Провадження № 11-кп/803/223/26 Справа № 233/3766/23
08 квітня 2026 року м. Кривий Ріг
08 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження № 12023052380000191 відносно ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 115 КК України, за апеляційною скаргою з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_7 та за апеляційною скаргою його захисника ОСОБА_6 на вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 05 липня 2024 року, -
Вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 05 липня 2024 року
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Артемівськ Донецької області, громадянина України, із середньо-технічною освітою, не одруженого, який має на утриманні малолітнього сина, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 16 квітня 2009 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі та штрафу у розмірі 510 грн. (штраф виконувати самостійно), покарання відбуто 05 вересня 2013 року,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначено йому покарання у виді 10 років позбавлення волі.
Згідно до вироку суду, 28 травня 2023 року, приблизно о 16:00 год. (більш точного часу судовим розглядом не встановлено), ОСОБА_7 разом із співмешканкою ОСОБА_8 та знайомим ОСОБА_9 перебували в літній кухні на території домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , де разом вживали спиртні напої. Цього ж дня, приблизно о 20:00 год. (більш точного часу судовим розглядом не встановлено), між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 виникла сварка через те, що ОСОБА_7 приревнував ОСОБА_9 до своєї співмешканки ОСОБА_8 . Під час сварки ОСОБА_9 погрожував ОСОБА_7 наявним у нього ножем. У цей час ОСОБА_7 почав відчувати неприязнь по відношенню до ОСОБА_9 , на ґрунті чого у нього виник протиправний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті останньому.
Негайно реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_7 взяв у праву руку кухонний ніж, який знаходився на столі в літній кухні домоволодіння АДРЕСА_1 , та наблизившись до ОСОБА_9 , будучи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, з метою протиправного заподіяння смерті іншій людині, наніс ОСОБА_9 два удари ножем в область грудної клітини справа, де розташовані життєво-важливі органи, внаслідок чого, спричинивши ОСОБА_9 два проникаючі колото-ріжучі поранення грудної клітини з ушкодженням правої легені та правої підключичної артерії, які ускладнились розвитком гострої крововтрати та правобічного гемотораксу, від чого 28 травня 2023 року, у проміжок часу з 20:00 год. до 23:00 год., настала смерть ОСОБА_9 на місці.
На вказаний вирок суду обвинуваченим ОСОБА_7 було подано апеляційну скаргу з доповненнями, в якій він просить вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 05 липня 2024 рокускасувати та виправдати його. Вважає оскаржуваний вирок незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. Зазначає, що події вчинення ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме за його участю, не було, тому його незаконно визнали винуватим у вчиненні злочину, який він не вчиняв. Звертає увагу щодо відсутності крові у приміщенні літньої кухні, розташованої на території домоволодіння АДРЕСА_1 . Зазначає, що він не мав наміру спричиняти смерть потерпілому і не знає як були спричинені тілесні ушкодження потерпілому, і що він розпивав спиртні напої зовсім з іншою особою, надав показання під час проведення з ним слідчого експерименту, оскільки до нього застосовувались недозволені методи ведення досудового розслідування з боку працівників поліції.
Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , аналогічні доводам апеляційної скарги з доповненнямиобвинуваченого ОСОБА_7 .
В запереченнях на апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , прокурор зазначає, що вирок суду першої інстанції є законними та скасуванню не підлягає. Просить вирок залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення. Вважає, що судом не допущено ніяких порушень вимог КПК України, які б тягнули за собою скасування вироку, дана оцінка всім доказам, перевірені всі доводи обвинуваченого, про що докладно викладено у вироку.
