Справа № 137/90/26
"15" квітня 2026 р.
Літинський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Желіховського В.М.
секретаря судових засідань Гречанівської В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в селищі Літин за правилами спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення по сплаті аліментів,
До Літинського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення по сплаті аліментів. Позов мотивований тим, що сторони по справі є батьками неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з позивачкою і перебуває на її утриманні. На підставі рішення Літинського районного суду Вінницької області від 24.05.2022 року по справі №137/356/22 з ОСОБА_2 на її користь стягнуто аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки від усіх доходів, але не менше як 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Проте, відповідач сплачував аліменти не регулярно та не в повному обсязі та допустив виникнення заборгованості в сумі 92 270,50 грн. Дана заборгованість виникла за період 01.09.2024 року по 01.01.2026 року, що підтверджується Розрахунком заборгованості зі сплати аліментів. Крім того, відповідач крім аліментів не бере жодної участі у вихованні дитини та у її лікуванні, хоча в дитини дуже поганий зір і вона потребує лікування в офтальмолога та придбання окулярів, на підтвердження надаються копії медичних документів дитини. Згідно зробленого нею Розрахунку пені з 01.09.2024 року по 01.01.2026 року розмір нарахованої пені становить становить - 292846,75 грн., проте ціна позову зазначена 92 270,50 грн. Отже, враховуючи те, що відповідач знав про наявність у нього зобов'язань по сплаті аліментів, але не виконував ці зобов'язання, та несплата аліментів відповідачем спричиняла позивачу та їхньому синові відачем значні матеріальні незручності, оскільки дані кошти вкрай необхідні для належного матеріального забезпечення дитини, позивач вважає за можливе та необхідне стягнути з нього неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 92 270,50 грн. Вказане стало підставою для звернення до суду із цим позовом. Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 23.01.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив. 18.02.2026 до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 , в якому зазначає, що не визнаю вимоги позивачки, вважає їх безпідставними та необґрунтованими з наступних підстав. Розрахунок державного виконавця відділу Вінницького ДВС Крот Наталії, долучений позивачкою до позовної заяви, що у нього заборгованість по сплаті аліментів за період з вересня 2024 року по 31.12.2025 р складає 92 270.50 грн. не відповідає дійсності. Зазначає, що з початку стягнення аліментів він працював, тому аліменти перераховувалися позивачці своєчасно, боргу не було. На початку вересня 2024 року був мобілізований в ЗСУ. Саме з часу моєї мобілізації і в послідуючому отримання мною поранення, знаходження на тривалому лікуванні в різних містах за період листопад 2024 р по січень 2025 р р були нараховані аліменти, але своєчасно не перераховані позивачці, тому виникла заборгованість. 01.10.2024 р під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини, я отримав важке поранення правої гомілки. Було тривале важке лікування і як наслідок відбулася ампутація правої нижньої кінцівки і в послідуючому формування кукси правої гомілки. В лютому 2025 року після тривалого лікування я був направлений на протезування правої гомілки, отримав відповідні виплати, тому сплатив заборгованість і починаючи з лютого 2025 р. аліменти сплачувалися і до цього часу сплачуються щомісячно і навіть в значно більших розмірах. Таким чином, вважає, що якщо і є незначна заборгованість по сплаті аліментів, то вона утворилася з незалежних від нього причин, він свідомо ніколи не ухилявся і не ухиляється від виконання рішення суду, у нього були непереборювані обставини, які перешкоджали деякий час своєчасно сплачувати аліменти в період лікування від вогнепального поранення, тому вважає, що підстави для задоволення вимог позивачки про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів відсутні, а отже слід відмовити у позові повністю. 02.03.2026 до суду надійшла заява позивачки ОСОБА_1 про зміну предмету позову і просить стягнути з відповідача пеню за період з 01.09.2024 року по 01.01.2026 року в розмірі 48 667,01 грн., про що надано відповідний розрахунок (а.с.62-65). Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Зубань О.О. в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити. Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, в зв'язку з станом здоров'я. Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку. Суд встановив, що відповідно до рішення Літинського районного суду Вінницької області від 24.05.2022 (а.