Справа № 702/898/25
Провадження № 2/702/61/26
заочне
10.04.2026 м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області у складі
головуючого судді Нейло І.М.,
за участю секретаря Прилуцької О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні Монастирищенського районного суду Черкаської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Оберіг" до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди.
У вересні 2025 року представник ТДВ "СГ "Оберіг" через підсистему "Електронний суд" звернувся з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування коштів в порядку регресу в розмірі 204923 грн. 75 коп., з яких сума виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу - 147500 грн., інфляційні втрати - 14435, 19 грн.; пеня - 39002, 55 грн., 3% річних - 39002,55 грн., а також просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу - 7300 грн. та витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви - 2422,40 грн.
В обґрунтування заявлених вимог вказав, що 15.04.2023 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 та Nissan Qashqai д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків. Зауважив, що відповідача в судовому порядку було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та встановлено факт того, що ДТП сталося внаслідок того, що відповідач перед початком руху не забезпечив технічно справний стан транспортного засобу, внаслідок чого, під час руху транспортного засобу відкрутилось заднє ліве колесо, яке пошкодило інший транспортний засіб. Відповідно до заяви про виплату страхового відшкодування від 18.06.2023 між потрпілою особою та ТДВ "СГ "Оберіг" було узгоджено розмір страхового відшкодування в сумі 147500 грн., яку останнє виплатило на користь потерпілої особи. Враховуючи вину відповідача у настанні ДТП, позивач отримав право звернутися до відповідача за компенсацією виплаченого страхового відшкодування. 25.09.2024 відповідачу було направлено досудову вимогу про виплату грошових коштів, однак станом на дату подання даної позовної заяви відповідач страхове відшкодування не сплатив у зв'язку з чим наявні підстави для стягнення заборгованості в судовому порядку.
Ухвалою від 02.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзив не подав, причини неявки суду невідомі.
У відповідності до порядку, встановленого ст. ст.223, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 05.06.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, у питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, факт вини ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди є встановленим та його вина не підлягає доказуванню.
Цивільно-правова відповідальність відповідача, станом на дату настання ДТП, була забезпечена в ТДВ "СГ "ОБЕРІГ" за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР-003378536.
Відповідно до Ремонтної калькуляції № 42584 від 15.05.2023, вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу Nissan Qashqai д.н.з. НОМЕР_2 , складає 159844, 43 грн.
18.06.2023 ОСОБА_2 звернувся до ТДВ "СГ "Оберіг" із заявою про виплату страхового відшкодування.
Згідно вказаної заяви ОСОБА_3 та ТДВ "СГ "ОБЕРІГ" узгодили розмір страхового відшкодування в сумі 147500 грн. (за вирахуванням франшизи в розмірі 2 500,00 грн.).
11.07.2023 позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 147500 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 20265.
ТДВ "СГ "Оберіг", виходячи з суми страхового відшкодування, нарахувало відповідачу пеню у розмірі 39002,55 грн., 3% річних у розмірі 3986,01 грн., а також інфляційні збитки у розмірі 14435,19 грн.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до пп. а) п. 38.1.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 108 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Судом встановлено, що за участю відповідача 15.04.2023 сталась ДТП, в якій був пошкоджений транспортний засіб Nissan Qashqai д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 .
Відповідач є винним в скоєнні зазначеної ДТП, яке відбулось в результаті не забезпечення ним належного технічного стану транспортного засобу.
Позивач в повному обсязі виплатив потерпілому ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 147500 грн.
Таким чином, оскільки позивач виплатив страхове відшкодування, то у нього на підставі ст. 1191 ЦК України та п. п. а) п. 38.1.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виникло право вимоги до відповідача, який скоїв ДТП.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач обґрунтовано вимагає стягнення з відповідача в порядку регресу страхове відшкодування, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, пені та 3% річних, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 2ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.04.2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що: наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом(ч.37); стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань. Тобто, у разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, на винну сторону нараховуються 3 % річних та інфляційні втрати від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.
Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання. Тобто дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює окремі види зобов'язань (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 758/1303/15-ц (пункт 26)).
У постанові від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17 Велика Палата Верховного Суду роз'яснила, що термін "користування чужими грошовими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх (пункт 6.20).
Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Позивач, зазначаючи, що відповідач порушив грошове зобов'язання, яке на його думку є підставою для нарахування пені, інфляційних, 3 % річних, надав суду письмову вимогу ТДВ "СГ "Оберіг" адресовану ОСОБА_1 про сплату на рахунок страхової компанії суму страхового відшкодування, разом з тим, 11.10.2024 претензія повернулась позивачу з підстав відсутності адресата за вказаною адресою.
Таким чином матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем вимоги ТДВ "СГ "Оберіг" про відшкодування 147500 грн.
Вказані обставини впливають на момент, з якого починається строк нарахування трьох відсотків річних та інфляційних збитків а за відсутності вказаної інформації відсутні підстави вважати, що відповідач порушив грошове зобов'язання.
При цьому, позивачем не доведено наявності між сторонами договірних відносин в частині встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені) за порушення зобов'язання.
Крім цього, відповідно до п.4 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" від 01.03.2013 № 4, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей1166,1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Положеннястатті 625 ЦКне застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов'язанням, яке виникає з договірних зобов'язань. Винятком є відповідальність страховика (стаття 992 ЦК).
Відтак, відсутні підстави для нарахування та стягнення з відповідача пені, 3 % річних, та інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог (71,97%).
Таким чином, позивачу за рахунок відповідача відшкодовується судовий збір в розмірі 1 743,4 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5253,81 грн., у зв'язку з документальним підтвердженням їх понесення.
Керуючись ст.ст. 12 - 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354 - 355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Оберіг" до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" суму виплаченого страхового відшкодування у порядку регресу в розмірі 147500 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" судові витрати в сумі 6997 грн. 40 коп.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи - в той же строк з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Оберіг", код ЄДРПОУ 39433769, адреса: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя І.М. Нейло