Справа № 357/3012/26
3/357/1553/26
14 квітня 2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина Дубановська розглянувши в м. Біла Церква справу про адміністративне правопорушення за протоколом ЕПР1 № 587475 від 10 лютого 2026 року стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
25 лютого 2026 року до суду надійшов протокол ЕПР1 № 587475 від 10 лютого 2026 року, складений за ч. 1 ст. 130 КУпАП (далі - протокол).
Згідно з ним, 10 лютого 2026 року о 08:19 год. в м. Біла Церква, вул. Товарна, 27, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло; неприродна блідість; поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у найближчому медичному закладі категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суддя зазначає, що позиція ОСОБА_1 стосовно протоколу висловлена в клопотанні захисника Яремчук Т.Л., про закриття справи про адміністративне правопорушення від 02 квітня 2026 року.
Захисник заперечила факт відмови ОСОБА_1 від огляду на стан наркотичного сп'яніння та стверджувала, що працівники поліції порушили процедуру огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Крім цього, вона вважала, що усі матеріали додані до протоколу мають бути визнані недопустимими, оскільки отримані та сформовані з істотним порушенням вимог закону.
Захисник стверджувала, що працівники поліції не мали права проводити огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, оскільки той не мав ознак такого стану. Як свідчать відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, ОСОБА_1 мав нормальний колір шкіри обличчя, ясну мову, чітко відповідав на запитання, рухи були контрольовані, а поведінка відповідала обстановці, що склалася.
У цьому контексті, захисник звертала увагу на той факт, що ОСОБА_1 висунули підозру про перебування в стані наркотичного сп'яніння, лише під час другої зупинки транспортного засобу. Під час першої зупинки, яка відбулася за чотири хвили до другої, ОСОБА_1 їхати на огляд на стан наркотичного сп'яніння не пропонували, лише перевірили документи і відпустили.
Своєю чергою, захисник вважала, що зупинка транспортного засобу ОСОБА_1 була безпідставною, оскільки поліцейські не повідомили останньому, на якій підставі був зупинений його транспортний засіб. Крім того, захисник вважала, що відеозаписи з нагрудних камер поліцейських є недопустимими, оскільки є фрагментарними і не відповідають вимозі безперервності.
Наостанок, захисник звертала увагу, що поліцейські порушили право на захист ОСОБА_1 , а саме: не роз'яснили останньому право на захист та не дочекалися за його проханням адвоката.
Отож, підсумовуючи вказане, захисник вважала, що справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суддя дослідивши протокол, додані до нього письмові докази та відеозапис, дійшла висновку, що справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 слід закрити, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; чи заподіяно майнову шкоду; чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до практики Верховного Суду, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 08 липня 2020 року, у справі ЄУН 463/1352/16-а, посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/90264746).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами (постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 27 червня 2019 року, у справі ЄУН № 536/1703/17, посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/82707106).
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Склад вказаного адміністративного правопорушення, серед іншого, характеризується:
- наявністю спеціального суб'єкта, яким є осудна особа, яка керує транспортним засобом (водій) і досягла віку з якого настає адміністративна відповідальність;
- наявністю умислу, тобто особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків;
- наявністю об'єктивної сторони, яка виражається у формі одного з таких протиправних діянь (дії чи бездіяльності): керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу; передача керування особі, яка перебуває в такому стані; відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
Як свідчить протокол, ОСОБА_1 у вину ставилося вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Згідно з пунктом 12 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з пунктом 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Отже, огляду на стан наркотичного сп'яніння підлягає не будь-яка особа, яка керує транспортним засобом, а лише та у якої виявлені ознаки такого стану.
До того ж, у випадку виявлення ознак наркотичного сп'яніння, особа, яка керує транспортним засобом направляється на огляд не до будь-якого закладу охорони здоров'я, а до найближчого, якому надане таке право.
Натомість, у випадку ОСОБА_1 , за результатами дослідження наданих доказів, а саме: протоколу; акту огляду на стан наркотичного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10 лютого 2025 року; копії листа КНП СМР «Сквирська центральна міська лікарня» від 12 січня 2026 року № 29; копії листа КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 4» від 13 січня 2026 року № 38; копії листа КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 2» від 14 січня 2026 року № 03-05/127; рапорту сержанта поліції Семигайла Б. від 10 лютого 2026 року; диску з нагрудної камер № 477661; 477937 від 10 лютого 2026 року - у судді виникає обґрунтований сумнів, що ОСОБА_1 мав ознаки наркотичного сп'яніння та підлягав огляду на визначення такого стану.