Потерпіла ОСОБА_10 повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг не з'явилась, клопотань про відкладення розгляду справи або про бажання приймати участь під час апеляційного розгляду не надходило
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали доводи своїх апеляційних скарг та наполягали на їх задоволенні, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти доводів апеляційної скарги з доповненнями обвинуваченого та апеляційної скарги його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Суд, ухвалюючи вирок, відповідно до ст. 368 КПК України, повинен вирішити, зокрема, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить діяння, у якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто, його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, вказані вимоги судом І інстанції виконанні в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в судовому засіданні першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та суду пояснив, що з ОСОБА_9 він був знайомий 2-3 години, познайомилися в цей день, зустрілися біля магазину і той спитав де проживає ОСОБА_11 . Потім вони прийшли до нього додому, де ОСОБА_12 вжив спиртне, а він не вживав, так як лікувався. Приходив ОСОБА_11 , вони поговорили, ОСОБА_12 зняв штани і зробив дві ін'єкції, потім втратив свідомість, впав і лежав на підлозі. Коли ОСОБА_12 отямився, він хотів його провести, але той накинувся на нього з ножем. Вдарив його рукою і підставив до шиї ніж. Він почав захищатися і бив його тим, що попалося під руку. Він не усвідомлював що робив, але коли отямився, то ОСОБА_12 вже не було. Потім не пам'ятає події, так як не усвідомлював свої дії. Вранці наступного дня до нього прийшов інший військовий з пляшкою горілки і вони пішли на стадіон «Металург», де вживали горілку. Потім зателефонував сусід і повідомив, що біля його будинку багато поліції і він повернувся до свого будинку. Поліцейські прийняли його дуже жорстко, потріпали об асфальт, наділи кайданки і посадили в автомобіль. Також вони казали, що знайдуть свідків і доставили його в поліцію. На слідчому експерименті він розказав і показав так, як перед його проінструктували співробітники поліції, оскільки хвилювався за своє життя. Насправді він не пам'ятає, щоб наносив поранення ОСОБА_12 , але так йому наказали сказати ОСОБА_13 і інші поліцейські, які застосовували до нього фізичне насильство. Мети вбивати ОСОБА_12 у нього не було, як це могло статися, він не знає. На слідчому експерименті він захищався. Коли дістали з туалету на вулиці ніж, то це був не його ніж. Після того, як ОСОБА_12 вдарив рукою в область щоки та приставив ніж до шиї, він сказав ОСОБА_14 : «біжи», що остання й зробила. Більше нічого не пам'ятає.
Відповідно до вимог статті 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
За змістом частини 1 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
За змістом статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання та інше. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ для суду не має наперед встановленої сили.
Що свідчить, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає наявність сукупності обставин справи, встановлених під час судового розгляду, які виключають будь-яке інше розумне пояснення події, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Не зважаючи на невизнання вини ОСОБА_7 як в суді І інстанції, так і при апеляційному розгляді, у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, на думку колегії суддів, його вина підтверджується поза розумним сумнівом належними та допустимими доказами, які досліджені судом першої інстанції, яким дана відповідна правова оцінка та обґрунтовано покладені в основу вироку.
На думку колегії суддів, суд І інстанції обґрунтовано поклав в основу вироку пояснення потерпілої та свідків, які в повній мірі підтверджують провину обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_10 в суді першої інстанції пояснила, що загиблий був її чоловіком, на дату події вона проживала у Києві, а чоловік проходив військову службу у ЗС України та перебував у АДРЕСА_1 . Їй зателефонували з військкомату та повідомили про смерть чоловіка, вручили документ про смерть. Вона думала що у чоловіка сталося погано з серцем, але потім перед похованням вона дізналася, що смерть кримінальна. Обставини смерті чоловіка їй невідомі і невідомо, як чоловік потрапив додому до ОСОБА_15 . У житті чоловік не був агресивним і нікого не ображав.
