Провадження № 11-кп/803/1480/26 Справа № 425/3312/17 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
14 квітня 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
засудженого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_7
захисників (в режимі відеоконференції) ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 на ухвалу Чечелівського районного суду міста Дніпра від 24 лютого 2026 року про відмову у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 про звільнення від відбування покарання за хворобою засудженого ОСОБА_7 , -
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 просить оскаржену ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити його клопотання та звільнити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від подальшого відбування призначеного покарання на підставі ч. 2 ст. 84 КК України, у зв'язку з наявністю тяжкої хвороби, що перешкоджає відбуванню покарання.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що суд першої інстанції неправильно застосував положення ч. 2 ст. 84 КК України, не врахував характер захворювання, його тяжкість, незворотність та реальну загрозу життю засудженого, а також проігнорував підтвердження медичного працівника про відповідність встановленого діагнозу нормативно визначеним підставам звільнення. Вказує, що сукупність встановлених обставин свідчить про наявність передбачених законом медичних підстав для звільнення ОСОБА_7 від подальшого відбування покарання, а ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Зазначає, що матеріалами провадження беззаперечно підтверджено, що у ОСОБА_10 , 1947 р.н., наявне тяжке захворювання, яке прямо віднесене до переліку захворювань, що є підставою для звільнення від подальшого відбування покарання, що підтверджується висновком комісійної судово-медичної експертизи № 247 від 12.07.2024 року, який є належним, допустимим та процесуально легітимним доказом.
Також вказує, що під час судового розгляду медичний працівник філії ДУ «Центр охорони здоров?я КВС» у Дніпропетровській та Донецькій областях медичної частини № 4 ОСОБА_11 підтвердив, що встановлений діагноз, - загрозлива шлуночкова аритмія високої градацій І класу за Лауном на тлі ішемії міокарда, - відноситься до підстав для звільнення від покарання.
Щодо того, що з моменту проведення експертизи минуло понад півтора роки, вказує, що чинним законодавством не передбачено жодної норми, яка б встановлювала строк дійсності або «період актуальності» висновку судово-медичної експертизи щодо стану здоров?я засудженого.
Зазначає, що судом не було встановлено жодного доказу стабілізації чи регресу захворювання ОСОБА_7 , натомість наявні матеріали підтверджують його хронічний, незворотний і прогресуючий характер та за своєю медичною природою ішемічна хвороба серця з багатосудинним ураженням є хронічним, незворотним і прогресуючим захворюванням, яке не зникає з часом, а в осіб похилого віку має тенденцію до погіршення. Шлуночкові аритмії високих градацій на тлі ішемії міокарда не є тимчасовим функціональним розладом, а становлять постійну загрозу раптової серцевої смерті.
Захисник вказує, що суд не надав належної оцінки віку засудженого - 78 років, його фактичному самопочуттю та умовам відбування покарання. Під час судового засідання ОСОБА_7 повідомляв про вкрай тяжкий стан, постійні запаморочення, різку слабкість, суттєві труднощі з пересуванням, відсутність належного спеціалізованого кардіологічного контролю та фактичну неможливість отримання повноцінного лікування в умовах установи виконання покарань.
Також зазначає, що суд першої інстанції помилково ототожнив відсутність потреби в ургентному лікуванні із відсутністю підстав для застосування ч. 2 ст. 84 КК України, оскільки наявність невідкладного стану чи реанімаційних показань не є умовою для звільнення від відбування покарання.
Захисник стверджує, що ОСОБА_7 рекомендовано проведення хірургічної реваскуляризації міокарда (аортокоронарне шунтування), а суд першої інстанції не встановив можливість забезпечення такого оперативного втручання в умовах ДКВС. Фактична відсутність забезпечення рекомендованого оперативного лікування свідчить про об?єктивну неможливість повноцінного лікування в умовах виконання покарання, що є істотною обставиною для застосування ст. 84 КК України.
