Справа № 752/6727/22
Провадження №: 1-кп/752/880/25
17 квітня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
в ході підготовчого судового засідання приміщенні суду підготовче судове засідання кримінального провадження № 12022100010000290 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , суд -
встановив:
Адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про повернення обвинувального акту прокурору, яке мотивоване тим, що всупереч вимогам п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України акт не містить всіх необхідних анкетних відомостей кожного обвинуваченого, зокрема щодо ОСОБА_3 не зазначена адресу її фактичного місця проживання, а щодо ОСОБА_4 відомості про наявність/відсутність судимостей. В розділі 2-1 обвинувального акту прокурором зазначено, про те, що захисником ОСОБА_3 є адвокат ОСОБА_6 , а захисником ОСОБА_4 - ОСОБА_7 , прокурором не зазначено відомості, що інтереси представляє захисник - адвокат ОСОБА_8 .. На думку захисту зазначене пов'язане із тим, що захиснику ОСОБА_8 доступ до матеріалів кримінального провадження неп надавався і ознайомлення з ними зазначеним захисником не відбулося.
В обвинувальному акті прокурором зазначено відомості, що потерпілим є територіальна громада м. Києва в особі Київської міської ради. КМР не подавала заяву (повідомлення) про вчинення злочину чи про залучення її до провадження як потерпілого. В обвинувальному акті, як і в матеріалах кримінального провадження, відсутні відомості про представника потерпілого, документи, передбачені ст. 58 КПК України на представництво повноважень. Таким чином, викладені в розділі 3 обвинувального акту відомості про потерпілого не відповідають фактичним обставинам провадження та вказують на невідповідність акту вимогам п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України. Всупереч вимогам п. 4 ч. 2 ст. 291 КПК України в акті відсутні відомості про прокурорів процесуальних керівників у кримінальному провадженні, прокурорів керівників прокуратур, слідчих якими проводились слідчі та процесуальні дії. Відсутність вказаних відомостей сторона захисту вважає не лише грубим порушенням вимог ст. 291 КПК України, а й унеможливленням реалізації права учасниками на відвід/самовідвід як на даному етапі так і під час розгляду провадження в інших інстанціях.
Формулювання обвинувачення не містить відомості про час, місце, спосіб попередньої домовленості на вчинення злочину ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_10 ; правові підстави, час, місце, обставини набуття ОСОБА_9 у володіння, розпорядження бюджетних коштів; час, місце, спосіб вилучення бюджетних коштів та використання їх на власний розсуд; час, місце та спосіб учасників службової підробки документів; які тяжкі наслідки (збитки, шкоду) завдано підробкою документів. Крім того формулювання обвинувачення містить відомості по вчинення злочинів також і ОСОБА_11 з наданням його анкетних даних, посаду, вчинення елементів об'єктивної сторони кримінальних правопорушень, при тому, що він не є обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні. Розгляд обвинувального акту в такому контексті призведе до наперед вирішення про винуватість ОСОБА_10 , який не є учасником кримінального провадження. Формулювання обвинувачення містить логічні суперечності.
Всупереч вимог п 7 ч. 2 ст. 291 КПК України не зазначено розмір шкоди за кожним кримінальним правопорушенням.
Відомості щодо дати складання обвинувального акту на виконання вимог п. 9 ч. 1 ст. 291 КПК України суперечать відомостям зазначеним щодо цього у додатку до нього - Реєстру матеріалів досудового розслідування. В акті зазначено, що його складено 21.06.2022, проте у реєстрі дата 16.06.2022.
Крім того, реєстр матеріалів досудового розслідування містить недостовірні та неповні відомості про проведенні процесуальних дій, прийняті процесуальні рішення та заходи забезпечення та заходи забезпечення.
Вважали порушеним право на захист, оскільки прокурор у кримінальному провадженні - ОСОБА_12 , достовірно знаючи, що ОСОБА_3 користується також правовою допомогою захисника ОСОБА_8 , діючи умисно з метою перешкодити реалізації права на захист, про закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні захисника ОСОБА_8 не повідомила, доступ до матеріалів не надала, покладений на неї ст. 290 КП України обов'язок не виконала, не повідомила зазначеного захисника про завершення досудового розслідування та не забезпечила доступ до матеріалів провадження та проігнорувала заяву ОСОБА_3 про необхідність допуску та виконання процесуальних дій з її захисником.
