вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
2-о/381/48/26
381/1437/26
15 квітня 2026 року м. Фастів
Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді Анапріюк С.П.,
присяжних Бабкіна О.А., Горинського О.В.,
з участю секретаря Яковенко Д.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Фастівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою,
установив:
У березні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області із цією заявою.
В обґрунтування заяви зазначила, що вона є членом сім'ї ОСОБА_2 , який народився в м. Фастів Київської області ІНФОРМАЦІЯ_1 .
25 березня 2003 року рішенням Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області № 117 заявниця призначена опікуном над неповнолітнім ОСОБА_2 , оскільки його мати ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Опікою над неповнолітнім ОСОБА_2 з 7 років займалася ОСОБА_1 , вони проживали разом однією сім'єю до призову ОСОБА_2 на військову службу. Інших родичів у нього не було.
Заявник зазначає, що ОСОБА_2 проходив службу за контрактом з 29.11.2023 на посаді командира 2 зенітного кулеметного відділення 2 зенітного кулеметного взводу зенітної батареї військової частини НОМЕР_1 та зник безвісти за особливих обставин 21 серпня 2024 року.
Відповідно до сповіщення сім'ї № 443 від 27.08.2024, виданого заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , молодший сержант ОСОБА_2 командир 2 зенітного кулеметного відділення 2 зенітного кулеметного взводу зенітної батареї військової частини НОМЕР_1 , прийнятий на військову службу за контрактом 29.11.2023 ІНФОРМАЦІЯ_5 , відданий присязі на вірність українському народу, його свободу і незалежність, зник безвісти 21.08.2024, в районі населеного пункту Глушківка, Куп'янського району, Харківської області.
05.09.2024 відкрите кримінальне провадження № 12024111310001445 за ознаками ч. 1 ст. 115 КК України за фактом зникнення ОСОБА_2 .
Заявник зазначає, що забрати тіло з бойових позицій немає можливості, у зв'язку з чим вона не може отримати документи, визначені Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000 року, які є підставою для державної реєстрації смерті ОСОБА_2 та видачі свідоцтва про його смерть.
Метою оголошення померлим ОСОБА_2 є те, що заявниці необхідно отримати свідоцтво про його смерть задля оформлення у своїх інтересах спадщини, яка складається з належного ОСОБА_2 рухомого та нерухомого майна, у тому числі і виплат військовослужбовця, які знаходяться на його рахунку.
З огляду на це, заявник просить оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, РНОКПП - НОМЕР_2 померлим; датою смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцем смерті - населений пункт Глушківка Куп'янського району Харківської області; смерть вважати такою, що пов'язана із захистом Батьківщини під час виконання ним бойового завдання і здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Фастівський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 18 березня 2026 року відкрив провадження у справі та призначив її до судового розгляду на 15.04.2026.
Учасникам справи надіслано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, якою заінтересованій особі запропоновано подати письмові пояснення щодо заяви з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються.
Представник заявника - адвокат Шатило О.П. у судовому засіданні підтримала вимоги заяви з підстав, що викладені у заяві, та просила задовольнити її повністю. Зазначила, що метою звернення заявниці з цією заявою є оформлення спадкових прав після смерті її названого сина. Додала, що заявниця була опікуном ОСОБА_2 до його повноліття, після цього вони продовжили проживати однією сім'єю і на підставі рішення суду, яке набрало законної сили встановлений факт того, що заявниця є членом сім'ї ОСОБА_2 . Син заявниці зник безвісти 21.08.2024. Наразі на підписі у Президента України перебуває законопроєкт, яким право на спадщину на кошти військовослужбовця, що перебувають на його рахунку, анулюється. Крім цього, у зниклого безвісти за особливих обставин ОСОБА_2 наявне інше рухоме та нерухоме майно, яке заявниця має намір оформити у порядку спадкування. Уточнила, що наявні у матеріалах справи докази свідчать про наявність підстав стверджувати, що син заявниці загинув під час виконання бойового завдання, оскільки про це повідомили його побратими, які повернулись живими з цього завдання та в межах службового розслідування пояснили, що боєць ОСОБА_2 отримав поранення несумісні з життям та загинув, однак через щільний вогонь противника по їхнім позиціям вони не мали можливості евакуювати його тіло.