Звертає увагу на те, що наявність у матеріалах справи належного та допустимого висновку судово-медичної експертизи не може бути нівельована формальною відсутністю висновку ЛКК ДКВС, особливо з огляду на те, що засуджений перебував в установі лише 7 днів до розгляду клопотання.
Вказує, що існування інших кримінальних проваджень щодо ОСОБА_7 не має значення для вирішення питання про звільнення від покарання.
Крім того зазначає, що в теперішній час існує реальний та високий ризик різкого погіршення стану здоров?я ОСОБА_7 , розвитку життєво небезпечних ускладнень і необхідності термінової медичної допомоги, що ставить під загрозу саме життя засудженого.
Оскарженою ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 24 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 про звільнення від відбування покарання за хворобою засудженого ОСОБА_7 на підставі ст. 84 КК України.
Обґрунтовуючи прийняте рішення, суд першої інстанції зазначив, що засуджений ОСОБА_7 поступив до ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4» 10 лютого 2026 року та був обстежений профільними лікарями. Згідно із висновками останніх, стан його здоров?я стабільний, відповідає наявній патології, засуджений отримує призначене лікування та ургентного лікування в ЗОЗ МОЗ України не потребує. Знаходиться під постійним наглядом працівників АПВ ДБЛ № 4.
Щодо наданого стороною захисту висновку експерта № 247 від 12 липня 2024 року, складеного в рамках кримінального провадження щодо засудженого, суд вказав, що він є застарілим, оскільки обстеження ОСОБА_7 було проведено 12 липня 2024 року, що у свою чергу унеможливлює об'єктивну оцінку поточного стану здоров'я останнього, який за останні 1,5 роки міг змінитись. Крім того, засуджений ОСОБА_7 мав вказані хронічні захворювання й до початку відбування покарання в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань № 4» та відсутні відомості щодо погіршення стану здоров'я засудженого або будь-яких суттєвих змін, нових захворювань після постановлення вироку, або захворювань, про які не було відомо суду під час розгляду справи, або перегляду її в апеляційному та касаційному порядку. Також відповідні медичні діагнози ОСОБА_7 існували на час розгляду кримінального провадження як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційній інстанції, та були враховані при призначенні покарання.
Судом першої інстанції було взято до уваги, щовідносно засудженого ОСОБА_7 в провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває інше кримінальне провадження № 42016040010000006, внесене до ЄРДР 11 січня 2016 року, а також наявне й інше кримінальне провадження № 52022000000000152, внесене до ЄРДР 23 червня 2022 року, яке на момент розгляду клопотання перебувало на стадії досудового розслідування, всі ці кримінальні провадження, відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень.
Крім того судом вказано, що засудженому ОСОБА_7 було визначено установу виконання покарань - виправну колонію середнього рівня безпеки для чоловіків, уперше засуджених до позбавлення волі, та визначено місце відбування покарання в Державній установі «Криворізька виправна колонія № 80». Тобто, фактично засуджений ОСОБА_7 станом на день розгляду клопотання не відбував покарання в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань № 4», а виключно перебував в її умовах в очікуванні на здійснення етапування до Державної установи «Криворізька виправна колонія № 80», для подальшого відбування покарання за вироком суду. Згідно характеристики за 7 днів (з 10 лютого 2026 року по 17 лютого 2026 року) перебування засудженого ОСОБА_7 в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4», останній характеризується посередньо, стягнень та заохочень від адміністрації установи не має.
Заслухавши суддю-доповідача; засудженого ОСОБА_7 та його захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які, кожен окремо, підтримали апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 та на її задоволенні наполягали з викладених у ній підстав; прокурора, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив оскаржену ухвалу залишити без змін; перевіривши надані матеріали та апеляційні доводи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що вироком Вищого антикорупційного суду від 07 липня 2023 року ОСОБА_7 було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки, з позбавленням права обіймати посади на підприємствах державної форми власності, пов'язані зі здійсненням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій строком на три роки та штрафом у розмірі 17000 грн.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 17 грудня 2025 року вирок Вищого антикорупційного суду від 07 липня 2023 року залишено без змін. Відповідно до розпорядження про виконання судового рішення, вирок Вищого антикорупційного суду від 07 липня 2023 року набрав законної сили 17 грудня 2025 року.
