521/3588/26
1-кп/521/1454/26
16 квітня 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
з секретарем - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12026162470000199 від 03.02.2026 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новоархангельськ, Новоархангельського району Кіровоградської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, без інвалідності, має статус учасника бойових дій, офіційно не працевлаштованого, маючого сина ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, -
25 січня 2026 року, приблизно о 10 годині 00 хвилин, більш точного часу встановити не надалось можливим, ОСОБА_5 , перебуваючи біля будинку № 18 за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, помітив на землі банківську платіжну карту № НОМЕР_2 , АТ КБ «Приват Банк» на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», пп.1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст.1, п.15.2 ст.15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону «Про банки та банківську діяльність», примітки до ст. 358 КК України є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, та видана повноважною особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити.
Усвідомлюючи, що банківська картка та наявні на ній грошові кошти є чужою власністю, ОСОБА_5 , діючи умисно, реалізуючи злочинний умисел спрямований на привласнення офіційного документу, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з метою подальшого використання цієї картки у власних корисливих цілях, а саме - для заволодіння грошовими коштами, маючи можливість ідентифікувати особу, яка втратила зазначене майно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, привласнив банківську платіжну карту № НОМЕР_2 з рахунком НОМЕР_3 , яка використовувалась та належала потерпілому ОСОБА_4 , таким чином позбавив потерпілого можливості використовувати зазначену картку за призначенням, тобто умисно привласнив вказаний офіційний документ.
Крім того, 25 січня 2026 року, ОСОБА_5 , після привласнення банківської платіжної карти № НОМЕР_2 (з безконтактною технологією проведення платежів), яка видана АТ КБ «Приват Банк» ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022 року, введено воєнний стан на всій території України, який у подальшому у встановленому законом порядку неодноразово продовжувався, а на момент вчинення кримінального правопорушення строк дії воєнного стану в Україні було продовжено Указом Президента України № 793/2025 від 20.10.2025 року, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 4643-IX від 21.10.2025 року, з 05 години 30 хвилин 05 листопада 2025 року строком на 90 діб, тобто до 03 лютого 2026 року, тобто діючи в умовах воєнного стану, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів, які знаходились на банківській платіжній карті № НОМЕР_2 , з корисливих мотивів, умисно, з метою особистого збагачення та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що його дії залишаються непомітними для оточуючих та власника грошових коштів, за допомогою банківської платіжної карки № НОМЕР_2 з рахунком НОМЕР_3 , використовуючи термінали для безконтактного розрахунку, підносив до них вказану банківську платіжну картку із функцією безконтактної оплати та здійснював оплату за придбання товарів, здійснивши 14 розрахункових операцій із транзакціями, охопленими єдиним злочинним умислом, зокрема:
- 25.01.2026 року об 10 годині 14 хвилин, в кав'ярні «Кава з молоком», розташованій за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, буд. 16, здійснено 1 розрахункову операцію із транзакцією на суму 185 гривень;
- 25.01.2026 року в період часу з 10 години 19 хвилин по 10 годину 20 хвилин, в магазині «Копійка», розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, буд. 14А, здійснено 2 розрахункових операції із транзакцією на загальну суму 872 гривні 15 копійок;
- 25.01.2026 року о 10 годині 27 хвилин, в магазині «Рошен», розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, буд. 2, здійснено 1 розрахункову операцію із транзакцією на суму 218 гривень 70 копійок;
- 25.01.2026 року о 10 годині 30 хвилин, в магазині «Простор», розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, буд. 2, здійснено 1 розрахункову операцію із транзакцією на суму 419 гривень 90 копійок;
- 25.01.2026 року о 10 годині 33 хвилини, в магазині «Табакевич», розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, буд. 2, здійснено 1 розрахункову операцію із транзакцією на суму 270 гривень;
- 25.01.2026 року о 10 годині 36 хвилин, в магазині «Папаш Лаваш», розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, буд. 2, здійснено 1 розрахункову операцію із транзакцією на суму 380 гривень;
- 25.01.2026 року в період часу з 10 години 41 хвилина по 10 годину 44 хвилини, в магазині «Магазин 54», розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Малиновського (нині - О.Вадатурського), буд. 71/1, здійснено 2 розрахункові операції із транзакцією на загальну суму 842 гривні 97 копійок;
- 25.01.2026 року в період часу з 10 години 54 хвилин по 10 годину 55 хвилини, в магазині «Fj Mobi», розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 90, здійснено 3 розрахункові операції із транзакцією на загальну суму 1 470 гривень;
- 25.01.2026 року в період часу з 10 години 59 хвилин по 11 годину 01 хвилину, в магазині «Магазин 110», розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 86, здійснено 2 розрахункові операції із транзакцією на загальну суму 929 гривень 94 копійок.