Крім цього, представник заявниці зазначила, що сьогодні тривають активні бойові дії у місці зникнення ОСОБА_2 та вона розуміє, що шестимісячний строк, який визначений ст. 46 ЦК України, не настав та не сплинув, проте з огляду на справедливість та важливість цього цього питання для заявниці просить суд рахувати шестимісячний строк з дня зникнення ОСОБА_2 безвісти, тобто з 21.08.2026.
Заявник у судовому засіданні підтримала вимоги заяви та позицію свого представника.
Представник заінтересованої особи Фастівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву, за змістом якої не заперечував проти задоволення заяви та просив розглядати справу за його відсутності.
Представник заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_1 у судове засідання не з'явився, про місце, день і час судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи не подав.
Заслухавши учасників справи, які з'явилися у судове засідання, перевіривши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд встановив таке.
Згідно з відомостями свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 , в графі «батько» вказаний ОСОБА_4 , а в графі «мати» - ОСОБА_3 (а.с.25).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що 29.12.1998 Відділ реєстрації актів громадянського стану Фастівського міськвиконкому Київської області склав актовий запис № 712 (а.с.30).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , про що 24.01.2004 Виконком Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області склав актовий запис № 07 (а.с.31).
Згідно з витягом із наказу Міністерства оборони України командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_5 від 15.07.2024, молодшого сержанта ОСОБА_2 , командира розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти звільнено із займаної посади та призначено на посаду командира 2 зенітного кулеметного відділення 2 зенітного кулеметного взводу зенітної батареї, з посадовим окладом 3170 гривень на місяць, шпк «молодший сержант» (а.с.34).
Згідно з довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України №1488/1/8870 дск від 10.08.2024, молодший сержант ОСОБА_2 дійсно в період з 12.07.2024 по 13.07.2024 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в с. Новодарівка Малинівської сільської громади Пологівського району Запорізької області (а.с.33).
Згідно з витягом з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 № 104т від 21.08.2024, о 18 годині 20 хвилин 23.08.2024 від тво командира зенітної батареї військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_6 надійшла доповідь про факт зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 (а.с. 51-52).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 728-АГД від 23.08.2024 року про призначення службового розслідування стосовно ОСОБА_2 , старшому офіцеру відділення психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 капітану ОСОБА_7 , офіцеру групи контролю бойового стресу військової частини НОМЕР_1 молодшому лейтенанту ОСОБА_8 , офіцеру групи цивільно-військового співробітника військової частини НОМЕР_1 капітану ОСОБА_9 доручено провести службове розслідування ( а.с. 35-36).
Згідно з відомостями Акту службового розслідування від 21.09.2024, проведеного на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 728-АГД від 23.08.2024 року «Про призначення службового розслідування», 21.08.2024 року під час виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 19.08.2024 № 1488/3/8880дск поблизу позиції СП « ІНФОРМАЦІЯ_10 » на передньому краю поблизу н.п. Глушківка Куп'янського району Харківської області, під час ротації на позиції, внаслідок ворожого скиду з БпЛА на лінії зіткнення (ХХХ), зник безвісти за особливих обставин командир 2 зенітного кулеметного відділення 2 зенітного кулеметного взводу зенітної батареї військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_2 . Молодшого сержанта ОСОБА_2 обліковувати як зниклого безвісти за особливих обставин під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в районі населеного пункту Глушківка Куп'янського району Харківської області, у зв'язку із тим, що інформація про місце перебування (знаходження) якого наразі невідома, а також відсутні відомості щодо загибелі (смерті) або знаходження у полоні зазначеного військовослужбовця. (а.с. 37-45).
