Справа №504/698/26
Провадження №3/504/694/26
16.04.2026с-ще Доброслав
Суддя Доброславського районного суду Одеської області Жовтан П.В., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Рівне Рівненської області, громадянина України, ФОП, одруженого, має на утриманні 4 н/л дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 24.04.2020р. органом 4832, ІПН НОМЕР_1 ,
за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
02.02.2026р. інспектором УПП в Одеській області Шибким І.І. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №581116, згідно якого 02.02.2026р. о 07:05 год. за адресою: Одеська область Одеський район траса М14 «Одеса-Миколаїв», 50 км., ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Audi A6» н/з НОМЕР_2 , не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Lancer» н/з НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався назустріч. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.13.1 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, відповідальність за що передбачено ст.124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що інший водій ОСОБА_2 потрапив у яму та його автомобіль відкинуло, внаслідок чого відбулося зіткнення з його транспортним засобом. Пошкодження отримали обидва транспортного засобу. По його смузі руху дорога рівна, а по той смузі, де рухався водій ОСОБА_2 уся дорога у вибоїнах. Зі схемою ДТП він згоден у тій частині, що стосується його транспортного засобу. Жодні експертизи не проводив, таких клопотань не заявляв.
Дослідивши і проаналізувавши докази по справі, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена та підтверджується наступними матеріалами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №581116 від 02.02.2026р.;
- даними схеми місця ДТП від 02.02.2026р., до якої ОСОБА_1 зауважень, заперечень та доповнень не мав;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 02.02.2026р.;
- фотознімками з місця ДТП;
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться за провину порушення п. 13.1 ПДР України, яким встановлено те, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Доказів на спростування своєї винуватості ОСОБА_1 не надано.
Водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, що є джерелом підвищеної небезпеки, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій був зобов'язаний залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечного інтервалу.
Суд надає критичну оцінку твердженням ОСОБА_1 про те, що тільки водій ОСОБА_2 є винуватцем ДТП, оскільки винуватість водія ОСОБА_2 жодним чином не виключає вину водія ОСОБА_1 (з матеріалів справи вбачається, що відносно водія ОСОБА_2 також було складено протокол про адміністративне правопорушення), проте на розгляд судді надійшов протокол про адміністративне правопорушення лише відносно ОСОБА_1 , а вийти за межі розгляду даного протоколу суд не має права. За ч.2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Отже, винуватість інших учасників події в порушенні ПДР, жодним чином не виключає вину водія ОСОБА_1 у вчиненому ним правопорушенні, за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення. По аналогії ст.337 КПК України, судовий розгляд у справах про адміністративне правопорушення проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення
Клопотань про призначення відповідної експертизи ОСОБА_1 не заявлялося, відтак суд, ухвалюючи рішення, керується наявними доказами.
Зі схеми місця ДТП, заперечень до якої ОСОБА_1 не мав, вбачається, що з його слів зіткнення мало місце на розділовій смузі, що в свою чергу підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
З огляду на сукупність досліджених у справі доказів, суд вважає, що позиція ОСОБА_1 є його способом захисту, обумовленим прагненням уникнути відповідальності, а його доводи не спростовують його винуватість у вчиненому правопорушенні.
Таким чином, оцінивши у всій сукупності досліджені по справі докази, суддя приходить до висновку, що вони узгоджуються між собою та підтверджують винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, при цьому суддя вважає, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суддя при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, тому суддя вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ст.124 КУпАП.
Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.27, 33-35, 40-1, 283, 284 ч.1 п.1, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає сумі 665 грн. 60 коп.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Реквізити для сплати штрафу і судового збору розміщені на офіційному веб порталі «Судова влада» - https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/zbir/ та https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/tax/.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення та на неї може бути внесено подання прокурора у той же строк.
Суддя П. В. Жовтан