Своїми умисними діями, ОСОБА_5 , таємно заволодів грошовими коштами, які знаходились на банківській платіжній карті № НОМЕР_2 , яка була видана АТ КБ «Приват Банк» на ім'я ОСОБА_4 , і які належали потерпілому, на загальну суму 5 588 гривень 66 копійок.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, визнав повністю та беззаперечно, кваліфікацію своїх дій не оспорював та надав показання, які за своїм змістом аналогічні обставинам, що вказані в обвинувальному акті, а саме те, що з 2013 року по 2025 рік був військовослужбовцем, має поранення та був комісований, має статус учасника бойових дій. В січні 2026 року приїхав до м. Одеси з метою працевлаштування, та проходячи по вул. Іцхака Рабіна, в м. Одесі, та помітив на землі банківську платіжну карту «Приват Банк». Пересвідчившись у тому, що за ним ніхто не спостерігає, він підняв чужу банківську картку, поклав її в кишеню, після чого покинув місце злочину. Згодом, в той же день, більше десяти разів скористався цією банківською карткою, а саме розплатився нею під час здійснення покупок в магазинах (купляв побутові засоби та продукти). Викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Вартість, кількісні та якісні характеристики майна не оскаржує. Свою вину визнав беззаперечно та каявся у вчиненому, зазначив що скоїв крадіжку в силу тяжкого матеріального становища, був голодний. Позовні вимоги потерпілого також визнав в повному обсязі, частково добровільно відшкодував.
Потерпілий під час судового розгляду зазначив, що обвинувачений частково відшкодував завдану матеріальну шкоду, а саме у сумі 2000 гривень, проте позовні вимоги щодо частини невідшкодованої суми в розмірі 3588,66 гривень підтримує, покарання просить призначити на розсуд суду.
Прокурор, у зв'язку з беззаперечним визнанням обвинуваченим своєї вини під час судового розгляду, просив обмежитись лише його допитом і дослідженням документів, що характеризують його особу та дослідження документів, що стосуються вирішення долі речових доказів, арешту майна та відповідно до вимог статті 349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
На підставі викладеного, за згодою учасників провадження, які, під час судового розгляду, не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінальних правопорушень та запевнили суд у тому, що вони правильно розуміють зміст обставин даного провадження, суд, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, і обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням документів, що характеризують його особу, а також дослідженням документів, що стосуються вирішення долі речових доказів, арешту майна та цивільного позову. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння учасниками провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позицій, та роз'яснено положення ч. 3 ст. 349 КПК України, зокрема те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Під час допиту обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив, що саме він, за викладених в обвинувальному акті обставин, вчинив кримінальні правопорушення під час діючого на всій території України воєнного стану.
Показання обвинуваченого ОСОБА_5 є послідовними, логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції, зважаючи на викладене та те, що він підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини, і беззаперечно визнав свою вину, суд вважає доведеним пред'явлене йому обвинувачення і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 357 КК України, а саме як привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів та за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 та мотиви призначення йому покарання.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом не встановлено.
При визначені виду та міри покарання ОСОБА_5 , суд враховує: ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком (ч. 1 ст. 357 КК України) та тяжким злочином (ч. 4 ст. 185 КК України); особу ОСОБА_5 , його вік (32 роки); соціальне положення (неодружений, маючого сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючого постійне місце мешкання, працездатний, проте офіційно не працевлаштований); стан здоров'я (особа осудна, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває); має статус УБД, добровільне часткове відшкодування завданої майнової шкоди до початку судового розгляду, те, що ОСОБА_5 раніше не судимий / вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнає вину у вчиненому у даному провадженні, має обставини, що пом'якшують покарання (щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення) та не має обставин, що обтяжують покарання.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги обставини вчинених кримінальних правопорушень, та те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню обвинуваченим інших (нових) кримінальних правопорушень, враховуючи відомості про його особу, промову прокурора в судових дебатах, який вважав, що виправлення обвинуваченого може бути досягнуто без його ізоляції від суспільства, думку потерпілого який не наполягав на призначенні суворого покарання, суд приходить до висновку про можливість призначити ОСОБА_5 окремо за кожне правопорушення покарання, в межах санкцій ч. 1 ст. 357 та ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у виді обмеження волі та позбавлення волі та, згідно вимог ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі з подальшим звільненням ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на нього певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не знаходить.
Саме таке покарання та спосіб його виконання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень (злочинів, кримінальних проступків).
При вирішенні цивільного позову у кримінальному провадженні суд прийшов до наступного.