с.14-15) шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний. Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 24.05.2022 (а.с.16-17) стягнуто із ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 , 03.05.1996 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів доходів відповідача, але не менше 50% від прожиткового мінімуму, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення сином повноліття, починаючи стягнення з 03.05.2022. Сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.18). Відповідно до Розрахунку заборгованості зі сплати аліментів виданого старшим державним виконавцем Н.Крот (а.с.19) заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів станом на 01.01.2026 становить 92 270,50 грн. Відповідно до довідки Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області за №15 від 14.01.2026 (а.с.26) до складу сім'ї позивачки входить син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судом досліджено розрахунок заборгованості ВП №69375946 Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області наданою відповідачем (а.с.46-47) заборгованість ОСОБА_2 по аліментах станом на 31.01.2026 складає 22 397,02 грн. Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за №17 від 12.01.2026 (а.с.48) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію по інвалідності внаслідок каліцтва, захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини довічно згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших категорій громадян». Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України виданої Військовою частиною НОМЕР_1 за №642/70/3104 від 04.11.2024 р. (а.с.49) солдат ОСОБА_2 в період з 11.09.2024 по 03.10.2024 брав безпосередню участь у забезпеченні оборони України, … перебуваючи в Донецькій області Покровського району н.п. Єлизаветівка. 01" жовтня 2024 року ОСОБА_2 одержав «Вибухова травма. Вогнепальні уламкові сліпі поранення нижньої третини правої гомілки з переломом обох кісток на рівні нижньої та середньої третини діафізів, ускладнене масивним інфікованим дефектом м'яких тканин. Вогнепальні уламкові сліпі поранення правої стопи, ускладнене масивним інфікованим дефектом м'яких тканин. Вогнепальний перелом кісток плесни, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 за №642/6437 від 14.10.2024 (а.с.50) та проходив відповідне лікування, що підтверджується наданими суду медичними документами (а.с.51-59). Згідно з частиною першою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідно до ст. 20 СК України до правовідносин щодо відповідальності платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки врегульованих ст. 196 СК України позовна давність не застосовується. Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18). У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) викладено висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів. Так, відповідачем ОСОБА_2 наданими суду доказами доведено що заборгованість зі сплати аліментів виникла не з його вини та з незалежних від нього обставин. Зокрема, судом встановлено, що відповідач 01.10.2024 р під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини отримав важке поранення правої гомілки, тривалий час проходив лікування та протезування ноги, тому вказані обставини перешкоджали йому деякий час своєчасно сплачувати аліменти. Крім того, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 в даний час є інвалідом 2 групи, потребує систематичного лікування та реабілітації від вогнепального поранення, отримує пенсію, яку витрачає на лікування та на своєчасну сплату аліментів. За вищезазначених обставин, судом встановлено поважність причин щодо несвоєчасної сплати аліментів, а тому платник аліментів, відповідач ОСОБА_2 є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Дослідивши матеріли справи, врахувавши письмову позицію сторін, суд вважає позовні вимоги задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по сплаті аліментів, яка станом на 31.01.2026 складає 22 397,02 грн. Оскільки позивач відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, відповідач є також інвалідом 2 групи, а позов задоволено, тому суд витрати зі сплати судового збору відносить за рахунок держави. Керуючись ст. 20, 196 СК України, ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 223, 259, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 виданий 27.07.2005 Вінницьким РВ УМВС України у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 жительки АДРЕСА_2 (паспорт серії НОМЕР_4 виданий 17.03.2017 Літинським РС УДМС України у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_5 ) заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 22 397,02 грн.
Апеляційну скаргу на рішення суду сторони можуть подати протягом 30 днів після проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Желіховський В. М.