Номер провадження 2/754/5315/26
Справа №754/11365/24
Іменем України
03 лютого 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Буша Н.Д.
секретарів судового засідання Шклярської К.Ю., Головач О.О., Поліщук Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
Позивач КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачі, які є споживачами послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, що постачає КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго», своєчасно не сплачують кошти за надані послуги, у зв'язку із чим утворилася заборгованість. Оскільки відповідачі у добровільному порядку заборгованість не погашають, позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідачів заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 217 846,18 грн., а саме:
- заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 32 804,50 грн;
- заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання розмірі 22 530,17 грн;
- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 49 266,11 грн;
- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 41 022,12 грн;
- заборгованість за спожиті з 01.11.2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 44 677,68 грн;
- заборгованість за спожиті з 01.11.2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 25 784,37 грн;
- заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 118,23 грн;
- заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 570,90 грн;
- заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 72,10 грн.; заборгованість за обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води у розмірі 0,00 грн;
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідачів судові витрати, пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 43,00 грн, а також витрати по сплаті судового збору, понесені ним при зверненні до суду з даним позовом, у розмірі 3 267,69 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 28.01.2025 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення містить довідку про причину повернення кореспонденціїї - адресат відсутній за вказаною адресою), про причини неявки суд не повідомили. Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Ружанський Л.В. про призначене судове засідання на 05.08.2025 року повідомлявся під розписку. Відзив на позов не подавав.
Від відповідача ОСОБА_2 04.04.2025 року до суду надійшли письмові пояснення, в яких остання вказує на те, що ніколи не проживала за адресою, вказаної в позовній заяві, а фактично з 2005 року проживає у м. Березань Броварського району Київської області, на підтвердження чого надала відповідний акт Березанської міської ради № 427 від 21.03.2025 року. Зважаючи на викладене, відповідач зазначила, що ніколи не користувалась комунальними послугами за адресою: АДРЕСА_1 , тому просила виключити її з кола відповідачів у дані справі та відмовити позивачу у задоволенні позову у цій частині.
Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності сторін за наявних у справі матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до таких висновків.
ПАТ «Київенерго» з 01.07.2014 року визначено обов'язковим виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання для житлових будинків комунальної форми власності згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10.04.2014 № 1198-VІІ.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».
Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 року №591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
11.10.2018 року між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та Комунальним підприємством (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» було укладено Договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесїї), за яким ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» відступило право вимоги, а КП «КИЇВТЕПЛОЕНРГО» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 року з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 01.08.2018 року до дати укладення цього договору та коригувань платежів.
Відповідно до Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору цесїї позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті до 01.05.2018 року за адресою: АДРЕСА_2 .
З 01.05.2018 року по 31.10.2021 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснювало КП ««Київтеплоенерго».
З 01.11.2021 року у зв'язку зі зміною законодавства, КП ««Київтеплоенерго» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 року № 34 (5085).
Також на веб-сайті КП «Київтеплоенерго» оприлюднені типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води https://kte.kmda.gov.ua/ukladannya-dogovoru-z-kp-kyyivteploen/.
Будинок за адресою: АДРЕСА_2 під'єднаний до мереж тепло- та водопостачання.
З матеріалів справи слідує, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 ,
Разом з тим, згідно з довідкою комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 12.03.2025 року № 062/14-2701, наданою на виконання ухвали судді Деснянського районного суду міста Києва від 28.01.2025 року про витребування доказів, квартира АДРЕСА_3 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 28.10.2011 року.
Частиною першою статті 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (який введений в дію з 1 травня 2019 року, крім: статті 1, частини першої статті 2, статей 3-7, 9, 11, 12, частини другої статті 26, статей 27 та 29 (в частині регулювання послуги з управління багатоквартирним будинком), частини другої статті 2, частин третьої та четвертої статті 8, частин другої та третьої статті 10, статті 15, частин першої, третьої та п'ятої статті 16, статті 18, частини п'ятої статті 28, пунктів 2, 3-1, 6, підпункту 1, підпункту "б" підпункту 2, підпунктів 5 та 11 пункту 8 цього розділу, які вводяться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом; частини третьої статті 11, абзаців першого та другого частини п'ятої статті 18, які вводяться в дію з 1 січня 2019 року).
Згідно з визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
За приписами ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач зобов'язаний, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
За правилами частини четвертої ст. 319 та ст. 322 ЦК України власність зобов'язує - власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
Згідно з п. 37 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 року № 690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2022 року № 85), розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиті послуги), якщо інший порядок та строки не визначені договором.
Згідно з п. 32, 33, 35, 37 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2021 року № 1022), плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства. Плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з:
плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України;
плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.
Розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.
Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач має право: на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.
Відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об'єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.
У пп. 11 п. 45 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830, визначено, що індивідуальний споживач зобов'язаний інформувати протягом місяця виконавця про зміну власника житла (іншого об'єкта нерухомого майна) шляхом надання виконавцю витягу або інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;
Згідно з пп. 6 п. 48 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 виконавець зобов'язаний розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів, у визначених законом випадках - управителів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за послугу в разі її ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або надання послуги неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором.
Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов'язку оплачувати надані йому послуги (постанова Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).
Питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справі та має істотне значення для правильного її вирішення (постанови Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року у справі № 727/9295/16-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц (провадження № 61-11107св18)).
Відповідно до ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
Згідно з п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги).
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до Договору № 602-18 про відступлення прав вимоги від 11.10.2018 року, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго», позивач прийняв право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону суд вважає що саме власник квартири несе відповідальність за сплату комунальних послуг, а тому відповідач ОСОБА_3 , яка є власником квартири АДРЕСА_3 , як споживач послуг, що надавалися позивачем, зобов'язана оплатити житлово-комунальні послуги. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
З урахуванням вказаного, в частині стягнення заборгованості з інших відповідачів слід відмовити.
При цьому, суд критично оцінює та не приймає до уваги наданий відповідачем ОСОБА_2 . Акт Березанської міської ради № 427 від 21.03.2025 року, згідно з яким остання фактично з 2005 року проживає в АДРЕСА_4 , оскільки даний акт складено зі слів самої ОСОБА_2 без зазначення будь-яких об'єктивних даних та опитування інших осіб, які б могли засвідчити таких факт. Крім того, ОСОБА_2 не надала докази надсилання вказаного акту на адресу позивача.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 свої обов'язки по оплаті за споживання послуг з централізованого опалення та/або постачання гарячої води не виконувала, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість перед позивачем. Відповідач не скористалася своїм процесуальним правом, передбаченим ст. 178 ЦПК, розрахунки, надані позивачем не оспорила, не подала доказів на їх повне або часткове спростування.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості лише з власника квартири ОСОБА_3 .
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 267,699 грн.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 3, 10, 11, 16, 509, 526, 610, 612, 625,638, 642, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1-23, 55, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274-279, 280-282, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421, місцезнаходження: м. Київ, площа І. Франка 5) заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 32 804,50 грн; заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання розмірі 22 530,17 грн; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 49 266,11 грн; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 41 022,12 грн; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 44 677,68 грн; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 25 784,37 грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 118,23 грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 570,90 грн; заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 72,10 грн., що разом складає 217 846,18 грн.
Стягнути із ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421, місцезнаходження: м. Київ, площа І. Франка 5) судові витрати, пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 43,00 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 267,69 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
Повний текст рішення суду складено 18.02.2026 року.
Суддя Н.Д.Буша