Окнянський районний суд Одеської області
Справа № 506/249/26
Провадження № 2/506/247/26
про продовження строку усунення недоліків
15.04.2026 року селище Окни
Суддя Окнянського районного суду Одеської області Бурдинюк О.С., розглянувши матеріали позову Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Одеської обласної державної (військової) адміністрації до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Окнянська правда» про витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації речових прав, -
Встановив:
Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Окнянського районного суду Одеської області в інтересах держави в особі: Одеської обласної державної (військової) адміністрації до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Окнянська правда» про витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації речових прав.
Так, прокурор просить суд витребувати у ОСОБА_1 на користь держави в особі Одеської обласної військової (державної) адміністрації земельну ділянку площею 0,1612 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером з кадастровим номером 5123181300:01:001:0140 та має 12 поворотних точок; витребувати у ТОВ «Окнянська правда» на користь держави в особі Одеської обласної військової (державної) адміністрації земельну ділянку площею 0,1612 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером з кадастровим номером 5123181300:01:001:0140 та має 12 поворотних точок; скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 4,6737 га з кадастровим номером 5123181300:01:001:0140, що розташована за межами населених пунктів Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області (запис про речове право № 17599489 від 16.11.2016, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1093688651231) з одночасним припиненням права приватної власності; скасувати державну реєстрацію права оренди ТОВ «Окнянська правда» на земельну ділянку площею 4,6737 га з кадастровим номером 5123181300:01:001:0140, що розташована за межами населених пунктів Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області (запис про інше речове право № 17601643 від 16.11.2016, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1093688651231) з одночасним припиненням права оренди; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5123181300:01:001:0140, площею 4,6737 га в Державному земельному кадастрі з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки.
Ухвалою від 01.04.2026 року позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано термін для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання даної ухвали, яку прокурор та інші позивачі отримали 03.04.2026 року.
10.04.2026 року на адресу суду, надійшла заява про усунення недоліків.
Разом з тим, вимоги ухвали від 01.04.2026 року виконано частково. Прокурор не звернув увагу на наступне.
За змістом п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У ст. 5 ЦПК України визначені способи судового захисту. Так, згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 ЦПК України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить ефективний розгляд справи.
При цьому, позивач, в порушення ст.175 ЦПК України, не обґрунтував зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Більш того, позовні вимоги сформульовані незрозуміло та нечітко.
Слід також звернути увагу, що Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. а саме:
Необхідно також звернути увагу, що ч.1 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч.2 ст.16 ЦК України.
Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника, та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.
Якщо право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові (п. 69 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 331/6927/16-ц, провадження № 14-651цс18).
Також прокурором проігноровано п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України щодо ціни позову, а саме: зазначено, що ціною позову є нормативно грошова оцінка всієї земельної ділянки площею 4,6735 га, а не її частини у 0,1612 га, про витребування якої йдеться у позові.
Разом з тим, 09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача. Так, Законом № 4292-ІХ доповнено ст.390 Цивільного кодексу України частиною 5 наступного змісту: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду.
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
З огляду на зазначені норми вбачається, що попереднє внесення на депозитний рахунок суду вартості спірного майна, оціненої згідно із законом, є обов'язковою матеріально-правовою передумовою для витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади.
Таким чином, ч.4 ст. 177 ЦПК України доповнено абзацом другим такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Також, ч.2 ст. 185 ЦПК України доповнено абзацом третім такого змісту: «Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Статтю 265 ЦПК України доповнено частиною чотирнадцятою такого змісту: «У разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача.
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №4292-ІХ передбачено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
Отже, держава регламентувала порядок звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування та прокурорів до суду з позовами, направленими на вилучення майна з приватної власності інших осіб, шляхом визначення спеціального порядку звернення, що включає забезпечення прав відповідача через внесення депозиту у розмірі вартості майна, який буде спрямований на відшкодування вартості майна в разі задоволення позову.
З урахуванням того, що прокуратурою заявлено віндикаційний позов, до вказаного позову підлягають застосуванню вимоги, викладені вище.
При цьому, на цій стадії суд не може давати оцінку добросовісності чи не добросовісності дій відповідача при набутті у власність спірної земельної ділянки, адже ця обставина має бути з'ясована судом при вирішенні спору по суті.
За таких обставин, Одеська обласна прокуратура має внести на депозитний рахунок Окнянського районного суду Одеської області (код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26302945, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, рахунок отримувача: UA418201720355249001000005435 ) суму грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно ч.6 ст.127 ЦПК, про продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.127, 259 ЦПК України,
Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Прокурору надати суду документ, що підтверджує внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. С. Бурдинюк