Справа № 173/1021/26
Провадження №1-кс/173/74/2026
про застосування запобіжного заходу
15 квітня 2026 року м. Верхньодніпровськ
Слідчий суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Жовтоводської окружної прокуратури в рамках кримінального провадження № 12026041430000008 від 07.01.2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Верхньодніпровськ, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області, із середньою освітою, не одруженого, який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,
14 квітня 2026 року прокурор Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним клопотанням.
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, не працює, не одружений, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків.
Вищевказане свідчить про наявність ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання і просив його задовольнити з огляду на його обґрунтованість.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши додані до клопотання письмові докази, слідчий суддя встановив наступне.
Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 307 КК України 07 січня 2026 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026041430000008.
09 квітня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України за таких обставин.
Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючись корисливим мотивом, у невстановленому місці, в невстановлений час, за невстановлених обставин, незаконно придбав з метою подальшого збуту психотропну речовину - метамфетамін маса якої становить 0,0185 г., 0,0457 г. обіг якої обмежено, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів». Придбану психотропну речовину ОСОБА_4 почав незаконно зберігати з метою подальшого збуту.
В подальшому, 18.03.2026 під час проведення негласної слідчої розшукової дії контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, на яку дав свою добровільну згоду легендований свідок ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , вказаного дня, приблизно о 13 год. 00 хв. незаконно зберігаючи при собі з метою подальшого збуту психотропну речовину обіг якої обмежено - метамфетамін, знаходячись на відкритій місцевості біля будівлі котельні яка розташована біля домоволодіння АДРЕСА_3 , здійснив продаж за грошові кошти в сумі 500 гривень, тобто незаконно збув ОСОБА_5 , раніше придбану ним психотропну речовину метамфетамін обіг якої обмежено, яка містилася у двох сліп-пакетах на одному сліп пакеті мається цифра 1, на другому сліп пакеті цифра 3 після чого, ОСОБА_5 добровільно видав співробітникам поліції придбану ним психотропну речовину - метамфенамін обіг якої обмежено, маса метамфетаміну, згідно з висновком експерта № СЕ-19/104-26/10106-НЗПРАП від 23.03.2026, становить 0,0185 г. та 0,0457 г. відповідно.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті психотропної речовини, містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи зі змісту ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт відноситься до ізоляційної категорії запобіжних заходів, адже враховуючи його сутність, передбачає для особи, відносно якої обраний, заборону не залишати місце свого проживання протягом певних годин доби або цілодобово, тим самим ізолюючи її від звичайного для неї середовища (яке знаходиться за межами її житла) на певний проміжок часу доби або цілодобово. Отже, з урахування зазначеного, цілком очевидно, що домашній арешт є загальним заходом особистого забезпечення м'якого ізоляційного характеру, що виконується в умовах житла особи.
Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
За приписами ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором під час досудового розслідування.
Статтею 219 КПК України передбачено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом. З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Обґрунтованість підозри передбачає наявність фактів чи свідчень, здатних переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Існування обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, підтверджується долученими до клопотання:
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 18.03.2026 який пояснив, що під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки (на яку свідок дав свою добровільну згоду), ОСОБА_4 збув йому психотропну речовину метамфетамін за грошові кошти в розмірі 500 грн. Після чого придбану психотропну речовину ОСОБА_5 добровільно видав працівникам поліції.
-Протоколом огляду речей від 18.03.2026 згідно з яким предметом огляду стали сліп-пакети з речовиною, яку працівникам поліції добровільно видав свідок ОСОБА_5 ;
-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.02.2026 згідно з яким свідок ОСОБА_5 впізнав на фото під номером 3 ОСОБА_4 як особу яка здійснила збут психотропної речовини;
-Довідкою до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками згідно з якою під номером 3 міститься фото ОСОБА_4 ;
-Висновком експерта № СЕ-19/104-26/10106-НЗПРАП від 23.03.2026 згідно з яким надані на експертизу 19.03.2026 речовини масою 0,0330 г, 0,0807 г. містять у своєму складі психотропну речовину. Надана на експертизу 19.03.2026 речовина масою 0,0330 г, 0,0807 г. містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежений - метамфетамін. Маса метамфетаміну в речовині складає відповідно: 0,0185 г, 0,0457 г.;
-Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 09.04.2026 згідно з яким останній визнав свою провину у збуті психотропної речовини.
З огляду на викладене є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 , із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Ризик же, в свою чергу, - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч.1 ст.177 КПК України.
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
При дослідженні ризику переховування, слідчий суддя враховує ту обставину, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, не працевлаштований, не одружений. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.
Разом з цим, доведений і ризик незаконного впливу на свідків, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 може здогадатись хто є оперативним покупцем у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим підозрюваний може спробувати умовити, погрожувати, змушувати або іншим чином впливати на свідка з метою зміни ними показань, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню. За таких обставин, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Доведений і ризик можливості продовжити вчиняти кримінальне правопорушення в якому він обвинувачується, оскільки ОСОБА_4 не працевлаштований, доходу не має, що у зв'язку з чим може продовжити збут психотропної речовини з метою заробітку «легких» грошей.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, на які вказує прокурор. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Матеріалами справи підтверджено, що підозрюваний має постійне місце проживання, працездатний, але не працює, не одружений, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, здійснює догляд за матір'ю, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити незаконний вплив на свідків та продовжити вчиняти злочин в якому обвинувачується, а також враховуючи такі обставини, що він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, дані про особу підозрюваного, який за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Досліджений під час судового засідання та описані цією ухвалою ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід - особисте зобов'язання не буде беззаперечно виконано підозрюваним, тому виникає необхідність контролювати його місцезнаходження на період досудового розслідування кримінального провадження.
З урахуванням обставин справи, особи підозрюваного та даних які його характеризують, слідчий суддя вважає за необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 домашній арешт у певний період часу, що надасть можливість влаштуватися на роботу та забезпечувати себе, здійснювати догляд за матір'ю.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний час доби в межах строку досудового розслідування, що забезпечить його належну процесуальну поведінку.
З метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , та виконання ним процесуальних обов'язків доцільним є покладення на підозрюваного, таких передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язків:
- з'являтись за викликом органу досудового розслідування, прокурора або суду для проведення слідчих дій, а в разі неможливості з'явитися з поважних причин, завчасно повідомити про це посадову особу, або орган, який здійснив виклик.
- не залишати межі м. Верхньодніпровськ, Кам'янського району, Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора та суду.
Разом з цим, слідчий суддя зазначає, що запобіжний захід обирається на час досудового розслідування. Строк досудового розслідування по кримінальному провадженні № 12026041430000008 щодо ОСОБА_4 з моменту повідомлення про підозру становить два місяці, тобто з 09.04.2026 року до 09.06.2026 року, а тому кінцевий строк дії запобіжного заходу слід визначити 09.06.2026 року.
Керуючись вимогами ст. 176 - 179, 181, 194, 196, 376, 309 КПК України, слідчий суддя
Задовольнити клопотання прокурора Жовтоводської окружно прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026041430000008 від 07.01.2026 року стосовно ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем постійного проживання: АДРЕСА_2 , строком до 09 червня 2026 року, заборонивши йому залишати житло у період часу з 21. 00 до 06.00.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
- з'являтись за викликом органу досудового розслідування, прокурора або суду для проведення слідчих дій, а в разі неможливості з'явитися з поважних причин, завчасно повідомити про це посадову особу, або орган, який здійснив виклик.
- не залишати межі м. Верхньодніпровськ, Кам'янського району, Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора та суду.
Строк дії обов'язків визначити до 09 червня 2026 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі не виконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтись в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних та письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: