Справа № 702/968/25
Провадження № 2/702/74/26
14.04.2026 м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді Барської Т.М.,
секретар судового засідання Безелюк А. В.,
представник позивача, відповідач не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань м. Монастирище цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі по тексту ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач) звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 (далі у тексті також відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 18139,00 грн. та понесених судових витрат в розмірі 3028,00 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 11.11.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі у тексті ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», кредитодавець, первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладений Кредитний договір № 73844791.
Згідно з п.2.1. цього Договору позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використання реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.
Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ він ознайомився з повною інформацією щодо кредитодавця та його послуги, надання якої передбачене ст.9 Закону України «Про споживче кредитування», ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України, а також погодився, що до моменту підписання Договору вивчив умови Договору та Правила надання коштів та банківських металів у кредит, що розміщені на сайті https://mycredit.ua/uа/documents-license/, його зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі.
Представник позивача вказує, що ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.641, 644 ЦК України на укладення договору позики та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Відповідно до п.5 Кредитного договору, цей правочин укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем і з застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно з п.11.5 Кредитного договору правочин укладений на взаємовигідних умовах, на принципах ст. 6, 627 ЦК України.
Поряд з цим, представник позивача стверджує, що за умовами укладеного 27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» Договору факторингу №27/03/25 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК«ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Посилаючись на доданий до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 Реєстр боржників №2 ТОВ «ФК«ЄАПБ» вважає, що за Кредитним договором №73844791 до нього перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 18139,00 грн., з яких 5500,00 грн. основного боргу; 825,00 грн. боргу за відсотками; 10989,00 грн. заборгованості за пенею, 825,00 грн. боргу за комісією за надання кредиту.
Оскільки, за доводами представника позивача, відповідач ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань з повернення кредитних коштів, внесення плати за користування ними та комісії не виконує, ТОВ «ФК «ЄАПБ» за захистом свого порушеного права звернулося до суду.
Ухвалою судді Монастирищенського районного суду Черкаської області від 13.10.2025 у справі відкрите спрощене позовне провадження з викликом сторін, відповідачу наданий термін на подання відзиву на заявлену вимогу.
Представник позивача у судове засідання не з'явився про дату, час та місце його проведення повідомлений у встановленому законом порядку, у позовній заяві просить справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю, просить суд ухвалити у справі заочне рішення, у випадку неявки у судове засідання відповідача.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся за зареєстрованим місцем його проживання, поштове відправлення з судовою повісткою - викликом та з копією позову з додатками і ухвалою про відкриття провадження у справі повернуте до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.
Після реєстрації відповідача у підсистемі «Електронний суд» (05.02.2026) судова повістка про виклик надіслана йому в особистий електронний кабінет та доставлена 26.03.2026(а.с.71).
Про причини неявки відповідач суд не інформував, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляду справи за його відсутності не подавав, правом на подання відзиву на позов не скористався.
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, розгляд справи за відсутності сторін на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову, продовжений.
Оскільки розгляд справи відбувається у відсутність сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, виходив із такого.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
11.11.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73844791 (далі у тексті також Договір № 73844791, Кредитний договір, правочин) (а.с.6-12).
Відповідно до умов вказаного правочину ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надає ОСОБА_1 кредит в сумі 5500,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язується кредит повернути, сплатити проценти за користування ним та комісію, в порядку і умовах визначених Договором (п.2.1 Договору).
Кредит надавався строком на 30 днів; датою його надання визначене 11.11.2024, а повернути наданий кредит відповідач був зобов'язаний в останній день вказаного строку кредиту - 10.12.2024.
Фіксована процентна ставка 0,500% в день.
Комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту (825,00 грн. у грошовому виразі).
Пунктом 2.1 Договору сторони дійшли згоди про надання кредиту у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника.
Пункт 12 паперової копії Кредитного договору містить відомості про персональні дані позичальника та номер його електронного платіжного засобу маска карти НОМЕР_1 (а.с.122 на звороті).
Правочин підписаний електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором 25274 (а.с.13).
