Справа № 509/7236/25
15 квітня 2026 року с-ще Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді?Спічака Вадима Олексійовича,
секретаря судового засідання?Лизогубенко Владлени Олександрівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Овідіополь за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф», юридична адреса: 79013, м. Львів, вул. С.Бандери, 87, офіс 54, код ЄДРПОУ: 42655697 до ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за договором позики,-
Стислий виклад позиції позивача
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 05.12.2019 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», та ОСОБА_1 , укладено Договір №312568 про надання коштів на умовах фінансового кредиту (надалі - Кредитний договір).
В подальшому у зв'язку із неможливістю у повному обсязі та у встановлений строк виконати Відповідачем зобов'язань за Кредитним договором, Відповідач ініціював продовження користування кредитом, внаслідок чого Додатковим договором від 04.01.2020 р. продовжено строк користування кредитом.
Зважаючи на вищенаведене, Відповідач здійснив всі необхідні дії, спрямовані на укладання Кредитного договору шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки (поточний/картковий рахунок НОМЕР_1 , вказаний Відповідачем), на рахунок якої в подальшому було перераховано грошові кошти у розмірі 7 000,00 (сім тисяч гривень 00 копійок) грн. На умовах Кредитного договору (розділу 1) Кредитодавець надав Відповідачу грошові кошти в розмірі 7 000,00 (сім тисяч гривень 00 копійок) грн. (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов'язувався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.
В порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач не виконав свої зобов'язання, що передбачені умовами Кредитного договору, як своєчасне повернення отриманих коштів та сплату процентів за користування кредитом (Графік платежів за кредитним договором додається). У зв'язку із припиненням здійснення платежів на виконання Кредитного договору у Відповідача утворилася заборгованість за Кредитним договором.
22 лютого 2021 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 42753492 та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СІРОКО ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42827134 уклали Договір факторингу №015-220221, згідно якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СІРОКО ФІНАНС» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», включно і до гр. ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за Договором № 312568 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 05.12.2019 року, порядковий номер згідно реєстру прав вимоги 1246.
22 серпня 2024 року, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СІРОКО ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42827134, та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» Код ЄДРПОУ 42655697 уклали Договір факторингу №20240822/1, згідно якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СІРОКО ФІНАНС», включно і до гр. ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за Договором № 312568 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 05.12.2019 року, порядковий номер згідно реєстру прав вимоги 23.
Позивач зазначає, що станом на 04 грудня 2025 р. заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 28 917,90 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот сімнадцять гривень 90 копійок) грн., а саме: заборгованість по тілу кредиту - 7 000,00 грн.; заборгованість по відсотках (та прострочені відсотки) - 17 325,00 грн.; заборгованість за пенею - 0,00 грн.; інфляційне збільшення - 4 592,90 грн, які позивач просить суд стягнути з відповідача.
Рух справи у суді
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 грудня 2025 року було відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. У позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідач у судові засідання не з'явився. Заяву про слухання справи за його відсутності не надав, причини неявки суду не повідомив. Про час і місце слухання справи повідомлений належним чином. Відзив на позов до суду не подав.
Суд з урахуванням думки представника позивача вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін в порядку заочного розгляду справи на підставі зібраних у справі доказів, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 282 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що 05.12.2019 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено Договір №312568 про надання коштів на умовах фінансового кредиту.
Кредитний договір укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) укладення договору про надання коштів на умовах фінансового кредиту, що опублікований в особистому кабінеті Відповідача на веб-сайті www.credit7.ua., підписаний електронним підписом та акцептований Відповідачем, 05.12.2019 року 13:33:57, шляхом одноразового ідентифікатора у вигляді коду.
Відповідно до умов договору від 05.12.2019 року: п. 1.1 Товариство надає Клієнту грошові кошти в розмірі 7 000,00 грн. (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. 1.2. Позика видається строком на 30 днів. Договір діє до повного виконання Клієнтом своїх зобов'язань за цим Договором. 1.3. Сторони погодили наступну процентну ставку за користування позикою: 1.3.1. Акційна процентна ставка становить 0,95 процентів від суми позики за кожен день користування позикою (346,75 процентів річних) у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.2 цього Договору. 1.3.2. Стандартна процента ставка складає 1,90% від суми позики за кожний день користування позикою (693,50 процентів річних). 1.3.3. У випадку прострочення Клієнтом виконання зобов'язань за Договором чи неможливості виконання зобов'язань у повному обсязі, застосовується стандартна процентна ставка, відповідно до п. 3.4., 3.5. цього Договору. 1.4. Сукупна вартість позики за акційною ставкою складає 128,50 % від суми позики (у процентному виразі) або 8 995,00 грн. (у грошовому виразі) та включає в себе: проценти (відсотки) за користування позикою 28,50% від суми позики (у процентному виразі) або 1 995,00 грн. (у грошовому виразі). 1.5. Сукупна вартість позики за стандартною процентною ставкою складає 157,00 % від суми позики (у процентному виразі) або 10 990,00 грн. (у грошовому виразі) та включає в себе: проценти (відсотки) за користування позикою 57,00% від суми позики (у процентному виразі) або 3 990,00 грн. (у грошовому виразі). 1.6. Позика надається шляхом перерахування Товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок, вказаний Клієнтом.
