справа № 361/303/24
провадження № 8/361/1/26
Іменем України
19 березня 2026 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Ведмідь Н.В.
за участю секретаря Чуняк В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі №361/303/24 за позовом ОСОБА_1 до Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Броварська міська державна нотаріальна контора про зняття арешту з майна,
У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Броварського міськрайонного суду Київської області з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11.02.2025 у справі № 361/303/24 за позовом ОСОБА_1 до Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Броварська міська державна нотаріальна контора про зняття арешту з майна.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що 11 лютого 2025 року Броварським міськрайонним судом Київської області по справі № 361/303/24 було винесене рішення, яким у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
19 вересня 2025 року Київським апеляційним судом було винесено постанову, відповідно до якої апеляційну скаргу було залишено без задоволення, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2025 року - залишено без змін.
Після постановлення вказаного рішення та набрання ним чинності, а саме, 25.12.2025 їй стали відомі обставини які є істотними для справи, і які не були відомі під час розгляду цієї справи та не були предметом дослідження у судах першої та апеляційної інстанцій.
Зокрема, судами попередніх інстанцій було встановлено, що у матеріалах справи відсутні належні, достатні та достовірні докази того, що ОСОБА_2 , є спадкоємцем майна померлої ОСОБА_3 , у визначений законом строк зверталась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, і що у зв'язку із існуючим арештом на частку нерухомого майна вона не може реалізувати своє право на отримання свідоцтва про право на спадщину.
25.12.2025 заявник звернулася до нотаріуса Першої броварської державної нотаріальної контори Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Журавської Валентини Вікторівни із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на 1/4 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала її сестрі, ОСОБА_3 .
Однак, 25.12.2025 нотаріусом було винесено Постанову про відмову у вчиненні відповідної нотаріальної дії. Дана відмова мотивована тим, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо об'єкта нерухомого майна від 02.06.2022 року за результатами знаходиться під обтяженням, а саме: реєстраційний номер запису про обтяження - 5510527; тип обтяження - арешт нерухомого майна; зареєстровано обтяження 18.08.2007 року Броварською МДНК; підстава обтяження - постанова ВДВ Броварського МРУЮ в і д 10.08.2007року.
Таким чином, враховуючи, що спадкове майно, а саме, 1/4 частка квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває під обтяженням, нотаріусом було відмовлено заявнику у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищезгадану частку квартири до вилучення записів про обтяження з реєстру речових прав.
У Постанові про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 25.12.2025, вказано, що спадщину після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 за законом було прийнято її сестрою - ОСОБА_1 , тобто заявником.
На підтвердження факту, що ОСОБА_2 , є сестрою померлої ОСОБА_3 , долучає Свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , з якого вбачається, що заявник народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , а її батьками є - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , так само, як і батьками ОСОБА_3 є - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про держану реєстрацію народження від 30.09.2023.
Вважає, що ці обставини мають значення для вирішення справи і є істотними для постановлення правильного рішення у справі, оскільки на їх підставі можна зробити висновок про наявність у заявника гарантованого законодавством права на зняття арешт з частки нерухомого майна, яке входить до складу спадщини, належної її як спадкоємиці після смерті сестри. Зазначені обставини не були і не могли бути відомі заявнику, оскільки постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій було отримано нею лише 25.12.2025.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 11.02.2026 прийнято до провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
В судове засідання заявник не з'явилася, направила до суду заяву про розгляд заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у її відсутність, вимоги підтримує та просить їх задовільнити.
Представник відповідача Броварського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку ухвали суду до електронного кабінету 26.02.2026 року.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Першої Броварської міської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явилася, направила до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника нотаріальної контори.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 11.02.2025 року, якезалишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 19.09.2025 року, в задоволені позову ОСОБА_1 до Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Броварська міська державна нотаріальна контора про зняття арешту з майна відмовлено. (а.с. 58-62, 104-107)
Відповідно до ч.1 ст. 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з п.1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
За змістом наведених правових норм необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Тобто нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були й не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його в кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, котрі беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2020 року в справі № 726/938/18).
За частиною четвертою статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться у статтях 424, 426 ЦПК України.
Судове рішення не може переглядатись за нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 423 ЦПК України, при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.
У відповідності до роз'яснень Пленуму ВССУ у постанові від 30.03.2012 № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з ново виявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів).
Пунктом 3 вказаної постанови визначено, що нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Вказана норма передбачає, що це мають бути обставини, вони повинні бути істотними, тобто, такими, що якби вони були відомі раніше, то суд ухвалив би інше рішення; вони є ново виявленими, а не новими обставинами, тобто, існували на час розгляду судом спору, вони входять до предмету доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. При цьому наведений перелік підстав для перегляду судових рішень у зв'язку з ново виявленими обставинами, який визначений у ч. 2 ст. 423 ЦК України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Задоволення судом заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами всупереч вимогам ЦПК України порушує принцип правової визначеності та право заявника на доступ до правосуддя, яке гарантується пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950).
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Христов проти України» (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04) від 19.02.2009 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (див. там же, п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. справу «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-IX).
У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).
Звернувшись до суду із заявою про перегляд рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11.02.2025 року за нововиявленими обставинами, заявник зазначає, що такою обставиною є те, що 25.12.2025 року вона звернулася до нотаріуса Першої броварської державної нотаріальної контори Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Журавської Валентини Вікторівни із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак того ж дня нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні відповідної нотаріальної дії.
Заявник вважає, що зазначена обставина не була і не могла бути їй відома на момент розгляду справи судом, оскільки відповідну постанову отримано лише 25.12.2025 року.
Разом з тим, суд не може погодитися з такими доводами заявника.
Аналізуючи наведені заявником обставини, суд приходить до висновку, що постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.12.2025 року не є нововиявленою обставиною, в розумінні ст. 423 ЦПК України, оскільки вона виникла після ухвалення судового рішення від 11.02.2025 року та набрання ним законної сили.
Нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об'єктивній дійсності на момент ухвалення рішення. Обставина, яка виникла пізніше, є такою, що не могла бути врахована судом при розгляді справи.
Отже, зазначена обставина є новою, а не нововиявленою, і не могла бути врахована судом під час розгляду справи, що виключає можливість перегляду рішення суду з цих підстав. У такому випадку заявник не позбавлений права на звернення до суду з відповідними вимогами в загальному порядку.
Крім того, заявник як підставу для перегляду рішення зазначає, що до заяви долучено докази, які підтверджують родинні відносини між ОСОБА_2 та померлою ОСОБА_3 , а саме те, що вони є рідними сестрами.
Однак суд встановив, що зазначені обставини існували на момент розгляду справи та були відомі заявнику. Зокрема, при зверненні до суду з позовом про зняття арешту з майна позивач обґрунтовувала свої вимоги саме тим, що вона є рідною сестрою померлої ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина, та що вона прийняла спадщину.
Таким чином, обставини щодо родинних відносин не є нововиявленими в розумінні ст. 423 ЦПК України, оскільки вони існували на час розгляду справи та були відомі заявнику.
Фактичне долучення нових доказів на підтвердження вже відомих обставин не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 429 ЦПК України).
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що підстави для перегляду рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11.02.2025 року за нововиявленими обставинами у справі № 361/303/24 відсутні
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.423, 427, 429 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі №361/303/24 за позовом ОСОБА_1 до Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Броварська міська державна нотаріальна контора про зняття арешту з майна - відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Н.В. Ведмідь