Провадження №2/447/363/26
Справа №447/3730/25
(заочне)
16.04.2026 м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Львівської області у складі:
Головуючої судді - Рябчун А. В.,
секретаря судового засідання- Непопалової М. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаїв в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Короткий зміст позовних вимог
Представник позивача звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за договором №5275850100 у загальному розмірі 81 545,59 грн. та понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 24 січня 2022 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Центр Фінансових Рішень» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №5275850100, відповідно до умов якого сума кредиту становить 49 580,00 грн., строк кредитування 48 місяців, річні проценти 0,01% від суми боргу за договором, щомісячні проценти - 3,19 % від суми кредиту.
01 вересня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» і АТ «ТАСКОМБАНК» укладено договір відступлення права вимоги № 01/09/21, на підставі якого Банк є новим кредитором за кредитним договором №5275850100.
Позивач вказує, що відповідач зобов'язань за кредитним договором належно не виконує, як наслідок утворилася заборгованість, яка станом на 01 травня 2025 року становить 81 545,59грн. з яких 49 580,00 грн. заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена); 4 грн. 62 коп. - заборгованість по річним процентам (в т.ч. прострочена); 31 960 грн. 97 коп. грн. заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена), яку просить стягнути з відповідача.
Процесуальні дії суду
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 листопада 2025 року справа передана для розгляду судді Рябчун А. В.
Відповідно до вимог частини 6 статті 187 ЦПК України судом 20 листопада 2025 року було скеровано запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 .
З отриманої судом відповіді № 2025485 від 20.11.2025 року Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 20 листопада 2025 року позовну заяву Акціонерного товариства «Таскомбанк» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 17 грудня 2025 року розгляд даної справи відкладено у зв'язку з неявкою учасників судового процесу.
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 26 січня 2026 року розгляд даної справи відкладено у зв'язку з неявкою учасників судового процесу.
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 19 лютого 2026 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 17 березня 2026 року розгляд даної справи відкладено у зв'язку з неявкою учасників судового процесу.
Представник позивача Акціонерного товариства «Таскомбанк» в судові засідання 17 грудня 2025 року, 26 січня 2026 року, 19 лютого 2026 року, 17 березня 2026 року, 16 квітня 2026 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання 17 грудня 2025 року, 26 січня 2026 року, 19 лютого 2026 року, 17 березня 2026 року, 16 квітня 2026 року не з'явилась, не повідомивши суд про причини своєї неявки, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відзиву на позовну заяву не подала.
З дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства суд направив відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення ухвалу про відкриття провадження та повістки про виклик до суду у справі за зареєстрованим місцем проживання, отриманим за відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру у порядку ст.187 ЦПК України. Токож судом здійснювався виклик відповідачки шляхом опублікування оголошення на сайті судової влади.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 жовтня 2024 року у справі № 752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23), якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (див. постанову Верховного Суду від 03 травня 2022 року у справі № 520/5386/15-ц).
У зв'язку з неявкою позивача та відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, судом застосовано відповідно до статті 280 ЦПК України заочний розгляд справи.
У зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України.
Відзив на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 не подала.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що 24 січня 2022 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Центр Фінансових Рішень» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №5275850100. Відповідно до умов якого сума кредиту становить 49 580,00 грн., строк кредитування 48 місяців, річні проценти 0,01% від суми боргу за договором, щомісячні проценти 3,19 % від суми кредиту.
У паспорті споживчого кредиту визначені, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредитку, порядок повернення та інша додаткова інформація.
Згідно з договором факторингу № 01/09/21від 01 вересня 2021 року, між ТОВ «Фінансова Компанія «Центр Фінансових Рішень» та АТ «Таскомбанк» укладено договір відповідно до якого фактор зобов'язується передати клієнту суму фінансування, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах визначених цим договором.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором №5275850100 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 81 545,59 грн. з яких 49 580,00 грн. заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена); 4,62 грн. - заборгованість по річним процентам (в т.ч. прострочена); 31 960,97 грн. заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена).
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується пунктом 3 частини 1статті 3 ЦК України.
Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з і статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1статті 626 ЦК України).
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 ЦК України зобов'язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.
Визначення поняття зобов'язання міститься у частині 1статті 509 ЦК України.
Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (стаття 510 ЦК України).
Згідно положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до частини 2статті 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.
Положеннями статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що відповідач 24 січня 2022 року та ТОВ «Фінансова Компанія «Центр Фінансових Рішень» уклали кредитний договір №5275850100, відповідно до умов якого сума кредиту становить 49 580,00 грн., строк кредитування 48 місяців, річні проценти 0,01% від суми боргу за договором, щомісячні проценти 3,19 % від суми кредиту.
