справа № 208/3141/26
провадження № 1-кс/208/1168/26
15 квітня 2026 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ( в режимі ВКЗ),
захисника: ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №7 м.Кам'янське клопотання слідчого СВ Покровського РУП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Покровської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР №12017050410002256 від 03.09.2017 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сніжне, Донецької області, громадянина України, раніше судимий, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України,
1. Суть клопотання
До Заводського районного суду міста Кам'янського надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий, за погодженням з прокурором, просив обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , будучи раніше засудженим 26.03.2014 Сніжнянським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, на шлях виправлення не став та знову вчинив корисливий злочин проти власності при наступних обставинах:
В ніч на 03.09.2017 ОСОБА_6 , перебував у гостях у ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 . Під час тимчасового знаходження за вищевказаною адресою, ОСОБА_6 побачив на шиї ОСОБА_8 золотий ланцюжок з хрестиком та у останнього виник корисливий умисел на його таємне викрадення.
Безпосередньо реалізуючи свій злочинний намір, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 03.09.2017, приблизно о 03 годині 00 хвилин, прийшов до квартири АДРЕСА_2 . У зв'язку з тим, що ОСОБА_7 залишила йому ключі від квартири він відчинив вхідні двері вказаної квартири та переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, умисно, з корисливим мотивом, повторно викрав з шиї ОСОБА_8 , який спав, золотий ланцюжок з хрестиком, ринковою вартістю 17424 гривень 49 копійок, з місця скоєння злочину зник розпорядившись викраденим на власний розсуд.
В результаті крадіжки, ОСОБА_8 заподіяно майновий збиток в розмірі вартості викраденого майна на суму 17424 гривень 49 копійок.
Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.3 ст.185 КК України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжці) повторно поєднане з проникненням у житло.
03.10.2017 складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, але вручити його останньому не сталося можливим оскільки, він з метою уникнути кримінальної відповідальності став переховуватись від органу досудового розслідування та на даний час його місцезнаходження невідоме.
03.10.2017 повідомлення про підозру ОСОБА_6 було вручено його співмешканці ОСОБА_9 .
На переконання слідчого, нині існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
2) знищити або сховати будь-які із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого чи свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інші кримінальні правопорушення.
На думку сторони обвинувачення, застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо ОСОБА_6 не є можливим, оскільки, підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території та у розшуку.
2. Позиції учасників судового засідання
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала клопотання з наведених у ньому мотивів та просила його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_6 у судове засідання не прибув про час та місце проведення судового засідання повідомлений шляхом публікації повістки на офіційному вебсайті суду.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання, просила у задоволенні такого відмовити.
3. Мотиви слідчого судді
Дослідивши клопотання, надані матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.1. Щодо можливості розгляду клопотання без участі підозрюваного
Зі змісту частин 1, 6 статті 193 КПК вбачається, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Таким чином, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за відсутності підозрюваного у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, має бути встановлено наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав або оголошений у міжнародний розшук.
03.10.2017 за результатами досудового розслідування, при наявності достатніх доказів складено та у спосіб, передбачений КПК України, відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ч. 3 ст. 111, ч. 2 ст. 135 КПК України, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч.3 ст.185 КК України, шляхом вручення повідомлення про підозру його співмешканці ОСОБА_9
04.10.2017 у зв'язку з невстановленням місця знаходження ОСОБА_6 останнього оголошено у розшук.
04.10.2017 винесено постанову про зупинення досудового розслідування у зв'язку з розшуком підозрюваного ОСОБА_6 .
Відповідно до протоколів допиту свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 01.04.2026 підозрюваний ОСОБА_6 , після скоєння кримінального правопорушення, виїхів на тимчасову окуповану територію у м. Донецьк.
Відповідно до відповіді Державної прикордонної служби України від 25.03.2026 № 4522/301-2026, інформаці про перетинання лінії розмежування з тимчасово окупованою територією чи перетинання державного кородону Украни ОСОБА_6 у період з 08.11.2017 по 02.04.2026 відсутня, за сплином часу зберігання данної інформації.
Враховуючи наведені норми та обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, оскільки він перебуває на тимчасово окупованій території України та оголошений у розшук.
3.2. Оцінка обґрунтованості підозри
03.10.2017 за результатами досудового розслідування, при наявності достатніх доказів складено та у спосіб, передбачений КПК України, відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ч. 3 ст. 111, ч. 2 ст. 135 КПК України, ОСОБА_6 повідомленно про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, яке було вручено цивільній дружині ОСОБА_6 - ОСОБА_9 .
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.
Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення було вчинено за наступних обставин.
Досудовим розслідуванням по вказаному провадженню остановлено, що ОСОБА_6 , будучи раніше засудженим 26.03.2014 Сніжнянським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, на шлях виправлення не став та знову вчинив корисливий злочин проти власності при наступних обставинах:
В ніч на 03.09.2017 ОСОБА_6 , перебував у гостях у ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 . Під час тимчасового знаходження за вищевказаною адресою, ОСОБА_6 побачив на шиї ОСОБА_8 золотий ланцюжок з хрестиком та у останнього виник корисливий умисел на його таємне викрадення.
