Справа № 761/13472/26
Провадження № 1-кс/761/9136/2026
08 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участі:
секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025100060000692 від 19.04.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Шахтарськ, Донецької області, маючому вищу освіту, одруженому, маючому на утриманні малолітню дитину 2018 р.н., працюючому засновником ПП «Варшавське», «Передові технології плюс», зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому в силу ст. 89 КК України, якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.14, ч.2 ст.194; ч. 2 ст. 28, ч.2 ст.194 КК України,
до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025100060000692 від 19.04.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.14, ч.2 ст.194; ч. 2 ст. 28, ч.2 ст.194 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що СУ ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12025100060000692 від 19.04.2025, за підозрою ОСОБА_7 у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.14, ч.2 ст.194; ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України. В межах даного кримінального провадження також підозрюється ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.14, ч.2 ст.194; ч. 2 ст. 28, ч.2 ст.194 КК України. Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 за твердженням сторони обвинувачення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема даними, що містяться у: витягу з матеріалів кримінального провадження № 12025100060000692 від 09.04.2025; постановах про зміну групи прокурорів та слідчих; протоколі прийняття заяви ОСОБА_8 від 10.12.2025; протоколах огляду місця події від 20.12.2025, допиту потерпілого ОСОБА_8 , ОСОБА_9 від 11.12.2025, свідка ОСОБА_10 від 11.12.2025, ОСОБА_11 від 16.12.2025; протоколі огляду від 16.12.2025; постанові визнання речовими доказами від 11.12.2025; протоколах НСРД; протоколах обшуку від 07.04.2026; повідомлені про підозру від 07.04.2026; протоколі затримання від 07.04.2026; протоколі допиту підозрюваного від 07.04.2026, інших матеріалах.
Необхідність застосування запобіжного заходу обґрунтовується тим, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, оскільки кримінальні правопорушення у скоєнні яких він підозрюється відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, і він, будучи обізнаним про міру покарання, яка йому загрожує переховуватиметься, впливатиме на свідків, може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі, з метою приховування своєї злочинної діяльності, тощо. Крім того, вік та стан здоров'я підозрюваного дозволяють йому перебувати в ДУ «Київський слідчий ізолятор» під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, з мотивів у ньому наведених, просив задовольнити.
Захисник просив відмовити у застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати запобіжний захід більш м?який, або визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, зазначив про формальне наведення ризиків стороною обвинувачення та недоведеність неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу. Просив врахувати наявність постійного місця проживання та роботи, сталі соціальні зв'язки підзахисного, наявність на утриманні неповнолітньої дитини.
Підозрюваний вказав, що до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення ніякого відношення не має, підтримав заперечення захисника.
Слідчий суддя, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали клопотання та інші надані в розпорядження суду матеріали, дійшла наступних висновків.
Як убачається з наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів, ГУ НП у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12025100060000692 від 09.04.2025, в межах якого ОСОБА_4 07.04.2026 здійснено повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушення, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.14, ч.2 ст.194; ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України та затримано в порядку ст. 208-211, 213, 615 КПК України.
Наявні у розпорядженні слідчого судді матеріали клопотання, зокрема матеріали НРСД, містять переконливі дані про причетність ОСОБА_4 до вчинення протиправних дій пов'язаних із замахом на знищення майна.
Разом із тим, як убачається із протоколів НРСД, вказані НСРД проводились в рамках кримінального провадження за № 12025100060000692 від 19.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 355; ч.1 ст. 14, ч.4 ст. 185; ч.4 ст. 189 КК України.
При цьому, в жодному із зазначених кримінальних правопорушень ОСОБА_4 не повідомлено про підозру.
Разом із тим, першочергове питання, які має з'ясувати суд при вирішенні питання щодо необхідності застосування заходу забезпечення, це питання чи було вчинено кримінальне правопорушення, чи є повідомлення про підозру обґрунтоване.
Так, як убачається з тексту повідомлення про підозру ОСОБА_4 , останньому інкримінується вчинення готування до умисного знищення або пошкодження майна шляхом підпалу вчиненим за попередньою змовою групою осіб, в пошкодженні майна шляхом підпалу, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.14, ч.2 ст.194; ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.194 КК України передбачена кримінальна відповідальність за умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах.
Відповідно до ч.2 ст. 194 КК України передбачена кримінальна відповідальність за те саме діяння, тобто те діяння, за що передбачена відповідальність в першій частині цієї статті, вчинене за наявності однієї та або більше кваліфікуючих однак, а саме вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки.
Тобто, кримінально-каранним є не будь-яке знищення чи пошкодження майна, але лише те, що заподіяло шкоду у великих розмірах.
Відповідно до примітки 3 до ст. 185 КК України у статтях 185-191, 194 цього Кодексу у великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, що у нашому випадку має становити понад 416 000 грн.
При цьому, стороною обвинувачення дії ОСОБА_4 кваліфіковані як закінчене кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України, разом із тим, до матеріалів клопотання не долучено даних, з яких би убачалося хоча б ймовірне заподіяння шкоди внаслідок здійснення підпалу вхідних дверей квартири, де мешкає потерпілий ОСОБА_9 на суму, яка б перевищувала 416 000 грн.
Тобто, в разі відсутності ознак заподіяння шкоди у великих розмірах шляхом підпалу майна, такі дії не тягнуть кримінальної відповідальності за ч.2 ст.194 КК України, як за закінчене кримінальне правопорушення.
Отже, зважаючи на наведене, слід виходити з того, що фактично на момент порушення стороною обвинувачення перед слідчим суддею питання про застосування найсуворішого запобіжного заходу до ОСОБА_4 має місце обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчинення кримінально правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.14, ч.2 ст.194 КК України та відсутність в його в діях закінченого складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України.
Фактично у даному випадку може мати місце вчинення даного кримінального правопорушення, передбаченого з посиланням на певну частину ст.15 КК України, оскільки фактично очевидно не було заподіяно шкоди у великому розмірі внаслідок такого підпалу, з причин, які не залежали від волі ОСОБА_4 .
А тому, виходячи з таких міркувань, враховуючи фактичні дії у вчиненні яких ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється, такі дії по своїй суті не становлять закінченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, і по своїй суті один епізод є готуванням до вчинення такого кримінального правопорушення і другий - фактично замахом, хоча орган досудового розслідування не вірно кваліфікував дії останнього, враховуючи наявні у розпорядженні відомі фактичні дані та докази.
Незважаючи на те, що формально кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.194 КК України є тяжким кримінальним правопорушення, оскільки санкція передбачає відповідальність у виді позбавлення волі строком від 3 до 10 років, суд бере до уваги фактичні обставини відомі суду на час розгляду даного клопотання та те, що фактично такі дії не становлять закінченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.
Суд враховує практику призначення покарання та зважає, що у даному випадку ОСОБА_4 у разі доведення його винуватості судом у подальшому може бути призначене максимальне покарання з урахуванням правил, передбачених ст. 68 КК України, не більше ніж дві третини максимального строку, передбаченого санкцією статті.
При цьому, суд враховує характеризуючі дані щодо особи підозрюваного, який працює, позитивно характеризується по місцю проживання, одружений має на утриманні малолітню дитину, не судимий в силу ст. 89 КК України.
Зважаючи на наведене у сукупності, у суду відсутні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
При цьому, суд вважає за можливе застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою лише у зв'язку із фактичною відведеною йому роллю у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, хоча згідно кваліфікації його діям, які надала сторона обвинувачення у повідомлені про підозру, його роль організатора фактичного відображення не зазнала, його дії кваліфіковані як співвиконавця.
Так, у більшості за своєю суттю ризики на які послався прокурор, передбачені п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України щодо можливості переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, вчинення іншого кримінального правопорушення не обґрунтовані переконливими доказами.
Слід зауважити, що відповідно до вимог пунктів 3 і 4 статті п'ятої Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного заходу у вигляді ув'язнення. Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» та рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України»).
На переконання суду, зважаючи на наведене вище, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , враховуючи тяжкість кримінального правопорушення та обставини, які розслідуються, на певний час для забезпечення кримінального провадження, забезпечення належної процесуальної поведінки останнього, запобігання розголошення відомостей, які стали йому відомі, у зв'язку із затриманням, що може зашкодити кримінальному провадженню та встановленню об'єктивної істини на першочерговій стадії розслідування, необхідно допустити у даному випадку можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак із визначенням застави.
Виключних підстав для визначення застави у розмірі більшому ніж передбачено законом суд не вбачає.
При цьому, необхідно передбачити, що у разі внесення застави, на підозрюваного слід покласти додаткові обов'язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України, з метою запобігання можливим ризикам впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, забезпечення належної процесуальної поведінки.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 183, 193, 194, 196, КПК України, слідчий суддя
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 60 днів, тобто по 05 червня 2026 року включно.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою встановити по 05 червня 2026 року включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу в шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199 680 (сто дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р UA 128201720355259002001012089 застава за …. згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від ….. по справі №….., провадження №….., внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , у разі внесення застави, такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, до прокурора, слідчого судді та в суд, а в разі неможливості з'явитися з поважних причин заздалегідь про це повідомляти посадовій особі чи органу, який здійснив виклик;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та засобів зв'язку;
- не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- утриматись від спілкування з особами, що перебувають у статусі свідків та підозрюваний в межах даного кримінального провадження;
- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м.Києві та Київській області свій паспорт, паспорти для виїзду за кордон та у разі наявності - інші документи, що дають право на виїзд за межі України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок ТУДСАУ в місті Києві, повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Державної Установи «Київський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Державної Установи «Київський слідчий ізолятор», негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти і повідомити усно та письмово слідчого, прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні та слідчого суддю Шевченківського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв'язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний тест ухвали проголосити протягом п'яти календарних днів.
Слідчий суддя