Cправа № 127/11264/26
Провадження № 1-кс/127/4363/26
Іменем України
07 квітня 2026 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , отримавши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за його заявою від 31 березня 2026 року, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за його заявою від 31 березня 2026 року.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті в 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Пунктом 18 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Основним завданням слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше обмеження прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності уповноважених осіб під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Статтею 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження. Зокрема п.1 ч.1 ст.303 КПК України дає можливість заявнику, потерпілому, його представнику чи законному представнику, підозрюваному, його захиснику чи законному представнику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцю тимчасово вилученого майна, іншій особі, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, оскаржити на досудовому провадженні бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Однак, ознайомившись із матеріалами скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що дана скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з огляду на наступне.
Як уже зазначалося вище, відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантовано право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Водночас, право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Слідчий суддя зазначає, що скарга, яка подається засобами електронної пошти, відповідно до ст.12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» вважається електронним документом.
Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа (ч. 1 - ч. 3 ст. 6 Закону).
За положеннями ч.1 ст.7 вказаного Закону, оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Кваліфікований електронний підпис має таку ж юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (ч. 6 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».)
Перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом підтвердження удосконаленого або кваліфікованого електронного підпису чи печатки, а в разі накладання на електронний документ електронного підпису чи печатки іншого виду - із застосуванням інших засобів і методів захисту інформації з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації (ст.12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Як встановлено слідчим суддею, матеріали даної скарги надійшли на офіційну електронну адресу Вінницького міського суду Вінницької області суду 06 квітня 2026 року у вигляді сканкопій у форматі «pdf» без кваліфікованого електронного підпису (КЕП), що не дає можливості ідентифікувати особу, яка звертається із цією скаргою.
Надіслана до суду у форматі «pdf» сканкопія скарги з візуальним зображенням підпису без накладання кваліфікованого електронного підпису не може вважатися належно підписаним документом та не має статусу електронного документу у розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Відсутність електронного підпису особи та відомостей про належність цій особі електронної адреси, з якої надійшла скарга, позбавляє слідчого суддю можливості встановити, що скаргу було надіслано саме тією особою, від імені якої вона подана, а її зміст не був спотворений.
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України, повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
Виходячи з наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга підлягає поверненню, оскільки наведений вище недолік позбавляє слідчого суддю можливості перевірити, що скаргу подала особа, яка має на це право, а також перевірити дійсне волевиявлення заявника на подання такої скарги.
Враховуючи наведене, керуючись положеннями статті 304, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за його заявою від 31 березня 2026 року - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом зі скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити особі, яка подала скаргу, що відповідно до ч.7 ст.304 КПК України повернення скарги не позбавляє її права на повторне звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду впродовж 5 (п'яти) днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_3