Справа № 359/8053/25
Провадження № 2/359/602/2026
Іменем України
13 березня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі :
головуючої судді Яковлєвої Л.В.,
при секретарі Бокей А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориспіль клопотання позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача : ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача : Приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Пєшая Тетяна Миколаївна про визнання заповіту недійсним, -
07 липня 2025 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшов позов, яким позивач просив суд : визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_6 та витребувати у Приватного нотаріуса Бориспіль-ського районного нотаріального округу Київської області Пєшої Тетяни Миколаївни копію спадкової справи №5/2025, заведеної після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 18 липня 2026 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання. Сторонам роз'яснено права, обов'язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.
Судом вирішується клопотання позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову, подане до суду 27 січня 2026 року, якою позивач просив суд : визнати за ОСОБА_1 право власності на частку житлового будинку за адресою : АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом; визнати за ОСОБА_1 право власності на частку земельної ділянки, кадастровий номер 3220886201:01:005:0068 площею 0,1996 га за адресою : АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового засідання до суду не з'явились. Представник позивача Старовойтова Д.А. через систему «Електронний суд» направила заяву, в якій просила суд прийнято до розгляду зміну предмету позову. Від представника відповідача - 3 ОСОБА_4 - адвоката Кузьменка В.О. надійшли заперечення на заяву про зміну предмету позову та заява, в якій просив підготовче судове засідання від 13 березня 2026 року провести без його участі. Від третьої особи Приватного нотаріуса Пєшої Т.М. надійшла заява, в якій просила розгляд справи проводити без її участі. Інші учасники справи про причини неявки суд не повідомили, заяв чи клопотань до суду не направили.
Суд, дослідивши подані заяви учасників справи, дослідивши вимоги заяви про зміну предмету позову, а також матеріали справи, прийшов наступного висновку.
Відповідно ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Судом встановлено, що 07 липня 2025 року позивач звернувся до суду із позов, в якому просив визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_6 .
Згідно заяви про зміну предмету позову позивач просить суд визнати за ним право власності на частку житлового будинку та земельної ділянки, кадастровий номер 3220886201:01:005:0068 площею 0,1996 га за адресою : АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.
За змістом ст. 175 ЦПК України позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті первісної позовної заяви.
Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі 923/1061/18, від 19 грудня 2019 року у справі № 925/185/19, від 23 січня 2020 року у справі № 925/186/19, від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19.
У постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначає, що оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, ст. 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріаль-ної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Велика Палата Верховного Суду вказує, що оскільки положення ч. 3 ст. 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, позовні вимоги у заяві про зміну предмету позову не пов'язані з предметом і підставами позову в первісній редакції. Фактично позивачем заявлено нові позовні вимоги, які не були заявлені позивачем у тексті первісної редакції позовної заяви.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне повернути ОСОБА_1 заяву про зміну предмету позову, оскільки одночасна зміна і предмета і підстав позову не допускається.
Проте, слід роз'яснити позивачу, що він не позбавлений можливості пред'явити окремий позов до суду із вищевказаними позовними вимогами.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 49, 188, 258-260, 353 ЦПК України, суд -
Відмовити у прийнятті до розгляду та повернути позивачу заяву зміну предмету позову подану в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача : ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача : Приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Пєшая Тетяна Миколаївна про визнання заповіту недійсним.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя Яковлєва Л.В.