Справа № 463/1774/26
Провадження № 8/463/2/26
про відмову у перегляді судового наказу
за нововиявленими обставинами
15 квітня 2026 року Личаківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого-судді - Грицка Р.Р.,
з участю секретаря судового засідання - Шпуляра І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого Личаківським районним судом м.Львова 27.02.2026 року у справі заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей,
заявник ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого Личаківським районним судом м.Львова 27.02.2026 року у справі заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей та його скасування.
Заяву обґрунтовує тим, що Личаківським районним судом м.Львова 27.02.2026 року, видано судовий наказ у справі заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей, яким стягнуто з нього на користь стягувача ОСОБА_2 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходу) боржника, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 26.02.2026 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Вважає, що вищевказаний судовий наказ необхідно переглянути за нововиявленими обставинами, які не були відомі суду на час його видачі, а саме: заявником не надано суду даних про їхнє спільне проживання разом з дітьми за адресою: АДРЕСА_1 , окрім цього він частково утримує сім'ю, оплачує навчання дітей та різні гуртки, комунальні послуги, про що в свою чергу стягувачем при подачі заяви до суду не було зазначено та повідомлено, що підтверджується відповідними доказами, які не були відомі суду. Вказане свідчить проте, що він не ухиляється від обов'язку утримання дітей та не буде цього робити у майбутньому.
На підставі викладеного, вважає, що винесений 27.02.2026 року судовий наказ не відповідає дійсним обставинам та просить суд скасувати судовий наказ від 27.02.2026 року, виданий Личаківським районним судом м.Львова № 463/1774/26 у справі за заявою ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходу) боржника, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 26.02.2026 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Не погодившись із заявою про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, стягувач через повноважного представника подала письмові заперечення. Вважає вимоги заяви боржника необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності. Вказує, що боржник не надав доказів на підтвердження нововиявлених обставин, які не було відомі на момент видачі судового наказу, а обставини та докази на які останній посилається, не є нововиявленими в розумінні статті 423 ЦПК України. Нововиявленими обставинами, які не були і не могли бути відомими під час розгляду справи, на думку заявника, є те, що заявник спільно проживає разом з дітьми за адресою: АДРЕСА_1 , частково утримує сім'ю, оплачує навчання дітей, різні гуртки та комунальні послуги. Проте, обставини, на які посилається заявник, як на нововиявлені, не відповідають критерію «не були і не могли бути відомі», не спростовують факти, покладені в основу судового рішення і ці обставини не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні та у розумінні статті 423 ЦПК України. Наведені заявником підстави не підпадають під дію пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України та фактично зводяться до незгоди з судовим наказом. Добровільне надання відповідачем матеріальної допомоги на утримання дітей, є його суб'єктивним правом, стягнення аліментів за рішенням суду є правовою гарантією належного забезпечення права дітей на утримання обома батьками, контроль за виконанням якої покладено на державу. Батько зобов'язаний утримувати малолітню дитину незалежно від надання їй добровільно матеріальної допомоги (постанова Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 712/4702/19), а тому, доводи боржника про те, що він добровільно надає матеріальну допомогу на утримання дітей, не є нововиявленою обставиною для перегляду судового наказу. Факти добровільної сплати коштів або спільного проживання з дітьми не спростовують висновків суду, викладених у судовому наказі, оскільки обов'язок утримувати дітей є абсолютним і не залежить від цих факторів, а розмір аліментів, присуджений до стягнення, визначений та відповідає вимогам чинного законодавства України. На думку представника стягувача, аргументи заявника фактично зводяться до незгоди із судовим рішенням та намаганням надати нову оцінку обставинам, що є неприпустимим у процедурі перегляду за нововиявленими обставинами та суперечить принципу res judicata. На підставі вищевикладеного, просить відмовити у задоволенні заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами та залишити судовий наказ в силі.
Заява надійшла до суду 12.03.2026 року.
Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 16.03.2026 року, прийнято заяву, відкрито провадження у справі та призначено таку до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Заявник ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, при цьому 15.04.2026 року подав клопотання про розгляд справи без його участі, вимоги заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставина підтримує та просить таку задовольнити.
Стягувач та її представник в судове засідання не з'явилися, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи. Разом з тим, 15.04.2026 року представник стягувача - адвокат Оприск Л.Є. подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.
Водночас, суд враховуючи обмежений законодавцем строк розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та специфіку наказного провадження, вважає, що зайнятість представника в іншому засіданні не є перешкодою для розгляду справи, а тому, таке клопотання не підлягає до задоволення. На переконання суду представник стягувача - адвокат Оприск Л.Є. не позбавлена можливості подати свої заперечення з викладенням правової позиції в письмовому вигляді, чим і скористалась. Наявність у справі письмових заперечень іншої сторони дозволяє суду розгляну заяву по суті на основі наявних матеріалів.
