Справа№ 693/551/26
1-кс/693/69/26
Іменем України
15.04.2026 м. Жашків
Слідчий суддя Жашківського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , представника скаржника адвоката ОСОБА_4 , розглянувши скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб відділу поліції №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
Скаржники ОСОБА_5 та ОСОБА_3 звернулась до суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб відділу поліції №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в обґрунтування зазначивши таке.
19.03.2026 ОСОБА_3 звернувся із заявою про вчинене кримінальне правопорушення до ВП № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, у якій вказував, що 19.03.2026 працівники ТЦК та поліції доставили його батька ОСОБА_5 до ІНФОРМАЦІЯ_1 і батько не виходить на зв'язок, ОСОБА_5 із 2022 року виключений із військового обліку як непридатний до військової служби.
Проте, в порушення вимог ст. 214 КПК України, відомості до ЄРДР за його заявою від 19.03.2026 службовими особами ВП №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області не внесені, про невнесення відомостей до ЄРДР стало відомо 10.04.2026 із листа ВП №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області.
У зв?язку з цим просить суд: зобов'язати уповноважених осіб відділу поліції №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області внести до ЄРДР відповідні відомості за його заявою та розпочати кримінальне провадження про вчинення працівниками ТЦК кримінального правопорушення.
Скаржник та представник скаржника адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні скаргу підтримали, просили її задовольнити. Адвокат ОСОБА_4 вказав, що ОСОБА_5 визнаний непридатним до військової служби і працівники ТЦК перевищили службові повноваження під час його мобілізації, проте службові особи ВП № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області не розпочали кримінальне провадження за заявою ОСОБА_3 , а провели перевірку його заяви в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян», що є порушенням вимог ст. 214 КПК України.
Скаржник суду повідомив, що дії працівників ТЦК в ДБР не оскаржував.
Представник ВП №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області та прокурор в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу та письмові матеріали, додані до скарги, дійшов таких висновків.
Згідно із ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно із п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Згідно із ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Проте зазначена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається в тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
До ЄРДР серед іншого вносяться відомості про: 1) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 2) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. 4 і 5 ч. 5 ст. 214 КПК України).
Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи причетні до його скоєння тощо). Ці обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але водночас достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що викладені в ньому обставини не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення та не потребують для отримання зазначеного вище висновку перевірки засобами кримінального процесу, або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ані попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про ЄРДР, затвердженим наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298). Згідно з п. 1 глави 2 розділу I цього Положення до реєстру вносяться, зокрема, відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4 і 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
За правовою позицією, висловленою в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16.05.2019 (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18), якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Із копії протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 19.03.2026 вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до поліції із заявою про те, що 19.03.2026 його батька ОСОБА_5 в супроводі працівників ТЦК та поліції доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого батько на зв'язок не виходить та де знаходиться невідомо (а.с. 6).
В наданих ОСОБА_3 поясненнях 19.03.2026 він повторив обставини, викладені в протоколі про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, додатково зазначив, що працівники ТЦК йому повідомили, що батька направлено в м. Умань для проходження ВЛК, хоча його батько виключений із військового обліку на підставі рішення ВЛК від 05.05.2022 (а.с.24).
Із копії витягу з наказу № 969 від 19.03.2026 вбачається, що солдат ОСОБА_5 з 19.03.2026 мобілізований до військової частини НОМЕР_1 (а.с. 25).
Відповідно до листа начальника СВ ВП № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області встановлено, що за цією заявою ОСОБА_3 відомості в ЄРДР не вносились, у зв'язку із відсутністю даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення (а.с. 20).
Із листа начальника ВП №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області від 31.03.2026 вбачається, що розгляд заяви ОСОБА_3 проведено в порядку Закону України «Про звернення громадян» (а.с. 17).
Тобто із аналізу, наданих скаржником документів, встановлено, що станом на 19.03.2026 він достеменно знав про місце перебування свого батька ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , цього ж дня наказом начальника ТЦК та СП ОСОБА_5 мобілізовано до вч 386.
Слідчий суддя також ураховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Таким чином, перевіривши доводи скарги щодо порушення вимог положень ст. 214 КПК України, слідчий суддя доходить висновку, що доводів, наведених ОСОБА_3 у заяві про вчинення кримінального правопорушення від 19.03.2026, недостатньо для того, щоб розпочати кримінальне провадження стосовно працівників ТЦК та СП.
Слідчий суддя зауважує, що порядок оскарження наказів суб'єкта владних повноважень в даному випадку ІНФОРМАЦІЯ_2 передбачений Кодексом адміністративного судочинства України.
Отже, з урахування вищезазначеного, слідчий судді доходить висновку, що відомості за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення не підлягають внесенню до ЄРДР уповноваженими особами ВП № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, оскільки зазначені у матеріалах скарги обставини не свідчать про вчинення кримінального правопорушення працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 , описані в скарзі факти не потребують перевірки засобами кримінального процесу.
На підставі ст. ст. 9, 214, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя -
В задоволенні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб відділу поліції №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 19.03.2026 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1