Справа № 357/12103/25
Провадження № 2/357/5294/25
29 грудня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Сомок О.А.,
секретар судового засідання - Пугач В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Біла Церква Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2025 року позивач ТОВ «Юніт Капітал» звернулося через підсистему «Електронний суд» до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на такі обставини.
04.11.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали Кредитний договір №318220771 у формі електронного документа з використанням електронного підпису на суму 5200,00 грн.
04.11.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання надати грошові кошти виконало та перерахувало грошові кошти в сумі 5200,00 грн. на його банківську карту.
Відповідач кошти отримані у позику не повернув. Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором №318220771 від 04.11.2021, становить 20340,56 грн, яка складається з наступного: 5200,00 грн. - заборгованість по кредиту; 15140,56 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку на період 04.06.2025-25.06.2025.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.
28.11.2019 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 року між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01. 31.12.2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31.12.2022 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31.12.2023 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року. З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Таким чином відступлення прав вимоги до Відповідача на користь ТОВ «Таліон Плюс» відбулося відповідно до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), який було фактично укладено після підписання договору кредитної лінії.
30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року.
04.06.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого Позивачу було відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 20340,56 грн.
Тому, просили суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором №318220771 від 04.11.2021 у розмірі 20340,56 грн та судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Сомок О.А.
18 серпня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів з Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» .
08 вересня 2025 року на адресу суду від АТ КБ «Приватбанк» на виконання ухвали суду отримано витребувані докази.
09 вересня 2025 року на адресу суду за допомогою системи «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, разом із підтвердженням його направлення позивачу. У відзиві представник відповідача зазначив, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, позивачем не надано належних та допустимих доказів у справі.
Заперечення обгрунтовує тим, що розрахунок заборгованості не відповідає умовам кредитного договору №318220771 від 04.11.2021 та нормам законодавства з огляду на таке: відповідно до п. 1.1. Договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 5 200,00 грн. Вказана сума кредиту, відповідно до п. 1.7. Договору надається строком на 30 днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі - «Дисконтний період»), а саме до 04.12.2021 р. Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,98% від суми Кредиту за кожний день користування ним (п. 1.9.1). Просить суд взяти до уваги, що «дисконтний період» фактично є строком кредитування, інші періоди, такі як «базовий», «пільговий», «акційний» та т.п. в договорі не були погоджені. Відповідно до п. 1.14.1., між Відповідачем та первісним кредитором було погоджено орієнтовну загальну вартість кредиту, яка складає 8 288,80 грн., з яких 5 200,00 грн - тіло кредиту та 3 088,80 грн. відсотки за Дисконтною процентною ставкою). Отже, строк кредитування, який є істотною умовою та який обумовлено в Договорі - 30 днів, тобто з 04.11.2021 р. до 04.12.2021 р. Виходячи з умов договору, кредитор мав право на нарахування строкових відсотків, згідно ст. 1048 ЦК України в межах строку кредитування, тобто до 30 днів та в розмірі до 3 088,80 грн. Всупереч положенням підписаного Договору, після спливу 30 днів, Товариство продовжило нараховувати проценти як до моменту відступлення права вимоги, так і після відступлення права вимоги (включно до 03.03.2022 р., що підтверджується наданими позивачем розрахунками заборгованості). Пунктом 1.8. Договору зазначено, що продовженням строку кредиту може бути пролонгація виключно за ініціативи позичальника . Позичальником мають бути вчинені дії для активації функції продовження дії дисконтного періоду, а саме: «шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду». Однак, матеріали справи не містять доказів пролонгації, а саме: оплати всіх нарахованих відсотків в період дії дисконтного періоду, підписання додаткових угод та/або погодження нового строку кредитування, відсутні докази активації функції продовження дисконтного періоду, що, в свою чергу, свідчить про відсутність таких дій зі сторони ОСОБА_1
09 вересня 2025 року на адресу суду за допомогою системи «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання разом із підтвердженням його направлення позивачу. В клопотанні представник відповідача просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 1000 гривень.
