печерський районний суд міста києва
Справа № 757/48273/25-а
пр. 2-а-317/25
19 січня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Зінченко І.І.,
за участю:
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 по справі про адміністративне правопорушення № 428/25 від 21.04.2025 року, на підставі якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 51 000,00 грн., а провадження у справі закрити.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 21 квітня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 428/25, якою на ОСОБА_1 накладено штрафу у розмірі 51 000,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. 22 вересня 2025 року позивач дізнався про існування вказаної постанови, тобто через п'ять місяців після її винесення, шляхом отримання повідомлення про блокування Саксаганським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) його грошових коштів у розмірі 56 468,00 грн. Позивач вказує, що жодної повістки, розпорядження чи виклику з вимогою з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 він особисто або засобами поштового зв'язку не отримував, від їх отримання не відмовився, а тому не був обізнаним про виклик та необхідність прибувати до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Окрім цього, позивач зазначає, що відповідно до витягу із застосунку «Резерв+» він вчасно оновив свої дані 21.05.2024 року, а отже, не вичинив дій, які можна трактувати як порушення правил військового обліку, у зв'язку з чим вважає винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення штрафу безпідставним.
Разом із позовною заявою представником позивача - адвокатом Дяченко Д.С. подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, відкритому на підставі постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.04.2025 року № 428/25 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 51 000,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2025 року, головуючим суддею визначено суддю Григоренко І.В. та 07.10.2025 року матеріали справи передано для розгляду.
Ухвалою Печерського районного суду у м. Києві від 07.10.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
17.10.2025 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києві від представника позивача - адвоката Дяченко Д.С. надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.10.2025 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 11.12.2025 року.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.10.2025 року заяву представника позивача - адвоката Дяченко Д.С. про забезпечення позову у адміністративній справі задоволено, зупинено стягнення у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, відкритому на підставі постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.04.2025 року № 428/25 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 51 000,00 грн., до набрання законної сили рішенням суду у справі.
08.12.2025 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - Шияна М.В. надійшов відзив на позовну заяву, який передано головуючому судді 10.12.2025 року, у якому останній просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Повістка № 2758033 від 28.02.2025 року, згідно з якою ОСОБА_1 мав з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 о 14:00 год. 13.03.2025 року, була направлення у спосіб, визначений Постановою № 560. Зазначена повістка повернулася відправникові 12.03.2025 року з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою». Повістка № 2758033 від 28.02.2025 року, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів із використанням відомостей і даних, що містяться в реєстрі, та відповідає п.п. 29, 30, 30-1, 30-2, 30-3 Постанови № 560. Проте, ОСОБА_1 у вказаний день не з'явився, у відведений законом строк не повідомив про причини неявки та не надав жодних документів, що підтверджують поважність причин неявки.
11.12.2025 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Дяченко Д.С. надійшла заява про розгляд справи, призначеної на 11.12.2025 року, без фіксування технічними засобами, у якій остання просила відкласти розгляд справи.
Протокольними ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 11.12.2025 року, приєднано до матеріалів справи відзив на позовну заяву та, у зв'язку із задоволенням клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, згідно ч. 2 ст. 205 КАС України, розгляд справи було відкладено до 19.01.2026 року.
15.01.2026 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Дяченко Д.С. надійшла відповідь на відзив, яка була передана головуючому судді 16.01.2026 року, у якій остання зазначила, що у матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а також відсутня заява про визнання ним правопорушення чи письмова згода на притягнення позивача до адміністративної відповідальності за його відсутності, що свідчить про неможливість розгляду справи без його участі.
19.01.2026 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Дяченко Д.С. надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.
В судове засідання 19.01.2026 року учасники справи не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв'язку, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України. Представник позивача у заяві від 19.01.2026 року просила розглядати справу без її участі.
Відповідно до ст. 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Оскільки учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи, в судове засідання не з'явилися, представник позивача у заяві від 19.01.2026 року просила розглядати справу без її участі, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.
Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Суд встановив, що 21 квітня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 прийнято постанову № 428/25, якою на ОСОБА_1 накладено штрафу у розмірі 51 000,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме, що ОСОБА_1 21.04.2025 року не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк та місце, зазначені в повістці, чим порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с. 74).
Так, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідально за неявку 21.04.2025 року за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк та місце, зазначені в повістці.
22 вересня 2025 року поставною державного виконавця Саксаганським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Котар В.І. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 на підставі постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.04.2025 року № 428/25 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 51 000,00 грн. (а.с.9-10).
22 вересня 2025 року поставною державного виконавця Саксаганським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Котар В.І. накладено арешт на кошти ОСОБА_1 (а.с. 11-12).
Як визначено у ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, може бути оскаржено, зокрема, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
При вирішенні адміністративного позову щодо оскарження дії суб'єкта владних повноважень суд, відповідно до положень ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийнято воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
У частині 3 ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
16 травня 2024 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі - Порядок)
Вказаний Порядок визначає, зокрема, процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних, організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби, процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Пунктом 21 Порядку № визначено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
За приписами пункту 28 Порядку, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Відповідно до п. 30 Порядку, повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування. Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно п. 34 Порядку, повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання. У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних. У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого / задекларованого місця проживання. Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення».
Так, з матеріалів справи встановлено, що 28.02.2025 року за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було сформовано повістку № 2758033, якою ОСОБА_1 зобов'язано з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 (за адресою: АДРЕСА_1 ) 13.03.2025 року на 14:00 годину для уточнення даних (а.с. 73).
