Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/385/26
Номер провадження: 2/511/719/26
"16" квітня 2026 р. Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді- Гринчак С. І. ,
секретаря судового засідання - Дьяків В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила розірвати шлюб з ОСОБА_2 , який зареєстрований 28.04.2009 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Роздільнянського районного управління юстиції Одеської області, на підставі актового запису №45. Від шлюбу сторони мають дітей: сина- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя з відповідачем не склалося, через відсутність взаєморозуміння та взаємоповаги один до одного та інше, внаслідок чого шлюбні відносини припинилися та перестали вести спільне господарство, на даний час мешкають окремо. Спору про поділ майна не має. Діти проживають спільно з позивачем, що не заперечується сторонами. Посилаючись на дані обставини позивач просить шлюб розірвати, так як їх спільне проживання в шлюбі не можливе.
Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 10.02.2026 року у справі відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання, призначене на 09.03.2026 року позивач не з'явилася,про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином- поштою, рекомендованим листом з повідомленням. На адресу суду надійшло поштове повідомлення про відсутність позивача за місцем проживання, заяви про розгляд справи за її відсутністю до суду не надала. ( а.с.19)
В судове засідання, призначене на 16.04.2026 року позивач вдруге не з'явилася, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином- поштою, рекомендованим листом з повідомленням. На адресу суду надійшло поштове повідомлення про відсутність позивача за місцем проживання, заяви про розгляд справи за її відсутністю до суду не надала. ( а.с.23)
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов до наступного висновку.
Вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов'язані зокрема: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом строки.
За змістом положень п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, зокрема, належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з нормами статті 17 Конвенції, жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17.10.2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Як зазначено вище, позивач в судові засідання на 09.03.2026 року та 16.04.2026 року не з'явилася, була належним чином повідомлена про розгляд справи, її неявка має ознаки повторності.
Згідно висновку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-24063ск15, причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ч. 3 ст. 169 ЦПК України в редакції 2004 року) направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду, ураховуючи, що позивач, який не з'являється в судове засідання, має право на використання передбаченого законом права на процесуальне представництво в суді.
При цьому причини повторної неявки процесуального правового значення не мають, оскільки це положення закону спрямоване на дотримання розумних строків розгляду справи і недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду, а позивач і не з'являється в судове засідання, і не використовує положення про процесуальне представництво в суді.
Аналіз викладених вище обставин, неявки в судові засідання позивача, якому було відомо про провадження у справі, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення ним своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданого до суду позову, що в свою чергу призвело до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті.
На підставі наведеного, беручи до уваги підстави для залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача, встановлені ЦПК України, який не пов'язує причини повторної неявки з їх поважністю, а також розумність строків розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність залишення вказаної заяви без розгляду.
Суд роз'яснює сторонам, що відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 223, 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняякщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
С Суддя: С. І. Гринчак