Так, свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні суду І інстанції пояснила, що з ОСОБА_7 вона співмешкає, а ОСОБА_9 не знала. У день події ОСОБА_15 прийшов додому з ОСОБА_12 , взяли пляшку спиртного та разом вживали у приміщенні літньої кухні. Потім прийшов ОСОБА_11 і приніс шприци з наркотичною речовиною, яку вжив ОСОБА_12 шляхом двох ін'єкцій в область паху. ОСОБА_11 сказав, що за все 500 грн. і пішов. Через деякий час ОСОБА_12 почав кидатися з ножем на ОСОБА_15 , спочатку приставив ніж до горла ОСОБА_15 , потім забрав ніж і два рази вдарив ОСОБА_15 долонею по обличчю. Потім ОСОБА_15 сказав їй йти додому і вона пішла і не бачила до ранку ОСОБА_15 . Що робили ОСОБА_15 і ОСОБА_12 , коли залишилися, вона не знає. Вранці їй зателефонував ОСОБА_15 і попросив забрати його з «Металургу», що вона й зробила і вони пішли додому на Інтернаціональну 360. Коли прийшли додому то в кухню вона не заходила і не бачила обстановку, так як вже була поліція і їх затримали. Потім, коли був слідчий, то вона бачила у кухні у відрі два закривавлені шприци. Вона не бачила, щоб ОСОБА_15 наносив будь-які удари ОСОБА_12 . Перед проведенням слідчого експерименту за її участю поліцейський на ім'я ОСОБА_13 сказав своїм підлеглим, щоб вона розказала все як треба. Їх били ногами по нозі, погрожували забрати дитину (14 років) і позбавити батьківських прав. Залякували і казали щоб навіть не думала міняти покази. Слідча ОСОБА_16 розказала їй що і як треба робити і казати під відеозапис на слідчому експерименті і як вона мала все показати.
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні суду І інстанції пояснила, що 29 травня 2024 року вранці при вході у двір вона побачила хлопця, який лежав на спині на землі головою до виходу, руки та ноги були розкинуті у сторони і вона подумала що той спить. Вище по вул. Булгакова військові ремонтували машину і вона пішла до них і повідомила про хлопця. Військові сказали що той мертвий і викликали поліцію. На одязі хлопця малися плями, схожі на кров.
Судово-медичний експерт ОСОБА_18 повідомив у суді І інстанції, що він оглядав труп ОСОБА_9 і на момент огляду не було інформації щодо вживання останнім наркотичних засобів або психотропних речовин і він не бачив слідів ін'єкцій. Якби були наявні пошкодження від медичної голки, то він описав би їх. У висновку він не надав відповідь щодо наявності/відсутності наркотичних засобів і психотропних речовин, так як у крові загиблого не було знайдено нічого крім алкоголю. Про кількість ударів робив висновок у т.ч. за даними слідчого експерименту, але силу ударів визначити неможливо. В даній ситуації є можливим нанесення удару як спереду, так і ззаду (з-за спини). На трупі ОСОБА_12 малися сліди волочіння. Судово-медичний експерт тільки описує тілесні ушкодження і механізм їх утворення, але не вирішує питання ким вони спричинені. У ОСОБА_9 була пошкоджена підключична артерія, а це швидка смерть і дуже сумнівний сприятливий результат навіть при своєчасному наданні медичної допомоги.