Також в матеріалах справи наявне повідомлення про зниклого безвісти № 443 від 27 серпня 2024 року, яким ОСОБА_1 сповіщено про те, що її син молодший сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , командир 2 зенітного кулеметного відділення 2 зенітного кулеметного взводу зенітної батареї військової частини НОМЕР_1 , прийнятий на військову службу за контрактом 29.11.2023 ІНФОРМАЦІЯ_5 , відданий військовій присязі на вірність українському народу, його свободу і незалежність, зник безвісти 21.08.2024 року в районі населеного пункту Глушківка Куп'янського району Харківської області (а.с.32).
05.09.2024 року на підставі поданої ОСОБА_1 заяви за фактом зникнення безвісти її сина ОСОБА_2 Фастівське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області внесло відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111310001445 за ч. 1 ст. 115 КК України (а.с.64).
Відповідно до листа Об'єднаного центру координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України №214 від 24.10.2025, повідомлено про факт зникнення військовослужбовця ОСОБА_2 та зазначено, що під час взаємодії з органами, які уповноважені на розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, міжнародними організаціями відомості про місцезнаходження ОСОБА_2 перебування в полоні держави-агресора тощо Об'єднаним центром не отримувалися (а.с.68).
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20251028-5769 від 28 жовтня 2025 року, сформованого Міністерством внутрішніх справ України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ІНФОРМАЦІЯ_12 набув статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин (а.с.62-63).
Зміст відповіді Державного підприємства «Українського національного центру розбудови миру» № 08-11/43231 від 26.11.2025 свідчить, що відомості про перебування ОСОБА_2 у полоні відсутні. Інформація від держави-агресора про ОСОБА_2 не надходила (а.с. 69-70).
Крім того, суд встановив, що рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08.09.2025 встановлено факт, що ОСОБА_1 була членом сім'ї ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , станом на час зникнення його безвісти (станом на 21 серпня 2024 року).
Нормативно-правове обґрунтування.
Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно зі статтею 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Згідно з ч. 2 ст. 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Відповідно до ч. 3ст. 46 ЦК України, фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням судупро це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.
Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою визначені ст. 48 ЦК України.
Відповідно до вказаної норми права, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою. Незалежно від часу своєї появи фізична особа, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном, повернення цього майна, якщо воно збереглося та безоплатно перейшло до неї після оголошення фізичної особи померлою, за винятком майна, придбаного за набувальною давністю, а також грошей та цінних паперів на пред'явника. Особа, до якої майно перейшло за відплатним договором, зобов'язана повернути його, якщо буде встановлено, що на момент набуття цього майна вона знала, що фізична особа, яка була оголошена померлою, жива. У разі неможливості повернути майно в натурі особі, яка була оголошена померлою, відшкодовується вартість цього майна. Якщо майно фізичної особи, яка була оголошена померлою і з'явилася, перейшло у власність держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади і було реалізоване ними, цій особі повертається сума, одержана від реалізації цього майна.
Висновки суду.
Заслухавши учасників справи, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому та кожному доказу окремо, суд встановив наступні обставини та дійшов до таких висновків.
Зі змісту поданої до суду заяви про оголошення особи померлою вбачається, що заявниця на підставі рішення суду, що набрало законної сили, є членом сім'ї ОСОБА_2 . Підставою для звернення заявниці до суду є її намір отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , оформити спадщину та реалізувати свої права як спадкоємця.
Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.
У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб'єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв'язку із тривалою безвісною відсутністю.
Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.
Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.
Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Згідно із частиною другою статті 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».
У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми «фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).
Законодавець запроваджує спеціальну цивільно-правову норму з метою конкретизації, деталізації та диференціації правового регулювання цивільних відносин в межах їх загального роду. Спеціальна норма походить від загальної і тісно з нею пов'язана.
Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.
Вирішуючи цю справу суд враховує, що приписи частини другої статті 46 ЦК України пов'язують оголошення фізичної особи померлою у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв'язку з воєнним станом як таким.
Район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (стаття 1 Закону України «Про оборону України»).
Бойові дії - це форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).
Воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.12.2024 у справі №755/11021/22, частину другу статті 46 ЦК України потрібно тлумачити з урахуванням динамічного характеру суспільних відносин, які в умовах воєнних дій, збройних конфліктів зазнають швидких і непередбачуваних змін. Це вимагає оперативного реагування з боку суду для забезпечення ефективної охорони прав і законних інтересів осіб, у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси. Стислість строків вирішення такої категорії справ та ухвалення судових рішень у досліджуваній категорії справ стає особливо важливою в умовах, коли йдеться про встановлення правового статусу осіб, які зникли безвісти під час воєнних дій, збройного конфлікту, оскільки затримки в правовому реагуванні можуть призвести до погіршення ситуації для постраждалих осіб, їхніх родин і суспільства загалом.
Тлумачення згаданої правової норми має сприяти швидкому відновленню стану правової визначеності та забезпеченню справедливості.
При цьому Велика Палата Верховного Суду зауважила, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.
Оголошення фізичної особи померлою пов'язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов'язань, пов'язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов'язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім'ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов'язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов'язані із зобов'язаннями.
Тому суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії рф.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Інше, звужувальне, тлумачення правила другого речення частини другої статті 46 ЦК України було б проявом надмірного формалізму і суперечило б завданням цивільного судочинства.
Отже, телеологічне тлумачення норми права дозволяє врахувати специфіку випадків зникнення фізичних осіб під час активних бойових дій і акцентувати увагу на суспільній потребі у встановленні справедливості та визначеності щодо статусу зниклої особи, але лише після спливу розумного строку для її пошуку.
Велика Палата Верховного Суду наголосила, що законодавець, формуючи припис речення другого частини другої статті 46 ЦК України («з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців»), після слів «шести місяців» завершив речення. Зазначене унаочнює, що правильним є таке тлумачення цього припису, що здійснюватиметься без прив'язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій, збройного конфлікту як такого на усій території України.
Наведене тлумачення відповідає і європейським стандартам. Так, відповідно до Рекомендації CM/Rec(2009)12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів, які стосуються осіб, зниклих безвісти, та презумпції смерті (прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 09 грудня 2009 року на 1073-му засіданні заступників міністрів), якщо обставини зникнення безвісти особи є такими, що дають підстави для висновку про ймовірність її загибелі, то для подання запиту бажано, щоб час, що минув з моменту зникнення або з моменту отримання останньої звістки про те, що особа жива, становив не більше одного року (пункт 2 принципу четвертого).
Також у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що стаття 48 ЦК України регулює правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою. Ця стаття передбачає механізм скасування судом рішення про оголошення фізичної особи померлою у разі, якщо вона з'являється або стає відомою інформація про її місцезнаходження. Завдяки цьому механізму законодавець також прагне забезпечити справедливість, враховуючи потребу в захисті прав людини та її законних інтересів. Стаття 48 ЦК України формує справедливий та розумний баланс між інтересами держави, суспільства та окремих осіб, у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, що є ключовим для функціонування правової системи.
Велика Палата Верховного Суду виснувала, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.
Україна є соціальною, правовою державою (стаття 1); людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3 Конституції України).
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України). Цей принцип є однією з основних засад цивільного судочинства (пункт 1 частини третьої статті 2 ЦПК України). Суд під час розгляду справи керується принципом верховенства права (частина перша статті 129 Конституції України, частина перша статті 10 ЦПК України), на якому має бути засноване судове рішення (частина перша статті 263 ЦПК України).
Одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності. Він вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності
ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі, тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме в тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення ЄСПЛ у справах «Кантоні проти Франції» від 11 листопада 1996 року (Cantoni v. France, заява № 17862/91, параграфи 31 - 32), «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року (Vyerentsov v. Ukraine, заява № 20372/11, параграф 65)).
Згідно з принципом правової визначеності відрахування шестимісячного строку від дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій території України не забезпечувало б достатньої передбачуваності та сталості правових відносин. В умовах триваючої збройної агресії рф проти України, що супроводжується численними випадками зникнень осіб та постійною нестабільністю, передбачити момент закінчення такої агресії неможливо. На час прийняття цієї постанови російсько-українська війна все ще триває, що посилює правову невизначеність і може ускладнювати ефективне застосування закону та забезпечення захисту прав осіб, які постраждали внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту та у яких, у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи, виникають певні цивільні права та правомірні інтереси.
Конституційний Суд України в рішенні від 02 листопада 2014 року № 15-рп/2004 зазначив, що одним із проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим його культурним рівнем. Справедливість є однією з основних засад права та є вирішальною у визначенні права як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Велика Палата Верховного Суду також наголосила, що під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.
Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.
Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що у частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.
Також Велика Палата Верховного Суду зазначила. що не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв'язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об'єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.
Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв'язок з різних причин, пов'язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з'ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.
Враховуючи викладене та беручи до уваги встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню друге речення частини другої статті 46 ЦК України.
З огляду на це зазначений у ньому шестимісячний строк має відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, стосовно якої подана ця заява.
Суд встановив, що наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що член сім'ї заявниці ОСОБА_2 під час виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від № 1488/3/8880дск 19.08.2024 поблизу позиції СП « ІНФОРМАЦІЯ_10 » на передньому краю поблизу н.п. Глушківка Куп'янського району Харківської області, під час ротації на позиції, внаслідок ворожого скиду з БпЛА на лінії зіткнення (ХХХ), зник безвісти.
Системний аналіз норми права, які регулюють спірні правовідносини, дає підстави для висновку про те, що підставою для оголошення фізичної особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи.
У цій справі суд встановив, що наявні у матеріалах справи докази належно та достатньо підтверджують обставини, які дозволяють суду з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, стосовно якої до суду подана ця заява.
Щодо початку перебігу шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, суд зазначає таке.
Президент України Указом № 64/2022 від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, ввів в Україні воєнний стан з 05години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжений та триває наразі.
Суд враховує, що Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики.
Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерством розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (далі - Наказ № 376).
Використавши відомості Наказу № 376 для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України - населений пункт Глушківка Куп'янського району Харківської області (Курилівська сільська громада) - суд встановив, що у цьому населеному пункті датою початку бойових дій є 01.07.2023, дата завершення бойових дій відсутня. Отже, бойові дії на цій території наразі не закінчились.
Оскільки у населеному пункті, у якому зник безвісти за особливих обставин ОСОБА_2 , тривають активні бойові дії, тому суд дійшов висновку про те, що наразі не настав день, від якого необхідно обраховувати початок шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, активних бойові дії на території вказаного населеного пункту тривають.
За таких обставин суд дійшов висновку, що як на момент звернення заявниці до суду з цією заявою, так і на час розгляду цієї справи та постановлення рішення по суті не сплинув шестимісячний строк, зазначений у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України.
З урахуванням цього суд вважає відсутніми правові підстави для задоволення цієї заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦПК України після набрання законної сили рішенням про
Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Відмовити повністю у задоволенні заяви ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Реквізити учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , РНОКПП - НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: Фастівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ЄДРПОУ - 33258077, адреса місце знаходження: Київська область, Фастівський район, м. Фастів, вул. Шевченка, буд. 2.
Заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_7 , адреса місце знаходження: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складене 15.04.2026 року.
Головуюча суддя Сніжана АНАПРІЮК
Присяжні Олександр БАБКІН
Олександр ГОРИНСЬКИЙ