Справа 556/659/26
Номер провадження 1-кс/556/180/2026
іменем України
про часткове скасування арешту майна
15.04.2026 року сел. Володимирець
Володимирецький районний суд Рівненської області в особі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за клопотанням власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна,-
26 березня 2026 року в провадження слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області надійшло клопотання власника майна ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12026181230000045 від 13.03.2026 року.
В обґрунтування клопотання зазначила, що слідчим відділенням поліції №1 Володимирецького ВП ГУНП в Рівненській області провадиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026181230000045 від 13.03.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.240-1 КК України. В ході досудового розслідування даного провадження виникла необхідність арешту речових доказів.
Ухвалою слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області від 17.03.2026 року було задоволено клопотання слідчого слідчого відділення ВП №1 Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 погоджене погоджене начальником Володимирецького відділу Вараської окружної прокуратури ОСОБА_3 , та накладено арешт у вигляді заборони користування, володіння та розпорядження, для запобігання можливості його приховування, знищення, використання, пересування, передачі чи відчуження, на транспортний засіб марки «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 , користувачем якого являється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 . Місце зберігання вказаного вилученого речей/майна визначено стоянку для автомобілів ВП №1 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, що знаходиться за адресою: сел. Володимирець, вул. Грушевського №63 Вараського району Рівненської області.
Також власник майна ОСОБА_4 , зазначила, що станом на час звернення з клопотанням в рамках даного кримінального провадження проведено всі необхідні заходи з дослідження вилучених речових доказів, а також інші слідчі дії.
Тому власника майна ОСОБА_4 , вважає, що на даний час відпала потреба в подальшому застосуванні арешту майна в обсязі, визначеному ухвалою слідчого судді.
В судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення клопотання, вказав на необхідність збереження раніше застосованих заходів арешту майна.
Власник майна ОСОБА_4 , будучи належно повідомленою про час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явилася.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши клопотання, вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.
В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділенням поліції №1 Володимирецького ВП ГУНП в Рівненській області провадиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026181230000045 від 13.03.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.240-1 КК України. В ході досудового розслідування даного провадження виникла необхідність арешту речових доказів.
Ухвалою слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області від 17.03.2026 року було задоволено клопотання слідчого слідчого відділення ВП №1 Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 погоджене погоджене начальником Володимирецького відділу Вараської окружної прокуратури ОСОБА_3 , та накладено арешт у вигляді заборони користування, володіння та розпорядження, для запобігання можливості його приховування, знищення, використання, пересування, передачі чи відчуження, на транспортний засіб марки «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 , користувачем якого являється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 . Місце зберігання вказаного вилученого речей/майна визначено стоянку для автомобілів ВП №1 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, що знаходиться за адресою: сел. Володимирець, вул. Грушевського №63 Вараського району Рівненської області.
Транспортний засіб марки «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 , на праві власності належить ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
Також слідчим суддею встановлено, що станом на час розгляду клопотання в рамках даного кримінального провадження проведено огляд автомобіля та інші слідчі дії з дослідження вилучених речових доказів.
Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК України, є арешт майна, суть якого полягає у тимчасовій забороні, адресованій власнику чи володільцю майна, відчужувати його, або розпоряджатися чи користуватися ним. Порядок скасування арешту майна встановлюється ст. 174 КПК України.
Так, відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З огляду на приписи п.18 ч.1 ст.3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до диспозиції статті 240-1 КК України кримінально караним є:
?незаконний видобуток бурштину;
?або інші дії, прямо пов'язані з його незаконним обігом.
Ключовим є те, що знаряддям злочину є засоби, які безпосередньо використовуються для видобутку (мотопомпи, обладнання тощо). Автомобіль у даному випадку не використовувався для видобутку бурштину, не має технічних характеристик, які б дозволяли здійснювати видобуток, не є спеціально пристосованим для вчинення такого правопорушення. Отже, він не відповідає ознакам знаряддя злочину.
Факт перевезення бурштину не означає, що транспортний засіб є знаряддям злочину. Автомобіль у цьому випадку виконує функцію звичайного засобу пересування, а не інструменту вчинення правопорушення. Інакше будь-який транспортний засіб автоматично визнавався б знаряддям злочину, що суперечить:
?принципу індивідуалізації кримінальної відповідальності;
?змісту кримінально-правових норм.
Правова позиція щодо відсутності підстав для арешту транспортного засобу у подібних правовідносинах неодноразово висловлена Верховний Суд, зокрема у постановах від 19.05.2020 (справа № 569/16503/18), 11.02.2021 (№ 234/4137/20), 03.06.2021 (№ 686/18456/20), 15.09.2021 (№ 761/26645/20), 24.11.2022 (№ 757/16582/21-к), 08.02.2023 (№ 127/19254/21), у яких суд дійшов висновку, що транспортний засіб, який лише використовувався для перевезення незаконно видобутого бурштину, не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та не підлягає арешту або спеціальній конфіскації.
Таким чином, судом встановлено, що у даному кримінальному провадженні відпала потреба у застосуванні арешту майна у формі заборони володіння та користування, тобто наявні достатні підстави для часткового скасування арешту на майно та повернення його власнику, яка не є стороною даного кримінального провадження.
Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання власника майна ОСОБА_4 , про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 12026181230000045 від 13.03.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.240-1 КК України слід задоволити, повернувши арештоване майно під зберігальну розписку, у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 170-174, 372, 539 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання власника майна № 12026181230000045 від 13.03.2026 про скасування арешту майна - задовольнити.
Частково скасувати вид заходу забезпечення кримінального провадження в вигляді арешту майна, який було накладено ухвалою слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області від 17.03.2026 року на автомобіль марки «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 , користувачем якого являється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та який належать ОСОБА_4 , жительці с.Воронки, Вараського району Рівненської області в частині заборони володіти та користуватись вказаним майном.
Зобов'язати слідчого або уповноважену ним особу у кримінальному провадженні № 12026181230000045 від 13.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.240-1 КК України повернути власнику ОСОБА_4 та/або уповноваженій ним особі, в т.ч. законному володільцю ОСОБА_6 , вищезазначене майно під зберігальну розписку у відповідності до вимог ст.100 КПК України, до прийняття остаточного процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1