Колегія суддів вважає, що співмешканка обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 змінила у суді показання, з метою уникнення обвинуваченим кримінальної відповідальності за вчинений злочин та її показання, надані в суді І інстанції, не узгоджуються з іншими доказами по справі, в тому числі, з її показами, наданими під час слідчого експерименту.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року наголошує, що при оцінки доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумнім сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції також обґрунтовано поклав в основу вироку письмові докази, які поза розумних сумнівів підтверджують провину обвинуваченого ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, узгоджуються між собою та з поясненнями наведених свідків.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 29 травня 2023 року, в ході якого було оглянуто покинуте домоволодіння АДРЕСА_2 , де при вході на траві виявлено труп ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в положенні на спині, руки витягнуті вперед, ноги вздовж тіла, головою до хвіртки. На трупі одягнуто: футболка трикотажна камуфляжного кольору на передній поверхні просочена речовиною буро-коричневого кольору; брюки камуфляжні на передній поверхні тканина просочена речовиною буро-коричневого кольору; берци камуфляжні. Пошкодження: в області тіла правої лопатки мається пошкодження лінійної форми, яке розташоване вертикально відносно осі тіла з рівними краями, лівий край рани гострий, правий П-образної форми, довжина рани при зведених краях 2 см. При перевертанні трупу з рани сочиться рідина (кров). На передній поверхні грудної клітини мається ділянка осадження шкіри розмірами 20х20 см., які утворились внаслідок волочіння трупу. На траві поруч із трупом в напрямку виходу до хвіртки мається прим'ята трава (сліди волочіння). При виході на вулицю сліди волочіння направлені вгору по асфальтній поверхні, та на відстані близько 20 метрів від вказаного домоволодіння АДРЕСА_2 на асфальтній поверхні виявлено декілька плям речовини бурого кольору, найбільша пляма розмірами 11,5х2 см, з якої за допомогою дистильованої води та марлевого тампону було зроблено змив, який помістили до паперового конверту (№?1). Далі сліди волочіння ведуть до подвір'я будинку АДРЕСА_3 . Ділянка знаходиться на перетині вул. Інтернаціональній та вул. Булгакова м. Костянтинівка. Загальна відстань між буд. № 16 по вул. Булгакова до буд. № 360 по вул. Інтернаціональній складає близько 35 метрів.
Згідно з протоколом обшуку від 29 травня 2023 року, в ході якого було оглянуто домоволодіння АДРЕСА_1 та встановлено, що при вході на подвір'я на бетонній підлозі виявлено дві великі плями речовини бурого кольору та декілька невеликих (замитих) плям речовини бурого кольору. З однієї великої плями РБК за допомогою дистильованої води та марлевого тампону було зроблено змив (№ 1) який було поміщено до паперового конверту та опечатаний. Також сліди РБК виявлені на порозі при вході до літньої кухні, в якій у лівому куті стоїть лавка з металевими ніжками, на лівій передній ніжці якої виявлено нашарування речовини бурого кольору. За допомогою дистильованої води та марлевого тампону було зроблено змив РБК із вказаної ніжки (№ 2), який був поміщений до паперового конверту та опечатаний. Підлога навколо лавки замита, маються невеличкі калюжі. На столі виявлено мобільний телефон «Samsung» сірого кольору, без сім-карти, контактів не має, повідомлень не має, даних про вхідні та вихідні дзвінки відсутні. На подвір'ї, де виявлені плями РБК, мається шланг, який приєднаний до крану, поверхня навколо волога.
Протоколом огляду трупа від 29 травня 2023 року, в ході якого в приміщенні моргу СМЕ за адресою: просп. Ломоносова 101, м. Костянтинівка Краматорського району Донецької області, був оглянутий труп ОСОБА_9 та зафіксовані тілесні ушкодження.
Вина обвинуваченого ОСОБА_7 підтверджується висновком судово-медичного експерта № 193 від 29 червня 2023 року, відповідно до якого під час судово-медичного дослідження трупу гр. ОСОБА_9 було виявлено два проникаючих колото-ріжучих поранення грудної клітини справа, 3 ушкодженням правої легені та правої підключичної артерії, які прижиттєвого характеру, що підтверджується наявністю крововиливів в м'яких тканинах по ходу ранових каналів, утворилось внаслідок дії колюче-ріжучого предмету, яким не виключно міг бути ніж, можливо в термін та за обставин, вказаних у постанові, та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя, та стоять у прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого. Під час судово-токсикологічного дослідження крові від трупу гр. ОСОБА_9 виявлено етиловий спирт в концентрації 2,32‰, що відносно живої людини можна розцінювати як алкогольне сп'яніння середнього ступеню. Після отримання тілесних ушкоджень та розвитком гострої крововтрати міг пройти короткий відрізок часу, під час якого потерпілий не міг вчиняти самостійні дії. Рановий канал рани № 1 йде зверху до низу ззаду наперед, проникає в праву плевральну порожнину у 2 межебір'ї та пошкоджує верхню долю правої легені, рановий канал у довжину 10 см. Рановий канал рани № 2, йде зверху до низу, по ходу ранового каналу виявлено пошкоджену підключичну артерію, рановий канал у довжину 5см. Будь-яких ушкоджень, що вказували на можливу боротьбу або самооборону, під час дослідження трупу не виявлено. Науково обґрунтованої теорії, яка дозволяє наперед встановлювати результат лікування або надавання медичної допомоги не існує.