Із характеристики, яка була надана Державною установою «Дніпровська установа виконання покарань № 4» від 17 лютого 2026 року, вбачається, що засуджений ОСОБА_7 прибув до державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» 10 лютого 2026 року. За період перебування в державній установі «Дніпровська установа виконання покарань № 4» характеризується посередньо, стягнень та заохочень від адміністрації установи не має. На профілактичному обліку не перебуває. До малих неформальних груп не належить. З іншими співкамерниками не конфліктує, підтримує рівні стосунки. Згідно матеріалів особової справи зв'язки із рідними не підтримує. Початок строку відбування покарання - 10 лютого 2026 року, кінець строку відбування покарання - 10 лютого 2030 року (а.с. 65, 66).
З висновку експерта (експертиза за матеріалами справи) № 247 від 12 липня 2024 року вбачається, що згідно аналізу наданої медичної документації, даних обстеження комісією експертів, були встановлені хронічні важкі захворювання, які мали тривалий термін розвитку: IXC (ішемічна хвороба серця): стабільна стенокардія напруги ІІ Функцій клас, дифузний кардіосклероз, багатосудинне ураження КА (коронарних артерій) за даними КАГ (коронароангіографії) (25.03.24): ПКА (права коронарна артерія) стеноз до 57%, ПКА (передня коронарна артерія) стеноз до 80%, огинаюча гілка ЛКА (лівої коронарної артерії) 60%, передсердні екстрасистоли та поліморфні шлуночкові екстрасистоли: ПІ градації шлуночкових екстрасистол за Лауном - Вольфом - Райяном, помірна недостатність АВ (атріовентрикулярних) клапанів, СН (серцева недостатність) ІІА-Б стадії, ІІ ФК (функціональний клас) по NYHA (New York Heart Association Functional Classification). Гіпертонічна хвороба ІІ ст., 2 ст. Гіпертензивне серце (ексцентрична гілертрофія ЛШ (лівого шлуночка). Ризик 4 (дуже високий). Хронічна хвороба нирок II-а ст. ШКФ (швидкість клубочкової фільтрації) - 51,0 мл/хв/1,73м2, СК-ЕРІ: нефропатія складного ґенезу (гіпертонічна, атеросклеротична). ХНН (хронічна ниркова недостатність) І-ІІ ст. За даними обстежень у хворого має місце ІХ з багатосудинним ураженням коронарних судин за даними коронарографії зі стенозом правої коронарної артерії до 57%, передньої нисхідної артерії - стеноз до 80%, огинаючої гілки лівої коронарної артерії - стеноз до 60%. Хворому рекомендовано проведення хірургічної реваскуляризації міокарда (аортокоронарне шунтування). За даними ЕхоКТ у хворого має місце гіпертрофія лівого шлуночка та за даними добового моніторування ЕКГ: у хворого має місце порушення ритму - передсердні екстрасистоли та поліморфні шлуночкові екстрасистоли - І градації шлуночкових екстрасистол за Лауном - Вольфом - Райяном. Хронічна недостатність вертебробазилярному басейні на тлі гіпертонічної хвороби І ст., стенозуючого атеросклеротичного ураження брахіоцефальних артерій у вигляді двобічного рефлекторного геміларезу, вестибулоатактичного синдрому, хронічного тіннітусу, інсомнії. Хронічна дискогенна попереково-крижова радикулопатія, ремітуюче-рецидивуючий тип перебігу, фаза загострення з больовим (люмбоішіалтія, більше зліва), м?язово-тонічним синдромом на тлі розповсюдженого остеохондрозу хребта з килою L4-L5, L5-S1, антелістезу L5. Стан після оперативного втручання (28.12.2023) ендопротезування правого кульового суглобу. Коксартроз лівого кульшового суглобу. Рекомендовано ендопротезування лівого кульшового суглобу в плановому порядку (а.с. 8-21).
