Справа № 693/106/26
Провадження № 2/693/335/26
Іменем України
14.04.2026р. м. Жашків
Жашківський районний суд Черкаської області в особі судді - Коцюбинської Ю.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» адвокат Усенко М.І. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22.03.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 100797200, відповідно до умов договору, ТОВ «МІЛОАН» надає позичальнику кредит у розмірі 15000, 00 грн, а позичальник зобов'язався сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін встановлений договором та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.
ТОВ «МІЛОАН» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору.
У порушення умов договору, відповідач, свої зобов'язання належним чином не виконала, у результаті чого загальний розмір заборгованості відповідно до розрахунку заборгованості, становить 42299,66 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту 11 100,00 грн.; заборгованість за відсотками 30 436,80 грн.; прострочену заборгованість за комісією за видачу кредиту 762,86 грн.
29.08.2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 104-МЛ/Т, відповідно умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором про надання кредиту № 100797200 від 22.03.2023 року, який укладений між ТОВ «МІЛОАН» та позичальником ОСОБА_1 .
У зв'язку з вищевикладеним позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 100797200 від 22.03.2023 року в розмірі 42299,66 грн., судовий збір в сумі 2422 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн.
Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 11.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів.
Вказану ухвалу направлено відповідачу за місцем її реєстрації, яку вона отримала 03.03.2026, що підтверджується поштовим повідомленням АТ «УКРПОШТИ».
11.03.2026 року від представника відповідача адвоката Скользнєвої В.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просили у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування відзиву представник відповідача адвокат Скользнєва В.В. вказала, що 22.03.2023 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит №100797200 згідно з умовами якого відповідач отримав 15 000 грн.
Строк кредитування: 95 днів (пільговий 5 днів, поточний 90 днів); Відсоткова ставка: протягом пільгового періоду - 1,05% в день, протягом поточного - 3% в день. Комісія за надання кредиту: 1050 грн.
29.08.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений Договір відступлення прав вимоги №104-МЛ/Т. Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №104-МЛ/Т до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №100797200 від 22.03.2023 року на суму 42 299,60 грн.
У позовній заяві ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №100797200 від 22.03.2023 грн у розмірі 42 299,60 грн, що складається з:
Заборгованість за тілом кредиту: 11100 грн.
Заборгованість за відсотками: 30 436,80 грн.
Заборгованість за комісією: 762,86 грн.
Позивачем в додатках до позовної заяви надано платіжне доручення №61501059 від 22.03.2023 року відповідно до якого ТОВ «Мілоан» через партнера АТ КБ «Приватбанк» було видано ніби то відповідачу кошти на картковий рахунок НОМЕР_1 у сумі 15 000,00 грн.
Позивачем не надано до позовної заяви доказів існування будь-яких правовідносин між АТ КБ «Приватбанк та ТОВ «Мілоан», яке здійснило переказ коштів на рахунок відповідача від імені позивача, за договором №100797200.
На думку представника відповідача в матеріалах справи відсутні належні докази, що підтверджують перерахування коштів відповідачу згідно договору. Позивачем не надано доказів на підтвердження розміру наданих відповідачеві кредиту, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованої суми боргу, процентів не є можливим.
Так, належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеними кредитними договорами та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Надане платіжне доручення містить лише підпис невідомої особи та печатку ТОВ «Мілоан» та не містять печатки АТ КБ «Приватбанк» як виконавця операції з переказу коштів.
З урахуванням викладеного позивач не довів факту надання коштів позичальнику оскільки не надав відповідних доказів (зокрема виписки за картковими рахунками позичальника).
Будь-яких доказів того, що номер картки належить саме Відповідачу також немає.
Представник відповідача додатково зазначає, що саме номер картки не є конфіденційною інформацією, яку варто приховувати. Платіжне доручення №61501059 від 22.03.2023 року не відображає дійсної банківської операції щодо перерахування коштів ТОВ «Мілоан» відповідачу ОСОБА_1 .