Відповідно до висновку судово-медичного експерта № 35 від 30 травня 2023 року, під час судово-медичного огляду ОСОБА_7 було виявлено садно в області лоба, яке утворилося внаслідок дії тупого предмету, строком давності біля 2-3 доби, та відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Колегія суддів вважає, що суд І інстанції обґрунтовано послався в своєму вироку, як на докази провини обвинуваченого ОСОБА_7 , на протокол проведення слідчого експерименту від 29 травня 2023 року, в ході якого свідок ОСОБА_8 на місці розповіла та продемонструвала відомі їй обставини спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , а саме: 28 травня 2023 року, приблизно о 16:00 год., вона разом з цивільним чоловіком ОСОБА_19 та знайомим на ім'я ОСОБА_20 вживали алкогольні напої в приміщенні літньої кухні за адресою: АДРЕСА_1 . Близько 17:00 год. ОСОБА_20 шляхом ін'єкцій (в область паху) вжив наркотичні засоби, після чого заснув. Вона разом з ОСОБА_15 пішли до будинку, залишивши ОСОБА_20 у приміщенні літньої кухні, де той спав. Близько 20:00 год. вона з ОСОБА_15 повернулися до літньої кухні та виявили у даному приміщенні безлад, ОСОБА_20 шукав свій ніж. Вона передала ОСОБА_20 його ніж і вони всі сіли за стіл і почали вживати спиртні напої. У подальшому між ОСОБА_15 та ОСОБА_20 виник конфлікт через ревнощі, оскільки ОСОБА_20 чіплявся до неї. Під час конфлікту ОСОБА_20 приставив ножа до горла ОСОБА_15 та погрожував йому, після чого сховав ножа та вдарив долонею руки двічі по лівій частині обличчя ОСОБА_15 . ОСОБА_15 схопив зі столу ніж кухонний (довжина леза близько 15 см, ширина близько 2 см) та наніс два удари кухонним ножем ОСОБА_20 в область правої лопатки та у передню частину грудної клітини. Після чого ОСОБА_20 впав на підлогу та попросив викликати медичну допомогу. ОСОБА_15 заборонив їй викликати медичну допомогу та вона вибігла з приміщення кухні. Коли вона повернулася до кухні, то ОСОБА_15 заборонив їй заходити всередину. Вона бачила, що у кухні на підлозі лежав ОСОБА_20 обличчям донизу. Вона пішла до будинку і що відбувалося в приміщенні літньої кухні їй невідомо. Вранці 29 травня 2023 року їй стало відомо від сусідів, що на території буд. АДРЕСА_4 знайдено труп. Вона пішла подивитись та впізнала ОСОБА_20 , який перебував у них у гостях 28 травня 2023 року, та здогадалася, що ОСОБА_15 переніс труп з приміщення кухні до даної території.
Колегія суддів звертає увагу, що в ході проведення слідчого експерименту свідок ОСОБА_8 добровільно, без будь-яких погроз з боку працівників поліції, самостійно показала та розповіла про обставини вчинення вбивства ОСОБА_7 , що підтверджується постановою слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань від 22 лютого 2024 року, якою закрито кримінальне провадження № 62023050010003934 від 26.10.2023 року за ч. 1 ст. 365 КК України, щодо застосування до свідка ОСОБА_8 співробітниками ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області недозволених методів ведення досудового розслідування.