15 вересня 2025 року на адресу суду за допомогою системи «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив разом із підтвердженням їх направлення відповідачу. Представник позивача у відповіді на відзив зазначив, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними в повній мірі, просить їх задовольнити в повному обсязі. І враховуючи порушення відповідачем зазначених норм матеріального права, що регулюють договірні зобов'язання, та умов договору в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом та процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами у позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії так і після спливу строку кредитування. Щодо витрат на правничу допомогу вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають критеріям обґрунтованості та розумності є співмірними зі складністю справи та документально підтверджені.
У судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
У судове засідання представник відповідача та відповідач ОСОБА_1 не з'явилися про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Про причини неявки не повідомили.
У зв'язку з тим, що сторони не з'явилися в судове засідання, згідно із ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
04.11.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 318220771. Згідно умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 5200,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності. Кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі - Дисконтний період), а саме до 04.12.2021.
У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором (п. 1.7 договору).
Відповідно п. 1.8. договору сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.
Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним (п. 1.9 договору та його підпункти).
Позичальник зобов?язаний не пізніше останнього дня Дисконтного періоду (в Термін платежу), з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору, оплатити всі фактично нараховані на Термін платежу проценти за користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. Основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду, а у разі, якщо Позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії Договору на умовах п.1.12. Договору, основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п.1.12.1.Договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії Договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання). Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання Позичальником нових Траншів за Договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: 1.12.1. зобов?язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов?язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев?яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду; з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов?язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Проценти в розмірі, визначеному пунктами 1.9 або 1.12.2. Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня фактичного повернення всієї суми Кредиту Позичальником. (п.1-10- п.1-13 Договору) (а.с. 66-72, т.1).
Відповідач 04.11.2021 підписав договір кредитної лінії № 318220771 електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV8Т2U.
До вказаного Договору позивачем додано Порядок дій споживача в інформаційно - телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг під торговельною маркою «Moneyveo» та Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Матеріали справи містять Паспорт споживчого кредиту, в якому містяться основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, розмір процентної ставки, яка застосовується при невиконанні зобов'язання та інші умови
Із Заявки на отримання грошових коштів в кредит від 04.11.2021 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 , заповнюючи її вказав свої анкетні дані, місце реєстрації та проживання а також номер банківської карти для зарахування коштів.
Отримання ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 5200,00 грн підтверджується платіжним дорученням від 04.11.2021, довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк» за період з 04.11.2021 по 09.11.2021.
Відповідно до складеного первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 04.01.2022 у ОСОБА_2 наявна заборгованість за договором №318220771, яка становить 13092,56 грн, з яких: 5200,00 грн - сума заборгованості по тілу кредиту, 7892,56 грн - сума заборгованості по несплачених відсотках.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає ТОВ «Таліон Плюс» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників. Строк дії договору закінчується 28.11.2019. Укладеною Додатковою угодою № 19 від 28.11.2019 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії договору продовжено до 31.12.2020. В подальшому, додатковими угодами №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022 та №32 від 31.12.2024 продовжено строк дії Договору факторингу до 31.12.2024.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №167 від 04.01.2022, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 13092,56 грн, з яких: 5200,00 грн - сума заборгованості по тілу кредиту, 7892,56 грн - сума заборгованості по відсотках.
Згідно з наданим ТОВ «Таліон Плюс» розрахунком, заборгованість становить 20340,56 грн, з яких 5200,00 грн - сума заборгованості по тілу кредиту, 15140,56 грн - сума прострочених платежів по процентах.
Надалі, між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 згідно умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» за плату, а ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права грошової вимоги до боржника за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023, до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 20340,56 грн, з яких 5200,00 грн - сума заборгованості по тілу кредиту, 15140,56 грн - сума прострочених платежів по процентах.
В подальшому, між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» передає ТОВ «Юніт Капітал» за плату, а ТОВ «Юніт Капітал» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» права грошової вимоги до боржника за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 04.06.2025 та Акту прийому-передачі реєстру боржників від 04.06.2025 до Договору факторингу, до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 20340,56 грн, з яких 5200,00 грн - сума заборгованості по тілу кредиту, 15140,56 грн - сума прострочених платежів по процентах.
Згідно виписки по особовому рахунку за кредитним договором №318220771 від 04.11.2021 заборгованість ОСОБА_1 станом на 25.06.2025 не погашена та складає 20340,56 грн.
Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, що регулюють дані правовідносини та висновки суду
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно ст. 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд робить висновок, що між первісним кредитором «Манівео швидка фінансова допомога» правонаступником якого є позивач та відповідачем виникли правовідносини у зв'язку з укладенням 04.11.2021 договору кредитної лінії №318220771. Згідно вказаного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 5200,00 грн. ОСОБА_1 , будучи вільною в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаною з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписала кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Даний договір був укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи. Відповідач отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов'язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначені в кредитному договорі.
Право вимоги до відповідача за договором кредитної лінії № 318220771 від 04.11.2021 перейшло до позивача ТОВ «Юніт капітал», що підтверджується матеріалами справи.
При визначенні сум, які підлягають стягненню з відповідача, суд виходить з такого.
При укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у строк, визначений п.1.3 договору кредитної лінії № 318220771 від 04.11.2021, отримані кредитні кошти кредитору не повернув, правом на продовження Дисконтного періоду не скористався. За таких умов, на підставі п.п.1.11, 1.12, 1.12.1, 1.12.2, у зв'язку з продовженням відповідачем користуватись кредитними коштами, строк кредитування продовжився на 90 днів, і з урахуванням Дисконтного періоду склав 120 днів (30 днів + 90 днів). У зв'язку із настанням відкладальної обставини, передбаченої п.1.12 Договору, кредитодавець та в подальшому його правонаступник обгрунтовано нарахували проценти за користування кредитною лінією у розмірі 2,98 % у день від суми кредиту, що склало 154,96 грн за день користування (5200,00 грн.х2,98% = 154,96 грн.). Проценти у зазначеному розмірі нараховані починаючи з дня надання траншу, як це визначено п.1.13 Договору та протягом 120 днів, до 04.03.2022.
Окрім того, суд зауважує, що відповідно до п.2.2 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право первісного кредитора на нарахування процентів за користування кредитом у межах строку дії договору.
Враховуючи встановлені судом обставини, необгрунтованими та такими, що спростовуються умовами договору кредитної лінії є твердження представника відповідача, що проценти за користування кредитом нараховувались поза межами строку кредитування.
Отже, заборгованість ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №318220771 від 04.11.2021 становить 20340,56 грн, з яких 5200,00 грн - сума заборгованості по тілу кредиту, 15140,56 грн - сума прострочених платежів по процентах.
Докази погашення заборгованості по кредиту відповідачем суду не надавались.
Оскільки отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку не повернуті, правонаступник первісного кредитора вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення коштів.
Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства та дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.
Судові витрати
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 гривень, що підтверджується матеріалами справи.
Окрім того, позивачем надано докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, а саме: договір №05/06/25-01 про надання правової допомоги від 05.06.2025, додаткову угоду №257705575194 від 05.06.2025 до Договору №05/06/25-01 про надання правової допомоги від 05.06.2025, акту прийому-передачі наданих послуг за договором №05/06/25-01. З перелічених доказів встановлено, що витрати позивача на правничу допомогу склали 7000,00 грн.
Відповідно до ч.4 ст.137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Під час судового розгляду представником відповідача заявлено клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, яке суд вважає обгрунтованим, оскільки заявлені позивачем до стягнення витрати на оплату послуг адвоката в загальному розмірі 7000,00 грн. не є співмірними та не відповідають критеріям розумності та справедливості.
Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18, про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, врахувавши складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи.
Визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію справи, яка є малозначною, та те, що розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження, а також з урахуванням клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що стягненню підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн., що буде достатнім, співмірним і справедливим, з огляду на категорію та складність справи.
Таким чином, з урахуванням положень ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 3000,00 грн. Також, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору розміром 2422,40 грн за подання позовної заяви. Всього судових витрат на суму 5422,40 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №318220771 від 04.11.2021 у розмірі 20340,56 гривень (двадцять тисяч триста сорок гривень 56 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 2422,40 грн, понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн, а всього стягнути 5422,40 гривні (п'ять тисяч чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: вулиця Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, місто Київ, 01024, код ЄДРПОУ 43541163.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя О. А. Сомок