Справа № 201/4719/26
Провадження № 1-кс/201/1291/2026
09 квітня 2026 року м. Дніпро
Слідча суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання слідчого Слідчого управління Головного управління СБ України в Донецькій та Луганській областях старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Донецької обласної прокуратури ОСОБА_5 , про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22026051000000208 від 30 березня 2026 року за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України,
Слідчий за погодженням прокурора звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22026051000000208 від 30 березня 2026 року за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що встановлено, що ОСОБА_6 , перебуваючи на території окупованого м. Маріуполь Донецької області, усвідомлюючи, що в Україні введено воєнний стан, добровільно погодилася на співпрацю з окупаційною владою російської федерації, та не пізніше вересня 2022 року (точний час не встановлено), добровільно працевлаштувалася до створеного окупаційною владою, так званого «Мариупольского государственного университета имени А.И. Куинджи», розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, просп. Будівельників, буд. 129а, в якому обійняла посаду пов'язану з організацією освітнього процесу та впровадженням стандартів освіти держави - агресора у даному закладі освіти, а саме: т.зв. «заведующей кафедрой английской филологии факультета иностранных языков».
Продовжуючи виконувати свій злочинний умисел, маючи мету, направлену на здійснення дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, ОСОБА_6 , перебуваючи за вищевказаною адресою, з вересня 2022 року по березень 2023, обіймаючи вищезазначену посаду у так званому ФГБОУ ВО «Мариупольский государственный университет имени А.И. Куинджи»», згідно з посадовими обов'язками керівника структурного підрозділу освітньої установи, передбаченими чинним законодавством держави-агресора рф, з урахуванням вимог закону № 273-ФЗ, ФГОС № 413, а також «Должностной инструкции заведующего кафедры», затвердженої Наказом Мінздравсоцрозвитку Росії від 11.01.2011 № 1н, в редакції Наказу Мінпраці рф від 25.01.2023 № 39 виконує покладені на неї функції.
Обіймаючи посаду т.зв. «заведующего кафедры английской филологии факультета иностранных языков» ОСОБА_6 розробляла та затверджувала на засіданнях робочі програми.
Згідно матеріалів оглядів, встановлено, що ОСОБА_6 , крім вчинення вище вказаних дій, брала участь у заходах ідеологічного та політичного спрямування.
Так, у вересні 2022 року вказана особа разом з іншими викладачами т.зв. «Мариупольского государственного университета» організувала для студентів вказаного навчального закладу флешмоб «НАШ ФЛАГ» та особисто взяла в ньому участь.
Таким чином, громадянка України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народження обґрунтовано підозрюється у здійсненні громадянином України дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, доданими до клопотання.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повідомлення про підозру та повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278, КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № 62 (8254) від 20.03.2026, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 20.03.2026 опубліковано повідомлення про підозру та повістку про виклик особи - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 25.03.2026, 26.03.2026, 27.03.2026, за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 22023050000001437 від 07.04.2023, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, допиту підозрюваної тощо.
Жодного разу у призначений час громадянка України ОСОБА_6 , у призначене місце не з'явилась, про неможливість та причини неприбуття не повідомила.
З дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278, КПК України повідомлено ОСОБА_6 про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України, а саме вручено захиснику ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_4 .
Факт перебування підозрюваної ОСОБА_6 на тимчасово окупованій території України підтверджується:
- відповідями оперативних співробітників на виконання доручень слідчого;
- протоколами оглядів мережі Інтернет.
Тимчасово окуповану територію Донецької області ОСОБА_6 не покидає, у зв'язку з чим викликати її до слідчого управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях для проведення необхідних процесуальних дій не має можливості.
Таким чином, місцезнаходження ОСОБА_6 на даний час невідоме у зв'язку з тим, що остання переховується від органів досудового розслідування.
Постановою слідчого від 30 березня 2026 року на підставі ст. 281 КПК України, підозрювану ОСОБА_6 оголошено в розшук.
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому.
Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки ресурси сайту Офісу Генерального прокурора та «Урядового кур'єра» на тимчасово окупованій території України не функціонують, а тому стороною обвинувачення не доведено що його підзахисна взагалі обізнана з наявним кримінальним провадженням та підозрою щодо неї.