На думку колегії суддів, співмешканка обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 змінила у суді показання, з метою уникнення обвинуваченим кримінальної відповідальності за вчинений злочин, оскільки її покази, надані в суді І інстанції протирічать її показам, наданим під час слідчого експерименту за її участі.
Вина обвинуваченого ОСОБА_7 також підтверджується протоколом проведення слідчого експерименту від 29 травня 2023 року, в ході якого підозрюваний ОСОБА_7 на місці розповів та продемонстрував відомі йому обставини спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , а саме: 28 травня 2023 року, приблизно о 16:00 год., він разом з знайомим на ім'я ОСОБА_20 прийшли до літньої кухні за місцем його проживання. На той час його співмешканка ОСОБА_21 перебувала вдома. Перед цим вони втрьох вживали алкогольні напої у гостях. В подальшому, ОСОБА_20 вжив наркотичні засоби та ліг спати. Близько 20:00 год. він та ОСОБА_14 повернулися до приміщення кухні і побачили безлад, ОСОБА_20 шукав свій ніж. ОСОБА_14 знайшла ніж та віддала його ОСОБА_20 . ОСОБА_20 , тримаючи ніж у правій руці та стоячи обличчям до нього, приставив ніж до його шиї зліва та сказав, щоб він його більше не чіпав. Між ними знаходився стіл, позаду нього ще один стіл, з якого він взяв кухонний ніж правою рукою, а лівою рукою відбив руку ОСОБА_20 з ножем та наніс два удари кухонним ножем в область правої ключиці та в область грудей ОСОБА_20 . З рани почала пульсувати кров і він зрозумів, що пошкодив артерію при ударі в область ключиці. ОСОБА_20 впав на підлогу та помер. Коли до приміщення зайшла ОСОБА_14 , то він наказав їй йти і більше не заходити всередину. Потім він повідомив, що ніж, яким були спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_20 , знаходиться в туалеті на подвір'ї. Він почекав поки стемніє, та взявши труп ОСОБА_20 за ноги, відтягнув його до буд. АДРЕСА_4 , де ніхто не проживає, та залишив труп на подвір'ї. Коли тягнув труп по асфальту, то ніж ОСОБА_20 заважав йому. Відстань між його будинком і будинком АДРЕСА_4 складає близько 30 м. По дорозі на асфальтовому покритті маються сліди крові. Потім він повернувся до приміщення літньої кухні та потоком води зі шлангу змив кров у приміщенні та на подвір'ї. Швидку він не викликав, бо було вже пізно, а поліцію викликати побоявся, бо вбивати ОСОБА_20 не хотів. Покинути літню кухню та не наносити тілесні ушкодження ОСОБА_20 він не мав можливості, так як ОСОБА_20 правою рукою тримав ніж а області його шиї, а другою рукою тримав його за футболку, через що, на його думку, у нього не було іншого виходу.
Колегія суддів звертає увагу, що в ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_7 добровільно, без будь-яких погроз з боку працівників поліції, самостійно показав та розповів про обставини вчинення вбивства потерпілого, що підтверджується постановою слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань від 17 квітня 2024 року, якою закрито кримінальне провадження № 62024050010000397 від 02 лютого 2024 за ч. 1 ст. 365 КК України, щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_7 співробітниками ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області недозволених методів ведення досудового розслідування.
Колегія суддів вважає, що суд І інстанції обґрунтовано послався в своєму вироку, як на докази провини обвинуваченого ОСОБА_7 на висновок судово-медичного експерта № 193/2 від 29 червня 2023 року, відповідно до якого, під час судово-медичного дослідження трупу гр. ОСОБА_9 було виявлено два проникаючих колото-ріжучих поранення грудної клітини з ушкодженням правої легені та правої підключичної артерії, які прижиттєвого характеру, що підтверджується наявністю крововиливів в м'яких тканинах по ходу ранових каналів, утворилось в наслідок дії колюче-ріжучого предмету, яким не виключено міг бути ніж, можливо в термін та за обставин, вказаних в постанові, та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя, та стоять у прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого. Тілесні ушкодження, що мались у потерпілого ОСОБА_9 , могли утворитись за обставин, вказаних усіма учасниками слідчих дій.