Позивачем не надано доказів на підтвердження розміру наданих відповідачеві кредиту, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованої суми боргу, процентів не є можливим.
Кредитним договором №100797200 від 22.03.2023 року між сторонами погоджено всі істотні умови, а саме сума позики, строк кредитування, відсоткова ставка, комісія за видачу кредиту, умови та порядок видачі/повернення коштів.
У позовній заяві ТОВ «ФК «Кредит Капітал» просить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 42 299,66 грн, яка складається з:
Заборгованість за тілом кредиту: 11100 грн.
Заборгованість за відсотками: 30 436,80 грн.
Заборгованість за комісією: 762,86 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Мілоан», який доданий до позовної заяви, 27.03.2023 року, 03.04.2023 року, 10.04.2023 року, 13.04.2023 року, 17.04.2023 року, відповідачці нараховувалась «комісія за пролонгацію».
Також відбувались зарахування коштів, які сплачувала Відповідачка для погашення заборгованості за «комісією за пролонгацію», а саме: 27.03.2023 року - 900 грн., 03.04.2023 року - 900 грн, 10.04.2023 року - 450 грн, 13.04.2023 року - 450 грн, 17.04.2023 року - 450 грн. Загалом 3150 грн.
З наданих позивачем документів неможливо визначити та встановити за які саме послуги надані банком, стягується комісія.
Матеріали справи не містять доказів укладання договорів пролонгації між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Більше того, нарахування такої комісії не передбачено умовами кредитного договору №100797200 від 22.03.2023.
Стороною позивача не аргументовано в позовній заяві за яку саме пролонгацію були списані кошти. Не надано копії договорів пролонгацій та незрозуміло чим саме передбачено таке нарахування та стягнення. Умови кредитного договору містять положення лише щодо нарахування комісії за видачу кредитних коштів.
Отже, представник відповідача вважає, що ТОВ «Мілоан» не мали права нараховувати відповідачу будь яку комісію (окрім комісії за видачу кредитних коштів, яка прямо передбачена договором) та всі кошти, що Товариство зарахувало на її погашення мають бути перераховані на залишок боргу за тілом та відсотками за кредитним договором №100797200 від 22.03.2023, а саме сплачена сума у розмірі 3150 грн.
В своїй позовній заяві ТОВ «ФК «Кредит Капітал» просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 42 299,66 гривень, яка складається з: 11100 гривень заборгованість за кредитом, 30 436,80 гривень заборгованість за нарахованими процентами, 762,86 гривень заборгованість за комісією. Також просить суд стягнути з відповідача на свою користь сплачений судовий збір в сумі 2 422,40 гривень та витрати на правову допомогу 8000 гривень. Загалом: 52 722,06 грн.
Відповідач вважає, що нарахована позивачем сума по відсоткам за кредитним договором в загальному розмірі 30 436,80 грн. не відповідає нормам Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ст. ст. 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів" цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".
Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором. При цьому, частина 4 статті 18 Закону не містить застереження щодо незастосування зазначених положень пункту 5 частини 3 цієї статті до умови договорів про надання споживчого кредиту.
Відповідно до ч. 5 та 7 ст. 18 Закону передбачено, що якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Також представник відповідача просить врахувати, що відповідачкою, відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора, було сплачено 10 755 грн.
Не зважаючи на це, позивач заявляє до стягнення 42 299, 66 грн боргу.
Відповідач просить звернути увагу, що відповідач, як пересічний споживач кредитних послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не зміг ефективно здійснити свої права бути поінформованим про дійсні умови кредитування ТОВ «Мілоан», які викладені в декількох значних за об'ємом документах, які не містять прозорості та зрозумілості, зокрема щодо дійсного періоду та розміру нарахувань за кредитом. Договір містить зрозумілий розрахунок лише щодо першого базового періоду. А тому, укладення ОСОБА_1 договору перетворюється на непомірний тягар для відповідача, як споживача та джерело отримання невиправданих прибутків кредитором.
