Справа № 758/7937/23
Категорія 79
16 квітня 2026 року
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді - Будзан Л.Д.,
за участі секретаря судового засідання - Костогриз В.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - Костянчука С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Київський державний науково-дослідний інститут текстильно - галантерейної промисловості» про стягнення заробітної плати та заборгованості по компенсації за невикористану відпустку під час звільнення, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Фонд державного майна України,-
У провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Київський державний науково-дослідний інститут текстильно - галантерейної промисловості» про стягнення заробітної плати та заборгованості по компенсації за невикористану відпустку під час звільнення, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Фонд державного майна України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 липня 2023 року головуючим суддею у справі визначено суддю Головчака М.М.
21 липня 2023 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Наказом Подільського районного суду м. Києва № 2/02-02 від 11.01.2024 «Про відрахування зі штату Подільського районного суду м. Києва судді Рівненського міського суду Рівненської області Головчака М.М.» суддю Головчака М.М. відраховано зі штату суду.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Подільського районного суду міста Києва від 23 січня 2024 року № 576 призначено повторний автоматизований розподіл даної справи з метою заміни головуючого судді Головчака М.М.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 січня 2024 року головуючим суддею у справі визначено суддю Будзан Л.Д.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 01.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
26.02.2026 представник відповідача через електронний суд подав зустрічний позов до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 480 037, 85 грн, яка завдана підприємству неправомірними діями останньої у зв'язку з неправомірним оформленням на роботу головного економіста та виплату йому заробітної плати; відсутністю на робочому місці протягом березня 2020 по лютий 2021 року; фіктивним оформленням на роботу Ткачук Л.А. і відповідно виплату їй заробітної плати. Вважає, в силу вимог ст.193 ЦПК України за доцільне здійснювати спільний розгляд зустрічного позову разом із первісним, оскільки вони пов'язані спільними та взаємовиключними вимогами.
Представник відповідача в судовому засіданні просив прийняти зустрічний позов до розгляду, вказав, що факти, викладені у зустрічній позовній заяві пов'язані із обставинами, викладеними у первісному позові, а тому окремий їх розгляд є недоцільним.
Представник позивача та позивач в судовому засіданні щодо прийняття зустрічного позову заперечили.
Представник третьої особи, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з'явився.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Виходячи з приписів ст. 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, у цьому випадку норм ЦПК України.
Таким чином, право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання.
Відповідно до частин 1, 2 та 4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Згідно з ч. 7 ст.178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Так, ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 21.07.2023 (суддя Головчак М.М.) прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження, відповідачу встановлено строк на подання відзиву на позовну заяву - 15 днів з дня одержання копії ухвали про відкриття провадження у справі (а.с. 51, т.1).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження та копію позову 31.07.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.54, т.1).
Отже, граничним терміном подачі зустрічного позову для відповідача було 16.08.2023.
У зв'язку з зміною складу суду ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 01.02.2024 (суддя Будзан Л.Д.) позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Разом з цим, представник відповідача подав зустрічну позовну заяву 26.02.2026, тобто з пропуском строку для пред'явлення зустрічного позову, передбаченого ч. 1 ст. 193 ЦПК України, навіть якщо такий строк відраховувати з моменту зміни складу суду та винесення ухвали про прийняття до розгляду вказаної справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог ч. 1, 2 ст.193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Таким чином, оскільки зустрічна позовна заява подана з порушенням строків для її подання, суд вважає за необхідне повернути її заявнику.
Твердження представника відповідача про те, що останній лише недавно дізнався про обставини, викладені в зустрічному позові, суд сприймає критично, оскільки доказів на підтвердження вказаних посилань суду не надано. При цьому, представник відповідача не позбавлений права звернутися з позовом в загальному порядку.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 43 ЦПК України у часники справи мають право виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЦПК України перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
Згідно з ч. 1 ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Аналізуючи зазначені норми права, можна дійти висновку про те, що реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справи перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків.
Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначених ЦПК України часових рамках.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.07.2022 в справі №237/3566/17 вказано, що: «право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним; подаючи зустрічну позовну заяву, заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (стаття 194 ЦПК України). Отже, зустрічна позовна заява, подана до суду поза межами строку для подання відзиву, підлягає поверненню судом заявнику».
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.09.2019 в справі № 910/16837/18 зроблено висновок про те, що відлік строку на подання відзиву на позовну заяву та, відповідно, подання зустрічної позовної заяви пов'язується з постановленням ухвали про відкриття провадження в справі.
Враховуючи те, що відповідач зустрічну позовну заяву подав 26.02.2026 з порушенням строків встановлених ухвалою суду про відкриття провадження у справі, яку відповідачі отримав 31.07.2023, клопотання про продовження строку на подання зустрічної позовної заяви заявник не обгрунтував належними доказами, суд вважає, що зустрічну позовну заяву необхідно повернути відповідачу.
Керуючись ст. 193, 194, 258 - 261, 277 ЦПК України, суд,
Зустрічну позовну заяву разом із доданими матеріалами повернути Державному підприємству «Київський державний науково-дослідний інститут текстильно - галантерейної промисловості».
Роз'яснити Державному підприємству «Київський державний науково-дослідний інститут текстильно - галантерейної промисловості», що він має право звернутися з вказаним позовом у загальному порядку.
Копію зустрічної позовної заяви долучити до справи за первісним позовом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.Д. Будзан