Єдиний унікальний номер судової справи 462/3282/26
Номер провадження 2-а/462/30/26
про залишення адміністративного позову без руху
15 квітня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
І. Рух справи в суді
ОСОБА_1 , 14.04.2026 року (вх. № 9695) звернувся у Залізничний районний суд м. Львова (документ сформований в системі «Електронний суд» 13.04.2026 року) із адміністративним позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у якому просить суд:
-«скасувати постанову серії ЕНА № 6953665 від 02.04.2026 року та закрити справу;
-витребувати у відповідача відеозапис з нагрудної камери інспектора або відеореєстратора службового авто за 02.04.2026 року (час події 15 год. 50 хв. 12 сек.), на якому зафіксовано процес зупинки та спілкування. Даний запис підтвердить факт того, що позивач керував іншим автомобілем (BMW i3 DI1708AB);
-стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору».
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2026 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Галайко Н. М.
ІІ. Щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Так, заява подана без дотримання вимог до її форми та змісту, а додані документи не в повній мірі підтверджують обставини, на які посилається позивач. Виявлені недоліки унеможливлюють належну оцінку обґрунтованості заявлених вимог, перешкоджають визначенню предмета та підстав позову, а також ускладнюють вирішення питання про відкриття провадження у справі.
За таких умов суд дійшов висновку, що на момент надходження позовної заяви відсутні правові підстави для її прийняття до розгляду, а встановлені порушення мають бути усунуті позивачем у порядку, передбаченому процесуальним законом.
З огляду на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.
ІІІ. Щодо недоліків заяви
Так, згідно ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак у позовній заяві не зазначено відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (щодо відповідача).
Також не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Вказане кореспондується із ч. 5 ст. 94 КАС України де вказано, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
IV. Щодо надання оскаржуваної постанови
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
До позовної заяви додано копію постанови, яка є частково нечитабельною, а відтак неможливо встановити зміст зазначеної у ній інформації (зокрема неможливо достовірно пересвідчитися у номері оскаржуваної постанови).
Суд зазначає, що документи, які надаються, повинні містити текст, який можливо дослідити та який несе певний зміст (текст повинен бути зрозумілим і читабельним, копії повинні бути повними).
Таким чином, позивач має надати до суду копію оскаржуваної постанови, та належним чином засвідчені копії документів, у виді, з якого можливо встановити зміст, тобто текст повинен бути зрозумілим і читабельним.
При цьому, суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Частиною 5 ст. 77 КАС України передбачено, що суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
V. Щодо доказів зареєстрованого місця проживання (перебування, знаходження) позивача
Так, згідно ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач звернувся з даним позовом у Залізничний районний суд м. Львова, разом з тим, всупереч п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України жодних актуальних доказів того, що його зареєстроване місце проживання (перебування, знаходження) є на території Залізничного району м. Львова, на яку поширюється юрисдикція Залізничного районного суду м. Львова, матеріали позову не містять.
Отже позивачу необхідно надати підтвердження про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування, знаходження) на момент подання адміністративного позову до суду, такими документами, наприклад, можуть бути витяг з реєстру територіальної громади, довідка про реєстрацію місця проживання особи або місця перебування.
VІ. Щодо суб'єктного складу
У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 року у справі № 742/2298/17 (адміністративне провадження № К/9901/4436/17) зазначено наступне: «Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Пунктом 7-1 ч. 2 ст. 255 КУпАП передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст. 222 - 244-20 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Частиною 3 ст. 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ст. 96 КУпАП, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 244-6 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 96.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст. 222-244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
При цьому, зміст ст. 288 КУпАП щодо можливості оскаржити постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення не спростовує висновків суду касаційної інстанції про те, що відповідачем у таких справах є саме орган, а не посадова особа.
Вказані висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.12.2019 року у справі № 724/716/16 та від 17.06.2020 року у справі № 127/6881/17.
Положення ст. 52 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) передбачають, що суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.
Отже визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Водночас колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Проте суд першої інстанції вищенаведених вимог процесуального закону не дотримався та, вирішуючи спір про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 96 КУпАП, пред'явлений до посадової особи, не з'ясував хто є належним відповідачем у справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача».
Суд звертає увагу, що згідно ч. 3, 4, 5, 7 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідачем у справі позивачем визначено інспектора Кіселика В. І., який є неналежним відповідачем.
Враховуючи наведене, суд вважає за доцільне у порядку виправлення недоліків позовної заяви запропонувати позивачу визначитися із належним суб'єктним складом відповідачів та надати письмові пояснення (згоду) щодо залучення до розгляду справи як належного відповідача (співвідповідача):
-Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ: 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3);
-Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19).
Одночасно суд наголошує на необхідності зазначення повного найменування юридичної особи, її місцезнаходження, ідентифікаційного коду ЄДРПОУ, засобів зв'язку, адреси електронної пошти та відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.
Враховуючи наведене суд пропонує позивачеві в порядку усунення недоліків позову визначитись з суб'єктним складом спору та у разі врахування зазначеного, викласти позов у новій редакції.
VІІ. Щодо надання до суду доказів надсилання іншим учасникам справи копій документів
Частиною 1 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч. 7 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Положеннями ч. 8 ст. 44 КАС України передбачено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень ст. 44 цього Кодексу.
За правилами ч. 9 ст. 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Позивач подав позовну заяву через систему «Електронний суд».
Враховуючи, що суд пропонує позивачу уточнити суб'єктний склад відповідача (залучити належних відповідачів/співвідповідачів), позивачу в силу приписів ч. 9 ст. 44, ч. 2 ст. 161 КАС України необхідно надати суду докази надсилання копії позовної заяви (в уточненій редакції) та доданих до неї документів саме на адресу належного відповідача/співвідповідача.
Оскільки Департамент патрульної поліції (та його територіальні підрозділи) є суб'єктами владних повноважень, які зобов'язані мати електронні кабінети, позивач може надати докази надсилання документів через систему «Електронний суд». У разі ж надсилання документів поштою - суду має бути наданий опис вкладення та квитанція поштового відділення.
VІІІ. Підсумки
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Голдер проти Великої Британії» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Судом враховано вимоги ч. 2 ст. 169 КАС України, якою передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 171 цього Кодексу.
За змістом до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 5 ст. ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, то таку слід залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів адміністративного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
На підставі наведеного та керуючись ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, суд -
постановив:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
2. Роз'яснення суду
Позивачу надається п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені в ухвалі, то позовна заява вважатиметься поданою у день первісного її подання до суду. Інакше, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: Н. М. Галайко