Єдиний унікальний номер справи: 766/13594/25
Номер провадження: 33/819/48/26
Головуючий у першій інстанції: Рєпін К.К.
Доповідач: Калініна О.В.
09 квітня 2026 року Херсонський апеляційний суд у складі судді Калініної О.В., при секретарі Литвиненко Т.О., за участю адвоката Бандиш Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Бандиш Ганни Іванівни в інтересах ОСОБА_1 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 19 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 19 січня 2026 року об'єднано справи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за протоколами про адміністративне правопорушення від 26.08.2025 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП та від 07.09.2026 року за ч. 1 ст. 130 КупАП та присвоєно справі єдиний унікальний номер №766/13594/25.
ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1ст.130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Вимоги і узагальнені доводи апеляційної скарги.
Адвокат Бандиш Г.І. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову від 19.01.2026 року та прийняти нову постанову, якою провадження по справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Вказує, що судом першої інстанції не було встановлено та не враховано обставини, які мають значення для вирішення справи, а саме: відсутність законності підстав зупинки транспортного засобу та огляду; порушення порядку проведення огляду осіб на стан алкогольного сп'яніння, передбаченого ст. 266 КУпАП, що вказує на його недійсність, а відтак відсутність порушення вимог п. 2.5. ПДР ; відсутність належних, допустимих та достовірних доказів наявності самої події правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, невідповідність ознак сп'яніння реальності, що призвело до неправильно застосування норми матеріального права та порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування вказаної постанови та закриття провадження по справі.
Суд не врахував, що поліцейські допустили маніпуляцію з причиною зупинки. На відеозаписі від 26.08.2025 року видно, що поліцейські зупиняють транспортний засіб та вказують причину зупинки «відсутність бампера», але жодного протоколу за це (наприклад, за ст. 121 КУпАП) не склали. За матеріалами справи про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм таких положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього. Тому всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2019 року у справі № 686/11314/17.
З відеозапису із бодікамер вбачається, що поліцейський не пред'явив ОСОБА_1 жодних ознак алкогольного сп'яніння, доказів які б підтверджували наявності таких ознак не надав, зокрема, не вказав на наявність цих ознак свідкам та не відібрав у них пояснення з цього приводу та/або не зафіксував їх за допомогою відеозапису.
У протоколах вказано, що нібито поліцейськими виявлено ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 за епізодом 26.08.2015 року : запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, тремтіння пальців рук, за епізодом 07.09.2025 року: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови, тремтіння пальців рук, хоча з бодікамер не видно, щоб поліцейські таке вказували як водієві так і, наприклад свідкам. Водій поводиться адекватно, чітко розмовляє та координує рухи, тому протокол про адміністративне правопорушення серії АА №601721 від 26.08.2025 року та протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №601725 від 07.09.2025 року є сфальсифікованим у частині ознак сп'яніння.
Суд першої інстанції не провів співставлення відео та тексту протоколу, що є порушенням ст. 252 КУпАП.
Зазначені докази вказують на той факт, що поліцейські, які зупиняли транспортний засіб від керуванням ОСОБА_1 без законних підстав 26.08.2025 року та 07.09.2025 реально не виявили та не довели наявність у нього жодних ознак алкогольного сп'яніння, але у супереч вимогам п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103, без будь яких законних підстав змушували водія пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера на місці зупинки та в медичному закладі, чим порушили вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735 та положення ст. 266 КУпАП України.
Якщо у поліції дійсно були підстави вважати, що ОСОБА_1 мав ознаки сп'яніння вони були зобов'язані відсторонити його від керування згідно зі ст. 266 КУпАП.
Крім того, поліцейські не забезпечили безперервність відеозапису (є розриви в часі). На відео не зафіксовано чіткого роз'яснення ОСОБА_1 наслідків відмови (штраф 17 000 грн. та позбавлення прав). Суд помилково зазначив, що водій «має знати ПДР». Проте закон покладає обов'язок роз'яснення прав та обов'язків саме на представника влади. Нероз'яснення наслідків відмови робить процедуру направлення на огляд недійсною.
Апелянтом надано додаткові докази, що не зважаючи на упереджене ставлення поліцейських до ОСОБА_1 - військовослужбовця, офіцера ЗСУ він самостійно пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі , що підтверджує те, що 07.09.2025 року о 16:28 в м. Херсон 49 Херсонської Гвардійської Дивізії, 10 він керував транспортним засобом без ознак алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу не відмовлявся як і не відмовлявся від медичного огляду в закладі охорони здоров'я, оскільки така вимога може ставитися працівниками поліції лише у випадку виявлення та пред'явлення водію ознак алкогольного сп'яніння. Суд проігнорував медичний висновок від 07.09.2025 (18:30), де зафіксовано повну тверезість ОСОБА_1 в межах двох годин після зупинки. Відмова від медичного огляду на відео 07.09.2025 року була реакцією на незаконні дії поліції, а не намаганням приховати факт сп'яніння.
Зазначає, що обставини, які викладені в протоколах щодо ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, а тому суд зобов'язаний провадження у справі закрити відповідно до п .1,6 ст.247п.1, п.6 КУпАП у зв'язку з відсутністю події правопорушення, а в діях апелянта складу адміністративного правопорушення.
Позиції учасників .
Адвокат Бандиш Г.І. підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги.
ОСОБА_1 про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений своєчасно та належним чином, в судове засідання не з'явився, заяви про відкладення апеляційного розгляду не подавав.
Адвокат Бандиш Г.І. 30.03.2026 року направила заяву ОСОБА_1 , в якій він зазначає, що не має можливості прибути в судове засідання 30.03.2026 року , оскільки здійснює дії по захисту Батьківщини. Апеляційну скаргу підтримує, просить її задовольнити , скасувати постанову від 19.01.2026 року та прийняти нову. Якою провадження у справі закрити на підставі п 1 ст. 247 КупАП.
Адвокат Бандиш Г.І. вважала можливим закінчення апеляційного розгляду за відсутності ОСОБА_1 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника , вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, безпосередньо дослідивши докази , надані сторонами по справі, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.
Мотиви суду.
У відповідності до ч.7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Як слідує із постанови суду від 19 січня 2026 року судом встановлено, що ОСОБА_1 26.08.2025 року близько 19:00 год., за адресою: м. Херсон, вул. 49 Херсонської Гвардійської дивізії буд.5, керував транспортним засобом Chevrolet Aveo номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, тремтіння пальців рук, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі відмовився, в порушення п.2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.130 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 07.09.2025 року близько 16:16 год., за адресою: м. Херсон, вул. 49ї Гвардійської дивізії буд. 10, керував транспортним засобом Chevrolet Aveo номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер» або в медичному закладі відмовився, в порушення п.2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.130 КУпАП.
З апеляційної скарги вбачається, що захисником не спростовується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у зазначених у протоколах від 26.08.2025 року та від 07.09.2025 року місці та час, а також факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу , так і в медичному закладі.
Разом із тим, захисник посилається на те, що поліцейськими не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм таких положень ПДР, які б давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу, недоведеність наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, які б давали підстави пред'явити вимогу про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Здійснюючи перегляд вказаної постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд враховує наступне.
За приписами п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до положень ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, а саме на місці зупинки транспортного засобу з допомогою спеціальних технічних засобів та у медичному закладі тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення, згідно з положеннями ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і відеозапису.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку сукупності доказів, які були надані органом, що складав протоколи та стороною захисту і дійшов висновку, що вони у своїй сукупності вказують на наявність в діях ОСОБА_1 порушення вимог п. 2.5 ПДР , за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд обґрунтовано поклав в основу рішення протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 601721 від 26.08.2025 року , в якому зазначено, що 26.08.2025 року о 19:00 год. в м. Херсоні по вул. 49 Херсонської Гвардійської Дивізії буд. 5 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chevrolet Aveo державний номерний знак НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки або в медичному закладі КНП ХОЗНПД ХОР у лікаря нарколога ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1ст.130 КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 601725 від 07.09.2025 року зазначено, що 07.09.2025 року о 16:16 год. в м. Херсоні по вул. 49 Херсонської Гвардійської Дивізії буд. 10 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chevrolet Aveo державний номерний знак НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager 7510 або в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1ст.130 КУпАП.
Протоколи складено уповноваженою службовою особою, вони містить відомості щодо особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, дату, місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, зазначені ознаки алкогольного сп'яніння, відомості про відмову водія від огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі, що відповідає положенням ст. 255, 256 КУпАП.
З доданого до протоколу від 26.08.2025 року відеозапису з бодікамер поліцейський вбачається, що поліцейські на автомобілі слідували за автомобілем під керуванням ОСОБА_1 , відразу після того як автомобіль зупинився, в ході спілкування з водієм, з'ясував причини відсутності бампера на автомобілі , виявивши ознаки алкогольного сп'яніння відповідно до вимог п. 2.5 ПДР, поліцейський запропонував пройти водієві огляд на стан алкогольного сп'яніння, на місці зупинки із застосуванням алкотестера чи у медичному закладі, однак ОСОБА_1 відмовився. Після цього поліцейський повідомив , що за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння щодо нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також поліцейським роз'яснено ОСОБА_1 зміст ст. 63 Конституції та права, передбачені ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 вказав, що не має часу чекати вручення йому копії протоколу.
Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння зафіксована відеозаписом з трьох бодікамер поліцейський, номери яких вказані у протоколі про адміністративне правопорушення від 26.08.2025 року , записи містяться за диску, доданому до протоколу.