Суддею оглянутий диск з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських та службового автомобіля, на якому містилися п'ять файлів: «clip-0», «clip-1», «clip-2», «clip-3», «clip-4».
З відеозапису «clip-4» суддею установлено, що автомобіль «FORD», р.н. НОМЕР_1 був зупинений 10 лютого 2026 року о 08:19 год., після чого водій вийшов для спілкування з працівниками поліції.
Наступним за хронологією є відеозапис «clip-0», події на якому розпочинаються 10 лютого 2026 року о 08:22 год. О 08:23 год. працівник поліції виходить зі службового автомобіля, і одразу, без огляду, з відстані близько трьох метрів, повідомляє ОСОБА_1 про те, що в нього звужені зіниці очей, а тому в нього є підстави вважати, що останній перебуває у стані наркотичного сп'яніння та потребує огляду в лікарні, яка розташована в м. Сквира. Далі, працівник поліції зазначає ОСОБА_1 , що в нього є і інша ознака наркотичного сп'яніння - неприродна блідість шкіри та пропонує проїхати з ними на огляд до лікарні.
Суддя зазначає, що з навколишньої обстановки на відеозаписах «clip-4» та «clip-0» видно, що мало місце дві зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , з проміжком часу, близько п'яти хвилин між ними.
Отож, вказане свідчить, що працівники поліції двічі зупиняли транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 . Перший раз о 08:19 год., за результатами якого, вони ОСОБА_1 не повідомляли про наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння і після чого він продовжив рух. Тоді як, другий раз о 08:23 год., працівник поліції без будь-якого попереднього огляду, оцінивши стан зіниць очей ОСОБА_1 на значній для цього відстані, ствердив про наявність в останнього звужених зіниць очей, що не реагують на світло.
Суддя вважає, що такі непослідовні і нелогічні дії працівників поліції свідчать про те, що у них не було підстав вважати, що ОСОБА_1 має ознаки стану наркотичного сп'яніння, оскільки за їх наявності, ОСОБА_1 мав бути направлений на огляд на стан наркотичного сп'яніння ще під час першої зупинки транспортного засобу.
До того ж, як встановлено суддею із відеозапису «clip-0», ОСОБА_1 від огляду на стан наркотичного сп'яніння не відмовлявся.
На вказаному відеозаписі, на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, ОСОБА_1 повідомив, що від огляду не відмовляється, а потребує часу, щоб поспілкуватися з адвокатом. Працівник поліції надав йому час, протягом якого ОСОБА_1 телефонував і спілкувався з невідомими особами. Через нетривалий проміжок часу (близько п'яти хвилин), працівник поліції знову пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, на що той погоджувався. Одразу, після цього працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що подальше спілкування із адвокатом, він розцінюватиме, як спосіб ухилитися від огляду та попередив, що наслідком буде складання протоколу за ст. 130 КУпАП. Далі, ОСОБА_1 на постійні запитання працівника поліції про те, чи бажає він проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння, відповідав, що поки ні, і що дочекається адвоката та разом з ним поїде. В кінці відео, працівник поліції повідомив, що в останнє запитує, чи поїде ОСОБА_1 на огляд, на що той відповів, що якщо огляд проходитиме в м. Біла Церква на Семашко, то поїде. Після цього, працівники поліції почали складати адміністративні матеріали.
Отож, сукупність зафіксованих на відеозаписі подій, які відбувалися протягом короткого проміжку часу (лише близько десяти хвилин) свідчить, що ОСОБА_1 від огляду на стан наркотичного сп'яніння не відмовлявся та не ухилявся і погоджувався пройти його за присутності адвоката чи в м. Біла Церква.
Суддя вважає, що інші докази в своїй сукупності не підтверджують відмову ОСОБА_1 від огляду на стан наркотичного сп'яніння, або наявність у нього ознак стану наркотичного сп'яніння, а саме: відеозапис «clip-1» містить спілкування одного з працівників поліції щодо алгоритму його дій, у разі, якщо особа перебуває у статусі активний, а навколо натовп людей, а відеозаписи «clip-2» та «clip-3» фактично дублюють попередні, адже зроблені на нагрудну камеру іншого поліцейського.
Отже, суддя дослідивши протокол, надані до нього докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважає недоведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отож, відповідно до вказаної норми, суддя провадження закриває.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 283 КУпАП, суддя
провадження у справі про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1 , - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина ДУБАНОВСЬКА