз'яснював позивачеві, неодноразово викликаючи його або його представника в судове засідання.
Положеннями ч. 3 ст. 12 та ч. 1-6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.
Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а також обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (п. 3, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).
При ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин (п. 1 - 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).
Суд уважає, що неявка позивача унеможливлює вирішення спору та встановлення обставин, які мають значення для вирішення справи, перевірку обґрунтованості розрахунку кредитної заборгованості та встановлення фактичних обставин справи.
Суд обмежений у своїх повноваженнях і не може діяти замість позивача, збираючи докази на підтримку його позиції. Це суперечить принципу змагальності, який вимагає, щоб кожна сторона самостійно обґрунтовувала свої вимоги. Водночас, позивач, звертаючись до суду має обов'язок брати участь в судових засіданнях для підтримки свого позову, якщо суд визнає явку представника обов'язково.
При цьому, суд ураховує дії позивача у розгляді його позовних вимог, який не цікавиться рухом справи, в судові засідання не з'являється, на адресу суду, після визнання явки позивача обов'язковою не вжив дій, спрямованих на забезпечення явки свого представника в судове засідання.
Отже, оскільки позивач (або його представник) повторно не з'явився на судове засідання без поважних причин і не повідомив про причини своєї відсутності, що унеможливлює розгляд справи, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, але його неявка перешкоджає розгляду справи, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд зазначає, що залишення позову без розгляду не порушує та не позбавляє права позивача на повторне звернення до суду.
Керуючись ст. 223, 257, 260 ЦПК України, суд
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Національне антикорупційне бюро України, про стягнення боргу за договором позики залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.
Суддя Т.В. Давидовська