Крім того, сторона захисту вважає, що порушені процесуальні строки досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Адвокат ОСОБА_7 та підозрювані підтримали клопотання адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту прокурору.
Прокурор заперечив, зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам встановленим КПК України, підстав для його повернення не має.
Вислухавши учасників, дослідивши матеріалами надані учасниками суд приходить до наступного висновку.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення: повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Вимоги до обвинувального акту встановлені ч. 2 ст. 291 КПК України, він має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
Щодо анкетних відомостей обвинувачених.
Зазначення наявності/відсутності судимостей не є обов'язковою вимогою до анкетних відомостей обвинувачених, а відсутність адреси фактичного проживання ОСОБА_3 не є істотним недоліком, зважаючи на те, що обвинувачена з'являється на судові засідання та викликається шляхом направлення СМС-повідомлень.
Щодо не зазначення відомостей про захисника.
Статтею 291 КПК України не встановлено вимог щодо того, що обвинувальний акт має містити відомості щодо захисників.
Щодо невідповідності обвинувального акту п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України. Без дослідження матеріалів кримінального провадження, яке можливе лише в ході судового розгляду, суд позбавлений можливості підтвердити чи спростувати відсутність відповідної заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, заяви про визнання потерпілого чи письмової згоди на визнання потерпілою, документів на представництво повноважень потерпілого.
Щодо відсутності відомостей про всіх слідчих та прокурорів, то зазначене не є грубим порушенням та не унеможливлює реалізацію учасниками кримінального провадження права на відвід/самовідвід, як на даному етапі, так і під час розгляду провадження в інших інстанціях, оскільки під час судового розгляду в ході дослідження матеріалів кримінального провадження суду будуть надані відповідні постанови про призначення групи прокурорів та слідчих.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення). Цей обов'язок у відповідності до ст. 92 КПК України покладається на слідчого, прокурора.
Суд не може вийти за межі питань, які вирішуються безпосередньо у підготовчому судовому засіданні, та фактично вдатися до дослідження обставин кримінального провадження, що є неприпустимим на даній стадії судового розгляду, та суперечить загальним засадам кримінального провадження, а тому, що стосується зауважень захисту щодо невідповідності обвинувального акту п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, то суд вважає, що прокурором викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які він вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінальних правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Щодо зазначення в обвинувальному акті відомостей щодо вчинення злочинів також і ОСОБА_11 з наведенням анкетних даних, посади, вчинення елементів об'єктивної сторони кримінальних правопорушень, при тому, що він не є обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні, то зазначене також не є істотним порушенням з точки зору апеляційної інстанції.
Зокрема у справі 752/18871/21, Київський апеляційний суд скасовуючи ухвалу суду про повернення обвинувального акту прокурору зазначив, що «При цьому зазначення в обвинувальному акті прізвища ОСОБА_10 та твердження, що ним було допущено порушення правил безпеки дорожнього руху (п.п. 8.7.3, 8.10 виїзд на червоний сигнал світлофора) за відсутності визначеного його процесуального статусу у кримінальному провадженні, відсутності даних про наявність щодо цієї особи обвинувального вироку, на переконання колегії суддів не є підставою для повернення прокурору обвинувального акта, а дотримання вимог ст. 17 КПК України в даному випадку може бути забезпечене судом як під час судового розгляду, так і під час ухвалення вироку, в якому при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення суд не буде зазначати прізвища осіб, які були указані в обвинувальному акті, але провадження щодо яких не розглядалось.
Крім того, під час судового розгляду кримінального провадження прокурор вправі скористатися своїми процесуальними можливостями, визначеними параграфом 2 глави 28 КПК України.
За таких обставин, посилання суду на наявність в обвинувальному акті прізвищ інших осіб, які не є обвинуваченими та щодо можливого порушення права на захист таких осіб, не може бути самостійною підставою для повернення прокурору обвинувального акта, який у цілому за своїм змістом відповідає вимогам ст. 291 КПК України».
Щодо доводів сторони захисту про невідповідність вимогам п.п. 7,9 ст. 291 КПК України, то обвинувальний акт містить розмір шкоди завданої злочином та дату складення обвинувального акту.
Що стосується недоліків реєстру матеріалів досудового розслідування, то невідповідність реєстру встановленим вимогам не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
Таким чином, оскільки обвинувальний акт у цілому відповідає вимогам ст. 291 КПК України, клопотання адвоката ОСОБА_13 про повернення обвинувального акту прокурору задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 314-317 КПК України, суд -
постановив:
у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1