Згідно відповіді Філії Державної установи «Центр охорони здоров'я державної Кримінально-виконавчої служби України» у Дніпропетровській та Донецькій областях від 16 лютого 2026 року, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прибув до державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» 10 лютого 2026 року. За даними «Журналу звернень засуджених та узятих під варту», «Журналу обліку виявлених тілесних ушкоджень у осіб, які прибули до Дніпропетровського слідчого ізолятору», «Журналу обліку звернень засуджених з тілесними ушкодженнями до амбулаторно-поліклінічного відділення Дніпропетровської багатопрофільної лікарні № 4» (далі - АПВ ДБЛ № 4) ОСОБА_7 надійшов до установи без тілесних ушкоджень, звернень до працівників АПВ ДБЛ № 4, з приводу наявності тілесних ушкоджень не було. Згідно медичній документації, а саме «Медична карта амбулаторного хворого № 153» має місце: 10 лютого 2026 року проведено дослідження з визначення концентрації парів етанолу в повітрі, що видихається, на приладі «АЛКОФОР 307» результат 0,0 ‰. 10 лютого 2026 року оглянутий лікарем інфекціоністом КНП «ПЛІЛ» ПМР, заключення: IX стабільна стенокардія напруги та спокою. ФК І (нестабільна стенокардія 2025 року) ГХ ІІ ст. АГ ПІ ст. ризик 3 СН ІІ А. Проведено ЕКГ ритм синусовий, даних за ГІМ немає. Продовжити прийом гіпотензивної терапії. Може знаходитись в державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)». 10 лютого 2026 року проведено R-ОГП, заключення: Ознак вогнищевих тіней та інфільтрації легеневої тканини на час дослідження не визначається. 10 лютого 2026 року проведено R кісток тазу та кульових суглобів, результат ознаки ТЕП правого кульшового суглобу. Ознаки ДОА 3 ст за Келлгрен лівого кульшового суглобу. Кістково-травматичні зміни не визначаються. Оглянутий черговим травматологом, діагноз: Стан після тотального ендопротезування лівого кульшового суглобу. Правосторонній кокс артроз ІI- І ст. Рекомендовано планове оперативне втручання. 10 лютого 2026 року оглянутий лікарем наркологом КНП «ДБКЛПД» ДОР, заключення: на момент огляду невідкладної наркологічної допомоги не потребує. 11 лютого 2026 року проведено дослідження з виявлення серологічних маркерів ВІЛ, результат антитіла до ВІЛ не виявлено. Проведено швидкий тест HCV результат негативний. Проведено швидкий тест HBsAg результат негативний. 11 лютого 2026 року оглянутий лікарем ЗПСЛ АПВ ДБЛ № 4, діагноз: ІХС стабільна стенокардія. Стенозуючий коронаросклероз. ГХ ПІ ст. АГ І ст. СН I1 А, НМК II ст. НТК II ст. АК І ст. ДЕП Пст. Правобічний кокс артроз II ст. Призначено лікування ЗАК ЗАС Бх/крові, ЕКГ, еналоприл 1т*1р/д. гідрохлортіазид 1т*1р/д, кардісейв 1т*н/н. 11.02.2026 року надано виписку з комунального некомерційного підприємства «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» Павлоградської міської ради 01 червня 2025 року - 10 червня 2025 року перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом ІХС: стабільна стенокардія напруги та спокою ФК III (нестабільна прогресуюча стенокардія 01 червня 2025 року) КАГ (25 