Справа № 139/157/26
15 квітня 2026 року селище Муровані Курилівці
Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Коломійцевої В.І.
з участю секретаря судового засідання Кагляк С.А.,
розглянувши в селищі Муровані Курилівці у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «Фінансова компанія» «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи його тим, що 22 лютого 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №6059048.
Зазначений договір укладено в електронній формі через особистий кабінет позичальника. Відповідно до його умов кредитні кошти були надані відповідачу у безготівковій формі шляхом перерахування на платіжну картку, реквізити якої він зазначив та вважаються наданими з моменту їх зарахування.
Позивач зазначає, що відповідач, підписавши договір, підтвердив ознайомлення з його умовами, однак належним чином зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.
18 вересня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та позивачем укладено договір факторингу № 18092025, відповідно до якого останнє набуло право вимоги за вказаним кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників від 18 вересня 2025 року до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 38800,00 грн, з яких: 15000,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 0,00 грн. - сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 0,00 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 16800,00 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 7000,00 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня). З моменту передачі права грошової вимоги за вказаним Договором до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відповідач заборгованість не погашав.
Враховуючи викладене, ТОВ «ФК «ЄАПБ» просило стягнути з ОСОБА_1 вищезазначену суму заборгованості та сплачений судовий збір.
Ухвалою від 18.03.2026 позовну заяву було прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін. Перше судове засідання призначено на 15.04.2026 року.
В судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив проводити розгляд даної справи за його відсутності (а.с.3-4).
Відповідач ОСОБА_1 також у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулося на адресу суду (а.с.13). Відзиву на позов та будь-яких інших заяв, клопотань до суду не надав, причини неявки суду не повідомив.
За приписами ч. 1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими ЦПК України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 ЦПК України. Тому, з урахуванням положень ч. 3 ст. 211, ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд ухвалив про розгляд справи без участі сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 22 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №6059048, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 15000,00 грн строком на 345 днів, починаючи з 22.02.2025.
Згідно з умовами зазначеного договору відповідач зобов'язався повернути отримані кредитні кошти, а також сплатити комісію за надання кредиту, комісію за обслуговування кредитної заборгованості та проценти за користування кредитом у строки та з періодичністю, визначеними графіком платежів. Остаточний строк виконання зобов'язань за договором встановлено до 02.02.2026 року (п. 1.4 договору).
Відповідно до пунктів 1.5.1, 1.5.2 договору позичальник зобов'язаний сплатити комісію за надання кредиту у розмірі 3 750,00 грн, що становить 25,00 % від суми кредиту та нараховується одноразово в момент видачі кредиту, а також комісію за обслуговування кредиту за весь строк кредитування у розмірі 46 200,00 грн.
Згідно з пунктами 1.5.3, 1.5.4 договору проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 % річних на фактичну заборгованість за кредитом. Починаючи з другого розрахункового періоду, проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 % річних від фактичного залишку кредиту.
Відповідно до п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок із використанням платіжної картки № НОМЕР_1 .
Даний договір разом із додатками до нього (графіком платежів (Додаток №1), заявою на отримання кредиту (Додаток №2), відомостями про додаткові контактні дані позичальника (Додаток №3)) підписано відповідачем із використанням електронного підпису шляхом застосування одноразового ідентифікатора 139427.
Крім того, відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором паспорт споживчого кредиту та графік платежів до нього.
Як вбачається з платіжного доручення №148446022 від 22.02.2025, позивач виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі та перерахував відповідачу грошові кошти у сумі 15000,00 грн на рахунок № НОМЕР_1 .
18.09.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №18092025, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги за укладеними кредитними договорами, перелік яких визначений у реєстрі боржників, що є невід'ємною частиною зазначеного договору, зокрема і за кредитним договором №6059048 від 22.02.2025 року.
Відповідно до витягу з реєстру боржників, який є додатком до договору факторингу №18092025 від 18.09.2025 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №6059048 від 22.02.2025 року в розмірі 38800,00 грн., з яких 15 000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 16800,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 7000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ч.2 ст.638 ЦК України передбачено, договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір №6059048 від 22.02.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено з дотриманням вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України, оскільки сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору. Договір укладений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам чинного законодавства України.
Згідно з вимогами ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або за законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №6059048 від 22.02.2025 року.
Як стверджує позивач після отримання права вимоги до відповідача ним не здійснювалось жодних нарахувань за вказаним договором.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Встановивши наведені обставини та оцінивши подані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, оскільки не здійснив своєчасного та повного повернення кредитних коштів і сплати нарахованих платежів відповідно до умов договору. З огляду на це позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15000,00 грн та заборгованості за комісією за обслуговування кредиту у розмірі 16800,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Водночас вимога позивача про стягнення з відповідача 7000,00 грн неустойки (штрафу/пені) задоволенню не підлягає.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, що триває станом на теперішній час.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню кредитна заборгованість у сумі 31800 грн 00 коп, тоді як у задоволенні вимоги про стягнення пені у розмірі 7000,00 грн слід відмовити.
Оскільки позов задоволено частково, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (81,95%) слід стягнути 2182 грн 07 коп сплаченого судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 204, 536, 625-627, 629, 638-642, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 5, 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №6059048 від 22.02.2025 року в розмірі 31800 (тридцять одна тисяча вісімсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 2182 гривні 07 копійок судового збору.
В задоволенні решти позивних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул. Лісова, буд.2, поверх 4, м.Бровари, Київська область, 07400.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1
Суддя: