справа № 208/1631/26
провадження № 1-кс/208/704/26
15 квітня 2026 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ),
захисника: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №7 м.Кам'янське клопотання старшого слідчого Покровського РУП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Покровської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР №12019050500000692 від 04.07.2019 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гірник, Донецької області, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186, ч.2 ст.146 КК України,
1. Суть клопотання
До Заводського районного суду міста Кам'янського надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий, за погодженням з прокурором, просив обрати підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.05.2019 приблизно о 03:00 год., точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_8 , будучи у стані алкогольного сп?яніння, разом із своїм знайомим ОСОБА_6 , який також перебував у стані алкогольного сп?яніння, знаходилися на території автостанції м. Гірник, Донецької області, де побачили раніше їм не знайомих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які спілкували між собою. Приблизно о 03:34 год., ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , побачили, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , на автомобілі марки ВАЗ 2107 під керуванням ОСОБА_11 , від'їхали з території автостанції. Дочекавшись, коли ОСОБА_11 повернеться назад, ОСОБА_6 звернувся до останнього з проханням назвати адресу, за якою перебуває ОСОБА_10 , надаючи недостовірну інформацію, що остання є його дівчиною. Отримавши адресу від ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , групою осіб разом із ОСОБА_6 , маючи намір на незаконне позбавлення волі ОСОБА_10 , а також відкрите викрадення чужого майна, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, переслідуючи мету незаконного збагачення, на автомобілі марки ВАЗ 21063 д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_8 , приблизно о 04:10 год., прибули до будинку АДРЕСА_2 . Пройшовши до під?їзду, ОСОБА_8 став наносити удари кулаками по дверному полотну квартири АДРЕСА_3 , даного будинку, де проживає ОСОБА_9 , і вимагати від останнього відчинити двері. З метою припинення дій ОСОБА_8 , з приміщення своєї квартири до під?їзду вийшла сусідка ОСОБА_9 - ОСОБА_12 , яка зробила зауваження останнім, на що ОСОБА_6 продовжуючи свої злочинні дії, завдав декілька ударів ногами по дверному полотну квартири, в результаті чого пошкодив замок і двері відчинилися. ОСОБА_9 у відповідь на дії ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , почувши їх розмову у під?їзді і зробивши для себе висновок, що останні не можуть бути працівниками СБУ, перебуваючи у коридорі квартири по своєму мобільному телефону, марки Huawei Y5 II, став повідомляти про дії ОСОБА_8 та ОСОБА_6 оператора служби "102", але закінчити розмову не зміг, так як увірвавшись у приміщення квартири ОСОБА_6 , використовуючи фізичну силу, штовхнув його обома руками у праве плече, в результаті чого ОСОБА_9 не втримавши рівновагу впав на підлогу кухонної кімнати на лівий бік. ОСОБА_6 продовжуючи свої злочинні дії, розуміючи свою чисельну перевагу, наказав ОСОБА_9 прийняти положення лежачи на животі, зціпивши долоні рук за спиною. Після виконання ОСОБА_9 даної вимоги, ОСОБА_6 , з метою запобігання перешкоджання його діям і можливості чинення опору, завдав два удари ногою в правий бік ОСОБА_9 після чого, розуміючи, що має фізичну перевагу над останнім, поставив ногу на задню поверхню шиї ОСОБА_9 зафіксувавши голову останнього в даному положенні. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 видаючи себе за працівника СБУ став вимагати від ОСОБА_9 видати йому наркотичні речовини та зброю, і отримавши від останнього відповідь про відсутність даних речей та речовин, називаючи ОСОБА_8 за спеціальним званням "полковник" надав наказ шукати дані речі у приміщенні квартири. ОСОБА_13 , називаючи ОСОБА_6 за спеціальним званням "майор" доповів останньому про готовність виконувати наказ після чого став пересуватися кімнатами квартири, де у зальній кімнаті на ліжку побачив ОСОБА_10 , яка була без одягу. Піднявши з підлоги одяг ОСОБА_10 , ОСОБА_8 передав його останній висловивши вимогу одягнутися. Побачивши, що ОСОБА_10 стала виконувати його вимогу, ОСОБА_8 підійшов до столу, розташованого у зальній кімнаті, на якому знаходилася учбова документація ОСОБА_9 , а також його сумка. Оглянувши сумку, ОСОБА_8 у задньому відділенні побачив грошову банкноту номіналом 500 (п'ятсот) гривень, і достовірно знаючи, що знаходиться у кімнаті разом із ОСОБА_10 , розуміючи відкритість своїх дій, умисно, з корисною метою, заволодів даними грошима. ОСОБА_6 , перебуваючи в кухонній кімнаті, в цей час біля голови ОСОБА_9 побачив мобільний телефон марки Huawei Y5 II (imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_2 ) з розташованому в ньому картою пам?