ЄУ №712/1972/26
Провадження №2/712/2427/26
15 квітня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси
у складі: головуючого судді Стеценко О.С.,
за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої Е.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення богу за оплату житлово-комунальних послуг,
Позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у сумі 35 686,18 грн., інфляційні втрати у сумі 14 940,45 грн., 3% річних у сумі 4 007,17 грн. та витрати на сплату судового збору в сумі 3 328,00 грн.
У обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» на підставі відповідної ліцензії та рішень Черкаської міської ради №520 від 24.05.2000 та №1480 від 31.10.2007 забезпечує тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності у м. Черкаси. Надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання в будинку АДРЕСА_1 здійснюється ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ». Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 08.10.1992 №572, споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо).
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №436289642 від 22.07.2025 ОСОБА_1 є власницею кімнати АДРЕСА_2 .
Договір про надання житлово-комунальних послуг з відповідачем не укладався, однак його відсутність сама по собі не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати послуг у повному обсязі. Відповідач своєчасно та в повному обсязі з січня 2013 року не вносила плату за отримані житлово-комунальні послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.12.2025 складає 35 686,18 грн. Фактично, споживаючи вказані вище послуги, відповідач не надсилала позивачу жодних скарг чи претензій щодо наявності послуг, їх кількості та якості надання, що свідчить про надання позивачем житлово-комунальних послуг належним чином.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 березня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 15 квітня 2026 року.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач до судового засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталася, відзив на позовну заяву не пред'явила.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» на підставі ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.11.2012 №374 та рішень Черкаської міської ради №520 від 24.05.2000 та №1480 від 31.10.2007 надає послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в будинку АДРЕСА_1 .
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.07.2025, інформаційна довідка №436289642, ОСОБА_1 є власником кімнати у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 .
Право власності зареєстровано 13 листопада 2023 року на підставі свідоцтва про право на спадщину №1-1695 від 13 листопада 2023 року.
Згідно до п. 6 ст. 1 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком ; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
У постановах Верховного Суду від 02 квітня 2020 року у справі №757/29813/17-ц, від 25 червня 2020 року у справі №520/16591/16-ц сформульована правова позиція про те, що обов'язок по утриманню майна, включаючи обов'язок по сплаті житлово-комунальних послуг, покладається законом на відповідача як на власника частини квартири незалежно від факту його реєстрації чи проживання у житловому приміщенні.
Як вбачається із листа-розрахунку по особовому рахунку № НОМЕР_1 заборгованість по оплаті за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води нарахована за період з 2013 року по листопад 2025 року, тобто у період, коли відповідач ще не була власником кімнати, за якою виникла заборгованість.
Суми інфляційних втрат та 3% річних також розраховані за період з березня 2013 року по січень 2022 року.
Натомість, саме з моменту набуття відповідачем права власності на кімнату АДРЕСА_2 , в силу норм житлового законодавства, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у неї виникли правовідносини, які полягають у виконанні зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати спожитих послуг.
Крім того, суд зауважує, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і станом на дату набуття права власності на указану кімнату досягла 16 років, тобто не набула повної цивільної дієздатності.
Позивач зазначає, що відповідач є спадкоємцем вимоги позивача про стягнення заборгованості за спірний період.
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі №205/6749/15-ц права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Відповідно до частини першої статті 242 ЦК України батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
Відповідно до частини четвертої статті 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.
Малолітні особи з моменту відкриття спадщини набувають права на спадкування, проте здійснювати право на спадкування вони не можуть. Такі особи в межах наданого ЦК України обсягу дієздатності самостійно не можуть нести відповідальності за зобов'язаннями спадкодавця як його правонаступники.
Якщо спадкоємець є малолітньою особою, вимога може бути пред'явлена (направлена) як самому спадкоємцю безпосередньо, так і його законному представнику, що має рівнозначні юридичні наслідки.
