15.04.2026 Справа №607/3595/26 Провадження №2-во/607/35/26
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Вийванка О. М.
за участю секретаря судового засідання Дудченко Ю. Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника заявника адвоката Павленка Сергія Валерійовича про виправлення помилки в судовому наказі у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,
Представник ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» звернувся в суд із заявою про виправлення помилки у судовому наказі у цивільній справі за заявою ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, посилаючись на те, що в судовому наказі допущено помилку щодо суми стягнення з боржника заборгованості за спожитий природний газ, яку просить виправити.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, не повідомивши суду про причини своєї неявки, хоча продень та час слухання справи були повідомлені у встановленому законом порядку, що не є перешкодою для розгляду заяви.
З урахування викладеного вище, суд, вважає за необхідне проводити розгляд справи без участі учасників справи.
Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 23 лютого 2026 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області винесено судовий наказ, згідно якого вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» заборгованість за спожитий природний газ за період з 01.02.2023 по 31.12.2025 в розмірі 1 239,48 грн (одна тисяча двісті тридцять дев'ять гривень 48 копійок). Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» судовий збір в розмірі 332,80 грн (триста тридцять дві гривні 80 копійок).
Згідно вимог ч. 1 ст. 173 ЦПК України, суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому статтями 432, 435 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.
Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. Виходячи із системного аналізу приписів Цивільного процесуального кодексу України описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.
Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.
Як викладено у п. 19 Постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 р. вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Виходячи з правової позиції Верховного Суду України, суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.
Перевіривши викладені у заяві доводи, суд не вправі виходити за межі заявлених вимог та самостійно визначати суму стягнення заборгованості, оскільки це буде порушенням принципу диспозитивності, визначеного ст. 13 ЦПК України, відтак вважає, що судовий наказ Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 лютого 2026 року, винесений у цивільній справі № 607/3595/26 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, не містить описок чи арифметичних помилок, в розумінні статей 173, 432 ЦПК України, а також не містить неточностей, які можуть вплинути на зміст судового рішення та його виконання.
Із врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для внесення виправлень в судовий наказ Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 лютого 2026 року, а тому, в задоволенні заяви представника заявника адвоката Павленка Сергія Валерійовича про виправлення помилки в судовому наказі у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись статтями 173, 260, 261, 269, 352-354, 432 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви представника заявника адвоката Павленка Сергія Валерійовича про виправлення помилки в судовому наказі у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою http://court.gov.ua/fair/sud.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів, з дня її проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали суду.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвалу суду складено та підписано 15 квітня 2026 року.
Головуючий суддя О. М. Вийванко