Справа № 569/111/26
14 квітня 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючої судді Балацької О.Р.,
з участю секретаря судового засідання Кулікович Д. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування,
І. Стислий виклад позицій сторін.
В Рівненський міський суд Рівненської області з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування, в якій позивачі просять стягнути з відповідача на користь кожного з них у порядку спадкування кошти у розмірі 168826 грн. 03 коп. (сто шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять шість гривень три копійки), що підлягали виплаті та були недоотримані за життя спадкодавцем ОСОБА_3 , а саме недоотримання ним пенсії за вислугу років у загальній сумі 337652 грн. 06 коп. (триста тридцять сім тисяч шістсот п'ятдесят дві гривні шість копійок), призначеної відповідно до ЗУ № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та недоотримання щомісячної доплати до пенсії відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
В обґрунтування позову вказують, що судовими рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у адміністративних справах № 460/13516/23 було зобов'язано відповідача здійснити перерахування та виплату доплати до пенсії її батька, однак станом на день смерті останнього 26.12.2024 року вказані кошти фактично виплачені не були та утворили заборгованість, яка увійшла до складу спадкового майна. Позивачі прийняли спадщину, є спадкоємцями за законом першої черги, що підтверджується довідками з матеріалів спадкової справи № 249/02-14 та № 248/02-14, зверталися до відповідача із заявою про виплату належних їм у порядку спадкування коштів, однак отримали відмову, у зв'язку з чим вважають свої майнові права порушеними та такими, що підлягають судовому захисту шляхом стягнення з відповідача зазначеної суми. Посилаючись на норми матеріального права та практику Верховного Суду позивачі просять стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь кожного з них у порядку спадкування кошти , що підлягали виплаті та були недоотримані за життя спадкодавцем ОСОБА_3 , а також сплачений судовий збір у сумі 1211 грн. 20 коп.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити позивачам у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що кошти, які могли б бути спрямовані на виконання рішення у Головному управлінні Пенсійного фонду Рівненської області відсутні. Зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду Рівненської області не наділене повноваженнями самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості, тобто збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати виплату коштів. Крім того, при зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Покликаючись на те, що нарахована сума заборгованості на виконання рішення суду не входить до складу недоотриманої пенсії та має бути виплачена після заміни сторони правонаступником при фінансуванні на ці цілі з Державного бюджету України відповідач просить відмовити позивачам у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 січня 2026 року справу передано судді Балацькій О.Р.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 07 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цій цивільній справі.
14.01.2026 до Рівненського міського суду Рівненської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву про в якій просить відмовити позивачам у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та провести розгляд справи без участі представника відповідача.
06.02.2026 до Рівненського міського суду Рівненської області від представника позивачів надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 09 лютого 2026 року зазначене клопотання було задоволено та забезпечено можливість участі представника позивачів за допомогою системи ВКЗ.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 12 лютого 2026 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
23.02.2026 до Рівненського міського суду Рівненської області від представника позивачів надійшла заява про розгляд справи без участі в якій просять розглянути справу за наявними в матеріалах справи документами.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяву просив провести розгляд справи без участі представника Головного управління Пенсійного фонду Рівненської області.
В порядку передбаченому ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
З'ясувавши фактичні обставини справи, на які сторони посилаються, як на підстави своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
ІІІ. Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та докази.
Суд встановив, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року, ухваленим за результатами розгляду адміністративної справи № 460/13516/23 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій суд визнав протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_3 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 відповідно до Закону України № 2262-XII з урахуванням усіх складових грошового забезпечення. (а.с. 16)
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/13516/23 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення певних дій позовну заяву задоволено повністю. Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненський області щодо нездійснення нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713. У рішенні зазначено, що перерахунок пенсії позивача, проведений на виконання судового рішення з метою відновлення порушеного права на належний розмір пенсії, не є перерахунком у зв'язку зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, а відтак не позбавляє особу права на щомісячну доплату, встановлену постановою №713. У зв'язку з цим відповідача зобов'язано здійснити перерахунок та виплату зазначеної доплати. (а.с. 16)
З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 26 грудня 2024 року вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис № 2522 Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненсько області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. (а.с. 21)
Позивачка ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про укладення шлюбу, що є доказом зміни дівочого прізвища. Зміна прізвища підтверджується свідоцтвом про шлюб від 12 серпня 1989 року, в якому прізвище позивачки після укладення шлюбу було змінено з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 . (а.с. 7).