яті об?ємом 16Гб марки МісгоSD., який випав з рук останнього при падінні, і на який у вказаний час було здійснено вхідний дзвоник, в результаті чого увімкнулося підсвічування екрану, а також заграла мелодія. ОСОБА_6 розуміючи, що телефон знаходиться поруч із ОСОБА_9 , і що останній також може бачити його і чути, розуміючи відкритість своїх дій, підняв з підлоги телефон та поклав до кишені одягнених на ньому штанів і таким чином умисно, відкрито, з корисною метою, заволодів даним телефоном з розташованим в ньому картою пам?яті. Продовжуючи свої злочинні дії, постійно підтримуючи голосовий контакт з ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , побачивши, що ОСОБА_10 одягнулась і стоїть біля ліжка, наказав їй виходити з квартири і отримавши відмову від останньої, схопив її за руки в районі кисті, всупереч її волі, застосовуючи фізичну силу, вивів до коридору квартири, після чого пройшов до кухонної кімнати, де звернувшись до ОСОБА_9 з вимогою передачі наркотичних речовин і отримавши відповідь про їх відсутність, завдав одного удару ногою в правий бік останнього, після чого повідомивши ОСОБА_6 , що ОСОБА_14 знаходиться в коридорі пройшов до неї, в той час як ОСОБА_6 висловив вимогу до ОСОБА_9 , що останній повинен протягом десяти хвилин не підніматися з підлоги, після того як вони підуть, а потім залишити місто і країну. Висловивши дану погрозу ОСОБА_9 , ОСОБА_6 наказав витягнути руки уздовж тіла, і після виконання останнім даної вимоги убрав свою ногу з його шиї, пройшов до коридору квартири, де знаходилися ОСОБА_8 , який утримував ОСОБА_10 за руки і допомагаючи останньому вивести ОСОБА_10 з квартири став штовхати її у плече. Вивівши ОСОБА_10 таким чином з приміщення квартири, останні пройшли у двір будинку, де було припарковано автомобіль ОСОБА_8 , і застосовуючи фізичну силу, розуміючи свою чисельну та фізичну перевагу перед останньою, всупереч волі ОСОБА_10 заштовхали останню на заднє сидіння автомобіля. ОСОБА_10 , перебуваючи на задньому сидінні автомобіля, з метою повідомлення органів поліції про вчинення протиправних дій з боку ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , та припинення останніх, дістала свій мобільний телефон, однак ОСОБА_6 побачивши, і розуміючи мету її дій, вирвав телефон з її рук і залишив його при собі. Після цього ОСОБА_8 продовжуючи свої злочинні дії, направлені на протиправне позбавлення волі, керуючи автомобілем марки ВАЗ 21063 д.н. НОМЕР_3 , разом із ОСОБА_6 відвезли ОСОБА_10 за межі міста, зупинивши автомобіль на відкритій ділянці місцевості Мар?їнського району, Донецької області, на відстані 1200 метрів від автодороги напрямком м. Гірник -с. Лисівка, протягом години утримували ОСОБА_10 всупереч її волі, видаючи себе за працівників СБУ, намагаючись довести останній, що врятували її від злочинних посягань ОСОБА_9 . Отримавши відповідь від ОСОБА_10 , що вона згодна з тим, що була врятована, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 відвезли ОСОБА_10 до будинку за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де ОСОБА_6 повернув їй її мобільний телефон.
В результаті злочинних дій ОСОБА_8 та ОСОБА_6 потерпілій ОСОБА_10 були спричинені тілесні ушкодження у виді: ссаден шиї, забою правого зап'ястя, розтягу зв'язок лівого плечового суглоба.
Своїми умисними діями ОСОБА_6 здійснив незаконне позбавлення волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалось заподіянням потерпілому фізичних страждань, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 146 КК України.
Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.186, ч.2 ст.146 КК України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжці) повторно поєднане з проникненням у житло.