Безпосередньо реалізуючи свій злочинний намір, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 03.09.2017, приблизно о 03 годині 00 хвилин, прийшов до квартири АДРЕСА_2 . У зв'язку з тим, що ОСОБА_7 залишила йому ключі від квартири він відчинив вхідні двері вказаної квартири та переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, умисно, з корисливим мотивом, повторно викрав з шиї ОСОБА_8 , який спав, золотий ланцюжок з хрестиком, ринковою вартістю 17424 гривень 49 копійок, з місця скоєння злочину зник розпорядившись викраденим на власний розсуд.
В результаті крадіжки, ОСОБА_8 заподіяно майнову шкоду в розмірі вартості викраденого майна на суму 17424 гривень 49 копійок.
Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.3 ст.185 КК України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжці) повторно поєднане з проникненням у житло.
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначає Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не обов'язково повинні бути такими ж переконливими, як ті, що вимагаються для обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин слідчий суддя лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для обрання щодо неї запобіжного заходу.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 , інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме:
1. Повідомленням про крадіжку до поліції;
2. Протоколом прийняття заяви від потерпілого;
3. Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 03.09.2017;
4. Протоколом огляду місця подій від 03.09.2017;
5. Протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 03.09.2017;
6. Протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 03.09.2017;
7. Протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 03.09.2017;
8. Протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 03.09.2017;
9. Протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 04.09.2017;
10. Протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 08.09.2017;
11. Протоколом огляду паспорту громадянина України від 08.09.2017;
12. Постановою слідчого Покровського ВП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_17 про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 08.09.2017;
13. Протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 08.09.2017;
14. Протоколом обшуку від 13.09.2017;
15. Протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 13.09.2017;
16. Постановою слідчого Покровського ВП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_17 про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 13.09.2017;
17. Протоколом огляду золотого ланцюжка з хрестиком від 20.09.2017;
18. Довідкою №1441023456 від 26.10.2016;
19. Протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 20.09.2017;
20. Протоколом допиту свідка ОСОБА_21 від 19.09.2017;
21. Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 28.09.2017.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах та інших доданих до клопотання доказів узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Під час вирішення питання про обрання особі запобіжного заходу повноваження слідчого судді в частині оцінки допустимості доказів обмежуються випадками, передбаченими ст. 87 КПК України, втім доводи про наявність таких підстав стороною захисту не повідомлялися.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
3.3. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
2) знищити або сховати будь-які із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого чи свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інші кримінальні правопорушення.
Під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим виникла необхідність в обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, ґрунтується на тому, що максимальне покарання за злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 передбачено у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років, тобто вказаний злочин є тяжким і під впливом суворості можливого призначення покарання останній вже почав переховуватись від органів досудового розслідування з метою уникнути кримінальної відповідальності.
Перебуваючи на свободі ОСОБА_6 може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, в тому числі знищити або сховати будь-які із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення чи незаконно впливати на потерпілого чи свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Таким чином, переховуючись від органу досудового розслідування та суду, останній перешкоджає встановленню істини по кримінальному провадженню, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.
3.4. Щодо наявності підстав для обрання запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження обрання запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Частина 2 статті 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_6 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до шести.
Слідчий суддя враховуючи обґрунтованість підозри, встановлені ризики, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та оцінивши наведені обставини у сукупності, дійшов висновку, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого. Крім того, після затримання підозрюваного і не пізніше як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, слідчий суддя має розглянути за його участі питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
3.5. Щодо перевірки питання недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів, визначення розміру застави та покладення на підозрюваного обов'язків
В межах цього провадження слідчий суддя не перевіряє питання недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, оскільки, відповідно до ст. 194 КПК такі обставини встановлюються під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Натомість, згідно з ч. 6 ст. 193 КПК під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя має перевірити лише наявність підстав, встановлених у ст. 177 КПК.
КПК не встановлює альтернативних запобіжних заходів, у випадку, якщо підозрюваний виїхав з України та оголошений у міжнародний розшук. Відповідно, обрання такого запобіжного заходу зумовлене поведінкою самого підозрюваного та наявністю підстав, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 183, ч. 4 ст. 197 КПК України слідчий суддя не зазначає строку дії цієї ухвали, не визначає розмір застави та, відповідно, не покладає на підозрюваного обов'язки.
Отже, клопотання слідчого, погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 193-199, 309, 369-372, 376, 532 КПК, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Покровського РУП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Покровської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР №12017050410002256 від 03.09.2017 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Після затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути з його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено та проголошено 15.04.2026 о 17:20 год
Слідчий суддя ОСОБА_1