Справа № 161/359/26 Провадження №33/802/295/26 Головуючий у 1 інстанції:Ковтуненко В. В.
Доповідач: Клок О. М.
15 квітня 2026 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., секретаря Зубрицької А.М., представника потерпілої - адвоката Кінах Я.В., потерпілої ОСОБА_1 , особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника потерпілої - адвоката Кінах Я.В на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 березня 2026 року стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , пенсіонерки, громадянки України,
Вказаною постановою провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрито, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 968517 від 24 грудня 2025 року, убачається, що 24 грудня 2025 року, близько 18.00 годин, ОСОБА_2 , перебуваючи за місцем проживання в АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно ОСОБА_1 та її дітей ОСОБА_3 7 років та ОСОБА_4 4 роки.
В апеляційній скарзі представник потерпілої - адвокат Кінах Я.В., посилається на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просить скасувати оскаржену постанову судді та прийняти нову постанову, якою визнати винною ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Апелянт вказує на те, що суд не взяв до уваги наявність допустимих та належних доказів, які за змістом доводять очевидність скоєння ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки потерпілій було завдано психічну шкоду, що стверджується зокрема відеозаписами та поясненнями свідків.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши думку представника потерпілої та потерпілої, які підтримали скаргу з підстав кладених в ній, ОСОБА_2 , яка щодо задоволення апеляції заперечила, суддя доходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Вимоги ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачають, що суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Апеляційний суд вважає, що розглянувши справу стосовно ОСОБА_2 , суддя місцевого суду, виконавши приписи ст. 280 КУпАП, на законних підставах дійшов висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення в діях останньої та обґрунтовано закрив провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Судом першої інстанції були досліджені наявні у справі докази, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 968517 від 24 грудня 2025 року, пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також наявні записи.
Під час апеляційного розгляду, судом досліджені матеріали справи про адміністративне правопорушення, надана можливість сторонам надати свої пояснення з приводу подій, які відображені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Потерпіла наполягав на тому, що ОСОБА_2 вчинила стосовно неї домашнє насильство, посилаючись на відеозаписи.
В свою чергу, ОСОБА_2 заперечувала існування обставин, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та пояснень ОСОБА_1 щодо вчинення нею противоправних дій стосовно потерпілої, наполягаючи при цьому на правдивості своїх показань, зазначила що між ними існує конфліктна ситуація.
Аналізуючи пояснення сторін, а також наявні відеозаписи можливо дійти висновку про те, що між сторонами відбувся конфлікт (зокрема через релігійні переконання), що неможливо визнати домашнім насильством.
Поміж тим, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Враховуючи, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, обставини події, описані у протоколі про адміністративне правопорушення, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про винуватість ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є безпідставними, і такими, що спростовуються дослідженими судом першої інстанції доказами, яким надано належну та об'єктивну оцінку, що також перевірено в суді апеляційної інстанції.
Отже за наведених обставин, апеляційний суд вважає правильними висновки судді місцевого суду стосовно відсутності достатніх доказів на підтвердження наявності обставин, передбачених диспозицією зазначеної вище норми закону. А докази, які містяться в матеріалах справи не є такими, що переконливо свідчать про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції в оскарженій постанові про відсутність в діях ОСОБА_2 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та були б підставою для її скасування, апелянтом не наведено та під час апеляційного розгляду не встановлено.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу представника потерпілої - адвоката Кінах Я.В. залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 березня 2026 року стосовно ОСОБА_2 , - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду О.М. Клок