Дата документу 15.04.2026Справа № 554/3115/26
Провадження № 2/554/2754/2026
15 квітня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді Савченко Л.І.
при секретарі - Титаренко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів, у якому прохала стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову посилалася на те, що вони з відповідачем проживають окремо, син проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Позивачка вказує, що самостійно не може забезпечити належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного , морального та соціального розвитку дитини. ОСОБА_1 зазначає, що є особою з інвалідністю та не має змоги повноцінно працювати, а батько, який є здоровим та працездатним, може сплачувати аліменти на рівні частки всіх видів доходу.
Ухвалою суду від 09 березня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач ОСОБА_1 надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, свої позовні вимоги підтримує (а.с.26).
Відповідач ОСОБА_2 надав до суду заяву, у якій просив проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає (а.с.27).
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача та відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що слідує із Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 16 січня 2015 року Виконавчим комітетом Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, а/з 5 (а.с.4).
Рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави від 23 грудня 2025 року (справа № 554/17477/25) шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.10).
З Довідки про реєстрацію місця проживання особи вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 5,) за вказаною адресою також зареєстрована позивач ОСОБА_1 , що підтверджується відміткою в паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого на ім'я останньої (а.с.6-7).
Таким чином, судом встановлено, що дитина проживає разом з позивачем, перебуває на її утриманні, відповідач не спростував, що не надає матеріальної допомоги на утримання дитини.
Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці признають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здатностей та фінансових можливостей.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Частиною 3 статті 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно положень частини 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини та платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Відповідач є особою працездатного віку, відомості про перебування на утриманні інших осіб відсутні.
Таким чином, суд відповідно до вищенаведених вимог закону, враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище відповідача та дитини, прийшов до висновку про задоволення позову та стягнення із відповідача аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частини його доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Виплачуються аліменти до повноліття дитини.
Позивач від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду звільнена на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір». Оскільки відповідач визнав позов до першого судового засідання, питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави 665 грн. 60 коп. Решту 50 відсотків судового збору у сумі 665 грн. 60 коп. компенсувати за рахунок держави.
Згідно ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 142, 206, 263-265, 430 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 05 березня 2026 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.
Решту 50 відсотків судового збору у сумі 665 грн. 60 коп. компенсувати за рахунок держави.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разу розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцятиднів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Суддя Л.І.Савченко