Тож, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені в 3 рази, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Представник відповідача просить врахувати те, що загальна сума по кредиту в розмірі 42 299,66 грн. не є співрозмірною сумі кредиту у 15000 грн. за кредитним договором №100797200 від 22.03.2023 року, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов'язань за кредитним договором, просимо суд прийти до висновку про необхідність зменшити розмір процентів за вказаним договором до розміру половини отриманих відповідачем кредитних коштів. Тобто не більше ніж 7500 грн. З урахуванням сплачених 3150 грн комісій за пролонгацію та 7 605 грн в рахунок тіла та відсотків, просимо застосувати наступний розрахунок.
7605 + 3150 = 10 755 грн (загалом сплачено); 15000 (тіло) + 7500 (відсотки) + 1050 (комісія) - 10 755 грн = 12 795 грн.
Саме такий розмір заборгованості, з урахуванням всього вище вказаного, буде належним та допустимим. Він включає в себе тіло кредиту, помірні відсотки та комісію за видачу. Такий розмір заборгованості не призведе до безпідставного фінансового тиску на Відповідача та забезпечить стороні Позивача належне виконання їх вимог.
Відповідач зазначає про необґрунтованість вартості наданих адвокатом послуг на професійну правничу допомогу. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір витрат на правову допомогу визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи і витраченого адвокатом часу.
Предмет спору в цій справі не є складним і характер вимог є розповсюдженою категорією цивільних справ, відсутня потреба у вивченні великого обсягу фактичних даних і процесуальні документи, які містяться у ній не є складними та не можуть займати значних витрат часу на їх виготовлення і побудову правової позиції професіоналом в галузі права.
Крім цього, хочемо зазначити, що позовна заява є досить шаблонною з урахуванням кількості боржників за однаковими примірниками кредитного договору.
Для цього адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавства, що регулюють спір у справі та документи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовувала вимоги та інші обставини.
Отже, відшкодування заявлених представником Позивача витрат у розмірі обумовленого сторонами угодою є завищеним та необґрунтованим, а також неспівмірними з витраченим часом та обсягом виконаних робіт.
26.02.2026 р. між ОСОБА_1 та адвокатом Скользнєвою Валерією Владиславівною було укладено договір про надання правової допомоги.
На підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу надаємо акт здачі - прийняття наданих послуг від 03.03.2026 р. та квитанцію до прибуткового касового ордеру від 03.03.2026 р. на суму 6000,00 грн. та договір про надання правової допомоги.
Відповідач просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на її користь судові витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 2 ст. 275 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом установлено, що згідно з умовами договору про споживчий кредит №100797200 від 22.03.2023, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , сума кредиту отриманого відповідачкою становить 15 000,00 грн.
Відповідно до умов п. 1 Кредитного договору Кредит надається загальним строком на 95 днів з 22.03.2023 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 5 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 27.03.2023 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 25.06.2023 (останнього дня строку кредитування).
Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 787,50 грн., які нараховуються за ставкою 1,05 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.
Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 40 500,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Відповідно до довідки ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію 22.03.2023 22:53:44 на номер телефону НОМЕР_2 , вказаний позичальником, направлено одноразовий ідентифікатор V 99978.
Із платіжного доручення 61501059 встановлено, що 22.032.2023 ТОВ «Мілоан» проведено фінансову операцію по переказу ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 15 000,00 грн.
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 100797200 від 22.03.2023 станом на 05.01.2026 заборгованість ОСОБА_1 складає 42 299,66 грн, з яких: 11100,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 762,86 грн - прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту; та 30436,80 грн - прострочена заборгованість за відсотками.
Одночасно положеннями п. 4.2. Кредитного договору встановлено, що у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору кредитодавець, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.5.3 Договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.5.3 Договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.
29.08.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги № 104-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 100797200.