Паперова копія електронного додатку №1 до Договору №73844791 від 11.11.2024 містить дату видачі кредиту 11.11.2024 та дату його платежу 10.12.2024; загальну вартість кредиту, яка становить 7150,00 грн., з яких 5500,00 грн. сума кредиту, 825,00 грн. проценти за користування кредитом та 825 грн. комісії за надання кредиту. Додаток №1 підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 25274 (а.с.13).
Доказів перерахування/зарахування 11.11.2024 первісним кредитором на електронний платіжний засіб маска карти НОМЕР_1 кредитних коштів в сумі 5500,00 гривень суду не надано, клопотань про витребування цих відомостей позивач не заявляв.
Паперова копія паспорта споживчого кредиту відповідає умовам Кредитного договору №73844791 (а.с.14, 15).
За змістом витягу з укладеного 27.03.2025 Договору факторингу №27/03/25 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», як клієнт, зобов'язалося відступити ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», як фактору, права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зобов'язалася прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за відповідний реєстр за плату, у передбачений Договором факторингу спосіб (а.с.16-17).
За умовами п.1.2 Договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому - передачі відповідного Реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості та набуває відповідні права вимоги.
При цьому загальна сума прав вимоги, що відступається за відповідним реєстром боржників, ціна продажу та одинична ціна визначаються в Додаткових угодах до цього Договору окремо для кожного реєстру боржників і вказуються в таких реєстрах боржників. (п.3.1.Договору).
Водночас пунктом 3.2 сторони Договору факторингу обумовили, що фактор сплачує клієнту 100% ціни продажу упродовж семи робочих днів з моменту передачі по Акту прийому - передачі відповідного реєстру боржників, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок клієнта, вказаний у розділі 11 Договору (а.с.17).
Моментом виконання фактором грошового зобов'язання є надходження ціни продажу за відповідним реєстром боржників на рахунок клієнта (п.3.4.).
Додатковою угодою №1 від 27.03.2025 до Договору факторингу №27/03/25 внесені зміни щодо загальної суми вимог, що відступаються, та ціни продажу (а.с.18). Зокрема, загальна сума прав вимоги, що відступаються згідно Реєстру боржників №1 від 27.03.2025 становить 39520962,46 грн., а ціна продажу становить 2225048,39 грн.; загальна сума прав вимоги, що відступаються згідно Реєстру боржників №2 становить 56380358,04 грн., а ціна продажу становить 3134708,26 грн.(а.с.18).
Відповідно до Акту приймання-передачі Реєстру боржників від 27.03.2025 до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 на виконання умов п.1.2. цього Договору факторингу ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передав, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняв Реєстр боржників №2 від 27.03.2025. Кількість боржників 4657, загальна сума заборгованості 56380358,04 грн (а.с.19).
Досліджена судом платіжна інструкція №682 від 31.03.2025 підтверджує, що в означену дату ТОВ «ФК «ЄАПБ» перерахувало ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 3134708,26 гривень плати за відступлення прав вимоги ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» згідно Додаткової угоди №1 від 27.03.2025 до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 (а.с.20).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №2 до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025, що сформований 27.03.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 на суму 18139,00 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом в 5500,00 грн., 825,00 грн. заборгованості за відсотками, 825,00 грн. заборгованості за комісією, 10989,00 грн боргу за нарахованою пенею(а.с.21).
Згідно з наданим представником позивача розрахунком заборгованість відповідача за Кредитним договором №73844791 від 11.11.2024 станом на 27.03.2025 складає 18139,00 гривень, у тому числі 5500,00 грн. наданого кредиту, 825,00 грн. комісії, 825,00 грн. нарахованих відсотків та 10989,00 гривень пені (а.с.21-23).
З виготовленого позивачем та дослідженого судом розрахунку випливає, що відсотки за користування кредитом позивач обраховував з дня видачі кредиту - 11.11.2024 до спливу строку Кредитного договору - 10.12.2024.
З 11.12.2024 по 22.02.2025 за кожен день не повернення кредиту позивач нараховував пеню в розмірі 148,50 гривень.
