Справа № 201/5324/26
Провадження № 1-кс/201/1521/2026
15 квітня 2026 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту в рамках кримінального провадження № 22025050000001105 від 10.12.2025 за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
Слідчий, за погодженням прокурора, звернувся до слідчого судді з клопотання про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025050000001105 від 10.12.2025 за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий посилався на те, що слідчим управлінням ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025050000001105 від 10.12.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , з метою надання іноземній організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, здійснює збір даних та відомостей щодо розміщення місць дислокації особового складу та техніки ЗС України та передає інформацію в месенджері «Telegram» зареєстрованого на номер мобільного зв'язку НОМЕР_1 та номер НОМЕР_2 , користувачу облікового запису під ім'ям « ОСОБА_6 » зареєстрованого за номером мобільного зв'язку НОМЕР_3 , представнику іноземної держави-військовослужбовцю ЗС РФ - ОСОБА_7
14.04.2026 на підставі ухвали слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра, проведено обшук житлової квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання громадянина України ОСОБА_8 . В ході проведення слідчої (розшукової) дії останній добровільно видав мобільний телефон марки «SAMSUNG» моделі «Galaxy A30», серійний номер НОМЕР_4 , IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 , м.т. НОМЕР_7 .
Оглядом встановлено, що за допомогою вказаного пристрою, використовуючи встановлений на нього мобільний додаток «Telegram», останній з облікового запису, який зареєстрований за номером мобільного зв'язку НОМЕР_1 , здійснив пересилання відомостей про місця розташування особового складу та військової техніки ЗСУ військовослужбовцю ЗС РФ- ОСОБА_7
14.04.2026 мобільний телефон марки «SAMSUNG» моделі «Galaxy A30», серійний номер НОМЕР_4 , IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 , м.т. НОМЕР_7 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 22025050000001105 від 10.12.2025.
14.04.2026 громадянина України ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: наданні представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненій в умовах воєнного стану.
Беручи до уваги вищевикладене, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України на вилучений пристрій, що має значення для кримінального провадження та який в подальшому в ході розслідування буде використаний як доказ вчиненого кримінального правопорушення необхідно накласти арешт.
Приймаючи до уваги, викладене, а також з метою забезпечення арешту майна, слідчий просить клопотання задовольнити.
Слідчий, захисник, та власник майна у судове засідання для розгляду клопотання не з'явилися, про час та місце його розгляду повідомлені належним чином. Надали заяви про розгляд клопотання про арешт майна за їх відсутності.
Зважаючи на положення закону, враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого погоджене прокурором підлягає задоволенню, виходячи з такого.
З матеріалів клопотання та доданих до нього документів слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025050000001105 від 10.12.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
14.04.2026 на підставі ухвали слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра, проведено обшук житлової квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання громадянина України ОСОБА_5 , В ході проведення слідчої (розшукової) дії останній добровільно видав мобільний телефон марки «SAMSUNG».
Оглядом встановлено, що за допомогою вказаного пристрою, використовуючи встановлений на нього мобільний додаток «Telegram», останній з облікового запису, який зареєстрований за номером мобільного зв'язку НОМЕР_1 , здійснив пересилання відомостей про місця розташування особового складу та військової техніки ЗСУ військовослужбовцю ЗС РФ- ОСОБА_7
14.04.2026 мобільний телефон марки «SAMSUNG» визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 22025050000001105 від 10.12.2025.
14.04.2026 громадянина України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: наданні представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненій в умовах воєнного стану.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з положеннями ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, в ч. 2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, в тому числі, і з метою збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.
Нормами чинного КПК України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
У відповідності до вимог ст. 171 КПК України, звертаючись з клопотанням про арешт майна, слідчий, прокурор має обґрунтувати свої вимог щодо наявності підстав для застосування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження викладених у клопотанні доводів.
Не доведення вказаних обставин, згідно з положеннями ч. 1 ст. 173 КПК України, є підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Сукупність наданих суду матеріалів містить достатньо підстав вважати, що вилучене майно в ході обшуку є доказами у даному кримінальному провадженні.?
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту на вказане вище майно у зазначений спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання про арешт майна та додані до нього матеріали вказують, що вище зазначене майно може зберігати на собі сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що вказує на його відповідність ст. 98 КПК України.
Усі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, вірності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу у судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Керуючись ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту в рамках кримінального провадження № 22025050000001105 від 10.12.2025 за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки «SAMSUNG» моделі «Galaxy A30», серійний номер НОМЕР_4 , IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 , м.т. НОМЕР_7 .
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1