Згідно з Актом приймання-передачі Реєстру Боржників від 29.08.2023 до договору відступлення прав вимоги № 104-МЛ/Т від 29.08.2023 ТОВ «Мілоан» передало, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло Реєстр боржників ТОВ «Мілоан» від 29.08.2023 з кількістю боржників 2532.
Відповідно до витягу з Реєстру Боржників до договору відступлення прав вимог № 104-МЛ/Т від 29.08.2023 ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 100797200 від 22.03.2023 має загальну суму заборгованості 42299,66 грн, з яких: 11 100,00 грн - залишок по тілу кредиту; 30436,80 грн - залишок по відсотках та 762,86 грн - залишок по комісії за видачу кредиту.
Відповідач належним чином зобов'язання по поверненню коштів за кредитним договором не виконала, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом у цій справі про стягнення боргу.
Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин щодо стягнення кредитного боргу, регламентуються такими правовими нормами.
Закон України «Про електронну комерцію» є спеціальним законодавчим актом, що регулює правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів та встановлює певні особливості щодо порядку та умов його укладення (підписання) у порівнянні із загальними правовими нормами щодо порядку укладення правочинів, визначені в чинному законодавстві України.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідачку належним чином було ідентифіковано в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, шляхом направлення та прийняття оферти через телекомунікаційну систему за допомогою одноразового ідентифікатора на її номер телефону НОМЕР_2 .
Відповідно до частини четвертої статті 14 ЗУ «Про електронну комерцію», ідентифікація особи за допомогою електронного підпису, визначеного статтею 12 цього Закону, має здійснюватися під час кожного входу в інформаційну систему суб'єкта електронної комерції.
Відповідач була ознайомлена з умовами кредитування та підписала їх одноразовим ідентифікатором, що підтверджується візуальною формою.
За встановленими у цій справі обставинами кредитний договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису.
Тобто, із зазначеного вбачається, що між позивачем та відповідачем укладено Кредитний договір у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними.
Із наданої копії Договору про споживчий кредит № 100797200 від 22.03.2023 кредит ОСОБА_1 надавався загальним строком на 95 днів з 22.03.2023 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 5 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 27.03.2023 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 25.06.2023 (останнього дня строку кредитування).
Крім того, у Паспорті споживчого кредиту №100797200, який є додатком № 2 до Договору про споживчий кредит № 100797200 від 22.03.2023, зазначено, що кількість та розмір платежів, періодичність внесення визначається графіком платежів згідно додатку № 1.
Позивачем долучено до матеріалів справи Графік платежів за договором про споживчий кредит 100797200 від 22.03.2023, який є додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 100797200 від 22.03.2023, про що зазначено у Паспорті споживчого кредиту №100797200, з якого вбачається, що дата видачі кредиту - 22.03.202; дата платежу - 25.06.2023; кількість днів у розрахунковому періоді - 95.
Додаток до договору - це документ, який містить доповнення, уточнення, додаткові роз'яснення, пояснення умов договору, перелік конкретних товарів, послуг, тобто, це документ, який уточнює або більш детально розкриває зміст договірних умов. Він лише уточнює, доповнює або більш детально описує певні умови, передбачені в самому договорі. Додаток є невід'ємною частиною договору. Він має таку ж юридичну силу, як і сам договір, і розглядається як його складова.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 підписувала Кредитний договір № 100797200 від 22.03.2023 цифровим підписом. Тобто, підписавши укладений договір, відповідач погодилася та прийняла умови договору з усіма його додатками, чим зобов'язалася їх виконувати.
Підтвердженням виконання позивачем умов договору є надане позивачем платіжне доручення № 61501059 від 22.03.2023, з якого вбачається, що ТОВ «Мілоан» перерахувало на ім'я отримувача ОСОБА_1 на Кредит рах. № 516874*11 кредитні кошти в сумі 15 000 грн 00 коп.