Як зазначено вище, доказів перерахування на електронний платіжний засіб позичальника суми кредиту суду не надано, що позбавляє суд можливості достеменно встановити факт виконання первісним кредитором умов Кредитного договору №73844791 від 11.11.2024.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Частиною першою статті 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Дослідженням Договору факторингу, Додаткової угоди до нього, Акту прийому - передачі Реєстру боржників від 27.03.2025 та платіжної інструкції №682 від 31.03.2025 суд встановив, що внаслідок укладення Договору факторингу №27/03/25 відбулася заміна кредитодавця і право вимоги Товариства «1Безпечне агентство необхідних кредитів» до відповідача ОСОБА_1 перейшло до Товариства «Європейська агенція з повернення боргів».
За наведеного ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» є належним позивачем у спірних правовідносинах.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Під час вирішення питання розподілу тягаря доведення суд застосовує правила частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, згідно з якими кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За правилом статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з приписами статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За правилами частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно із частиною другою статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд в оцінці поведінки та способу ведення справи позивачем враховує, що позивач є професійним учасником ринку надання фінансових послуг, у зв'язку з чим до нього висуваються певні вимоги щодо дотримання певних правил та процедур, які є традиційними у цій сфері послуг, до обачності та розсудливості у веденні справ тощо. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ позивачем є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною у цивільних відносинах з такою кредитною установою. З врахуванням наведеного усі сумніви та розумні припущення тлумачаться судом саме на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він нівелюватиме можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача. За таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не позбавляє позивача його процесуальних обов'язків.
Надана суду паперова копія Договору передбачає порядок надання кредиту у безготівковій формі, проте немає жодного доказу фактичного виконання цих умов правочину.
На переконання суду додатки до Договору факторингу (Реєстр боржників, в якому зазначене прізвище, ім'я та по батькові боржника, номер Договору, дата його укладання та сума боргу) без доказів перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника, жодним чином не підтверджують, яку суму коштів відповідач отримав за укладеним правочином.
Суд зазначає, що лише виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами, що підтверджують рух коштів по конкретному рахунку, вміщують записи про операції та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором, проте вони суду надані не були і клопотань про їх витребування представник позивача не заявляв.
Суд зауважує на тому, що складений ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення Договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а отже не є належним засобом доказування існування боргу.
Позивач не довів належними і допустимими доказами, що первісний кредитор надав ОСОБА_1 кредит у безготівковій формі шляхом його перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, тобто виконав умови п. 2.1 Кредитного договору.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі №910/3105/21 розрахунок заборгованості складений банком в односторонньому порядку сам по собі не є первинним документом в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки не відповідає вимогам встановленим зазначеною нормою для первинних документів. Тобто розрахунок заборгованості самостійно, за відсутності первинних документів, не може вважатися доказом, який підтверджує суму видачі банком кредиту позичальнику, суми траншів кредиту, дату коли саме та яка сума кредитних коштів була повернута позичальником банку за відображеним у ньому періодом і як наслідок загальну суму боргу тощо.
В постанові Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №759/11453/20 зроблений правовий висновок про те, що виписка за картковим рахунком, є належним доказом заборгованості відповідача за тілом кредиту, що відповідає пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, та узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18-ц (провадження № 61-9618св19).
За змістом ч. 1 ст. 1050 ЦК України з урахуванням ст. 526, 527, 530 ЦК України позивач повинен довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та, відповідно, на умовах встановлених договором.
У суду відсутній обов'язок вважати доведеною та встановленою ту обставину, про яку стверджує позивач, оскільки відповідно до приписів ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Вирішуючи спірні правовідносини суд враховує, що доведення позивачем умов кредитування і наявності заборгованості є обов'язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України.
В той же час, звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач просив суд здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, чим підтвердив, що подав усі докази на обґрунтування своїх вимог разом із позовною заявою.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», що має наслідком відмову у їх задоволенні в повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати позивачу за рахунок відповідача не відшкодовуються, оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 287 ЦПК України, суд -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.
Судові витрати зі сплати судового збору віднести на рахунок позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN: НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк».
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Рішення ухвалене та підписане 14.04.2026
Суддя Тетяна БАРСЬКА