Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/1585/25
Провадження № 2/376/228/2026
15 квітня 2026 року Сквирський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Батовріної І.Г.,
за участю секретарів судових засідань Гіптенко Є.О., Щур Л.А.,
представника позивача Альховської І.Б.,
представника відповідача Бугайова М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сквира за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Акціонерне товариство «Сенс Банк» як правонаступник Акціонерного товариства «Альфа-Банк», звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , у якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 618416610 у розмірі 118 637,78 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 18.01.2020 року Акціонерне товариство «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 уклали угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 618416610, відповідно до умов якої банк зобов'язується надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується в поряду та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.
Згідно з Витягом з Державного реєстру банків, затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс банк» внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредит. Однак відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 118 637,78 грн., яка складається з простроченого тіла кредиту у розмірі 70 636,39 грн. та відсотків за користування кредитом у розмірі 48 001,39 грн..
Станом на день подання позову відповідач продовжує ухилятись від належного виконання зобов'язань за Договором, чим порушує законні права та інтереси позивача, відтак останній змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.
На підставі викладеного просив стягнути з відповідача заборгованість за договором у розмірі 118 637,78 грн. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн..
30.05.2025 року представник позивача через систему «Електронний суд» подала уточнену позовну заяву, у якій виклала прохальну частину позову у відповідності до розрахунку заборгованості.
Ухвалою суду від 04.07.2025 року провадження у справі відкрито та постановлено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 11.09.2025 року представнику відповідача продовжено процесуальний строк для подання відзиву.
У визначений ухвалою сток представник відповідача відзив не надав.
Ухвалою суду від 29.12.2025 р. підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.
29.01.2026 р. представник позивача через систему «Електронний суд» подала додаткові пояснення у яких вказала, що 14.04.2022 року кредитну картку відповідача було анульовано та заборгованість станом на час її анулювання становила 46 197,81 грн.. Зазначила, що анулювання картки не означає списання боргу та у свою чергу анулювання картки - це лише технічне припинення доступу до рахунку для здійснення нових операцій, але зобов?язання відповідача перед банком залишаються чинними. Відтак нарахування відсотків на залишок заборгованості після анулювання картки є правомірним і відповідає умовам кредитного договору та нормам чинного законодавства. На підставі викладеного просила позовні вимоги задовольнити.
У судовому засідання представник позивача просила задовольнити позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях.
У судовому засіданні представник відповідача заперечував щодо задоволення позовної заяви, вказав, що відповідач не заперечує того факту, що брала кредит і користувалася грошовими коштами. Зазначає, що матеріали справи містять оферту та акцепт, які є переддоговірними умовами, однак відсутній сам кредитний договір. Окрім того Банк, як володілець сайту, може самостійно змінювати умови договору, а тому не має належних доказів, що саме з цими умовами ознайомилася відповідач. Вказує, що виписка по рахунку є належним доказом, однак не має підтвердження що це рахунок відповідача. Зазначає, що позивач та його представник не довили підстави з яких виник борг. Вказує, що оскільки відповідач зверталася до банку і їй повідомили, що рахунок заблокований то вона вважала, що жодної заборгованості у неї не існує.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті дійшов наступного висновку.
Згідно з положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України, визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Судом встановлено, що 17.01.2020 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа-Банк» (а.с. 15).
11.01.2020 року ОСОБА_1 підписано оферту на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (а.с. 14).
Відповідно до розділу І оферти: тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; найменування продукту «Максимум»; мета кредиту - для особистих потреб.
У розділі ІІ оферти міститься пропозиція відкрити поточний рахунок з електронним платіжним засобом у гривні, прохання повідомити реквізити рахунку та випустити міжнародну платіжну картку.
Розділом ІІІ оферти визначено умови надання кредитної лінії, а саме: ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000 грн.; процентна ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії при вчиненні торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою - 35,99 % річних; тип процентної ставки - фіксована.
Розділом ІV оферти передбачено умови сплати платежів, визначених угодою: обов'язків мінімальний платіж встановити в розмірі 5 % від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. та встановлено щомісячно в останній день Розрахункового періоду здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунку № НОМЕР_1 .
Підписанням оферти відповідач підтвердила, що вона попередньо ознайомлена у письмовій формі зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту та з інформацією надання якої передбачене нормами Закону України «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ (розділ VІ оферти).
Тобто відповідач погодилась на приєднання до публічної пропозиції, підтвердила акцептування публічної пропозиції на укладення зазначеного договору і приєднання до умов договору, погодилась з усіма умовами обраної програми кредитування в редакції, що діяла на час його підписання.
АТ «Альфа-Банк» прийняло вищевказану пропозицію відповідача шляхом підписання Акцепту пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах, запропонованих в оферті на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (а.с. 14).
Відтак, між сторонами було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.
До позовної заяви також надано заява (акцепт) № 248.618416610.111 рол прийняття пропозиції укласти договір страхування від 11.01.2020 року, копії паспорту, ідентифікаційного номеру відповідача.
У межах оферти на укладення угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 618416610 ОСОБА_1 випущено кредитну картку № НОМЕР_2 терміном дії 31.01.2025 р., котра анульована 14.04.2022 р. (а.с. 43).
Відповідно до листа АТ «Альфа-Банк» № 39171-39.1-б/б від 02.09.2022 р. кредитний ліміт по угоді про обслуговування Кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 618416610 ОСОБА_1 не продовжено та картка анульована (а.с. 82).
12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.
У виписці з рахунка приватного клієнта № 544054-2025/0415 за період з 20.01.2020 року по 08.04.2025 року відображається перелік операцій та зазначено відомості щодо надання кредитного ліміту на кредитну картку, користування кредитним лімітом, погашення за користування кредитним лімітом (а.с. 7-13).
АТ «Сенс Банк» направляло ОСОБА_1 досудову вимогу про погашення наявної заборгованості за кредитним договором, однак вказана вимога залишилася без задоволення (а.с. 28 зворот).
З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 618416610 від 18.01.2020 року вбачається, що станом на 08.04.2025 року загальна сума заборгованості відповідача становить 118 637,78 грн. (а.с. 18-27).
Будь-яких інших доказів чи клопотань про їх витребування представником позивача як і представником відповідача подано не було.
Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).
Згідно зі ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема, з договорів.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ «Сенс Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором. Аналогічний правовий висновок навів Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц.
Зважаючи на викладене, суд приходить висновку, що надана позивачем виписка по картковому рахунку ОСОБА_1 за період з 20.01.2020 року по 08.04.2025 року відповідає вимогам первинного документу, а тому є належним та допустимим доказом факту отримання відповідачкою кредитних коштів.
Відповідно до наявної в матеріалах справи виписки по рахунку, ОСОБА_1 після отримання картки здійснила дії щодо проведення її активації, користувалась карткою, а також частково погашала заборгованість, що свідчить про укладення сторонами кредитного договору.
Верховний Суд у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 виснував, що не можна вважати неукладеним договір після його повного або часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.
З матеріалів справи вбачається, що 11.01.2020 року ОСОБА_1 звернулась до АТ «Альфа Банк» із офертою на укладання угоди на обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії у розмірі 200 000 гривень, за фіксованою процентною ставкою 35,99 % річних, із обов'язковим платежем в розмірі 5 % від суми загальної заборгованості, але не менше 50 гривень.
Відповідно до умов оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до якої відповідач отримала кредит в розмірі 200 000 гривень з фіксованою процентною ставкою 35,99% річних.
Отже, розмір відсоткової ставки був визначений при укладенні договору та погоджений відповідачем.
У оферті зазначено про пропозицію укласти угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», укладеного між ОСОБА_1 та банком. Того ж дня, банк акцептував пропозицію на наведених у оферті умовах.
