Ухвала від 14.04.2026 по справі 201/4978/26

Справа № 201/4978/26

Провадження № 1-кс/201/1485/2026

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заступника начальника СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровської області капітана поліції ОСОБА_3 , осіб, у яких було вилучено майно під час обшуку ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_7 , про накладення арешту в рамках кримінального провадження № 12026042130000326 від 13.03.2026, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 377, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, за погодженням прокурора, звернувся до слідчого судді з клопотання про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042130000326 від 13.03.2026, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 377, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК.

В обґрунтування заявленого клопотання слідчий посилався на те, що слідчим відділенням ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026042130000326 від 13.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 377, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України, відповідно до ст. ст. 42, 276, 277, 278 КПК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановленому досудовим розслідуванні дату та час, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також невстановленими особами, перебуваючи у невстановленому місці при невстановлених обставинах маючи на меті перешкоджання діяльності судді Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_12 , із здійсненням правосуддя, виник злочинний умисел на заподіяння їй тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості.

В подальшому ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з метою реалізації свого злочинного умислу, діючи умисно за попередньою змовою групою осіб, в період часу з січня 2026 року по 13.03.2026 почали вивчати маршрут руху потерпілої та встановлено місце проживання та роботи судді Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_12 .

Далі 13.03.2026 року ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 діючи умисно за попередньою змовою групою осіб прибули у двір багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_1 , за місцем мешкання судді Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_12 .

В подальшому, цього ж дня тобто 13.03.2026 року приблизно о 17:00 годині ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 побачили, що автомобіль потерпілої «Nissan Rogue», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_13 разом з потерпілою суддею Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_12 , яка знаходилась на передньому пасажирському сидінні автомобіля, який заїжджає у двір багатоповерхового житлового будинку № 8 по провулку Штабний в м. Дніпро, ОСОБА_9 разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з метою конспірації своїх злочинних дій надягли тканеві балаклави на обличчя та реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно за попередньою змовою групою осіб разом із ОСОБА_8 , маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень судді Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_12 у зв'язку з її діяльністю, пов'язаною зі здійсненням правосуддя та дочекавшись коли потерпіла вийде з салону автомобіля, вискочили з автомобіля «Peugeot Partner» та накинулися на потерпілу ОСОБА_12 , яка в цей час підходила до під'їзду будинку.

Після чого ОСОБА_9 разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 застосовуючи фізичну силу, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , почали штовхати бажаючи подолати опір ОСОБА_12 у напрямку автомобіля «Peugeot Partner» білого кольору. В цей час ОСОБА_12 почала здійснювати супротив ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 останні бажаючи подолати її супротиву навмисно застосовуючи силу, вдарили її головою об задні дверцята автомобіля «Peugeot Partner» через що потерпіла отримала тілесні ушкодження.

Після цього ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , усвідомлюючи викриття своїх протиправних дій з місця вчинення кримінального правопорушення зникли.

В ході досудового розслідування ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 377 України, а саме: незакінченому замаху на викрадення людини, вчиненому за попередньою змовою групою осіб; в умисному заподіянні судді легких тілесних ушкоджень у зв'язку з її діяльністю, пов'язаною зі здійсненням правосуддя, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

06.04.2026 року у приміщенні житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 було проведено обшук, в ході проведення якого було виявлено та вилучено речі, а саме:

- Iphone XR поміщено до с/п PSP3056262;

- Телефон марки Redmi Model 23021RAA2/1 поміщено до с/п PSP3056261;

- Змив з запалу М213 поміщено до паперового конверту НПУ;

- Змив з гранати М67 поміщено до паперового конверту НПУ:

- слід папілярного візерунку на 1 липкій стрічці поміщено до паперового конверту НПУ;

- корпус гранати М67 поміщено до с/п СPI1068098;

- запал М213 поміщено до с/п CPI1068099;

- куртка чорного кольору поміщено до с/п PSP4112742;

- куртка чорного кольору поміщено до с/п PSP4112741;

В рамках кримінального провадження все вилучене майно було визнано речовими доказами. Вищевказані речі можуть мати доказове значення в рамках досудового розслідування кримінального провадження та будуть направлені на відповідні експертні дослідження.

Так, з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, керуючись ст.ст. 40, 131-132, 170-173 КПК України, слідчий просить клопотання задовольнити.

Слідчий у судовому засідання просив клопотання задовольнити, щодо накладення арешту на мобільний телефон Redmi Model 23021 RAA2/1, який перебуває у власності ОСОБА_5 не наполягав.