Надаючи оцінку аргументам позивача суд зауважує, що відповідач, підписавши договір та, в подальшому, вчиняючи дії, а саме: користуючись кредитними коштами і здійснюючи часткове погашення заборгованості, що підтверджується матеріалами справи (зокрема випискою по рахунку), фактично висловив свою згоду з формою договору та його умовами.
Проте, у порушення норм закону та умов договору відповідачка за вказаним договором зобов'язань належним чином не виконувала, у результаті чого утворилася заборгованість по поверненню кредитних коштів.
Позивачем долучено до матеріалів справи документи, які факт укладення кредитного договору на суму 49 580,00 грн., отже, позивачем доведено виконання ним кредитного договору. При цьому у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про повне виконання відповідачем взятих зобов'язань за кредитним договором.
У постанові Верховного Суду від 03 грудня 2024 року у справі № 487/6342/18 (провадження № 61-2433св24) зазначено, що обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов'язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісне виконання усіх своїх зобов'язань, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконує, доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, на день ухвалення судового рішення доказів оплати відповідачем на рахунок позивача заборгованості в повному обсязі за вищевказаним кредитом, суду не надано, позов підлягає задоволенню.
Щодо переходу права вимоги до АТ «Таскомбанк»
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язання може бути замінений іншою собою внаслідок передання ним прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Згідно з договором про відступлення права вимоги № 01/09/21від 01 вересня 2021 року, між ТОВ «Фінансова Компанія «Центр Фінансових Рішень» та АТ «Таскомбанк» укладено договір відповідно до якого фактор зобов'язується передати клієнту суму фінансування, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах визначених цим договором.
Відповідно до п. 2.2 Договору про відступлення права вимоги сторони погодили, що Первiсний кредитор має право щоденно передавати (вiдступати) Новому кредитору свої права вимоги до позичальникiв, а Новий кредитор зобов'язаний набувати такі права вимоги, шляхом пiдписання вiдповiдних реєстрів прав вимог (зразок якого наведено у Додатку 1 до цього Договору) iз зазначенням ціни договору та розмiру заборгованостей позичальникiв. Пiдписанi сторонами відповідні реєстри прав вимог є невiд'ємною частиною цього Договору. Передача Кредитних справ та iншої документацiї за Кредитом регдаментується окремим Договором зберiгання, що укладається між Сторонами.
Відповідно до реєстру прав вимоги до договору про відступлення прав вимоги № 01/09/21від 01 вересня 2021 року за 25 січня 2022 року, ТОВ Фінансова Компанія «Центр Фінансових Рішень» передав, а фактор АТ «Таскомбанк» прийняв реєстр прав вимоги та права вимоги боргу від позичальників, зокрема, до ОСОБА_1 на суму 49 631,03 грн, з яких: 49580,00 грн - тіло кредиту, 0,01 грн - сума нарахованих процентів, 51,02 грн - сума нарахованого щомісячного проценту.
Також матеріали справи містять докази про перерахунок грошових коштів на рахунок ТОВ Фінансова Компанія «Центр Фінансових Рішень» за договором про відступлення прав вимоги.
Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17 зазначив, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Отже, судом встановлено наявність у АТ «Таскомбанк» права вимоги до відповідачки ОСОБА_1 , яка належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконувала, чим допустила заборгованість перед позивачем.
Надаючи оцінку сумі заборгованості, наведеній позивачем у розрахунках, суд вважає її обгрунтованою, сумнівів у правильності її нарахування відсутні.При цьому відповідач не надала заперечень з приводу вказаного розрахунку, свого розрахунку не подала. З огляду на зазначене, суд вважає поданий позивачем розрахунок заборгованості належним доказом, оскільки такий не спростовано відповідачем.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності та зважаючи на те, що майнове право позивача порушене відповідачем, а відтак підлягає захисту, тому суд вважає, що позов слід задовольнити, стягнувши з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ «Таскомбанк» заборгованість у сумі 81 545, 59 грн.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно зі статтею 133 ЦПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Ураховуючи зазначене, з відповідача ОСОБА_1 на користь Акціонерного «Таскомбанк» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 422,00 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції № 2162663606 від 12 серпня 2025 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 512, 514, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 628, 629, 639 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 89, 141, 178, 247, 261, 263-265,280 ЦПК України, -
Позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором №5275850100 у розмірі 81 545 (вісімдесят одна тисяча п'ятсот сорок п'ять) гривень 59 копійок, що складається з:
-49 580,00 грн. заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена);
- 4 грн. 62 коп. - заборгованість по річним процентам (в т.ч. прострочена);
-31 960 грн. 97 коп. грн. заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена)
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного «Таскомбанк» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 (сорок) коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін:
Позивач - Акціонерне товариство «Таскомбанк», місцезнаходження: вул. проспект Леоніда Каденюка, буд. 23, м. Київ, 02094, ЄДРПОУ 09806443.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 16 квітня 2026 року.
Суддя Анна Рябчун