Встановлено, що відповідачка користувалась кредитними коштами та частково сплачувала заборгованість за договором, що вбачається із виписки по рахунку з кредитною карткою, що у свою чергу підтверджує факт укладення кредитного договору. Вказане також підтвердив у судовому засіданні представник відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи та виписки по особовому рахунку кредитній ліміт за відкритою відповідачу карткою неодноразово збільшувався.
З наданого АТ «Сенс Банк» розрахунку заборгованості, виписки по особовому рахунку вбачається, що станом на 08.04.2025 року у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 118 637,78 грн., яка складається з простроченого тіла кредиту у розмірі 70 636,39 грн. та відсотків за користування кредитом у розмірі 48 001,39 грн..
Надана представником позивача виписка по рахунку містить інформацію, що банк нараховував та списував з рахунку відсотки за кредит, відсотки за овердрафт, відсотки за прострочений овердрафт, відсотки за прострочений несанкціонований овердрафт та комісію за обслуговування основної картки.
Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін'юсту від 12 квітня 2012 року № 578/5, згідно з яким до первинних документів, які фіксують факт виконання господарських операції та служать підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.
З виписки з рахунка приватного клієнта одержувача ОСОБА_1 за період з 20.01.2020 року по 08.04.2025 року, що містить інформацію про рух коштів, вбачається, що відповідач користувалась коштами на рахунку, зокрема поповнювала готівкою, знімала готівку в банкоматах, здійснювала перекази, розраховувалась в терміналах, та протягом усього періоду банк нараховував та списував з рахунку відсотки за кредит, відсотки за овердрафт, відсотки за прострочений овердрафт, відсотки та прострочений несанкціонований овердрафт, за обслуговування основної картки, нараховував заборгованість.
Суд відхиляє доводи представника відповідача, що між ОСОБА_1 та АТ «Сенс Банк» не було укладено кредитний договір, оскільки вказане спростовується матеріалами справи та встановленими обставинами.
Відповідач та її представник не надали суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед АТ «Сенс Банк» та не довела відсутність заборгованості.
У свою чергу відповідач допустила неналежне виконання зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором.
Суд відхиляє доводи представника відповідача, що матеріали справи не містять договору № 618416610, оскільки позивач не надав суду копію або оригінал договору на підставі якого просить стягнути заборгованість з відповідача, оскільки сам по собі факт направлення відповідачем оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії та акцептування банком такої пропозиції свідчить про укладення між сторонами угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.
Суд також відхиляє доводи представника відповідача, що позивач не довів, що виписка по особовому рахунку належить ОСОБА_1 та що саме вона користувалася кредитними коштами, оскільки у вказаній виписці зазначено номер особового рахунку № НОМЕР_1 , що збігається із номером вказаним у оферті від 11.01.2020 р.. Доказів про те, що персональні дані відповідача (копія паспорта громадянина України, ідентифікаційний номер) були використані АТ «Альфа-Банк» для укладення договору від її імені, відповідачем та її представником до суду не надано. Як і не надано доказів, що відповідач втратила банківську картку і нею користувалися сторонні особи. До правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій відповідач не звертався, як і не оскаржувала правомірність (дійсність) укладеного договору.
Окрім того суд зазначає, що блокування картки лише обмежує видаткові операції, але не припиняє дію кредитного договору та використання кредитних коштів і не зупиняє нарахування відсотків.
На підставі досліджених письмових доказів, наданих позивачем, які не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги АТ «Сенс Банк» про стягнення заборгованості у розмірі 118 637,78 грн. обґрунтовані належними доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача, сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 166, 256, 263-265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 252-259, 261, 525, 526, 549, 599, 610, 611, 626, 629, 634, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» код ЄДРПОУ 23494714, місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, заборгованості за договором № 618416610 від 18.01.2020 року у розмірі 118 637 (сто вісімнадцять тисяч шістсот тридцять сім) грн. 78 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» код ЄДРПОУ 23494714, місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, судовий збір у розмірі 2 422(дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 15 квітня 2026 року.
Суддя І.Г. Батовріна