Справа № 752/22956/25
Провадження №: 1-кс/752/7986/25
12 листопада 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчої ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про арешт майна, подане в межах кримінального провадження № 12025100010002715 від 18.09.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
встановив:
до Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання про накладення арешту на автомобіль марки «Subaru Legacy» д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2008 року випуску, яке обґрунтоване тим, що СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100010002715 від 18.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що (ІПНП-59341) Резус 101, ППОП №1 сержант поліції, виявили громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на питання чи заборонені предмети повідомив, що має в авто субару легасі НОМЕР_1 на задньому сидінні близько 50 гр порошкоподібної речовини, зі слів амфетамін та 1 таблетка екстазі, яку останній зберігав при собі з метою збуту.
Так, 18.09.2025 в порядку п. 3 ст. 233 КПК України, здійснювалось не відкладний обшук авто субару легасі НОМЕР_1 , що за адресою: м. Київ, вул. Василя Яна, 16, виявлено та вилучено наступне: 1 зіп пакет з порошкоподібною речовиною, що поміщено до сейф пакету №NPU5038512, 6 зіп пакет з порошкоподібної речовиною, що поміщено до сейф пакету № ICRO130846, 2 упаковки з пустими зіп пакетами, що поміщено до сейф пакету №NPU5038510, 1 зіп пакет з пігулкою помаранчевого кольору, що поміщено до сейф пакету №NPU5038502, електроні ваги, що поміщено до сейф пакету №NPU5038509, 24 пігулки білого кольору, що поміщено до сейф пакету №NPU5038508, 1 флеш - накопичувач, чорного кольору з кабелем чорного кольору разом з пластиковою табличкою номеру мобільного телефону, що поміщено до сейф пакету №NPU5038511, ключі від авто субару легасі НОМЕР_1 , що поміщено до сейф пакету №NPU5038507, страховий поліс, що поміщено до сейф пакету №ЕХРО327501 та автомобіль субару легасі НОМЕР_1 .
На даний момент у сторони обвинувачення достатньо підстав вважати, що у випадку незастосування заходу забезпечення кримінального провадження - арешту майна, не вдасться встановити істину в кримінальному провадженні, та притягнути винних осіб до кримінальної відповідальності оскільки предмети, які є речовими доказами буде відчужені чи передані у власність третім особам.
Слідча клопотання підтримала, просила задовольнити.
Представник власника майна заперечив, просила відмовити у клопотанні.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися)для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
З наведеного слідує, що певне майно підлягає арешту лише у разі, якщо воно відповідає переліченим вище вимогам.
Так, 18.09.2025 в порядку п. 3 ст. 233 КПК України, здійснювалось не відкладний обшук авто субару легасі НОМЕР_1 , що за адресою: м. Київ, вул. Василя Яна, 16, виявлено та вилучено наступне: 1 зіп пакет з порошкоподібною речовиною, що поміщено до сейф пакету №NPU5038512, 6 зіп пакет з порошкоподібної речовиною, що поміщено до сейф пакету № ICRO130846, 2 упаковки з пустими зіп пакетами, що поміщено до сейф пакету №NPU5038510, 1 зіп пакет з пігулкою помаранчевого кольору, що поміщено до сейф пакету №NPU5038502, електроні ваги, що поміщено до сейф пакету №NPU5038509, 24 пігулки білого кольору, що поміщено до сейф пакету №NPU5038508, 1 флеш - накопичувач, чорного кольору з кабелем чорного кольору разом з пластиковою табличкою номеру мобільного телефону, що поміщено до сейф пакету №NPU5038511, ключі від авто субару легасі НОМЕР_1 , що поміщено до сейф пакету №NPU5038507, страховий поліс, що поміщено до сейф пакету №ЕХРО327501 та автомобіль субару легасі НОМЕР_1 .
Матеріали клопотання містять постанову про визнання вилученого в ході вищевказаного обшуку майна речовим доказом.
В той же час, слідчий суддя, вивчивши матеріали, які додані до клопотання, вважає, що слідчий не довів, що транспортний засіб, який вилучено за наслідками проведеного обшуку, є доказом у розумінні ст. 98 КПК України кримінального правопорушення, яке розслідується у даному провадженні.
Матеріалами не доведено, що транспортний засіб був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, або що вказаний транспортний засіб був об'єктом кримінально протиправних дій та набутий кримінально протиправним шляхом.
Постанова слідчого якою транспортний засіб визнано речовим доказом, є такою, що не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, вона не містить обґрунтування та висновків про відповідність транспортного засобу критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що вимоги клопотання є необґрунтованими, оскільки не доведено, яким саме критеріям, що визначені у ст. 98 КПК України, відповідають транспортний засіб, та яку мету, з визначених у ч. 2 ст. 170 КПК України, буде забезпечувати його арешт.
Керуючись ст.ст. 98, 100, 131, 132, 170-173, 372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
у задоволенні клопотання про накладення арешту на автомобіль марки «Subaru Legacy» д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2008 року випуску, в середині якого ОСОБА_7 зберігав поліетиленовий пакет в середині з порошкоподібною речовиною, прозорий поліетиленовий пакет з таблетками білого кольору та таблеткою оранжевого кольору, електронні ваги та який на праві власності належить ОСОБА_8 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - відмовити.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно підлягає поверненню особам, в яких воно було вилучено за ухвалою слідчого судді, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1