Отже, за наявності серед спадкоємців малолітніх дітей та їх законних представників, достатнім є пред'явлення кредитором спадкодавця такої вимоги лише до законного представника.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У порушення зазначених вище вимог позивач не довів суду, що він звертався у порядку ст. 1281 ЦК України до спадкоємця з вимогою у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини.
А отже позивач не довів обґрунтованість своїх вимог про стягнення заборгованості, яка виникла до 13 листопада 2023 року.
Також позивач зазначає про те, що відповідач споживала послуги з теплопостачання, однак указане твердження не підтверджено матеріалами справи.
Так, позивач заявляє заборгованість, яка виникла з 2013 року по 2025 рік.
У той же час, відповідач набула право власності на спірну квартиру лише 13 листопада 2023 року, зареєстрована у спірній квартирі з 14 травня 2025 року (а.с. 32).
Отже, позивач не довів, що відповідач була споживачем послуг до 13 листопада 2023 року.
Що стосується вимог позивача про стягнення заборгованості з 13 листопада 2023 року, суд зазначає таке.
Згідно відповіді Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради, відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже набула повну дієздатність 06 травня 2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом. (ч. 1 ст. 59 ЦПК України).
Частинами 1-2 статті 32 ЦК передбачено, що фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років має неповна цивільна дієздатність. Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: 1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; 2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; 4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років.
За приписами п. 99.2 ст. 99 Податкового кодексу України грошові зобов'язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов'язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу.
Як передбачено статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна.
Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.
Стаття 33 ЦК України передбачає, що неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону.
Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника.
Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник.
Суд приходить до висновку, що відносини щодо майна неповнолітніх осіб визначаються нормами сімейного законодавства. Неповнолітнім особам може належати будь-яке майно, яке відповідно до закону є об'єктом права приватної власності фізичних осіб.
Тобто, будучи власницею майна, відповідач до 06 травня 2025 року не здатна була здійснювати свої права самостійно, оскільки не мала повної цивільної дієздатності.
А отже відповідач не може нести відповідальність по зобов'язанням, які виникли до 06 травня 2025 року, оскільки не мала повної цивільної процесуальної дієздатності та не могла самостійно здійснювати цивільні процесуальні права.
Тому в частині вимог позивача про стягнення заборгованості, яка виникла за період з 13 листопада 2023 року по 06 травня 2025 року, слід відмовити у зв'язку з необґрунтованістю з підстав наведених вище.
Оскільки вимоги позивача про нарахування інфляційних втрат та 3% річних за цей період є похідними вимогами, то у їх задоволенні також слід відмовити.
З відповідача підлягає стягненню заборгованість, яка виникла з 06 травня 2025 року і становить (168,18*6)=1 009,08 грн. (за червень-листопад 2025 року, оскільки зобов'язання за травень 2025 року виникли у червні 2025 року).
За таких обставин, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» підлягають до задоволення частково у сумі 1 009,08 грн.
У решті позовних вимог слід відмовити.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом задоволено позовні вимоги у сумі 1 009,08 грн., що становить 1,85% від заявленої позовної вимоги, а отже з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у сумі 61,57 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 526, 625, ст. 68 ЖК України, суд
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення богу за оплату житлово-комунальних послуг задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», IBAN НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ 00204033, МФО 354507, юридична адреса: м. Черкаси, проспект Хіміків, буд. 76, заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у сумі 1 009,08 грн. (одна тисяча дев'ять гривень вісім копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно», IBAN НОМЕР_4 , код ЄДРПОУ 00204033, МФО 354507, судовий збір у сумі 61,57 грн. (шістдесят одна гривня п'ятдесят сім копійок).
У решті позовних вимог відмовити.
Позивач: Приватне акціонерне товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», код ЄДРПОУ 00204033, юридична адреса: м. Черкаси, проспект Хіміків, буд. 76.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Копію заочного рішення надіслати сторонам протягом двох днів з дня його складення у Апеляційну скаргу на рішення може бути подано Черкаському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.С. Стеценко