Справа № 569/13140/25
1-кп/569/673/26
09 квітня 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в особі головуючої судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченої ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченої ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 ,
обвинуваченої ОСОБА_9 ,
захисника обвинуваченої ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 ,
обвинуваченої ОСОБА_11 - в режимі відеоконференцзв'язку,
захисника обвинуваченої ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_12 ,
обвинуваченої ОСОБА_13 ,
захисника обвинуваченої ОСОБА_13 адвоката ОСОБА_14 - в режимі відеоконференцзв'язку,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна в межах кримінального провадження №42023180000000110 від 21.12.2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Щекичин Корецького району Рівненської області, громадянки України, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Рівне, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , незаміжньої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше несудимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Велике Вербче Сарненського району Рівненської області, громадянки України, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , незаміжньої, раніше несудимої
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки
м. Костопіль Костопільського району Рівненської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , незаміжньої, маючої на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше несудимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с. Устя Корецького району Рівненської області, громадянки України, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_5 , заміжньої, маючої на утриманні неповнолітню дитину, одруженої, раніше несудимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України,
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки м. Костопіль Костопільського району Рівненської області, громадянки України, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_6 , заміжньої, раніше несудимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, -
В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває вказаний обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_7 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_9 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_11 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_13 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
11.03.2026 року до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_5 про часткове скасування арешту майна, накладеного в рамках даного кримінального провадження. В обґрунтування клопотання зазначила, що на стадії досудового розслідування у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 25.10.2024 року накладено арешт на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Volvo XC90 серії НОМЕР_1 та транспортний засіб Volvo XC90, д.н.з. НОМЕР_2 із ключем. Вказала, що накладення арешту на вказане майно є безпідставним та позбавляє ОСОБА_6 можливості ним вільно розпоряджатися, чим порушує її майнові права. Вказала, що досудове розслідування завершено, всі необхідні слідчі, процесуальні дії проведені, в тому числі за участі транспортного засобу Volvo XC90, державний номерний знак НОМЕР_2 , проте вказаний транспортний засіб перебуває на спеціальному майданчику зберігання транспортних засобів, де технічний стан транспортного засобу з кожним місяцем погіршується. Додатково зазначила, що у випадку визнання обвинуваченої ОСОБА_6 винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України, за вчинення вказаних злочинів не передбачено покарання у вигляді конфіскації майна. Вказала, що органом досудового розслідування під час розслідування даного кримінального провадження не доведено той факт, що вказаний транспортний засіб був отриманий ОСОБА_6 в результаті вчинення нею кримінального правопорушення. Повідомила, що у обвинуваченої ОСОБА_6 немає на меті вчинення приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження транспортного засобу, є лише необхідність користування та збереження належного стану майна, яке є її законною власністю. Зауважила, що ОСОБА_6 є матір'ю двох неповнолітніх дітей та виховує їх самостійно, а накладення арешту на її майно значно ускладнює її життя, оскільки позбавляє можливості нормального існування. У зв?язку із цим просили суд клопотання задовольнити та частково скасувати арешт, накладений слідчим суддею Рівненського міського суду Рівненської області у межах даного кримінального провадження, а саме зняти накладену заборону щодо володіння та користування свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу Volvo XC90, д.н.з. НОМЕР_3 , транспортним засобом Volvo XC90 д.н.з. НОМЕР_2 із ключем.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення клопотання про скасування арешту майна заперечував, оскільки на даній стадії судового провадження суд не має обгрунтованих підстав для його задоволення. Вказав, що ОСОБА_6 є обвинуваченою в даному кримінальному провадженні, а свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Volvo XC90 серії НОМЕР_1 та транспортний засіб Volvo XC90, державний номерний знак НОМЕР_2 із ключем, визнано речовими доказами відповідно до постанови слідчого від 03 жовтня 2024 року. Водночас зазначив, що вказані речові докази будуть досліджуватися в подальшому за його клопотанням під час розгляду даного кримінального провадження. Просив в задоволенні клопотання відмовити повністю.
Обвинувачена ОСОБА_6 повністю підтримала позицію свого захисника.
Захисники ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_5 підтримали позицію захисника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_5 та просили клопотання задовольнити.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання з додатками, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 25.10.2024 року по даному кримінальному провадженні накладено арешт на майно в тому числі на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Volvo XC90 серії НОМЕР_1 ; транспортний засіб Volvo XC90 д.н.з. НОМЕР_2 із ключем, встановивши заборону права володіння, користування, розпорядження та відчуження вказаним майном до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІцього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 2 ст.170КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Водночас, очевидним є те, що правомочності власника не є безмежними, законом можуть встановлюватися певні обмеження здійснення права власності. Такі обмеження встановлюються з метою забезпечення рівноваги в суспільстві та здійснення майнових прав усіма суб'єктами права. Аналогічної правової позиції дотримується і Європейський суд. Зокрема, складність визначення змісту права на мирне володіння майном, гарантованого ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікований Законом України№475/97-ВР ( 475/97-ВР ) від 17.07.97 року, полягає у тому, що вказане право, як і більшість інших прав, не є абсолютним. Разом з тим обмеження права власності, на думку Європейського суду, повинні розглядатися виключно на підставі загального принципу про те, що кожен має право безперешкодно користуватися своїм майном, а не крізь призму обмежень права власності. Тому обмеження права власності повинні розглядатися як вимушені заходи, які держава не обов'язково повинна застосовувати.
З огляду на це, суд має співставити загальні інтереси суспільства з захистом основних прав конкретної особи (в даному випадку інтересів скаржника) та перевірити чи така особа не нестиме особистий та надмірний тягар (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), п. 78).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Враховуючи те, що накладення арешту на транспортний засіб перешкоджає законному праву власника користуватися своїм майном, беручи до уваги наслідки арешту майна для його власника, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, керуючись також загальними засадами кримінального провадження, визначеними ст. 7 КПК України, положеннями ч. 4 ст. 173 КПК України, суд дійшов висновку, що в подальшому застосуванні арешту на вказане майно в частині заборони володіння та користування ним, відпала потреба.
Разом з тим, суд вважає, що до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні є необхідність у забороні власнику майна відчужувати його чи будь-яким іншим чином розпоряджатися.
На підставі вищевикладеного, з метою недопущення порушення прав власника майна, суд приходить до висновку про можливість задоволення клопотання захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5 та скасування арешту майна з одночасною забороною його відчуження до закінчення розгляду кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 22, 170, 174, 368, 372 КПК України, суд, -
Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_5 про часткове скасування арешту, накладеного ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 25 жовтня 2024 року - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 25 жовтня 2025 року на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Volvo XC90 серії НОМЕР_1 ; транспортний засіб Volvo XC90 д.н.з. НОМЕР_2 із ключем в частині володіння і користування вказаним майном без права відчуження та розпорядження до прийняття остаточного рішення судом в даному кримінальному провадженні.
Повернути вказане майно на відповідальне зберігання володільцю майна - ОСОБА_6 та/або уповноваженій нею особі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений 14 квітня 2026 року.
Суддя ОСОБА_15