Відповідачем не спростовано вказаного факту та не надано підтвердження того, що рахунок, на який були перераховані зазначені кошти, їй не належить, або підтвердження того, що 22.03.2023 кошти в сумі 15 000 грн на її рахунок не надходили.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Також згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно зі ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Також статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Крім того, п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Як вбачається зі змісту Кредитного договору № 100797200 від 22.03.2023, Паспорту споживчого кредиту та Графіку платежів за договором про споживчий кредит, дата остаточного погашення заборгованості за кредитом - 25.06.2023, про що позичальнику було достовірно відомо.
Відповідно до наданої позивачем Відомості про щоденні нарахування та погашення за Кредитним договором № 100797200 від 100797200, нарахування відсотків за вказаним договором проводилося по 18.07.2023, тобто в межах Кредитного договору № 100797200 від 22.03.2023.
Крім того, в додатку № 1 до Кредитного договору відображений розрахунок за вказаним договором та наведені в ньому розрахунки повністю співпадають із розміром заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача, з урахуванням часткової сплати відповідачкою.
Враховуючи викладене вище правове регулювання та встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що відповідач, як позичальник, отримала кошти за кредитним договором та не повернула їх у визначені строки, не сплативши погоджені сторонами договору відсотки по кредиту та комісію, отже, має заборгованість, права вимоги щодо стягнення якої наявні у позивача за укладеним договором про відступлення прав вимоги.
Отже, відповідні позовні вимоги підлягають до задоволення.
Доказів виконання наявних грошових зобов'язань ні перед позивачем у справі, ні перед попереднім кредитором відповідачем суду не надано.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
З урахуванням наведеного вище правового регулювання та положень кредитного договору суд констатує, що кредитна заборгованість відповідача за Кредитним договором № 100797200 від 22.03.2023 складає 42 299,66 грн.
Враховуючи викладене вище та те, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, позовні вимоги належить задовольнити у повному обсязі.
Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому судовий збір, який сплатив позивач при зверненні до суду, відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Стороною позивача заявлено до відшкодування 8000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу.
На підтвердження понесених витрат позивача на правову допомогу до суду надано копію договору про надання правової правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладеного між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Апологет», предметом якого є надання правничої допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
Згідно акту № Д/13021 наданих послуг від 05.01.2026 року Адвокатське об'єднання «Апологет» та ТОВ «ФК «Кредит -Капітал» уклали цей акт про наступне : підписанням цього акту сторони підтверджують факт надання Адвокатським об'єднанням та прийняття клієнтом послуг відповідно до положення укладеного ними договору про надання правничої (правової) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року. Виконавцем надано клієнту, а клієнтом прийнято послуги згідно договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року. Боржник : ОСОБА_1 ; кредитний договір № 100797200 від 22.03.2023. Сума наданих послуг відповідно до договору складає : 8000 ( вісім тисяч) гривень.
У відзиві представник відповідача зазначав, що відшкодування заявлених представником позивача витрат у розмірі обумовленого сторонами угодою є завищеним та необґрунтованим, а також неспівмірними з витраченим часом та обсягом виконаних робіт.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (частини 4, 5 статті 137 ЦПК України).
Частиною 6 статті 137 ЦПК України визначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Надаючи оцінку вищезазначеним доказам, суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у справі № 904/4507/18, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата) підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.
Водночас, у постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22).
В даному випадку, враховуючи характер спірних правовідносин, складність справи (справа є типовою для позивача у відносинах із боржниками) та обсяг виконаної адвокатом роботи (адвокат участі у судовому засіданні не приймав, обсяг наданих послуг у вигляді професійної правничої допомоги не є значним), принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача 4 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 274-279, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «Креді Агріколь банк») заборгованість за кредитним договором № 100797200 від 22.03.2023 року у розмірі 42 299 (сорок дві тисячі двісті дев'яносто дев'ять) гривень 66 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «Креді Агріколь банк» сплачений судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «Креді Агріколь банк») витрати на правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Ю. Д. Коцюбинська