Справа № 358/338/26 Провадження № 2/358/615/26
14 квітня 2026 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Буравової К.І.,
за участю секретаря судових засідань Зеленько О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
І. Стислий виклад позиції та вимоги позивача
До Богуславського районного суду Київської області звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) із позовом до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) в якому просила: розірвати шлюб між нею ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , який було укладено 04.08.2007 та зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Богуславського районного управління юстиції Київської області, за актовим записом № 100.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.08.2007 між сторонами було укладено та зареєстровано шлюб відділом державної реєстрації актів цивільного стану Богуславського районного управління юстиції Київської області, за актовим записом № 100. Від шлюбу подружжя мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Протягом останнього року спільне життя між сторонами поступово погіршувалося, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Кожен з подружжя має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім'ю. Позивачка та відповідач фактично припинили сімейні відносини: проживають окремо, спільного господарства не ведуть, подружніх відносин не підтримують, що свідчить про неможливість подальшого збереження сім'ї.
З огляду на викладене, позивачка просила суд не надавати часу на примирення та розірвати шлюб, а після розірвання шлюбу залишити їй прізвище - ОСОБА_4 .
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 05.03.2026 головуючою суддею визначено суддю Буравову К.І. (а.с. 15).
Ухвалою судді від 09.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 14 квітня о 16 год 00 хв (а.с. 18-19).
У судове засідання, призначене на 14.04.2026, позивачка не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. У прохальній частині позовної заяви просила розгляд справи здійснювати за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання, призначене на 14.04.2026 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
27.03.2026 через канцелярію суду ОСОБА_2 подав заяву, в якій позовні вимоги, викладені у позовній заяві, визнав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, строк для примирення не надавати, розгляд справи проводити за його відсутності та без фіксації судового процесу технічними засобами.
Інших заяв, клопотань від сторін до суду не надходило.
Беручи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Суд встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в шлюбі, зареєстрованому 04 серпня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Богуславського районного управління юстиції Київської області, за актовим записом № 100, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 04.08.2007 відділом реєстрації актів цивільного стану Богуславського районного управління юстиції Київської області. Після укладення шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_4 » (а.с.7).
Від шлюбу сторони мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 08.10.2010 відділом реєстрації актів цивільного стану Богуславського районного управління юстиції Київської області (а.с.11).
IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Статтею 51 Конституції України проголошено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
За приписами статті 3 Сімейного кодексу України (далі СК України) сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки.
Відповідно до частини першої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає вимогам статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова у розірванні шлюбу буде примушуванням її до шлюбу та збереження шлюбних відносин, що не допускається відповідно до частини першої статті 24, частини четвертої статті 56 СК України та порушує принцип добровільності шлюбу.
На підставі частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 СК України.
Згідно зі статтею 110 СК України , позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до частини третьої статті 109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
За нормою статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, або інтересам дитини, що мають істотне значення.
Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, яка є диспозитивною, оскільки в судовому засіданні зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, а збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам, моральним засадам, адже позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач своїх заперечень проти його розірвання у встановлений законом строк суду не надав, клопотань про надання строку на примирення не заявляв.
З урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11 червня 2019 року у справі № 605/434/18, якій кореспондує п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.
V. Висновки суду.
З матеріалів справи встановлено, що між сторонами по справі склалися такі стосунки, які призвели до припинення між ними сімейних відносин, розпаду їх сім'ї. Позивачка не бажає зберегти сім'ю, оскільки вони не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільного побуту, шлюб існує формально.
Суд вважає, що оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в задоволенні такої вимоги буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази та виходячи із фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову про розірвання шлюбу, а також того, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки, тому суд дійшов обґрунтованого висновку, що шлюб, укладений між сторонами підлягає розірванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
У прохальній частині позовної заяви позивачка просила залишити їй прізвище ОСОБА_4 .
З урахуванням викладеного, після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище, набуте у шлюбі, - « ОСОБА_4 ».
Відповідно до частини другої статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно частини першої статті 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
VІ. Щодо розподілу судових витрат.
Оскільки позивачка у позовній заяві не заявляла вимоги про стягнення на її користь судових витрат, суд, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, не вирішує питання про їх розподіл.
Керуючись статтями 21, 24, 56, 105, 112-114 СК України, статтями 4, 12, 13, 77, 81, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 04.08.2007 відділом реєстрації актів цивільного стану Богуславського районного управління юстиції Київської області, за актовим записом № 100.
Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище ОСОБА_4 .
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційна скарга не була подана.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи:
Позивачка:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя К. І. Буравова