У зв'язку із неможливістю виконання Клієнтом зобов'язань за Договором № 312568 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту від 05.12.2019 року (надалі - «Договір») у повному обсязі та у встановлений строк, 04.01.2020 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено Додатковий договір 386097 до Договору № 312568 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту від 05.12.2019 р., відповідно якого строк користування кредитом продовжили.
Відповідно до п. 1.1. Додаткового договору сторони домовились продовжити строк користування позикою на строк, що дорівнює установленому пунктом 1.2. Договору строку користування позикою.
Відповідно до п. 1.2 Додаткового договору встановлено нову дату повернення позики та сплати нарахованих процентів - не пізніше 04.01.2020 року.
Відповідно до п. 1.3. Сторони погодили наступну процентну ставку за користування позикою: • процентна ставка становить 1,60% процентів від суми позики за кожен день користування позикою (584,00 процентів річних) у межах строку повернення позики, зазначеного в пункті 1.2 цього Договору
Відповідач здійснив всі необхідні дії, спрямовані на укладання Кредитного договору шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки (поточний/картковий рахунок НОМЕР_1 , вказаний Відповідачем), на рахунок якої в подальшому було перераховано грошові кошти у розмірі 7 000,00 (сім тисяч гривень 00 копійок) грн. На умовах Кредитного договору Кредитодавець надав Відповідачу грошові кошти в розмірі 7 000,00 (сім тисяч гривень 00 копійок) грн., що підтверджується документом № ВП-230119-2 від 23.01.19 р. отриманим від ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» (ЄДРПОУ 39626179, 08205, Київська обл., Бучанський р-н, м. Ірпінь, вул. Поезії, буд. 2, оф. 10), сервіс онлайн платежів «WAYFORPAY».
22 лютого 2021 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 42753492 та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СІРОКО ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42827134 уклали Договір факторингу №015-220221, згідно якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СІРОКО ФІНАНС» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», включно і до гр. ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за Договором № 312568 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 05.12.2019 року, порядковий номер згідно реєстру прав вимоги 1246.
22 серпня 2024 року, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СІРОКО ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42827134, та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» Код ЄДРПОУ 42655697 уклали Договір факторингу №20240822/1, згідно якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СІРОКО ФІНАНС», включно і до гр. ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за Договором № 312568 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 05.12.2019 року, порядковий номер згідно реєстру прав вимоги 23.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на 04 грудня 2025 р. заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 28 917,90 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот сімнадцять гривень 90 копійок) грн., а саме: заборгованість по тілу кредиту - 7 000,00 грн.; заборгованість по відсотках (та прострочені відсотки) - 17 325,00 грн.; заборгованість за пенею - 0,00 грн.; інфляційне збільшення - 4 592,90 грн.
Доказів сплати зазначеної заборгованості або спростування її розміру відповідачкою надано не було. Будь-яких зауважень від відповідачки щодо розміру даної заборгованості до суду не надходило.
Норми права, застосовані судом, та висновки суду
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону№ 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина 12статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно зі статтею 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки договір № 312568 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах на умовах споживчого кредиту від 05.12.2019 підписаний відповідачкою в електронній формі, шляхом його підписання одноразовим ідентифікатором, відповідно до якого позичальнику наданий кредит, що підтверджується належними та допустимими доказами укладання між сторонами правочину, та відповідач не надав доказів погашення заборгованості або спростування її розміру, то з відповідача підлягає стягненню заявлена у позовних вимогах заборгованість за тілом кредиту у розмірі 7000 гривень.
Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами (по відсотках) у розмірі 17 325,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до змісту договору № 312568 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах на умовах споживчого кредиту від 05.12.2019 року позика видається строком на 30 днів (п. 1.2).
Відповідно до п.1.2 Відповідно до п. 1.2 Додаткового договору встановлено нову дату повернення позики та сплати нарахованих процентів - не пізніше 04.01.2020 року.
В силу частини 1 статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Як вказав Верховний Суд у постанові Великої Палати від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 поняття «користування кредитом» є окремим випадком «користування чужими коштами». Термін «користування чужими коштами» Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно). При цьому термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях: перше це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а друге значення прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
У згаданій постанові від 05.04.2023 Велика Палата Верховного Суду зокрема вказала: «…Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу. Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом…80. Отже, «користування кредитом» це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору…».