Позивач ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 , що підтверджується актовим записом про народження. (а.с. 12-13)
Отож, суд встановив факт родинних відносин позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як доньки та сина ОСОБА_3 .
З довідки про спільне проживання громадян на день смерті одного з них № 248/02-14 від 28 липня 2025 року вбачається, що на день смерті ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а також за вказаною адресою зареєстрована була позивачка ОСОБА_1 (а.с. 6)
Довідкою виданою приватним нотаріусом Круліковською О. А. Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області від 28.08.2025 року № 248/02-14 підтверджується заведення спадкової справи № 3/2025 після смерті ОСОБА_3 та те, що спадкоємцями за законом є його дочка та син (позивачі). Також згідно даних Спадкового реєстру заповіти від імені ОСОБА_3 не складалися та не посвідчувалися та відомості про інших спадкоємців у матеріалах спадкової справи та у нотаріуса відсутні. (а.с. 11) Крім того, приватним нотаріусом Круліковською О. А. Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області 19.07.2025 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом про підтвердження по 1/2 частки у праві власності за донькою ОСОБА_1 та сином ОСОБА_2 (а.с. 19-20).
З Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 248/02-14 від 28.08.2025 року виданого приватним нотаріусом Круліковською О. А. вбачається, що до спадкового реєстру внесено реєстраційний запис, параметрами якого є тип реєстрації: реєстрація спадкової справи, номер у нотаріуса 3/2025, місце заведення: приватний нотаріус Круліковською О. А., Рівненський р-н, Рівненська обл., дата заведення 28.08.2025, місце зберігання - приватний нотаріус Круліковською О. А. АДРЕСА_1 . Спадкодавцем є ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: росія, вул. Амурська, м. Райчихинськ. (а.с. 21)
24 грудня 2025 року Головним управління Пенсійного фонду України в Рівненській області було надано адвокату Дзісь А. відповідь на його адвокатський запит від 02.12.2025 року за номером 1700-0203-8/92688 щодо виплати коштів нарахованих на виконання судових рішень у справі ОСОБА_3 в якій зазначено, що ОСОБА_3 перебував на обліку як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України № 2262-XII. Виплата пенсії здійснюється за поточний місяць у строки, визначені статтею 52 зазначеного Закону, а суми пенсії, недоодержані у зв'язку зі смертю пенсіонера, відповідно до статті 61 Закону не входять до складу спадщини та виплачуються членам сім'ї за умови звернення не пізніше шести місяців з дня смерті.
У зв'язку зі смертю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 виплату пенсії припинено з 01.01.2025. На виконання рішення суду у справі № 460/13516/23 Пенсійним фондом проведено перерахунок пенсії, при цьому заборгованість за період з 01.04.2019 по 30.04.2024 у сумі 337 652 грн. 06 коп. (триста тридцять сім гривень шістсот п'ятдесят дві гривні шість копійок) внесено до Реєстру судових рішень для подальшої виплати. (а.с. 14-15)
З розрахунку Пенсійного фонду України на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою за дорученням від 02.12.2025 року пенсіонеру ОСОБА_3 всього сума виплат за період з квітня 2019 року по квітень 2024 року у розмірі 337 652 грн. 06 коп. (триста тридцять сім гривень шістсот п'ятдесят дві гривні шість копійок), яка розрахована на підставі рішення суду № 460/13516/23. (а.с. 16)
24 грудня 2025 року Головним управління Пенсійного фонду України в Рівненській області було надано відповідь предстанику позивачів ОСОБА_6 на запит, щодо наявності недоотриманої пенсії ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . У даному запиті Пенсійний фонд повідомив, що виплата пенсії здійснюється відповідно до статті 52 Закону України № 2262-XII, а суми пенсії, недоодержані у зв'язку зі смертю пенсіонера, відповідно до статті 61 цього Закону не входять до складу спадщини та виплачуються членам сім'ї за умови звернення протягом шести місяців з дня смерті. Крім того, зазначено, що на виконання рішень Рівненського окружного адміністративного суду проведено перерахунок пенсії ОСОБА_3 , а виплата нарахованої заборгованості можлива у разі зміни стягувача за судовим рішенням та за наявності відповідного фінансування, про що відповідач зазначив у відзиві. (а.с. 32-35)
Станом на день розгляду справи судом грошові кошти у сумі 337 652 грн. 06 коп. (триста тридцять сім гривень шістсот п'ятдесят дві гривні шість копійок) позивачам не виплачені. У зв'язку з цим між сторонами виник спір щодо правпозивачів як спадкоємців на отримання нарахованих, але не виплачених за життя спадкодавця сум доплати до пенсії, присуджених судовим рішенням, а також щодо обов'язку відповідача здійснити виплату таких коштів у судовому порядку. Позивачі також зазначають за розподіл судових витрат, а саме про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судового збору у сумі 1211 грн. 20 коп. (тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) для обох позивачів, на що відповідач у відзиві зазначає відмовити позивачам у повному обсязі.