березня 2024 року) стенозуючий коронарокардіосклероз багато судинне ураження, екстросистолічна аритмія шлуночкові та предсердна недостатність АК 1, недостатність МК 3 (помірна), недостатність ТК З (помірна) ГХ ІІ, АГ 1 ризик ІІ (високий) маса міокарду ЛШ 222, індекс маси міокарду 120. СН 2 А зі збереженою систолічною функцією ЛШ, ФВ 62%, ФК II по NYHA. ДЦЕ 2 ст. змішаного генезу у ВББ з вестибулопатичним синдромом синдром розсіяної органічної мікросимптоматики. Правобічний кокс артроз II ст.. Трохантеріт. ПФС 4 ст. ХЗН 3 ст. нефропатія складного ґенезу. ХНН 2-3 ст. Оглянутий лікарем психіатром АПВ ДБЛ № 4. заключення: На час огляду психотичної симптоматики немає. 12 лютого 2026 року проведено загальний аналіз сечі кількість 70,0, бл/жовта, прозора, реакція 8.0, питома вага 1008, білок немає, епітелій одиничний, лейкоцити 2-4 в п/з, еритроцити 0-1 в п/з. 12 лютого 2026 року проведено загальний аналіз крові еритроцити 4,26, гемоглобін 125, лейкоцити 5,7, гематокрит 36,9, ШОЕ 14, паличко ядерні 8%, тромбоцити 298, сігментоядерні 57%, лімфоцити 22%, моноцити 8%, созинофіли 5%, 16.02.2026 року проведено біохімічний аналіз крові загальний білок 76,2, альбумін 57,1, СРБ негативно, РФ негативно, АСЛО негативно, БК 2,98, холестерин загальний 6,5, білірубін загальний 15 (6;9), калій 4,24, хлор 91,3. сечовина 5,3, азот сечовини 2,5, залишковий азот 18,9, креатинін 123, тимолова проба 1,3, глюкоза крові 7,3, сечова кислота 512,6. 16 лютого 2026 року оглянутий лікарем неврологом АПВ ДБЛ № 4, заключення: Вогнищевої патології ЦНС на час огляду немає. Хронічне порушення мозкового кровообігу І ст. Цефалгічний синдром. Призначено лікування кейвер при болях, нагляд сімейного лікаря. 16 лютого 2026 року оглянутий лікарем ЗПСЛ АВП ДБЛ № 4 діагноз ІХС: стабільна стенокардія напруги та спокою ФК ІІ (нестабільна прогресуюча стенокардія 01 червня 2025 року) КАГ (25 березня 2024 року) стенозуючий коронарокардіосклероз багато судинне ураження, екстросистолічна аритмія шлуночкові та предсердна недостатність АК І, недостатність МК 3 (помірна), недостатність ТК 3 (помірна) ГХ I, АГ І ризик III (високий) маса міокарду ЛШ 222, індекс маси міокарду 120. СН 2 А зі збереженою систолічною функцією ЛШ, ФВ 62%, ФК І по NYHA. ДЦЕ 2 ст. змішаного генезу у ВББ з вестибулопатичним синдромом синдром розсіяної органічної мікросимптоматики. Правобічний кокс артроз III ст. Трохантеріт. ПФС 4 ст. ХЗН 3 ст. нефропатія складного генезу. ХНН 2-3 ст. Не можна виключити подагричний артрит. Призначено лікування хондратин комплекс 1к*3р/д 1 міс, далі 1к*2р/д 2-3 міс при наявності припарату, кейвер 25 мг при болях, омепразол 20мг 1к*2р/д при прийомі кейвера, додано до терапії симвостатин 1т*н/н тривало, делакс дуо 1 к 2-3 р/д не більше тижня при наявності свого, каніфрон Н по 2т*3р/д 3 міс при наявності свого. На даний час стан здоров?я ОСОБА_7 стабільний, відповідає наявній патології, отримує призначене лікування. Ургентного лікування в ЗОЗ МОЗ України не потребує. Знаходиться під постійним наглядом працівників АПВ ДБЛ №4 (а.с. 41, 42).