Щодо нарахування процентів на підставі статті 1048 ЦК України Велика Палата Верховного Суду наголосила, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом», тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Саме за це благо можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України. Разом з цим, як вказано у постанові, зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, а позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Отже, позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України. Велика Палата прийшла до висновку, що надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця. Отже, Велика Палата виснувала, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. У разі порушення позичальником зобов'язання з повернення кредиту настає відповідальність обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.
З розрахунку заборгованості, наданого до суду вбачається, що така заборгованість за процентами за користування кредитом становила 17 325,00 грн..
Суд зазначає, що відповідно до додаткової угоди, укладеної до договору, дата повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом - 04.01.2020 року, тобто проценти мають нараховуватись за стандартною процентною ставкою 1,90% з 05.12.2019 року по 04.01.2020 року.
Інформації про те, що строк кредитного договору після 04.01.2020 був пролонгований, матеріали справи не містять, отже підстав для нарахування процентів за користування кредитом понад визначений договором та додатковою угодою строк немає.
Отже, загальна сума заборгованості за відсотками, яка підлягає стягненню з відповідача, враховуючи строк договору, складає - 3990,00 (7000*1,9%*30днів) гривень.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що загальна сума заборгованості за відсотками, яка підлягає стягненню з відповідача, враховуючи строк договору, складає - 10990 гривень 00 коп. (з яких 3990,00 - заборгованість за відсотками, 7000,00 - заборгованість за тілом кредиту)
З наданого детального розрахунку заборгованості (виписки з особового рахунку) відповідачки перед ТОВ «ФК «Артеміда-Ф», вбачається, що позивач нарахував суму заборгованості із врахуванням встановленого індексу інфляції відповідно до статті 625 ЦК України.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до приписів статті 625 ЦК України, новим кредитором ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» правомірно нараховано з січня 2020 року по 23.02.2022 р. інфляційні втрати, вірно розраховано індекс інфляції, оскільки період нарахування вказаних сум не охоплений воєнним станом.
Однак з огляду на викладені судом висновки, враховуючи, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 10990 грн 00 копійок, інфляційне збільшення буде дорівнювати: 2075,06 грн. (10990*1,18881409 -10990=2075,06 гривень)
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку ані первісному кредитору, ані позивачу, до якого перейшло право вимоги, відповідачем не повернуті, а також, що відповідачем добровільно не сплачені проценти за користування кредитом, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 05 грудня 2019 року, що складається із заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту) 7000 грн 00 коп., залишок заборгованості по процентам 3990 грн 00 коп. та інфляційне збільшення 2075 грн 06 коп.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити частково вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту у загальному розмірі 13065 гривень 06 копійок.
Відповідач заперечень щодо правильності наданого позивачем розрахунку сум заборгованості не заявила, належних та допустимих доказів того, що заборгованість розрахована невірно та має інших розмір, ніж зазначено позивачем, не надала, власний розрахунок не надала.
При цьому, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 та статтею 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторона посилалась як на підставу своїх вимог, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2422 грн 40 коп.
Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - 1094,44 гривні (2422,40*13065,06/28 917,9).
Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 7000 грн 00 коп.
Частиною 1 статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частина 4 статті 137 ЦПК України передбачає, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).
Позивачем на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу надано: копію ордеру на надання правової допомоги адвокатом Дзундза О.В., договір про надання правової допомоги, попередній розрахунок суми судових витрат, в якому зазначено перелік виконаних робіт (надання юридичних послуг). Вартість: 7000 грн 00 коп.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01 серпня 2019 року в справі № 915/237/18, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
Так, у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
З урахуванням вищенаведеного, виходячи з вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку про те, що обсяг наданої позивачу правничої допомоги, є неспівмірним з вартістю послуг, оплачених позивачем.
Враховуючи наведене, враховуючи рівень складності справи, часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне зменшити розмір правової допомоги пропорційно до розміру задоволених позовних вимог 3162,59 грн (7000*13065,06/28917,9) грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 280-281 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» (код ЄДРПОУ 42655697, вул. Степана Бандери, буд. 87, оф. 54, м. Львів, Львівська область) суму заборгованості за договором №312568 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 05.12.2019 , у загальному розмірі 13065 гривень 06 копійок (з яких заборгованість по тілу кредиту - 7 000,00 грн.; заборгованість по відсотках (та прострочені відсотки) - 3990,00 грн.; інфляційне збільшення - 2075,06 грн.)
Стягнути із ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» (код ЄДРПОУ 42655697, вул. Степана Бандери, буд. 87, оф. 54, м. Львів, Львівська область) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 1094 гривні 44 копійки.
Стягнути із ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» (код ЄДРПОУ 42655697, вул. Степана Бандери, буд. 87, оф. 54, м. Львів, Львівська область) витрати на правничу допомогу в розмірі 3162 гривні 59 копійок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спічак В.О.