Справа № 541/4012/25
Провадження №2/525/83/2026
08 квітня 2026 року селище Велика Багачка
Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Прасол Я.В.,
секретаря судових засідань Корж Т.Ю.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
представника відповідачів адвоката Смірнова С.І.,
розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області в режимі відеоконференції матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/3 частину житлового будинку, літньої кухні, гаража та земельної ділянки у спільному сумісному майні,
У провадженні суду на розгляді знаходиться дана цивільна справа, проводиться підготовче провадження у справі.
18.03.2026 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про приєднання додаткових пояснень по цивільній справі, у яких позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Багачанської Першої сільської ради №29 від 25.07.2008 та витребувати додаткові докази по справі.
У підготовчому засіданні позивач пояснив, що подане ним клопотання є фактично заявою про збільшення позовних вимог, просив прийняти її до розгляду та проводити розгляд справи з урахуванням збільшених позовних вимог. Також позивач просив суд витребувати з Архівного відділу Миргородської районної державної адміністрації, докази, які були витребувані судом на підставі ухвали суду від 17.03.2026, оскільки за повідомленням Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області їй документи Семенівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області не передавалися. Крім того просив витребувати з Архівного відділу Миргородської РДА рішення виконавчого комітету Багачанської Першої сільської ради №29 від 25.07.2008 та документи на підставі яких було видане вказане рішення, також просив витребувати від приватного нотаріуса Сахарової Л.І. матеріали спадкової справи №102-2016.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 категорично заперечували проти заявлених клопотань.
Представник відповідачів адвокат Смірнов С.І. вважав, що заява про збільшення заявлених позовних вимог не відповідає положенням ст. ст. 175, 177 ЦПК України, позивачем не сплачено судовий збір, а тому не може бути прийнята судом до розгляду, заперечував проти заявлених клопотань про витребування доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 189 ЦПК України, завданням підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Вирішуючи питання про прийняття клопотання позивача про приєднання додаткових пояснень по цивільній справі, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
У разі надходження до суду такої заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, ст. 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин.
Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 по справі № 910/18389/20 зробив висновок про те, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
При цьому Верховний Суд зазначає про те, що доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, а тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України, зокрема повернення позовної заяви на підставі ч.6 ст.185 ЦПК України (Постанова ВС від 01.11.2021 в справі №405/3360/17.
З аналізу поданого позивачем клопотання, позивач фактично змінив предмет позову та крім заявлених вимог заявив додаткову позовну вимогу про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Багачанської Першої сільської ради №29 від 25.07.2008.
У разі подання до суду заяви про збільшення або зменшення розміру позовних вимог, про зміну предмета або підстави позову шляхом подання письмової заяви, така заява повинна відповідати вимогам як ст. 175 ЦПК України, так і ст. ст. 43, 49 ЦПК України. До такої заяви, зокрема, додаються докази її надіслання іншим учасникам справи, а останні, у свою чергу, на підставі ст. 174 ЦПК України мають право подати до суду заяви по суті спору, відповідно. Водночас подання до суду заяви чи клопотання про доповнення позовних вимог додатковими позовними вимогами чинним ЦПК України не передбачено.
Указана правова позиція відображена у постанові Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року, справа №405/3360/17 (провадження №61-9545сво21) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 3 квітня 2019 року у справі №369/11526/16-ц (провадження №61-44511св18), за якими процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
Заява позивача ОСОБА_1 вимогам положень ст. ст. 175, 177, 49 ЦПК України не відповідає, до заяви не додано доказів її направлення відповідачам у порядку передбаченому чинним законодавством.
Так, згідно положень ст. 43 ЦПК України, належними доказами направлення заяви сторонам є направлення документів у паперовій формі листом з описом вкладення.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Частиною 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328 гривень.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1331, 20 гривень.
Позивачу необхідно сплатити судовий збір та надати суду докази направлення заяви про зміну предмету позову іншим учасникам справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Таким чином, дана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків в порядку передбаченому ч. 2 ст. 185 ЦПК України.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Вирішуючи заявлені позивачем ОСОБА_1 клопотання про витребування додаткових доказів, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази (ч. 3 ст. 84 ЦПК України).
Згідно ч. ч. 6-9 ст. 84 ЦПК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав (п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України).
Ураховуючи, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, докази оцінюються судом на стадії ухвалення рішення у справі, зважаючи, що судом уже частково вирішене питання про витребування доказів, за повідомленням Великобагачанської селищної ради Миргородського району, витребувані судом докази, згідно ухвали суду від 17.03.2026 надати немає можливості, з урахуванням доводів позивача, в обгрунтування заявленого клопотання, суд вважає за можливе клопотання про витребування доказів задовольнити частково. Витребувати з Архівного відділу Миргородської районної державної адміністрації: інформацію про те, кому надавалася земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 ; рішення Семенівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області про надання земельної ділянки, для будівництва житлового будинку за вказаною адресою; правовстановлюючі документи на житловий будинок розташований за вказаною адресою, копію рішення Виконавчого комітету Багачанської Першої сільської ради Великобагачанського району Полтавської області №29 від 25.07.2008 та документів на підставі яких було прийняте вказане рішення, за наявності.
У іншій частині клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 84, 175, 177, 189, 198, 200 ЦПК України,
Заяву про зміну підстав позову (клопотання про приєднання додаткових пояснень по цивільній справі №541/4012/25 так у заяві) ОСОБА_1 , яка надійшла на адресу суду 18 березня 2026 року, залишити без руху.
Надати позивачу ОСОБА_1 строк 10 (десять) днів, для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали, заява про зміну предмету позову буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.
Клопотання позивача про витребування додаткових доказів задовольнити частково.
Витребувати з Архівного відділу Миргородської районної державної адміністрації:
- інформацію про те, кому надавалася земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 ;
- рішення Семенівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області про надання земельної ділянки, для будівництва житлового будинку за вказаною адресою;
- правовстановлюючі документи на житловий будинок розташований за вказаною адресою,
- копію рішення Виконавчого комітету Багачанської Першої сільської ради Великобагачанського району Полтавської області №29 від 25.07.2008 та документів на підставі яких було прийняте вказане рішення, за наявності.
У іншій частині клопотання про витребування доказів задоволенню не підлягає.
Витребувані судом докази надати на адресу суду в 10-денний строк з моменту отримання даної ухвали суду або у 5-денний строк повідомити про неможливість надати зазначені докази на адресу суду письмово.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складено 13.04.2026.
Суддя Я.В. Прасол