На думку колегії суддів, суд І інстанції правильно послався в своєму вироку, як на докази провини обвинуваченого ОСОБА_7 на протокол огляду речей від 29 травня 2023 року, відповідно до якого, на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в літньому туалеті на поверхні був виявлений ніж кухонний. ОСОБА_7 пояснив, що даний ніж належить йому та саме цим кухонним ножем він завдав тілесні ушкодження ОСОБА_9 , внаслідок яких останній помер.
Відповідно до протоколу огляду речей від 02 червня 2023 року, на ділянці місцевості біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 добровільно надала ніж, який належить військовому ОСОБА_9 і яким останній погрожував ОСОБА_7 .
Вина обвинуваченого ОСОБА_7 також підтверджується рядом судово - медичних експертиз:
- Висновком судово-медичної (імунологічної) експертизи № 1237-1714-БД від 12 червня 2023 року, відповідно до якого, в просоченні тканини футболки - об'єкти №№ 1, 2, знайдена кров, при дослідженні якої виявлений гемоглобін людини. У результаті серологічного дослідження крові в об'єктах № 1 і № 2, антигени А і В не виявлені, виявлені ізогемаглютиніни анти-А і анти-В. Отриманий результат вказує на приналежність крові до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. На підставі отриманих результатів дослідження групової приналежності крові в об'єктах № 1 і № 2 і порівняльного дослідження зі зразком крові потерпілого ОСОБА_9 , а саме встановлення співпадіння групової приналежності крові в об'єктах №№ 1, 2 з груповою приналежністю крові потерпілого ОСОБА_9 , походження крові у вказаних об'єктах від ОСОБА_9 не виключається;
- Висновком судово-медичної (криміналістичної) експертизи № 640-МК від 19 червня 2023 року, відповідно до якого, ушкодження на шматку шкіри з задньої поверхні грудної клітини має морфологічні ознаки крізної колото-різаної рани, заподіяної предметом, який мав колюче-ріжучі властивості, слідоутворююча частина якого була пласка (по типу клинка ножа), із шириною клинка протягом поринулої частини не більше 16 мм, мала вістря, один гостро заточений край (лезовий), та протилежний не заточений край (обуховий), товщиною близько 1,5 мм.;
- Висновком судово-медичної (криміналістичної) експертизи № 641-МК від 30 червня 2023 року, відповідно до якого, ушкодження на дослідженому шматку шкіри з задньої поверхні грудної клітини від трупа гр-на ОСОБА_9 , 1980р.н., могло бути заподіяне клинком ножа, представленого на експертизу.
Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи № 336 від 09 червня 2023 року, ОСОБА_7 у період інкримінованого йому діяння на хронічне психічне захворювання, недоумство, тимчасовий розлад психічної діяльності або інший хворобливий стан психіки не страждав і в теперішній час не страждає. У період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. У теперішній час також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вищенаведені докази є належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для визнання винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 ,що він, нібито, не мав наміру спричиняти смерть потерпілому і не знає як були спричинені тілесні ушкодження потерпілому, надав показання під час проведення з ним слідчого експерименту, оскільки, нібито, до нього застосовувались недозволені методи ведення досудового розслідування з боку працівників поліції, колегія суддів вважає їх необґрунтованими та розцінює їх як спосіб захисту з метою уникнути відповідальності за вчинене, оскільки доводи обвинуваченого спростовуються висновками експертиз, проведеними слідчими експериментами за участю самого обвинуваченого ОСОБА_7 та очевидця події - свідка ОСОБА_8 , а також поясненнями судово-медичного експерта ОСОБА_18 у суді І інстанції, та були предметом перевірки, відповідно до якої, постановою слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань від 17 квітня 2024 року про закриття кримінального провадження № 62024050010000397 від 02 лютого 2024 за ч. 1 ст. 365 КК України, щодо застосування до ОСОБА_7 співробітниками ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області недозволених методів ведення досудового розслідування.