Аналізуючи доводи апеляційної скарги з урахуванням матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку про їх необгрунтованість з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 84 КК України особа, яка після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.
З аналізу положень ст. 84 КК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу» випливає, що факт захворювання засудженого на тяжку хворобу сам по собі не тягне обов'язкового звільнення від відбування покарання. При вирішенні судом питання про звільнення від подальшого відбуття покарання осіб, які захворіли на тяжку хворобу, суд має виходити не тільки з висновку лікарської комісії, а й враховувати тяжкість вчиненого злочину, поведінку засудженого під час відбуття покарання, ставлення до праці, ступінь його виправлення, чи не ухиляється він від призначеного лікування, а також інші обставини.
Звільнення від відбуття покарання через хворобу з місць позбавлення волі може бути застосоване судом до тих засуджених, які захворіли під час відбуття покарання і ця хвороба перешкоджає відбувати покарання, тобто у випадках, коли подальше утримання в місцях позбавлення волі загрожує їх життю або може призвести до серйозного погіршення здоров'я чи інших тяжких наслідків.
Перелік захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, визначений Додатком № 13 до Наказу Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572 "Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі".
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що наявність у засудженого зазначеного у згаданому переліку тяжкого захворювання є підставою не для його безумовного звільнення від подальшого відбування покарання, а лише для порушення такого питання перед судом, який у свою чергу вирішує його з урахуванням всіх обставин, що мають значення. Звільнення від відбуття покарання через хворобу з місць позбавлення волі може бути застосоване судом до тих засуджених, які захворіли під час відбуття покарання і ця хвороба перешкоджає відбувати покарання, тобто у випадках, коли подальше утримання в місцях позбавлення волі загрожує їх життю або може призвести до серйозного погіршення здоров'я чи інших тяжких наслідків. Це стосується й тих осіб, які захворіли до засудження, але під час відбуття покарання їхня хвороба внаслідок прогресування набула характеру, зазначеного у визначеному переліку захворювань.
На підтвердження необхідності звільнення засудженого ОСОБА_7 від подальшого відбування покарання у зв'язку із хворобою стороною захисту було надано висновок експерта (експертиза за матеріалами справи) № 247, який датований 12 липня 2024 року, тобто обстеження ОСОБА_7 відбулося більше, ніж за 1,5 років до часу розгляду клопотання захисника судом першої інстанції, а відтак його результати очевидно не висвітлювали стану здоров'я цього засудженого у лютому 2026 року.
Крім того, зазначений висновок експерта вказує на наявність у ОСОБА_7 захворювання, яке згідно із Додатком № 13 до Наказу Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572 "Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі" може бути підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, втім не містить висновку про те, що подальше утримання в місцях позбавлення волі загрожує його життю або може призвести до серйозного погіршення здоров'я чи інших тяжких наслідків.
У цій частині колегія суддів приймає до уваги, що згідно із відповіддю Філії Державної установи «Центр охорони здоров'я державної Кримінально-виконавчої служби України» у Дніпропетровській та Донецькій областях від 16 лютого 2026 року, на даний час стан здоров'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є стабільним, відповідає наявній патології. Засуджений отримує призначене лікування, ургентного лікування в ЗОЗ МОЗ України не потребує. Знаходиться під постійним наглядом працівників АПВ ДБЛ №4.
У межах апеляційного розгляду стороною захисту було додатково надано відповідь Філії ДУ “Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» у Дніпропетровській та Донецькій областях» б/н від 07 квітня 2026 року на запит захисника щодо стану здоров'я ОСОБА_7 , згідно із якою останній перебував на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні Дніпропетровської багатопрофільної лікарні № 4 у період з 09.03.2026 до 06.04.2026, а також 02.04.2026 був оглянутий кардіологом КНТ “ДОКЦДЛ» ДОР». Після проведеного лікування виписаний з терапевтичного відділення у задовільному стані, з наданими рекомендаціями (а.с. 126).