На відеозаписі, що доданий протоколу від 07.09.2025 року зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зазначення поліцейським того що у ОСОБА_1 маються ознаки алкогольного сп'яніння, тому він пропонує пройти йому огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або у медичному закладі, проте ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду « із принципу», після чого повідомлено, що буде складений протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи захисника про те, що транспортний засіб був зупинений у порядку ст. 35 Закону України « Про національну поліцію» не знайшли свого підтвердження. Незгода з діями працівників поліції могла бути підставою для оскарження їх дій у визначеному законом порядку. Та обставина, що поліцейським не було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом , який має технічні несправності не впливає на правильність висновків суду першої інстанції.
Посилання апеляційної скарги про те, що поліцейськими не було забезпечено безперервність відеозапису- є розриви в часі , не вказують на неналежність цього доказу та невідповідність його вимогам ст. 251 КУпАП. З досліджених під час апеляційного розгляду відеозаписів вбачається, фрагментація вказаних відеозаписів пов'язана лише з тим, що обставини правопорушення були зафіксовані на окремі технічних засоби, а саме відеореєстратор з автомобіля працівників поліції та їх персональні відеореєстратори. Відеозаписи цих технічних засобів складають частини відеозапису, що долучені до протоколу. Вони узгоджуються між собою, повністю відтворюють зафіксованого у протоколах адміністративного правопорушення, зокрема керування транспортним засобом, виявлення у водія ознак алкогольного сп'яніння, відмову від огляду. Отже, зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджується з іншими наявними в матеріалах справи доказами.
Оскільки КУпАП не містить застережень щодо об'єму відеозапису, який може бути наданий до суду як доказ у справі про адміністративне правопорушення, а доданий до протоколу відеозапис фіксує саме ті обставини, які підлягають доказуванню при розгляді справи за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції( далі Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Зазначені у протоколі ознаки алкогольного сп'яніння, що виявлені у ОСОБА_1 відповідають ознакам алкогольного сп'яніння, зазначеним у п. 3 розділу І Інструкції.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що поліцейський має засвідчити свідками наявність ознак алкогольного сп'яніння у особи , перед тим як відповідно до п 2.5 ПДР заявити вимогу про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння , чи довести їх іншим чином, не ґрунтуються на зазначених вище положеннях Інструкції , згідно з якими огляду підлягають водії щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Зазначеним нормативним актом не визначено спеціального порядку виявлення у водіїв ознак сп'яніння, зокрема проведення процедури огляду водія та фіксації таких ознак в тому числі на відеозаписі. Встановлення наявності чи відсутності таких ознак у водія віднесено до дискреційних повноважень працівників поліції, які визначають їх самостійно за візуальними зовнішніми ознаками водія (різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови), поведінкою водія (поведінка, що не відповідає обстановці) чи наявністю запаху алкоголю з порожнини рота.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про те, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом 26.08.2025 року та 07.09.2025 року , порушив вимоги п. 2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП і, що поліцейським було дотримано вимоги закону, які регламентують процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також фіксацію відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом не є підставою для скасування постанови, оскільки недотримання поліцейським вимог ч. 1 ст. 266 КУпАП, не спростовує факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку сукупності досліджених доказів.
Доказів оскарження та визнання у встановленому законом порядку неправомірності дій поліцейських при складанні протоколів про адміністративне правопорушення чи подання скарги у порядку ст. 267 КУпАП матеріали справи не містять. Доводів про те, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння стала наслідком застосування тиску з боку поліцейських чи інших неправомірних дій, в апеляційній скарзі захисник не наводив.
Правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 15.03.2019 року у справі № 686/11314/17 не є релевантними у даній справі.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд постановив оскаржуване рішення без оцінки усіх доказів про справі не є обґрунтованими.
Знайшли свою оцінку і надана під час розгляду справи в суді довідка від 07.09.2025 року про проходження огляду ОСОБА_1 у медичному закладі на стан алкогольного сп'яніння. Суд підставно врахував, що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративна відповідальність саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння , і ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння , тобто за порушення п. 2.5. ПДР.
Крім того , надана довідка , з якої вбачається, що 07.09.2025 року о 18:30 год., тобто після сплину двох годин з часу виявлення підстав для проходження огляду на стан сп'яніння результати пройденого огляду ОСОБА_1 із застосуванням алкотестера Драгер о 18:30 год. складають 0,09 % , о 18:50 год. - 0,00 %, не спростовують того , що 07.09.2025 року о 16:16 год. у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння , зазначені у протоколі, які визначають поліцейськими самостійно за візуальними зовнішніми ознаками , поведінкою водія чи наявністю запаху алкоголю з порожнини рота.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що з наведених в апеляційній скарзі підстав постанова суду від 19.01.2026 року скасуванню не підлягає.
Стягнення на ОСОБА_1 накладено в межах строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Дотримався суд і загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, визначених ст. 33 КУпАП та ст. 36 КУпАП.
Апеляційну скаргу адвоката з наведених вище підстав слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Бандиш Ганни Іванівни в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Залишити без змін постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 19 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП .
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Копію постанови направити учасникам справи у порядку ст. 295 КУпАП.
Суддя О.В. Калініна