ІV. Застосовані норми права та мотивована оцінка суду.
Право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання закріплене частиною першою статті15 Цивільного кодексу України.
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України право на звернення до суду за захистом гарантується, оскільки кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, законних інтересів.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Стаття 41 Конституції України та стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку Україна ратифікувала 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції» передбачають право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Принцип непорушності права приватної власності означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України), крім прав і обов'язків, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (ст. 1219 ЦК України).
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За змістом ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини (ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Відповідно до ч. 1 ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19. Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що цією правовою нормою встановлено:
- сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».
Для приватного права властивою є така засада як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема постанову Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов'язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.
Суд встановив, що за життя ОСОБА_3 на його користь було ухвалено рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі № 460/13516/23, яким визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії та зобов'язано відповідача здійснити з 01.04.2019 перерахунок і виплату пенсії відповідно до Закону України № 2262-XII з урахуванням усіх складових грошового забезпечення. Вказане судове рішення набрало законної сили.
На виконання зазначеного судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області проведено перерахунок ОСОБА_7 , при цьому сума заборгованості за період з 01.04.2019 по 30.04.2024у розмірі 337 652 грн. 06 коп. (триста тридцять сім гривень шістсот п'ятдесят дві гривні шість копійок) не виплачені. У зв'язку зі смертю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрито спадкову справу № 3/2025.
Судом встановлено факт родинних відносин між позивачами та померлим як між донькою і батьком та сином і батьком, а також підтверджено, що позивачі є єдиними спадкоємицями, які за законом та у встановлений строк звернулися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, у тому числі щодо майнових прав вимоги, пов'язаних із нарахованими, але не виплаченими сумами пенсії.
За таких обставин суд дійшов висновку, що нараховані, але не отримані ОСОБА_3 за життя суми пенсії, у тому числі суми, визначені на виконання судового рішення у справі № 460/13516/23, відповідно до положень статті 1227 Цивільного кодексу України входять до складу спадкового майна та підлягають виплаті спадкоємцю. Відтак належним та ефективним способом захисту прав позивачки є стягнення з відповідача сум пенсії, нарахованих на виконання зазначених судових рішень, але не виплачених спадкодавцеві за життя.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1, ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з задоволенням позовних вимог судовий збір слід покласти на відповідача. Відтак з відповідача на користь позивачів необхідно стягнути судовий збір в розмірі1211 грн. 20 коп. (тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) для обох позивачів.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській областіпро стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування задовольнити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 недоотриману за життя її батьком пенсію у загальній сумі 168826 грн. 03 коп. (сто шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять шість гривень три копійки), що підлягали виплаті та були недоотримані за життя померлого ОСОБА_3 за рішеннями Рівненського окружного адміністративного суду у адміністративній справі № 460/13516/23 від 29 лютого 2026 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_2 недоотриману за життя його батьком пенсію у загальній сумі 168826 грн. 03 коп. (сто шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять шість гривень три копійки), що підлягали виплаті та були недоотримані за життя померлого ОСОБА_3 за рішеннями Рівненського окружного адміністративного суду у адміністративній справі № 460/13516/23 від 29 лютого 2026 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп. (тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_2 збір в сумі 1211 грн. 20 коп. (тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Учасники справи мають право оскаржити рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач 1: ОСОБА_8 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Позивач 2: РатанінЄвгенГеннадійович, місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, місцезнаходження: вул. Борисенка Олександра, буд. 7, м.Рівне, Рівненського району, Рівненської області, 33028.
Повне судове рішення складене 14 квітня 2026 року.
Суддя Ольга БАЛАЦЬКА