Справа № 458/292/26
2/458/244/2026
14.04.2026 м. Турка
Суддя Турківського районного суду Львівської області Ференц Р.І., перевіривши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
26.03.2026 року засобами підсистеми «Електронний суд» від керівника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» Полякова О.В. в Турківський районний суд Львівської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 246485350 від 19.12.2021 у розмірі 25 405,15 грн. Також просить стягнути з відповідача та витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2026 року у провадження судді Турківського районного суду Львівської області Ференц Р.І. передана дана справа.
Предметом позову є стягнення заборгованості.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Як вбачається з матеріалів справи, позов заявлено до фізичної особи ОСОБА_1 , який не має зареєстрований електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд». Також на відповідача в цьому позові не покладено обов'язку щодо реєстрації свого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України. Така особа реєструє свій електронний кабінет в добровільному порядку.
Відповідно до ч.8 ст.187 ЦПК України судом засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» отримано відповідь № 2522898 від 27.03.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідно до якої місце реєстрації відповідача - АДРЕСА_1 .
Однак, позивачем, всупереч ч. 7 ст. 43 ЦПК України не надано підтвердження про надіслання відповідачу у паперовій формі листом з описом вкладення позовної заяви та документів, що додаються до неї, на адресу відповідача: АДРЕСА_1 . Натомість позивачем надано підтвердження про надіслання позовної заяви та документів, що додаються до неї, на адресу: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Турківського районного суд Львівської області від 27.03.2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС“» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишено без руху. Надано позивачу строк не більше п'яти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних в описовій частині ухвали, подавши у визначений ухвалою строк усі підтверджуючі документи виконання вимог ухвали і усунення недоліків (подати документи, що підтверджують надіслання відповідачу у паперовій формі листом з описом вкладення позовної заяви та документів, що додаються до неї).
На виконання ухвали Турківського районного суд Львівської області від 27.03.2026 року позивачем 31.03.2026 року засобами підсистеми «Електронний суд» надіслано заяву про усунення недоліків позовної заяви, однак повторно надано підтвердження про надіслання відповідачу позовної заяви та документів, що додаються до неї, на адресу: АДРЕСА_2 , а 03.03.2026 року засобами підсистеми «Електронний суд» позивачем надіслано заяву про усунення недоліків позовної заяви, надано підтвердження про надіслання 03.03.2026 відповідачу позовної заяви та документів, що додаються до неї, на адресу: АДРЕСА_1 .
Ухвала суду від 27.03.2026 року доставлена до електронного кабінету позивача 28.03.2026 року 6:20:05, представника позивача Полякова О.В. 28.03.2026 року 6:14:43, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідно до ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч.5, ч.6 ЦПК України останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї додатки, суддя вважає, що вимоги ухвали суду не виконано у строк, визначений ухвалою, у зв'язку з чим заява вважається неподаною і повертається з огляду на наступне.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 19.04.1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» (Kraska v. Switzerland) визначив, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
За таких обставин суддя вважає, що позивачем, в обов'язки якого покладено добросовісне здійснення процесуальних прав, не виконані вимоги ухвали суду від 27.03.2026 року, тому відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Згідно ч.5 ст.185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи.
У відповідності ч.6 ст.185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія заяви залишається в суді.
Згідно ч.7 ст.185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
При постановленні даного рішення судом враховано прецедентну практику Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З цього приводу прецедентними є також рішення ЄСПЛ у справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі". У вказаних рішеннях також зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення ЄСПЛ від 04.10.2001 року у справі «Тойшлер проти Німеччини»).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях також неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (§ 57 рішення у справі "Ashingdane v. the United Kingdom" від 28.05.1985 року, § 96 рішення у справі "Krombach v. France" від 13.02.2001 року).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає що недоліки не були усунуті, що є підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,13,43,175,185,258-260,353 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - вважати неподаною і повернути позивачу у зв'язку з неусуненням недоліків.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Ухвала складена та підписана 14.04.2026 року.
Суддя Р.І. Ференц