14.05.2019 ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186 та ч. 2 ст. 146 КК України, та у цей же день допитано у якості підозрюваного, під час чого він повністю розповів про обставини вчинення ним та ОСОБА_8 вказаних злочинів.
17.05.2019 Селидівським міським судом Донецької області підозрюваному ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який він повинен був відбувати за адресою свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
12.06.2019 при перевірці співробітниками поліції ОСОБА_6 за місцем проживання не виявили, допитані сусіди показали що бачили в останній раз його вдома 03.06.2019.
17.06.2019, 21.06.2019 та 25.06.2019 через директора ПП «Керуюча компанія «Житлокомсервіс «Наш Дім» було вручено повістки про виклик ОСОБА_6 , але останній не з'явився.
Допитаний у якості свідка ОСОБА_15 показав, що 03.06.2019, він на власному автомобілі Мерседес бенс відвіз ОСОБА_6 до м. Донецьк, через КПП «Мар?їнка».
Відповідно до інформації №4865/301/2026 Державної прикордонної служби України від 20.03.2026, ОСОБА_6 виїхав за межі України 03.06.2019 о 07:45 год через пункт пропуску Мар'їнка (Курахове).
05.07.2019 ОСОБА_6 оголошено у державний розшук (ОРС 46-380 від 17.07.2019), оскільки останній переховується від органів досудового розслідування та суду, що перешкоджало проведенню з ним слідчих дій та унеможливлювало своєчасне прийняття законного процесуального рішення по даному кримінальному провадженню у розумні строки.
На переконання слідчого, нині існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
2) незаконно впливати на потерпілого чи свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
3) вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення в яких він підозрюється.
На думку сторони обвинувачення, застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо ОСОБА_6 не є можливим, оскільки, підозрюваний проживає на тимчасово окупованій території та перебуває у розшуку.
2. Позиції учасників судового засідання
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_6 у судове засідання не прибув про час та місце проведення судового засідання повідомлений шляхом публікації повістки на офіційному вебсайті суду.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання, просила у задоволенні такого відмовити.
3. Мотиви слідчого судді
Дослідивши клопотання, надані матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.1. Щодо можливості розгляду клопотання без участі підозрюваного
Зі змісту частин 1, 6 статті 193 КПК вбачається, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті. Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Таким чином, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за відсутності підозрюваного у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, має бути встановлено наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав або оголошений у міжнародний розшук.
14.05.2019 ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186 та ч. 2 ст. 146 КК України, та у цей же день допитано у якості підозрюваного, під час чого він повністю розповів про обставини вчинення ним та ОСОБА_8 вказаних злочинів.
17.05.2019 Селидівським міським судом Донецької області підозрюваному ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який він повинен був відбувати за адресою свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
12.06.2019 при перевірці співробітниками поліції ОСОБА_6 за місцем проживання не виявили, допитані сусіди показали що бачили в останній раз його вдома 03.06.2019.
17.06.2019, 21.06.2019 та 25.06.2019 через директора ПП «Керуюча компанія «Житлокомсервіс «Наш Дім» було вручено повістки про виклик ОСОБА_6 , але останній не з'явився.
Допитаний у якості свідка ОСОБА_15 показав, що 03.06.2019, він на власному автомобілі Мерседес бенс відвіз ОСОБА_6 до м. Донецьк, через КПП «Мар?їнка».
Відповідно до інформації №4865/301/2026 Державної прикордонної служби України від. 20.03.2026, ОСОБА_6 виїхав за межі України 03.06.2019 о 07:45 год через пункт пропуску Мар'їнка (Курахове).
05.07.2019 ОСОБА_6 оголошено у державний розшук (ОРС 46-380 від 17.07.2019), оскільки останній переховується від органів досудового розслідування та суду, що перешкоджало проведенню з ним слідчих дій та унеможливлювало своєчасне прийняття законного процесуального рішення по даному кримінальному провадженню у розумні строки.
Враховуючи наведені норми та обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, оскільки він перебуває на тимчасово окупованій території України та оголошений у розшук.
3.2. Оцінка обґрунтованості підозри
14.05.2019 ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186 та ч. 2 ст. 146 КК України, та у цей же день допитано у якості підозрюваного, під час чого він повністю розповів про обставини вчинення ним та ОСОБА_8 вказаних злочинів.
17.05.2019 Селидівським міським судом Донецької області підозрюваному ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який він повинен був відбувати за адресою свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
12.06.2019 при перевірці співробітниками поліції ОСОБА_6 за місцем проживання не виявили, допитані сусіди показали, що бачили в останній раз його вдома 03.06.2019 року.