ОСОБА_5 , у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання, щодо накладення арешту на її мобільний телефон Redmi Model 23021 RAA2/1, обґрунтовуючи це тим, що вона ніякого відношення до вчиненого злочину не має.

ОСОБА_4 не заперечував щодо накладення арешту, просив повернути вилучене майно після проведення слідчих дій.

Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого погоджене прокурором підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

З матеріалів клопотання та доданих до нього документів слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026042130000326 від 13.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 377, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України.

06.04.2026 року у приміщенні житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 було проведено обшук, в ході проведення якого було виявлено та вилучено майно яке може мати доказове значення в рамках досудового розслідування кримінального провадження.

В рамках кримінального провадження все вилучене майно було визнано речовими доказами. Вищевказані речі можуть мати доказове значення в рамках досудового розслідування кримінального провадження та будуть направлені на відповідні експертні дослідження.

10.04.2026 слідчим суддею Соборного районного суду винесено ухвалу про повернення клопотання про арешт майна вилученого у приміщенні житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , для усунення недоліків.

13.04.2026 Соборним районним судом було отримано після усунення недоліків вищезазначене клопотання.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з положеннями ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, в ч. 2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, в тому числі, і з метою збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.

Нормами чинного КПК України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

У відповідності до вимог ст. 171 КПК України, звертаючись з клопотанням про арешт майна, слідчий, прокурор має обґрунтувати свої вимог щодо наявності підстав для застосування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження викладених у клопотанні доводів.

Не доведення вказаних обставин, згідно з положеннями ч. 1 ст. 173 КПК України, є підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Сукупність наданих суду матеріалів містить достатньо підстав вважати, що виявлені та вилучені речі а саме: мобільний телефон марки IPhone ХR; корпус гранати М67; запал М213; 2 куртки чорного кольору, можуть мати доказове значення в рамках досудового розслідування кримінального провадження та будуть направлені на відповідні експертні дослідження.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту на вказане вище майно у зазначений спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання про арешт майна та додані до нього матеріали вказують, що вище зазначене майно може зберігати на собі сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що вказує на його відповідність ст. 98 КПК України.

Усі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, вірності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу у судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

У задоволенні клопотання в частині накладення арешту на мобільний телефон Redmi Model 23021 RAA2/1, слід відмовити та повернути його власнику ОСОБА_5 , оскільки обшук проводився за місцем спільного проживання ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , які перебувають у шлюбі. При цьому з показань свідка ОСОБА_4 , вбачається , що він має інформацію щодо вчинення злочину ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , при ньому в транспортному засобі Volkswagen Touran вказані особи обговорювали напад з метою викрадення, а також ОСОБА_8 просив ОСОБА_4 взяти участь у злочині, на що ОСОБА_4 не погодився.

З матеріалів клопотання вбачається, що повідомлення про підозру йому не вручалося. За таких обставин слідчий суддя не вбачає правових підстав для накладення арешту на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_5 .

Позбавлення особи доступу до цього майна може створити непропорційне втручання в її права, особливо з урахуванням того, особа у якої було вилучено майно не має статусу підозрюваної або свідка.

Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Керуючись ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_7 , про накладення арешту в рамках кримінального провадження № 12026042130000326 від 13.03.2026, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 377, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК, задовольнити частково.

Накласти арешт на речі, які були вилучені в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме:

-мобільний телефон марки IPhone ХR, поміщений до с/п PSP 305662;

-корпус гранати М67, поміщений до с/п CPI1068098;

-запал М213, поміщений до с/п CPI1068099;

-2 куртки чорного кольору, поміщені до с/п PSP 4112742, PSP 4112741,

шляхом заборони здійснення будь-яких операцій пов'язаних із відчуженням вказаного майна, та заборони розпоряджатись будь - яким чином та використовувати зазначено майно.

В частині накладенні арешту на телефон марки Redmi Model 23021 RAA2/1, поміщений до с/п PSP3056216, відмовити та повернути його власнику ОСОБА_5 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
135719599
Наступний документ
135719601
Інформація про рішення:
№ рішення: 135719600
№ справи: 201/4978/26
Дата рішення: 14.04.2026
Дата публікації: 17.04.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Соборний районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (14.04.2026)
Дата надходження: 13.04.2026
Предмет позову: -
Розклад засідань:
14.04.2026 11:40 Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПОГРІБНА НАТАЛЯ МИКОЛАЇВНА
суддя-доповідач:
ПОГРІБНА НАТАЛЯ МИКОЛАЇВНА