Враховуючи те, що сторони у судове засідання не з'явились, суд вважає за можливим провести розгляд справи у їх відсутності, оскільки неявка учасників процесу не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки учасники процесу в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу 15.04.2026 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані докази, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що Личаківським районним судом м.Львова 27.02.2026 року, видано судовий наказ у справі заявою ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь стягувача ОСОБА_2 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходу) боржника, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 26.02.2026 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Згідно Витягів з реєстру Львівської територіальної громади від 19.02.2026 року та довідки Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області № 105 від 05.03.2026 року, вбачається, що стягувач ОСОБА_2 та її діти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживають без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , разом із батьком дітей ОСОБА_1 та бабусею ОСОБА_5 . Вказані обстави стягувач фактично не оспорює та підтверджує про їхню обізнаність.
Тобто, ОСОБА_2 утримує своїх неповнолітніх дітей та піклується про їхнє виховання.
Водночас, судом встановлено, що ОСОБА_1 періодично здійснював оплату додаткових витрат на дітей, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями та знімками екрану платіжних додатків про підтвердження переказу коштів. Проте, вказані додаткові витрати містять не постійний характер, охоплюють лише останній місяць кінця 2025 року та початок 2026 року і в своїй більшості стосуються часткового покриття витрат дітей зумовленими особливими обставинами (навчанням та відпочинком).
Відповідно до статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
За змістом п.4 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір (ч.2 ст.161 ЦПК України).
Згідно з частиною восьмою статті 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Частиною другою статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина четверта статті 423 ЦПК України).
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга стаття 423 ЦПК України). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Аналіз приписів розділу II ЦПК України дає підстави для висновку, що визначеними законом способами захисту порушеного права боржника у випадку видачі судового наказу про стягнення аліментів (пункт 4 частини першої статті 161 ЦПК України) є подання позову про зменшення розміру аліментів або звернення до суду із заявою про перегляд такого судового наказу за нововиявленими обставинами.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Суду необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Разом з тим, у відповідності до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є, серед іншого, ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.5 ст.183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
З письмових пояснень учасників процесу та наданих ними доказів, судом встановлено, що діти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 проживають разом із матір'ю ОСОБА_2 та перебувають на її утриманні. Фактичне проживання дітей не за місцем реєстрації, разом з матір'ю, а також батьком, не спростовує висновків суду, що саме матір в повній мірі займається вихованням та утриманням дітей, піклується про їхнє навчання.
Боржником (заявником) будь яких даних про те, що стягувач ухиляється від виконання своїх обов'язків з утримання дітей, чи те, що він самостійно несе тягар по утриманню дітей і що такі обставини існували на момент видачі судового наказу надано не було.
При цьому, суд звертає увагу на те, що понесені боржником додаткові витрати на дітей зумовлені особливими здібностями (навчанням, відпочинком), такі не відносяться до аліментних зобов'язань та покриваються в рівній мірі обома батьками. А стягнення аліментів за рішенням суду є правовою гарантією належного забезпечення права дітей на утримання обома батьками, контроль за виконанням якої покладено на державу. Батько як і мати зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей незалежно від покриття додаткових витрат дітей, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей, відпочинком, тощо).
Судом встановлено, що між сторонами фактично існує спір про те з ким із батьків мають та/або проживають діти, встановлення порядку її виховання, та хто має право звернутися до суду із вимогою про стягнення аліментів. Однак, на даний час позов про визначення місця проживання дітей до суду не подано.
Таким чином, боржник надав докази нових, а не нововиявлених обставин, які були відомі на момент видачі судового наказу.
Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
З огляду на особливості наказного провадження (видачу судового наказу без проведення судового засідання та без повідомлення заінтересованих осіб), подаючи заяву про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, боржник мав надати переконливі докази на підтвердження не проживання дітей з матір'ю, її ухилення від утримання дітей та утримання ним дітей, порівняно з доказами матері, які вона подала разом із заявою про видачу судового наказу. Однак такі докази на момент розгляду заяви у суді відсутні.
Згідно п.1 ч.3 ст.429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Таким чином, встановивши відсутність обставин, які суттєво впливають на прийняте судом рішення, виходячи з того, що жодна обставина, на яку посилається ОСОБА_1 у своїй заяві, не є нововиявленою обставиною, а наведені заявником обставини не звільняють його від обов'язку, як батька утримувати своїх дітей, а також те, що розмір аліментів, присуджений до стягнення, визначений та відповідає вимогам чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами необхідно відмовити, а вищевказаний судовий наказ залишити в силі.
Керуючись ст.ст.160-171, 423-429, 258-260, 354 ЦПК України, суд, -
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого Личаківським районним судом м.Львова 27.02.2026 року у справі заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей - відмовити.
Судовий наказ № 463/1774/26 від 27.02.2026 року, виданий Личаківським районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходу) боржника, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 26.02.2026 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття та судового збору на користь держави у сумі 332,80 гривень - залишити в силі.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Стягувач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Повний текст ухвали складено - 15 квітня 2026 року.
Суддя Грицко Р.Р.