Повістка про виклик ОСОБА_1 була направлена засобами поштового зв'язку за допомогою АТ «Укрпошта» за адресою позивача: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією повістки, копією опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення, копією конверту з трекінгом Укрпошти за номером № 0610235529737 (а.с. 72-73).
Відповідно до п. 2 п. 41 Порядку, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання».
Як вбачається з копії конверту з трекінгом відстеження поштового відправлення за номером № 0610235529737, повістку доставити адресату не вдалось, про що працівниками пошти проставлено відмітку «відсутність адресата за вказаною адресою». Після невдалої спроби вручити повістку про виклик, поштове відправлення було повернуто відправнику (а.с. 72).
Після набрання чинності змінами до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, особа вважається належним чином повідомленою про необхідність явки до ТЦК, якщо повістка про виклик згенерована в електронному вигляді, підписана кваліфікованим підписом керівника ТЦК, направлена рекомендованим листом з описом вкладення за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення облікових даних, однак не була отримана військовозобов'язаним, про що працівниками Укрпошти проставлено відмітку «відсутність адресата за вказаною адресою».
Однак, змінами, внесеними постановою уряду від 08 жовтня 2024 року № 1147 до Правил надання послуг поштового зв'язку передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Рекомендовані листи з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам.
У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо ж протягом 3 робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Разом з тим, відповідачем надано суду копію рекомендованого листа (конверту) з позначкою «Повістка ТЦК» та з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, але будь-яких доказів з Укрпошти щодо належного виконання Правил надання послуг поштового зв'язку повідомлень за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», в матеріалах справи відсутні.
При цьому, факт належного вручення повістки ОСОБА_1 про виклик на 13.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 мав бути встановлений відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення, за наслідками якої прийнято спірну постанову від 21.04.2025 року № 428/25 про порушення позивачем вимог ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 245 КУпАП визначено що, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як визначено у ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, ч. 1 ст. 268 КУпАП України визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 277 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Разом з тим, ч. 1 ст. 249 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу та, а також статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
Згідно ч. 1 ст. 279-9 КУпАП, у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Відповідно до ч. 2 ст. 279-9 КУпАП, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов'язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (частина друга статті 279-9 КУпАП).
Отже, справа про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності лише у випадку подання такою особою відповідної заяви.
Згідно ч.ч. 1, 2, ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як визначено у ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Так, у матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а також відсутні докази подання позивачем відповідної заяви про визнання вчиненого правопорушення та письмової згоди-заяви на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.
Частина 1 ст. 9 КУпАП вказує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У розумінні ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідачем не подано до суду належних доказів, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення позивача, відтак, відсутні докази, які б дозволили вказати на достовірність обставин викладених в постанові про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 та про вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Отже, з урахуванням встановлених судом обставин справи, наданих відповідачем та позивачем доказів, суд дійшов до висновку, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковника ОСОБА_3 від 21.04.2025 року за № 428/25 винесена з порушенням вимог чинного законодавства є необґрунтованою та підлягає скасуванню, оскільки з наведених обставин неможливо встановити вчинення позивачем складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у діях позивача.
Пунктом 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що суд дійшов до висновку про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, то справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Щодо позовної вимоги про визнання постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковника ОСОБА_3 про адміністративне правопорушення від 21.04.2025 року за № 428/25 протиправною, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Аналіз наведеної норми закону дає підстави для висновку, що ч. 3 ст. 286 КАС України визначено виключний перелік способів захисту порушеного права особи, які можуть бути застосовані судом та серед яких відсутній такий спосіб як визнання постанови протиправною.
Отже, застосування вищевказаних способів захисту у вигляді скасування спірної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення є достатнім для відновлення порушеного права та законного інтересу позивача.
За таких обставин, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Як визначено у ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем понесені в якості судових витрат лише витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 1 453, 44 грн., а саме судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 968,96 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 2.331208615.1 від 29.09.2025 року та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 484,48 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 2.331205977.1 від 29.09.2025 року (а.с. 7, 26).
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд задовольняє позовні вимоги, то відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань підлягає судовий збір у розмірі 1 453, 44 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 157 КАС України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.10.2025 року заяву представника позивача - адвоката Дяченко Д.С. про забезпечення позову у адміністративній справі задоволено, зупинено стягнення у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, відкритому на підставі постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.04.2025 року № 428/25 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 51 000,00 грн., до набрання законної сили рішенням суду у справі.
Зважаючи на те, що справу розглянуто по суті та позов задоволено частково, підстави, які слугували підставою для забезпечення позову, відпали, а тому заходи забезпечення підлягають скасуванню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 4, 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 9, 23, 210-1, 235, 245, 247, 251, 268, 277, 283, 284, 280, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.п. 21, 28, 30, 34, 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560, ст. ст. 1, 2, 5-11, 19, 72-77, 79, 90, 132, 139, 159, 165, 241-246, 262, 268, 269, 271, 286, п.п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковника ОСОБА_3 від 21.04.2025 року № 428/25 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 000,00 грн. на ОСОБА_1 - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, за яким постановою від 21.04.2025 року за № 428/25 про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 453 (одна тисяча чотириста п'ятдесят три) грн. 44 коп.
Вжиті ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.10.2025 року заходи забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, відкритому на підставі постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.04.2025 року № 428/25 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 51 000,00 грн. зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Апеляційні скарги на судове рішення можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення учасниками справи до Шостого апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 19.01.2026 року.
Суддя І.В. Григоренко