Крім того, згідно із п. 1 Глави 3 Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України № 1348/5/572 від 15 серпня 2014 року (надалі - Порядок), у лікарняних закладах ДКВС надаються спеціалізована медична допомога, медична реабілітація та паліативна медична допомога, зокрема обстеження та підготовка медичної документації на осіб, які підлягають звільненню від подальшого відбування покарання за хворобою.
Відповідно до п.п. 1, 2, 6, 11, 15 Глави 6 Порядку, медичному обстеженню з метою підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання підлягають засуджені, які захворіли в УВП, а також особи, які захворіли до засудження, але їх хвороби внаслідок прогресування набули характеру, зазначеного в переліку хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, згідно з додатком 13 до цього Порядку (далі - Перелік хвороб).
Медичний огляд засуджених осіб проводиться лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров'я ДКВС, у разі неможливості перенаправлення хворого засудженого до закладу охорони здоров'я ДКВС медичний огляд засуджених осіб проводиться лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров'я державної або комунальної форм власності після обов'язкового лікування і обстеження хворого в стаціонарних умовах закладів охорони здоров'я ДКВС або закладів охорони здоров'я державної або комунальної форм власності з урахуванням результатів його медичного обстеження, проведеного лікування та заключного діагнозу.
За наявності у засудженого ознак хвороби, визначеної Переліком хвороб, лікуючий лікар невідкладно складає медичний висновок, який погоджує завідувач відповідного закладу охорони здоров'я ДКВС.
На підставі висновку щодо наявності захворювання, визначеного Переліком хвороб, адміністрація УВП, у якій обліковується засуджений, протягом доби після отримання зазначеного висновку готує подання до суду про вирішення питання для звільнення засудженого від відбування покарання за хворобою.
У разі прийняття судом рішення про відмову у задоволенні подання про звільнення засудженого за хворобою такий засуджений з урахуванням його стану здоров'я продовжує лікування у закладі охорони здоров'я ДКВС або іншому закладі охорони здоров'я державної чи комунальної форм власності або повертається до УВП, з якої він прибув.
Згідно із матеріалами справи, засудженого ОСОБА_7 не було оглянуто в умовах перебування в установах відбування покарання лікарсько-консультативною комісією, відповідний висновок відсутній, при цьому не вбачається, що таке питання порушувалося цим засудженим або захисниками, та/або або для них існували будь-які перешкоди щодо ініціювання вказаної процедури, передбаченої законодавством.
Крім того відповідно до наданого стороною захисту висновку експерта (експертиза за матеріалами справи) № 247 від 12.07.2024, засуджений ОСОБА_7 мав хронічні захворювання й до початку відбування ним покарання. В матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо погіршення його стану здоров'я, або будь-яких суттєвих змін, нових захворювань після ухвалення вироку щодо нього, або виявлення захворювань, про які не було відомо судам першої та апеляційної інстанції, які враховували стан здоров'я цього засудженого при призначенні йому покарання.
З огляду на викладене колегія суддів, погоджуючись із висновками суду першої інстанції, приходить до переконання, що матеріалами справи не підтверджується неможливість відбування ОСОБА_7 призначеного покарання за станом здоров'я.
Доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду не спростовують, оскільки вони не містять посилання на нові істотні обставини, що не були враховані судом першої інстанції, а доводи апелянта у цій частині зводяться до переоцінки обставин, які були відомі на час розгляду клопотання.
На підставі вищевикладеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги захисника.
Керуючись ст. 84 КК України, ст. ст. 404, 405, 407, 409, 537, 539 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Ухвалу Чечелівського районного суду міста Дніпра від 24 лютого 2026 року про відмову у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 про звільнення засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання за хворобою, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4