Справа № 136/162/26
провадження 1-в/136/4/26
"15" квітня 2026 р. м.Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець клопотання ОСОБА_7 про звільнення від покарання у виді довічного позбавлення волі,
ОСОБА_7 подав клопотання про звільнення від покарання у виді довічного позбавлення волі.
Посилаючись на норми Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 просив звільнити його від довічного позбавлення волі, мотивуючи це тим, що враховуючи вимоги Закону України № 838-VIII від 26.11.2015, зокрема те, що ч. 1 ст. 72 КК України, в редакції на відповідну дату, покарання у виді довічного позбавлення волі не зазначене, як основне покарання в числі покарань, які підлягають складанню при призначенні покарань за сукупністю вироків, то відповідно абз. 3 ч. 5 ст. 72 КК України суд зобов'язаний повністю звільнити засудженого від відбування такого основного покарання.
В судовому засіданні ОСОБА_7 своє клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні з підстав наведених в ньому.
Прокурор заперечив, щодо задоволення клопотання.
Захисник клопотання ОСОБА_7 підтримав з мотивів викладених в ньому.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 , вироком Апеляційного суду Вінницької області від 03.02.2004 року, було засуджено за ст.. 115 ч. 2 п.п 6, 12, ст. 187 ч. 4, ст. 129 ч. 1, ст. 70 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
Відсутність довічного позбавлення волі у ч. 1 ст. 72 КК України (щодо правил зарахування строку попереднього ув'язнення) не є підставою для звільнення від покарання. Довічно засуджені особи звільняються виключно через помилування або заміну невідбутої частини покарання м'якшим (ст. 82 КК), а не через відсутність такого виду покарання в ч. 1 ст. 72 КК України..
Ця стаття, в редакції на відповідну дату, регулює правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення. Оскільки довічне ув'язнення не має кінцевого строку, правило абз. 3 ч. 5 ст. 72 КК України до нього не застосовується і не скасовує самого покарання.
Згідно ч. 5, 6 ст. 82 КК України покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінено на покарання у виді позбавлення волі строком від п'ятнадцяти до двадцяти років, якщо засуджений відбув не менше п'ятнадцяти років призначеного судом покарання.
До осіб, яким покарання замінене більш м'яким, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення за правилами, передбаченими ст. 81 КК України.
Згідно ч. 1, 2 ст. 87 КК України Актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п'яти років. Помилування здійснюється Президентом України стосовно індивідуально визначеної особи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 72 КК України в редакції на відповідну дату, ст.ст. 82, 87 КК України, ст. ст.. 537, 539 КПК України , суд-
В задоволенні клопотання ОСОБА_7 про звільнення від покарання у виді довічного позбавлення волі - відмовити.
Апеляційна скарга може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення . Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили та її виконання.
Головуючий суддя ОСОБА_8
Судді ОСОБА_9
ОСОБА_10