Справа № 693/232/26
Провадження № 3-зв/693/1/26
Іменем України
15.04.2026р. м. Жашків
Суддя Жашківського районного суду Черкаської області Коцюбинська Ю.Д., розглянувши заяву про відвід судді Жашківського районного суду Черкаської області Защитинської Т.І. від участі у розгляді адміністративного матеріалу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
У провадженні судді Жашківського районного суду Черкаської області Защитинської Т.І. перебуває справа № 693/232/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
13.04.2026 ОСОБА_1 подав заяву про відвід головуючого судді Защитинської Т.І. від участі у розгляду вищевказаної справи.
Заява про відвід мотивована тим, що як встановлено з даних Єдиного державного реєстру судових рішень, суддя Защитинська Т.І. систематично ухвалює рішення у справах за ч. 1 ст. 130 КУпАП виключно про притягнення осіб до адміністративної відповідальності.
Як встановлено з даних Єдиного державного реєстру судових рішень, у судді відсутні справи передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження в яких закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
При цьому аналіз відповідних судових рішень свідчить про формальний підхід до їх розгляду, зокрема:
- відсутність належної оцінки доказів;
- ігнорування доводів осіб, які притягаються до відповідальності.
Зазначене створює обґрунтовані сумніви у здатності судді забезпечити неупереджений та об'єктивний розгляд саме справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Що свідчить, що суддя умисно не бажає здійснювати правосуддя у спосіб, який передбачено законами та Конституцією і позбавляє людей, у тому числі ОСОБА_1 на справедливий розгляд справи та поновлення його прав.
За таких обставин ОСОБА_1 вважає, що вищевикладене викликає об'єктивні сумніви у неупередженості судді Защитинської Т.І. та є підставою для її відводу від участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення №693/232/26.
У порядку автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2026 для розгляду вказаної заяви визначено суддю Жашківського районного суду Черкаської області Коцюбинську Ю.Д.
При розгляді вказаної заяви про відвід судді приймаю до уваги те, що Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і відповідно не передбачають порядку розгляду заяви про відвід.
Разом з тим, згідно з ч.1 ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Згідно з усталеною судовою практикою Європейського суду з прав людини норми КУпАП носять карний кримінально-правовий характер, а справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальними, тому адміністративні правопорушення підпадають під гарантії статті 6 Конвенції (рішення у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року, п.п. 21-22).
Відтак, враховуючи вимоги ст.129 Конституції України, ч.1 ст.6, ч.1 ст.7, ст.9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також з метою додержання принципу законності, вважаю за необхідне при вирішенні даної заяви про відвід судді застосувати за аналогією загальні положення найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права та керуватися положеннями Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Частиною 1 ст. 81 КПК України встановлено, що у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
За приписами ч. 3 ст. 81 КПК України при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.
Розгляд заяви про відвід судді було призначено до розгляду з викликом учасників справи в судове засідання.
У судове засідання суддя Защитинська Т.І. не з'явилася.
У судовому засіданні Деркач Б.В. заяву підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити з підстав, описаних у заяві про відвід.
Розглянувши заяву про відвід судді Жашківського районного суду Черкаської області Защитинської Т.І. від участі у розгляду справи про адміністративне правопорушення №693/232/26, суддя вважає, що заяву про відвід судді слід задовольнити.
Згідно з ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Саме цю підставу для відводу заявник зазначає у своїй заяві.
Відповідно до ст.80 КПК України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим. Тобто, відвід має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, яка заявила відвід повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує усунення судді від участі у судовому провадженні.
Доводи заявника зводяться, фактично, до сумніву у рішеннях судді в інших справах. Заявник зазначає, що статистика результатів розгляду аналогічних справ, викликає обґрунтоване побоювання, що його справу у будь якому випадку не буде вирішено на його користь.
Суд вважає, що таке побоювання саме по собі не є беззаперечною підставою для задоволення клопотання про відвід судді.
Одночасно суд враховує, що відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України», рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Крім того, ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказує, що справедливим в розумінні ст.6 Конвенції може вважатися тільки такий суд, який діє незалежно від будь-яких обставин особистого (людського) чи іншого плану, є безстороннім та безпристрасним, тобто, при абсолютній відсутності обставин, які можуть викликати сумніви в об'єктивності та неупередженості судді.
Згідно ч.7 ст.56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Одним з найважливіших прав людини в сучасній демократичній державі є право на справедливий суд. Забезпечення справедливого правосуддя, яке базується на верховенстві права, витікає з низки міжнародних нормативно-правових актів, ратифікованих Україною, а отже є частиною національного законодавства, а також міжнародних зобов'язань, порушення яких призводить не лише до накладання відповідних, але й до значних репутаційних втрат, що прямо відзначаються на міжнародному положенні нашої держави та низка інших негативних наслідків. Одним з таких документів є Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ратифікована Україною 17 липня 1997 року.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві, повинні апріорно викликати в учасників процесу.
В той же час, реалізація принципу верховенства права, визначеного статтею 8 КПК України є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.
Приймаючи до уваги викладене та з метою усунення будь-яких сумнівів у демократичному суспільстві щодо об'єктивного розгляду та вирішення справи безстороннім та неупередженим судом, суд дійшов висновку, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України заяву про відвід необхідно задовольнити.
Керуючись ст. 2 КУпАП, ст.ст. 75, 80 КПК України,
Заяву про відвід судді Жашківського районного суду Черкаської області Защитинської Т.І. від участі у розгляді адміністративного матеріалу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - задовольнити.
Відвести суддю Жашківського районного суду Черкаської області Защитинську Т.І. від розгляду справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Справу про адміністративне правопорушення № 693/232/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України передати до канцелярії суду для повторного розподілу між суддями в порядку, встановленому статтею 35 КПК України.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: Ю. Д. Коцюбинська