Заслухавши доводи слідчого та захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя дійшла висновку про таке.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 30 березня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення № 22026051000000208, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
20 березня 2026 року письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 111-1 КК України, вручено захиснику ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_4 . Таким чином, у зв'язку з неявкою ОСОБА_6 за викликом до слідчого ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях і неможливості їй безпосереднього вручення письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення в газеті «Урядовий кур'єр» № 62 (8254) від 20 березня 2026 року, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 20 березня 2026 року опубліковано повідомлення про підозру та повістку про виклик особи - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 25 березня 2026 року, 26 березня 2026 року, 27 березня 2026 року, за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 22023050000001437, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, допиту підозрюваної тощо.
Постановою прокурора від 30 березня 2026 року виділено з кримінального провадження за № 22023050000001437 від 07 квітня 2023 року матеріали досудового розслідування, за ознаками вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, в окреме кримінальне провадження та внесено відомості в той же день, 30 березня 2026 року, до ЄРДР за № 22026051000000208.
Таким чином, 20 березня 2026 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набула статусу підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, а саме у здійсненні громадянином України дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора в закладах освіти.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- висновком судової портретної експертизи № СЕ-19/104-26/3717-ФП від 05 лютого 2026 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 21 листопада 2025 року;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_7 від 21 листопада 2025 року;
- протоколом огляду зі свідком ОСОБА_7 від 21 листопада 2025 року;
- протоколом огляду зі свідком ОСОБА_7 від 21.11.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 21 листопада 2025 року;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_8 від 21 листопада 2025 року;
- протоколом огляду зі свідком ОСОБА_8 від 21 листопада 2025 року;
- протоколом огляду мережі Інтернет, месенджера Telegram, а саме каналу під назвою «Мариупольский государственный університет имени А.И. Куинджи» від 14 серпня 2025 року;
- матеріалами, отриманими від співробітників оперативного підрозділу за результатами виконання ними доручення слідчого по кримінальному провадженню;
- іншими матеріалами кримінального провадження, які підтверджують факт здійснення громадянкою України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора в закладі освіти т.зв. ФГБОУ ВО «Мариупольский государственный университет имени А.И. Куинджи», в котрому остання обійняла посаду, а саме: т.зв. «заведующей кафедрой английской филологии факультета иностранных языков».
Таким чином, ОСОБА_6 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
При цьому, обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою.
Так, слідча суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваної у вчиненні інкримінованого їй злочину, правильність кваліфікації її дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваної, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що підозрювана могла вчинити інкриміноване їй правопорушення.
Також встановлено, що постановою слідчого від 30 березня 2026 року на підставі ст. 281 КПК України підозрювану ОСОБА_6 оголошено в розшук.
Водночас, чинне процесуальне законодавство не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у будь-якому із видів розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного та міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено органом досудового розслідування шляхом винесення постанови про оголошення підозрюваної в розшук.
Згідно з ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Разом з тим, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні зокрема щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
У зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, проведенням бойових дій, захопленням та окупацією м. Маріуполь Донецької області, конкретне фактичне місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_6 на цей час невідомо, проте зібрані докази дають достатні підстави вважати, що підозрювана перебуває на тимчасово окупованій території Донецької області де переховується від органів слідства з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 297-2 КПК України клопотання слідчого, прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування повинно містити, зокрема, відомості про те, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII від 15 квітня 2014 року визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (стаття 2 цього Закону).
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно із до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Порядок вручення повістки про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, а також правові наслідки ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 297-5 КПК України, повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов'язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
Матеріали клопотання свідчать, що підозрювана належним чином викликалася для повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій, у спосіб передбачений законом, а саме через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті Офісу Генерального прокурора, проте не з'явилася у призначений час та не повідомила про причини неприбуття, та згідно матеріалів клопотання перебуває на тимчасово окупованій території, а відтак слід вважати, що підозрювана переховується від органів слідства на тимчасово окупованій території України, з метою ухилення кримінальної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на надані слідчій судді матеріали кримінального провадження, що можуть свідчити про причетність до вищевказаного кримінального правопорушення, а також, враховуючи той факт, що остання переховується від органів досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оголошена у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України, слідча суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованих підстав, визначених ст. ст. 297-1, 297-2, 297-4 КПК України, для задоволення клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 135, 139, 297-1-297-5 КПК України, слідча суддя
Клопотання слідчого, погоджене прокурором, - задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22026051000000208 від 30 березня 2026 року за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та проголошено 14 квітня 2026 року.
Слідча суддя ОСОБА_9