Відповідно до інформації №4865/301/2026 Державної прикордонної служби України від. 20.03.2026, ОСОБА_6 виїхав за межі України 03.06.2019 о 07:45 год через пункт пропуску Мар'їнка (Курахове).
05.07.2019 ОСОБА_6 оголошено у державний розшук (ОРС 46-380 від 17.07.2019), оскільки останній переховувався від органів досудового розслідування та суду, що перешкоджало проведенню з ним слідчих дій та унеможливлювало своєчасне прийняття законного процесуального рішення по даному кримінальному провадженню у розумні строки.
Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення було вчинено за наступних обставин.
Досудовим розслідуванням по вказаному провадженню остановлено, що що 10.05.2019 приблизно о 03:00 год., точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_8 , будучи у стані алкогольного сп?яніння, разом із своїм знайомим ОСОБА_6 , який також перебував у стані алкогольного сп?яніння, знаходилися на території автостанції м. Гірник, Донецької області, де побачили раніше їм не знайомих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які спілкували між собою. Приблизно о 03:34 год., ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , побачили, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , на автомобілі марки ВАЗ 2107 під керуванням ОСОБА_11 , від'їхали з території автостанції. Дочекавшись, коли ОСОБА_11 повернеться назад, ОСОБА_6 звернувся до останнього з проханням назвати адресу, за якою перебуває ОСОБА_10 , надаючи недостовірну інформацію, що остання є його дівчиною. Отримавши адресу від ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , групою осіб разом із ОСОБА_6 , маючи намір на незаконне позбавлення волі ОСОБА_10 , а також відкрите викрадення чужого майна, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, переслідуючи мету незаконного збагачення, на автомобілі марки ВАЗ 21063 д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_8 , приблизно о 04:10 год., прибули до будинку АДРЕСА_2 . Пройшовши до під?їзду, ОСОБА_8 став наносити удари кулаками по дверному полотну квартири АДРЕСА_3 , даного будинку, де проживає ОСОБА_9 , і вимагати від останнього відчинити двері. З метою припинення дій ОСОБА_8 , з приміщення своєї квартири до під?їзду вийшла сусідка ОСОБА_9 - ОСОБА_12 , яка зробила зауваження останнім, на що ОСОБА_6 продовжуючи свої злочинні дії, завдав декілька ударів ногами по дверному полотну квартири, в результаті чого пошкодив замок і двері відчинилися. ОСОБА_9 у відповідь на дії ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , почувши їх розмову у під?їзді і зробивши для себе висновок, що останні не можуть бути працівниками СБУ, перебуваючи у коридорі квартири по своєму мобільному телефону, марки Huawei Y5 II, став повідомляти про дії ОСОБА_8 та ОСОБА_6 оператора служби "102", але закінчити розмову не зміг, так як увірвавшись у приміщення квартири ОСОБА_6 , використовуючи фізичну силу, штовхнув його обома руками у праве плече, в результаті чого ОСОБА_9 не втримавши рівновагу впав на підлогу кухонної кімнати на лівий бік. ОСОБА_6 продовжуючи свої злочинні дії, розуміючи свою чисельну перевагу, наказав ОСОБА_9 прийняти положення лежачи на животі, зціпивши долоні рук за спиною. Після виконання ОСОБА_9 даної вимоги, ОСОБА_6 , з метою запобігання перешкоджання його діям і можливості чинення опору, завдав два удари ногою в правий бік ОСОБА_9 після чого, розуміючи, що має фізичну перевагу над останнім, поставив ногу на задню поверхню шиї ОСОБА_9 зафіксувавши голову останнього в даному положенні. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 видаючи себе за працівника СБУ став вимагати від ОСОБА_9 видати йому наркотичні речовини та зброю, і отримавши від останнього відповідь про відсутність даних речей та речовин, називаючи ОСОБА_8 за спеціальним званням "полковник" надав наказ шукати дані речі у приміщенні квартири. ОСОБА_13 , називаючи ОСОБА_6 за спеціальним званням "майор" доповів останньому про готовність виконувати наказ після чого став пересуватися кімнатами квартири, де у зальній кімнаті на ліжку побачив ОСОБА_10 , яка була без одягу. Піднявши з підлоги одяг ОСОБА_10 , ОСОБА_8 передав його останній висловивши вимогу одягнутися. Побачивши, що ОСОБА_10 стала виконувати його вимогу, ОСОБА_8 підійшов до столу, розташованого у зальній кімнаті, на якому знаходилася учбова документація ОСОБА_9 , а також його сумка. Оглянувши сумку, ОСОБА_8 у задньому відділенні побачив грошову банкноту номіналом 500 (п'ятсот) гривень, і достовірно знаючи, що знаходиться у кімнаті разом із ОСОБА_10 , розуміючи відкритість своїх дій, умисно, з корисною метою, заволодів даними грошима. ОСОБА_6 , перебуваючи в кухонній кімнаті, в цей час біля голови ОСОБА_9 побачив мобільний телефон марки Huawei Y5 II (imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_2 ) з розташованому в ньому картою пам?яті об?ємом 16Гб марки МісгоSD., який випав з рук останнього при падінні, і на який у вказаний час було здійснено вхідний дзвоник, в результаті чого увімкнулося підсвічування екрану, а також заграла мелодія. ОСОБА_6 розуміючи, що телефон знаходиться поруч із ОСОБА_9 , і що останній також може бачити його і чути, розуміючи відкритість своїх дій, підняв з підлоги телефон та поклав до кишені одягнених на ньому штанів і таким чином умисно, відкрито, з корисною метою, заволодів даним телефоном з розташованим в ньому картою пам?яті. Продовжуючи свої злочинні дії, постійно підтримуючи голосовий контакт з ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , побачивши, що ОСОБА_10 одягнулась і стоїть біля ліжка, наказав їй виходити з квартири і отримавши відмову від останньої, схопив її за руки в районі кисті, всупереч її волі, застосовуючи фізичну силу, вивів до коридору квартири, після чого пройшов до кухонної кімнати, де звернувшись до ОСОБА_9 з вимогою передачі наркотичних речовин і отримавши відповідь про їх відсутність, завдав одного удару ногою в правий бік останнього, після чого повідомивши ОСОБА_6 , що ОСОБА_14 знаходиться в коридорі пройшов до неї, в той час як ОСОБА_6 висловив вимогу до ОСОБА_9 , що останній повинен протягом десяти хвилин не підніматися з підлоги, після того як вони підуть, а потім залишити місто і країну. Висловивши дану погрозу ОСОБА_9 , ОСОБА_6 наказав витягнути руки уздовж тіла, і після виконання останнім даної вимоги убрав свою ногу з його шиї, пройшов до коридору квартири, де знаходилися ОСОБА_8 , який утримував ОСОБА_10 за руки і допомагаючи останньому вивести ОСОБА_10 з квартири став штовхати її у плече. Вивівши ОСОБА_10 таким чином з приміщення квартири, останні пройшли у двір будинку, де було припарковано автомобіль ОСОБА_8 , і застосовуючи фізичну силу, розуміючи свою чисельну та фізичну перевагу перед останньою, всупереч волі ОСОБА_10 заштовхали останню на заднє сидіння автомобіля. ОСОБА_10 , перебуваючи на задньому сидінні автомобіля, з метою повідомлення органів поліції про вчинення протиправних дій з боку ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , та припинення останніх, дістала свій мобільний телефон, однак ОСОБА_6 побачивши, і розуміючи мету її дій, вирвав телефон з її рук і залишив його при собі. Після цього ОСОБА_8 продовжуючи свої злочинні дії, направлені на протиправне позбавлення волі, керуючи автомобілем марки ВАЗ 21063 д.н. НОМЕР_3 , разом із ОСОБА_6 відвезли ОСОБА_10 за межі міста, зупинивши автомобіль на відкритій ділянці місцевості Мар?їнського району, Донецької області, на відстані 1200 метрів від автодороги напрямком м. Гірник -с. Лисівка, протягом години утримували ОСОБА_10 всупереч її волі, видаючи себе за працівників СБУ, намагаючись довести останній, що врятували її від злочинних посягань ОСОБА_9 . Отримавши відповідь від ОСОБА_10 , що вона згодна з тим, що була врятована, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 відвезли ОСОБА_10 до будинку за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де ОСОБА_6 повернув їй її мобільний телефон.
В результаті злочинних дій ОСОБА_8 та ОСОБА_6 потерпілій ОСОБА_10 були спричинені тілесні ушкодження у виді: ссаден шиї, забою правого зап'ястя, розтягу зв'язок лівого плечового суглоба.
Своїми умисними діями ОСОБА_6 здійснив незаконне позбавлення волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалось заподіянням потерпілому фізичних страждань, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 146 КК України.
Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.186, ч.2 ст.146 КК України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжці) повторно поєднане з проникненням у житло.
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначає Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не обов'язково повинні бути такими ж переконливими, як ті, що вимагаються для обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин слідчий суддя лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для обрання щодо неї запобіжного заходу.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 , інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме:
1. Заявою про вчинення кримінального правопорушення від 10.05.2019;
2. Протоколом огляду місця подій від 10.05.2019;
3. Протоколом додаткового допиту потерпілого від 10.05.2019;
4. Протоколом проведення слідчого експерименту від 11.05.2019;
5. Протоколом допиту потерпілого від 14.05.2019;
6. Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 10.05.2019;
7. Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 10.05.2019;
8. Протоколом допиту свідка від 10.05.2019;
9. Протоколом допиту свідка від 11.05.2019;
10. Протоколом допиту свідка від 11.05.2019;
11. Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 11.05.2019;
12. Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 10.05.2019;
13. Протоколом огляду предмета від 10.05.2019;
14. Протоколом огляду місця подій від 13.05.2019;
15. Протоколом допиту свідка від 23.06.2019;
16. Протоколом допиту свідка від 23.06.2019;
17. Висновком експерта №25 від 22.05.2019;
18. Висновком експерта №26 від 22.05.2019.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах та інших доданих до клопотання доказів узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Під час вирішення питання про обрання особі запобіжного заходу повноваження слідчого судді в частині оцінки допустимості доказів обмежуються випадками, передбаченими ст. 87 КПК України, втім доводи про наявність таких підстав стороною захисту не повідомлялися.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
3.3. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
2) незаконно впливати на потерпілого чи свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
3) вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення в яких він підлзрюється.
Під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим виникла необхідність в обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, ґрунтується на тому, що максимальне покарання за злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 у вчиненні двох злочинів, один з них тяжкий, який карається позбавленням волі від чотирьох до восьми років, а другий злочин середньої тяжкості, який, карається обмеженням волі на строк до п?яти років або позбавленням волі на той самий строк, тобто вказаний злочин є тяжким і під впливом суворості можливого призначення покарання останній вже почав переховуватись від органів досудового розслідування з метою уникнути кримінальної відповідальності.
Перебуваючи на свободі ОСОБА_6 може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, в тому числі знищити або сховати будь-які із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення чи незаконно впливати на потерпілого чи свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Таким чином, переховуючись від органу досудового розслідування та суду, останній перешкоджає встановленню істини по кримінальному провадженню, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.
3.4. Щодо наявності підстав для обрання запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження обрання запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Частина 2 статті 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_6 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні двох злочинів, один з них тяжкий, який карається позбавленням волі від чотирьох до восьми років, а другий злочин середньої тяжкості, який, карається обмеженням волі на строк до п?яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Слідчий суддя враховуючи обґрунтованість підозри, встановлені ризики, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та оцінивши наведені обставини у сукупності, дійшов висновку, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого. Крім того, після затримання підозрюваного і не пізніше як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, слідчий суддя має розглянути за його участі питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
3.5. Щодо перевірки питання недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів, визначення розміру застави та покладення на підозрюваного обов'язків
В межах цього провадження слідчий суддя не перевіряє питання недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, оскільки, відповідно до ст. 194 КПК такі обставини встановлюються під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Натомість, згідно з ч. 6 ст. 193 КПК під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя має перевірити лише наявність підстав, встановлених у ст. 177 КПК.
КПК не встановлює альтернативних запобіжних заходів, у випадку, якщо підозрюваний виїхав з України та оголошений у міжнародний розшук. Відповідно, обрання такого запобіжного заходу зумовлене поведінкою самого підозрюваного та наявністю підстав, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 183, ч. 4 ст. 197 КПК України слідчий суддя не зазначає строку дії цієї ухвали, не визначає розмір застави та, відповідно, не покладає на підозрюваного обов'язки.
Отже, клопотання слідчого, погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 193-199, 309, 369-372, 376, 532 КПК, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого Покровського РУП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Покровської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР №12019050500000692 від 04.07.2019 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Після затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути з його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено та проголошено 15.04.2026 о 17:00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1