Потерпілим ОСОБА_4 у даному провадженні заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування майнової (матеріальної) шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями на загальну суму 5588 (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) гривень 66 (шістдесят шість) копійок.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Відповідно до ст. 128 КПК України, яка кореспондуються з положеннями ч. 1 ст. 1166 та ч. 1 ст. 1167 ЦК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду подати цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України.
Судом встановлено, що матеріальна (майнова) шкода завдана потерпілому була заподіяна саме обвинуваченим, що останній визнав в ході судового розгляду, сума завданої матеріальної шкоди узгоджується із сумою шкоди, вказаної в обвинувальному акті, цивільний позов надійшов разом з обвинувальним актом. Разом з тим, враховуючи те, що обвинувачений добровільно відшкодував частину завданої шкоди у розмірі 2000 (двох тисяч) гривень до початку судового розгляду, що підтвердив потерпілий в судовому засіданні, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого частину невідшкодованої матеріальної шкоду у розмірі 3588 (трьох тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) гривень 66 (шістдесят шість) копійок. Сам обвинувачений в ході судового розгляду позовні вимоги потерпілого визнав повністю та беззаперечно.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Арешт з майна, накладений ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 12.02.2026 року - скасувати.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо, майно було одержано внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, враховуючи положення п. 6 ч. 9 ст. 100 КПК України, суд застосовує спеціальну конфіскацію до майна, яке було одержано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а саме до ополіскувача для ротової порожнини «Listerine» свіжа м'ята, об'ємом 250 ml., дезодорант Аерозоль «Axe Apollo», об'ємом 150 ml., газовий туристичний пальник Windproof Camping Stove «KOVAB».
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався, враховуючи особу ОСОБА_5 та приймаючи до уваги призначене йому покарання, а також спосіб його виконання, суд вважає, що підстав для застосування відносно нього запобіжного заходу до набрання цим вироком суду законної сили не має.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 615 КПК України, суд,
Визнати винним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки;
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 та п. п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
До набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_5 запобіжний захід - не обирати.
Початок строку відбування покарання з іспитовим строком обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про стягнення з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , майнової (матеріальної) шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями на загальну суму 5588 (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) гривень 66 (шістдесят шість) копійок - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь потерпілого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , завдану матеріальну (майнову) шкоду у загальній сумі 3588 (трьох тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) гривень 66 (шістдесят шість) копійок.
Арешт з майна, накладений ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 12.02.2026 року - скасувати.
Речові докази, відповідно до постанов слідчої від 03.02.2026 року, 07.02.2026 року, а саме:
- мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy S24+», в корпусі чорного кольору - вважати повернутим власнику за належністю - потерпілому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується розпискою від 03.02.2026 року;
- ополіскувач для ротової порожнини «Listerine» свіжа м'ята, об'ємом 250 ml., дезодорант Аерозоль «Axe Apollo», об'ємом 150 ml., газовий туристичний пальник Windproof Camping Stove «KOVAB» (які зберігаються в камері схову Відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області за квитанцією №008668) - на підставі п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України, п. 6 ч. 9 ст. 100 КПК України конфіскувати в дохід держави;
- оптичний диск, CD-R, без маркування, білого кольору, який було вилучено на підставі постанови старшого слідчого про зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 04.02.2026, на якому наявний 1 (один) відео-файл з камери відеоспостереження, яка знаходиться в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 », який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 90 - зберігати при матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120261624710000199 від 03.02.2026 року;
- оптичний диск, CD-R, без маркування, білого кольору, який було вилучено на підставі постанови старшого слідчого про зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 06.02.2026, на якому наявні 2 (два) відео-файли з камери відеоспостереження, яка знаходиться в приміщенні магазину «Prostor», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 2 - зберігати при матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120261624710000199 від 03.02.2026 року;
- оптичний диск, CD-R, без маркування, білого кольору, який було вилучено на підставі постанови старшого слідчого про зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 06.02.2026, на якому наявний 1 (один) відео-файл з камери відеоспостереження, яка знаходиться в приміщенні магазину «Tabakevich», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 2 - зберігати при матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120261624710000199 від 03.02.2026 року;
- оптичний диск, DVD-R, марки «Axent», на якому наявні 3 (три) відео-файли з камер відеоспостереження, які знаходиться в приміщенні магазину «Roshen», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 2, які завантажені з хмарного сховища Google Drive, за наступним посиланням: Обмін файлами - зберігати при матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120261624710000199 від 03.02.2026 року.
Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили з моменту закінчення строку апеляційного оскарження.
Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку після його проголошення негайно вручається прокурору та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1