Що стосуєтьсядоводів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 , що він, нібито, не мавнаміру спричиняти смерть потерпілому, колегія суддів, враховуючи спосіб, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, механізм їх спричинення, поведінку обвинуваченого і потерпілого, що передувала події та під час події, а також поведінку обвинуваченого після події, місце вчинення злочину, невжиття заходів щодо надання медичної допомоги потерпілому, вважає, що суд І інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що обвинувачений ОСОБА_7 у досить короткий проміжок часу, спричиняючи потерпілому ОСОБА_9 кухонним ножем тілесні ушкодження у життєво важливі частини тіла, усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій та умисно спричинив потерпілому тілесні ушкодження в життєво важливу частину тіла, маючи умисел та бажаючи настання його смерті.
Колегія суддів погоджується з висновками суду І інстанції, що в момент спричинення обвинуваченим ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, останній вже припинив протиправні дії, а саме забрав ніж від шиї ОСОБА_7 , тобто потерпілий вже не міг представляти щодо обвинуваченого будь-якої небезпеки, що мав усвідомлювати обвинувачений, але, незважаючи на цей факт, на ґрунті раніше виниклих особистих неприязних відносин, умисно спричинив потерпілому тілесні ушкодження та не намагався вжити заходів щодо надання медичної допомоги останньому, а навпаки, заборонив ОСОБА_8 викликати медичну допомогу, а потім, дочекавшись темряви, відтягнув труп потерпілого до подвір'я покинутого будинку, що свідчить про направленість його умислу саме на настання смерті потерпілого та на приховування вчиненого злочину.
Доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо відсутності крові у приміщенні літньої кухні, розташованої на території домоволодіння АДРЕСА_1 , не є слушними та спростовуються протоколом обшуку від 29 травня 2023 року, в ході якого було оглянуто домоволодіння АДРЕСА_1 та встановлено наявність шланги, мокрої підлоги, що свідчить про те, що кров намагались змити, тобто знищити сліди злочину.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 , що труп знайшли на значній відстані від його будинку, не є слушними, оскільки від його будинку до місця знаходження трупа потерпілого, наявні сліди волочіння, що підтверджується протоколом огляду від місця події від 29 травня 2023 року.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 , що він не пам'ятає, що сталось та як він вчинив злочин, спростовуються висновком експерта, відповідно до якого обвинувачений перебував в стані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, на думку колегії суддів, вина обвинуваченого ОСОБА_7 підтверджується належними та допустимими доказами, які досліджені судом першої інстанції, яким дана відповідна правова оцінка та обґрунтовано покладені в основу вироку.
Колегія суддів вважає доведеним поза розумних сумнівів, що саме ОСОБА_7 скоїв інкримінований йому злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України, а саме за ознаками умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.
Згідно з абзацом 2 пункту 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року (в ред. Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009 року) призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
На підставі ст.ст. 50, 65 КК України особі, що скоїла злочин, повинно бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів з урахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи винного і обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
На думку колегії суддів, міра покарання ОСОБА_7 призначена у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням тяжкості злочину, який відноситься до особливо тяжких злочинів, конкретних обставин справи, даних про його особу, який вину не визнав, раніше судимий, кримінальне правопорушення вчинив у стані алкогольного сп'яніння, характеризується негативно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо (постанова Верховного Суду від 01.02.2018 року у справі № 634/609/15-к).
Оскільки за вимогами ст. 65 КК України покарання повинно бути необхідним та достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів, колегія суддів вважає, що призначене покарання судом першої інстанції у виді 10 років позбавлення волі, є саме таким.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено таких суттєвих порушень КПК або КК України, які б тягли за собою скасування вироку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_7 та апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 05 липня 2024 року відносно ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Судді: